Постанова

від 19.03.2013 по справі 5011-19/13605-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. Справа№ 5011-19/13605-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Білик О.А., довіреність № б/н від 14.01.2011;

від відповідача - Суходольський І.Г., довіреність № б/н від 01.11.2012;

від третьої особи - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2012 у справі № 5011-19/13605-2012 (суддя Шаптала Є.Ю.) за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Грейн" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Грейн" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2012 у справі № 5011-19/13605-2012 позов задоволено повністю: звернено стягнення на:

- предмет іпотеки, згідно іпотечного договору № 61/2011-01 від 26.07.2011 року, - майнового комплексу - прирейкової бази (літ. А, Б, В) загальною площею 2062,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 52 та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Грейн" за Договором про відкриття кредитної лінії № 05/2009 від 31.03.2009 року у загальному розмірі 4 507 556 грн. 13 коп., з яких 4 194 761 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом, 188 997 грн. 31 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 123 797 36 коп. - пеня перед ПАТ Банк "Контракт" без необхідності отримання будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця (ТОВ "Мініс");

- предмет іпотеки, згідно іпотечного договору № 61/2011-02 від 26.07.2011 року, - нежиле приміщення № 40 літера "А" по вул. Костянтинівська, 19 у місті Києві, загальною площею 291,70 кв.м. та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Грейн" за Договором про відкриття кредитної лінії № 05/2009 від 31.03.2009 року у загальному розмірі 4 507 556 грн. 13 коп., з яких 4 194 761 грн. 46 коп. -заборгованість за кредитом, 188 997 грн. 31 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 123 797 грн. 36 коп. - пеня перед ПАТ Банк "Контракт" без необхідності отримання будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця (ТОВ "Мініс").

При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшовши висновку про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, задовольнив позовні вимоги, звернувши стягнення на предмет іпотеки, якою були забезпечені вимоги договором кредиту.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Мініс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2012 у справі № 5011-19/13605-2012 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу є процедурою позасудового врегулювання та відповідно в судовому порядку такі вимоги не підлягають розгляду.

Крім цього, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто господарським судом за відсутності відповідача, якого не було повідомлено належними чином, оскільки вся кореспонденція суду направлялась не за адресою, яка є його офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" у справі № 5011-19/13605-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 було сформовано для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" колегію суддів у складі головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів: Дідиченко М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 у справі №5011-19/13605-2012 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" прийнята до провадження та її розгляд призначено на 20.02.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року розгляд справи № 5011-19/13605-2012 було відкладено на 19.03.2013.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 19.03.2013 підтримав вимоги за апеляційною скаргою, проте просив відкласти розгляд справи на 27.03.2013.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом відхиляється з огляду на присутність в судовому засіданні представника відповідача та можливість надання останнім пояснень по суті заявлених вимог за скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2013 заперечив проти апеляційної скарги.

Третя особа не скористались правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є її офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між відкритим акціонерним товариством "Торговельно-фінансовий банк "Контракт", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Банк "Контракт", як позикодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Полі Грейн", як позичальником 31.03.2009 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 05/2009.

Предметом даного договору є правовідносини, за якими Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 17 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит в строк по 30 березня 2010 року, сплатити плату за кредит та можливу неустойку в розмірах та в строки, встановлені договором (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 17 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору процентна ставка за наданими кредитними коштами згідно цього договору встановлюється у розмірі 28%.

Пунктом 3.3 договору позичальник сплачує проценти за весь час фактичного користування кредитом з розрахунку процентної ставки, зазначеної в п. 2.3 договору, за методом факт/360 на фактично отриману позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування кредитом, при цьому день надання та день погашення кредиту рахується як один день.

Згідно п. 3.4 проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно за період з 25 числа місяця, що передує поточному, по 24 число (включно) поточного місяця на рахунок, що вказаний в п. 2.3 даного договору, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та у день настання строку остаточного повернення кредиту.

Положеннями п. 4.3.7 договору також передбачено, що у разі непогашення позичальником заборгованості за кредитом у строк, що обумовлений п. 2.1-2.2 договору, в тому числі порушення графіку зниження ліміту кредитної лінії, встановленого п. 2.2 договору банк має право звернути стягнення на забезпечення виконання зобов'язань.

За несвоєчасну сплату кредиту та/або плати за кредит, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п. 5.2 договору).

До даного кредитного договору укладено наступні додаткові угоди: Додаткова угода № 1 від 10.08.2009 року, Додаткова угода № 2 від 19.02.2010 року, Додаткова угода № 3 від 30.06.2010 р., Додаткова угода № 4 від 23.09.2010 року, Додаткова угода №5 від 01.02.2011 р., Додаткова угода № 6 від 28.02.2011 р., Додаткова угода № 7 від 31.05.2011 р., Додаткова угода № 8 від 30.12.2011 р., Додаткова угода № 9 від 29.03.2012 р., Додаткова угода № 10 від 23.05.2012 р.

Даними Додатковими угодами було, зокрема, збільшено ліміт кредитної лінії до 23 000 000, 00 грн. та продовжено строк повернення кредиту до 29.03.2011.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між публічним акціонерним товариством Банк "Контракт", як іпотекодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю "Мініс", як іпотекодавцем 22.07.2011 укладено Іпотечний договір № 61/2011-01 з майновим поручителем.

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору іпотекою згідно цього договору забезпечується виконання зобов'язань та вимог позичальника - товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Грейн", яке випливає з укладеного між ними кредитного договору № 05/2009 від 31.03.2009 року - повернення грошових коштів в розмірі 23 000 000,00 грн., сплата процентів за користування кредитом згідно умов договору кредиту, сплата можливої неустойки, сплата комісій, з усіма змінами та доповненнями до нього.

Згідно з п. 1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: майновий комплекс - прирейкова база, загальною площею 2062,20 кв.м., який включає в себе: головний корпус (літера А), площею 1922,20 кв.м., насосну станцію (літера Б), площею 98,90 кв.м., вагову (літера В), площею 41,10 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Новопирогівська, будинок № 52 (п'ятдесят два), що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С. 03 липня 2009 року за реєстровим № 2138, зареєстрованого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 04 вересня 2009 року в реєстрову книгу № 4з-90 за реєстровим № 487-з, та у електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20 липня 2011 року за реєстраційним номером у РПВН 34188687, а також на підставі Акту приймання - передачі нежилого приміщення від 06.07.2009 року.

Сторони договору оцінили предмет іпотеки у 9 862 801,45 грн. (п. 1.4 Іпотечного договору).

Крім цього, між публічним акціонерним товариством Банк "Контракт", як іпотекодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю "Мініс", як іпотекодавцем 26.07.2011 укладено Іпотечний договір № 61/2011-02 з майновим поручителем.

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору іпотекою згідно цього договору забезпечується виконання зобов'язань та вимог позичальника - товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Грейн", яке випливає з укладеного між ними кредитного договору № 05/2009 від 31.03.2009 року - повернення грошових коштів в розмірі 23 000 000,00 грн., сплата процентів за користування кредитом згідно умов договору кредиту, сплата можливої неустойки, сплата комісій, з усіма змінами та доповненнями до нього.

Згідно з п. 1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлове приміщення № 40 (сорок) (в літ. "А") загальною площею 291,70 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 19 (дев'ятнадцять), та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С. 21 травня 2009 року за реєстром № 1522, зареєстрованого 29.05.2009 року Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" в реєстрову книгу № 19п-2 за реєстровим № 2683-п, та у електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером у РПВН 34215815.

Сторони договору оцінили предмет іпотеки у 3 487 754,81 грн. (п. 1.4 Іпотечного договору).

Пунктом 3.1.5 Іпотечних договорів передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором, зокрема, щодо вжиття заходів необхідних для збереження предмету іпотеки, його належної експлуатації та страхування предмету іпотеки; невиконання боржником та/або іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

Розділом п'ять Іпотечних договорів визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації.

Відповідно до п. 5.1 Іпотечних договорів, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за договором кредиту вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Договору кредиту строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Договором кредиту строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафів), що передбачені Договором кредиту;

- незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов'язань за Договором кредиту - при виникненні підстав, вказаних у п. 3.1.5 цього Договору.

Згідно п. 5.2 Іпотечних договорів звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір іпотекодержателя:

5.2.1. Позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом:

- продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах;

- іншим способом, що не суперечить чинному на момент реалізації предмету іпотеки законодавству України

5.2.2. Іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

5.2.3. За рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити:

- свої вимоги, що випливають із договору кредиту;

- свої вимоги щодо відшкодування збитків, у тому числі і не одержаних доходів, що понесені Іпотекодержателем внаслідок неповного та/або несвоєчасного виконання боржником зобов'язань за договором кредиту;

- свої вимоги щодо отримання штрафів, які передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих іпотекодержателю іпотекодавцем шляхом невиконання або неналежного виконання умов цього договору;

- свої вимоги щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та/або реалізації предмету іпотеки, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські втрати, а також витрати по утриманню та збереженню предмету іпотеки, якщо таке збереження та утримання проводилися за рахунок іпотекодержателя.

У зв'язку з простроченням виконання ТОВ "Полі Грейн", взятих за кредитним договором зобов'язань, банком на адресу позичальника та іпотекодавця 10.08.2012 направлено повідомлення про усунення порушення Кредитного та Іпотечного договорів № 161/07-7091 від 07.08.2012 року, що підтверджується фіскальними чеками ЧД УДППЗ "Укрпошта" від 10.08.2012 № 2575 та №2573, а також описами вкладення у цінний лист (т.1, а.с. 25-28).

Вказані вимоги позичальником та іпотекодавцем залишені без задоволення.

У зв'язку з невиконанням позичальником та іпотекодавцем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду про:

- звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно іпотечного договору № 61/2011-01 від 26.07.2011 року, - майнового комплексу - прирейкової бази (літ. А, Б, В) загальною площею 2062,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 52 та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Грейн" за Договором про відкриття кредитної лінії № 05/2009 від 31.03.2009 року у загальному розмірі 4 507 556 грн. 13 коп., з яких 4 194 761 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом, 188 997 грн. 31 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 123 797 36 коп. - пеня перед ПАТ Банк "Контракт";

- звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно іпотечного договору № 61/2011-02 від 26.07.2011 року, - нежиле приміщення № 40 літера "А" по вул. Костянтинівська, 19 у місті Києві, загальною площею 291,70 кв.м. та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Грейн" за Договором про відкриття кредитної лінії № 05/2009 від 31.03.2009 року у загальному розмірі 4 507 556 грн. 13 коп., з яких 4 194 761 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом, 188 997 грн. 31 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 123 797 грн. 36 коп. - пеня перед ПАТ Банк "Контракт".

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 05/2009 від 31.03.2009 з урахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч .2 вищезазначеної статті заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку",

у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями п.4.3.7 договору також передбачено, що у разі непогашення позичальником заборгованості за кредитом у строк, що обумовлений п. 2.1-2.2 договору, в тому числі порушення графіку зниження ліміту кредитної лінії, встановленого п. 2.2 договору банк має право звернути стягнення на забезпечення виконання зобов'язань.

Пунктом 3.1.5 Іпотечних договорів передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором, зокрема, щодо вжиття заходів необхідних для збереження предмету іпотеки, його належної експлуатації та страхування предмету іпотеки; невиконання боржником та/або іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 5.1 Іпотечних договорів, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за договором кредиту вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Договору кредиту строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Договором кредиту строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафів), що передбачені Договором кредиту;

- незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов'язань за Договором кредиту - при виникненні підстав, вказаних у п. 3.1.5 цього Договору.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно

ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 статті 33 ЗУ "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Так, статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначається: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Виходячи з положень статті 38 Закону України "Про іпотеку" суд може звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Отже, враховуючи зазначені норми матеріального права та зважаючи на те, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку не перешкоджає іпотекодержателю застосувати в судовому порядку за рішенням суду звернення стягнення на майно шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів вважає наведене законною підставою для задоволення позову.

Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу є процедурою позасудового врегулювання та відповідно в судовому порядку такі вимоги не підлягають розгляду, відхиляються колегією суддів за необгрунтованістю.

З огляду на викладене, а також те, що відповідач доказів належного виконання зобов'язань третьої особи за кредитним договором не надав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки:

- згідно іпотечного договору № 61/2011-01 від 26.07.2011 року, - майнового комплексу - прирейкової бази (літ. А, Б, В) загальною площею 2062,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 52 та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Грейн" за Договором про відкриття кредитної лінії № 05/2009 від 31.03.2009 року у загальному розмірі 4 507 556 грн. 13 коп., з яких 4 194 761 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом, 188 997 грн. 31 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 123 797 36 коп. - пеня перед ПАТ Банк "Контракт";

- згідно іпотечного договору № 61/2011-02 від 26.07.2011 року, - нежиле приміщення № 40 літера "А" по вул. Костянтинівська, 19 у місті Києві, загальною площею 291,70 кв.м. та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" шляхом надання публічному акціонерному товариству Банк "Конракт" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Грейн" за Договором про відкриття кредитної лінії № 05/2009 від 31.03.2009 року у загальному розмірі 4 507 556 грн. 13 коп., з яких 4 194 761 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом, 188 997 грн. 31 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 123 797 грн. 36 коп. - пеня перед ПАТ Банк "Контракт".

Слід відзначити, що у резолютивній частині рішення місцевого господарського суду вказано про здійснення продажу предмету іпотеки за ціною не меншою ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до частини шостої ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Так, в мотивувальній частині рішення зазначено про те, що згідно Висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП "Консалт - сервіс" про вартість майна станом на 27 вересня 2012 року вартість майнового комплексу - прирейкова база, загальною площею 2062,20 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Новопирогівська, будинок № 52 (п'ятдесят два) складає 3 641 364,00 грн. з ПДВ; вартість нежитлового приміщення № 40 (сорок) (в літ. "А") загальною площею 291,70 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 19 (дев'ятнадцять) складає 783 462,00 грн. з ПДВ.

Отже, враховуючи те, що судом в мотивувальній частині рішення було визначено початкову ціну реалізації предмету іпотеки згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності, а в резолютивній частині при визначенні початкової ціни продажу є посилання на наведений в мотивувальній частині висновок експерта, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом вказані вище норми Закону України "Про іпотеку", порушені не були.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто господарським судом за відсутності відповідача, якого не було повідомлено належними чином, оскільки вся кореспонденція суду направлялась не за адресою, яка є його офіційним місцезнаходженням, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

В п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Так, ухвалу господарського суду міста Києва від 03.10.2012 про порушення провадження у справі направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б.29-А, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуте підприємством зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (т. 1, а.с. 130-132).

Позивачем 24.10.2012 подано до суду клопотання про направлення ухвали суду від 22.10.2012, якою розгляд справи № 5011-19/13605-2012 було відкладено на 12.11.2012 за новою адресою товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" - 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, б.52.

У зв'язку зі зміною адреси відповідача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивачем було направлено відповідачу за новою адресою копію позовної заяви.

Ухвала господарського суду міста Києва від 22.10.2012 про відкладення розгляду справи на 12.11.2012 була направлена товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" за новою, належною адресою, а саме: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, б.52.

Відповідачем дана ухвала отримана 31.10.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 100).

Таким чином, відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання та відповідно мав змогу у строк до 12.11.2012 надати свої обґрунтовані заперечення по суті заявлених позовних вимог, а також направити свого представника для участі в судовому засіданні, призначеному на 12.11.2012.

За таких обставин, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2012 у справі № 5011-19/13605-2012 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3.Матеріали справи № 5011-19/13605-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.