Рішення

від 12.03.2013 по справі 6/5005/5978/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.13р. Справа № 6/5005/5978/2012

За позовом публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК", м. Київ

до Приватного підприємства "СІМОР", м. Дніпропетровськ

про стягнення 529 787,89 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Козинець О.В., представник, довіреність №2267 від 01.05.2012р.

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК", м. Київ, який є правонаступником відкритого акціонерного товариства ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК - далі по тексту - позивача до приватного підприємства "СІМОР", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по поверненню кредитних коштів у загальній сумі 529 787,89грн. , яка складається з 528 356,20грн. простроченої заборгованості за кредитом, 433,08грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 589,27грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 254,29грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та 155,05грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів на підставі умов довгострокового кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді 16 505,51грн. - судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 26.08.2009року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий кредитний договір № 79 у відповідності до п.п.1.1,1.2,1.3,1.4 умов якого позивач надав відповідачеві обумовлені договором кредитні кошти у сумі 1 000 000,00грн. на строк до 26.08.2011року, зі сплатою 23% річних та Додатковою угодою №4 від 06 квітня 2011 року до Кредитного договору Позичальнику було надано транш кредиту в сумі 28 356,16грн. на термін по 30 вересня 2011 року, отже Банком було надано кредит Відповідачеві на загальну суму у розмірі 1 028 356,16грн.

Відповідно до положень п. 2.2 Кредитного договору повернення Кредиту здійснюється згідно графіку, починаючи з 31.03.2010р. до 31.10.2010р. частинами у розмірі 55 555,55грн. , починаючи з 30.11.2010р. до 26.08.2011р. частинами у розмірі 55 555,56грн. Додатковою угодою № 3 від 06.04.2011 року внесено зміни стосовно порядку повернення кредиту.

Встановлено графік повернення кредиту:

31.08.2011р. - 250 000,04 грн.;

30.09.2011р.- 278 356,16 грн.

Договором про внесення змін № 5 від 29.08.2011р. п. 22 викладено в наступній редакції: « 2.2 Зменшення ліміту та повернення Кредиту здійснюється згідно з нижченаведеним графіком: 30.09.2011р. - 528 356,20грн.».

Отже, відповідно до вищезазначеного графіка відповідач зобов'язався погасити частину кредиту, однак свої зобов'язання так і не виконав, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість за кредитом, станом на 10.04.12р., у сумі 529 787,89грн., яка складається з: 128 356,20грн. строкової заборгованості за кредитом, 400 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 433,08грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 589,27грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 254,29грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та 155,05грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів на підставі умов довгострокового кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем.

Приймаючи до уваги, що позивач своєчасно та у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування відповідачеві на його рахунок, обумовлені сторонами грошові кошти, які відповідач отримав без жодних зауважень, але в порушення умов вищеназваного договору своєчасно не повернув позивачеві кредит з відсотками, у зв'язку з чим 31.05.2012року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про повернення грошових коштів і оскільки відповідач залишив лист-вимогу позивача без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 529 787,89грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що під час проведення розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за умовами довгострокового кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем, позивачем було допущено порушення чинного законодавства України при нарахуванні заборгованості, у зв'язку з чим у відзиві на позов, у доповненні на відзив та в судовому засіданні відповідач просить суд призначити і провести судово-економічну експертизу. У відзиві на позов та в судовому засіданні відповідач взяв на себе зобов'язання у добровільному порядку оплатити вартість судово-економічної експертизи.

31.07.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.08.2012року, з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази як в обґрунтування своїх позовних вимоги так і своїх позовних заперечень.

23.08.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.09.2012року, з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази як в обґрунтування своїх позовних вимоги так і своїх позовних заперечень.

06.09.2012року на підставі ст.ст.41,77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.09.2012року, з метою надання сторонам часу надати суду питання на проведення судово-економічної експертизи.

13.09.2012року на підставі ст.ст.41,77,79 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено ухвалу суду про призначення судово-економічної експертизи і зупинення провадження у справі.

26.02.2013року на підставі ст.ст.41,77,79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі було поновлено, у зв'язку з надходженням до суду експертного Висновку № 03/09 судово-економічної експертизи від 29.01.2013року і справу призначено до розгляду на 26.02.2013року.

26.02.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 12.03.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився.

26.02.2013року на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за письмовим клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 календарних днів в період з 04.03.2013року по 18.03.2013року.

12.03.2013року справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2009року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий кредитний договір № 79, у відповідності до п.п.1.1,1.2,1.3,1.4 умов якого позивач надав відповідачеві обумовлені договором кредитні кошти у сумі 1 000 000,00грн. на строк до 26.08.2011року, зі сплатою 23% річних та Додатковою угодою №4 від 06 квітня 2011 року до Кредитного договору Позичальнику було надано транш кредиту в сумі 28 356,16грн. на термін по 30 вересня 2011 року, отже Банком було надано кредит відповідачеві на загальну суму у розмірі 1 028 356,16грн. , що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні.

Відповідно до положень п. 2.2 Кредитного договору повернення Кредиту здійснюється згідно графіку, починаючи з 31.03.2010р. до 31.10.2010р. частинами у розмірі 55 555,55грн. , починаючи з 30.11.2010р. до 26.08.2011р. частинами у розмірі 55 555,56грн. Додатковою угодою № 3 від 06.04.2011 року внесено зміни стосовно порядку повернення кредиту.

Встановлено графік повернення кредиту:

31.08.2011р. - 250 000,04грн. ; 30.09.2011р. - 278 356,16грн. , що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні.

Договором про внесення змін № 5 від 29.08.2011р. п. 22 викладено в наступній редакції: « 2.2 Зменшення ліміту та повернення Кредиту здійснюється згідно з нижченаведеним графіком: 30.09.2011р. - 528 356,20грн .», що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору визнається відповідачем у повному обсязі у відзиві на позов та в судовому засіданні.

Оскільки, відповідно до вищезазначеного графіка відповідач зобов'язався погасити частину кредиту, однак свої зобов'язання так і не виконав, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість за кредитом, станом на 10.04.12р., у сумі 529 787,89грн., яка складається з: 128 356,20грн. строкової заборгованості за кредитом, 400 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 433,08грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 589,27грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 254,29грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та 155,05грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів на підставі умов довгострокового кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем.

Приймаючи до уваги, що позивач своєчасно та у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування відповідачеві на його рахунок, обумовлені сторонами грошові кошти, які відповідач отримав без жодних зауважень, але в порушення умов вищеназваного договору своєчасно не повернув позивачеві кредит з відсотками, у зв'язку з чим 31.05.2012року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про повернення грошових коштів і оскільки відповідач залишив лист-вимогу позивача без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 529 787,89грн. , яка складається: 128 356,20грн. строкової заборгованості за кредитом, 400 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 433,08грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 589,27грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 254,29грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та 155,05грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів на підставі умов довгострокового кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді 16 505,51грн. - судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно частини другої ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частині другій ст. 1050 Цивільного кодексу України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором).

Відповідно до п. 2.7.1. умов вищеназваного кредитного договору, проценти нараховані за місяць відповідно до пункту 2.6 цього договору, відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Умовами ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Умовами ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В порушення норм ст. ст. 536, 1048 Цивільного кодексу України та умов п. 2.8. Кредитного договору Боржник систематично не сплачує нараховані відсотки за користування кредитом, в результат чого станом на 10.04.2012р. заборгованість за відсотками складає 433,08грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Пунктом 4.3. Кредитного договору встановлена відповідальність Позичальника за несвоєчасне погашення Кредиту та процентів за користування Кредитом у вигляді сплати пені, в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 Кредитного договору, за кожний день прострочення виконання, у зв'язку з чим, станом на 10.04.2012р., розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту складає 589,27грн.

Згідно до п. 4.6. Кредитного договору у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов'язання за цим Договором, він зобов'язується на вимогу Кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за цим договором на суму боргу за реквізитами та у день, вказаними Кредитодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Станом на 10.04.2012р. сума інфляційних збитків складає 409,34грн. , з яких: 254,29грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 155,05грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення відсотків.

Відповідно до п.4.5 Кредитного договору сторони досягли згоди, що Кредитодавець має право у разі невиконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених Кредитним договором, вимагати погашення Кредиту, сплати процентів за фактичний час користуватися Кредитом, комісій та штрафних санкцій, а Позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані Кредитодавцем у письмовій вимозі.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу - далі по тексту - судовий експерт користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Приймаючи до уваги, що відповідач заперечував проти суми заборгованості відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного кредитного договору з посиланням на те, що при нарахуванні заборгованості позивач грубо порушив чинне законодавство України та умови даного кредитного договору і двічі звертався до суду з письмовим клопотанням про призначення судово-економічної експертизи, господарським судом, відповідно до вимог 41 Господарського процесуального кодексу України та вимог статті 1 Закону України "Про судову експертизу" на підставі клопотання відповідача, було призначено судово-економічну експертизу проведення якої доручено ТОВ «Бюро судових експертиз України», м. Київ на вирішення якої судом були поставлені питання, узгоджені з відповідачем та позивачем, а саме:

- розрахунок строкової заборгованості за кредитом відповідача перед позивачем, відповідно до чинного законодавства України та умов кредитного договору № 79 від 26.08.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем;

- розрахунок простроченої заборгованості за кредитом відповідача перед позивачем, відповідно до чинного законодавства України та умов кредитного договору № 79 від 26.08.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем;

- розрахунок заборгованості по процентам відповідача перед позивачем, відповідно до чинного законодавства України та умов кредитного договору № 79 від 26.08.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем;

- розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту відповідача перед позивачем, відповідно до чинного законодавства України та умов кредитного договору № 79 від 26.08.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем;

- розрахунок інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту відповідачем позивачеві, відповідно до чинного законодавства України та умов кредитного договору № 79 від 26.08.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем;

- розрахунок інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів відповідачем позивачеві, відповідно до чинного законодавства України та умов кредитного договору № 79 від 26.08.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Висновком ТОВ «Бюро судових експертиз України», м. Київ за № 03/09 судово-економічної експертизи від 29.01.2013року було встановлено, що відповідно до вимог Кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та норм чинного законодавства України сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: 533 382,88грн. , в тому числі:

- 128 356,20грн. - строкова заборгованість за кредитом;

- 400 000,00грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 433,08грн. - заборгованість за процентами;

- 589,27грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4 000,00грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4,33грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем додатково на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх заперечень та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у загальній сумі 529 787,89грн. частково підтверджується:

- умовами кредитного договору № 79 від 26.08.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем;

- висновком ТОВ «Бюро судових експертиз України», м. Київ за № 03/09 судово-економічної експертизи від 29.01.2013року було встановлено, що відповідно до вимог Кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та норм чинного законодавства України сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: 533 382,88грн. , в тому числі:

- 128 356,20грн. - строкова заборгованість за кредитом;

- 400 000,00грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 433,08грн. - заборгованість за процентами;

- 589,27грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4 000,00грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4,33грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів;

- вимогами ст.ст. 525,526,536,611,625,1048-1050,1054 Цивільного кодексу України, ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та вимог статті 1 Закону України "Про судову експертизу", у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково - шляхом примусового стягнення з відповідача на користь позивача, за умовами вищеназваного кредитного договору заборгованості у сумі 529 637,19грн., яка складається: 128 356,20грн. строкової заборгованості за кредитом, 400 000,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 433,08грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 589,27грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 254,29грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та 4,33грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів на підставі умов довгострокового кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді 16 505,51грн. - судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 10 592,74грн.

Приймаючи до уваги, що призначення судово-економічної експертизи було проведено відповідно до неодноразових клопотань відповідача та чинного законодавства України, яку відповідач у добровільному порядку зобов'язався оплатити своєчасно і у повному обсязі, але в порушення вимог ст. 44 Господарського процесуального кодексу України оплатив, відповідно до отриманого ним рахунку-фактури № СФ-0000001 від 03.10.2012року на суму 12 000,00грн. , частково, у сумі 1 985,00грн. , а саме: 25.10.2012року у сумі 500,00грн. та 28.11.2012року у сумі 1 485,00грн. , у зв'язку з чим судові витрати по справі у сумі 10 015,00грн. , що становить вартість неоплаченої відповідачем судово-економічної експертизи покласти на відповідача.

Заява позивача від 06.09.2012року про зміну предмету спору шляхом збільшення позовних вимог після неодноразового розгляду справи у суді, без надання доказів направлення даної заяви відповідачеві, відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до розгляду не прийнята.

Заперечення відповідача, що під час проведення розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за умовами довгострокового кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем, позивачем було допущено порушення чинного законодавства України та умов даного договору при нарахуванні заборгованості, у зв'язку з чим у відзиві на позов, у доповненні на відзив та в судовому засіданні відповідач просить суд призначити і провести судово-економічну експертизу, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони у повному обсязі спростовуються висновком експертизи призначеної за клопотанням відповідача згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем висновком ТОВ «Бюро судових експертиз України», м. Київ за № 03/09 судово-економічної експертизи від 29.01.2013року було встановлено, що відповідно до вимог Кредитного договору № 79 від 26.08.2009року та норм чинного законодавства України сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: 533 382,88грн. , в тому числі:

- 128 356,20грн. - строкова заборгованість за кредитом;

- 400 000,00грн. прострочена заборгованість за кредитом;

- 433,08грн. - заборгованість за процентами;

- 589,27грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4 000,00грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту;

- 4,33грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів, тобто заборгованість відповідача перед позивачем на 3 594,99грн. більша від суми, яку заявив позивач до стягнення з відповідача.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,527,536,1048,1049,1050,1054 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Сімор" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, 79; адреса зазначена в договорі: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 1а; код ЄДРПОУ 19146901) на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5; код ЄДРПОУ 19017842) 128 356,20грн. (сто двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят шість грн. 20 коп.) - строкова заборгованість за кредитом; 400 000,00грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.) - прострочена заборгованість за кредитом; 433,08грн. (чотириста тридцять три грн. 08 коп.) - заборгованість за процентами за користування кредитом; 589,27грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 27 коп.) - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 254,29грн. (двісті п'ятдесят чотири грн. 29 коп.) - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 4,33грн. (чотири грн. 33 коп.) - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів; 10 592,74грн. (десять тисяч п'ятсот дев'яносто дві грн. 74 коп.) - судовий збір; 10 015,00грн. (десять тисяч п'ятнадцять грн. 00 коп.) - вартість неоплаченої судово-економічної експертизи, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 18.03.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко