Постанова

від 14.03.2013 по справі 805/1358/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа №805/1358/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Молчанова К.О.,

відповідача - Руденко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гормашінструмент» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2012 року № 0000412300, № 0000422300, -

в с т а н о в и в :

05 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гормашінструмент» (далі - позивач або ТОВ «НВП «Гормашінструмент») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2012 року № 0000412300, № 0000422300.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у період з 28 серпня 2012 року по 03 вересня 2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Гормашінструмент» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин з ТОВ «Східдон Маркет» (ЄДРПОУ 37253177) за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 10 вересня 2012 року № 1965/22-0/24656716. За висновками цього акту встановлено порушення ТОВ «НВП «Гормашінструмент»: частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВП «Гормашінструмент» при придбанні товарів у ТОВ «Східдон Маркет»; підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 37 097,00 грн., у тому числі у грудні 2010 року - 37 097,00 грн.; підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 46 371,00 грн., у тому числі у ІV кварталі 2010 року - 46 371,00 грн.

На підставі вищевказаного акту були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: № 0000422300 від 26 вересня 2012 року про визначення суми податкового законодавства з податку на додану вартість у розмірі 46 371,00 грн., у тому числі за основним платежем - 37 097,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 274,00 грн.; № 0000412300 від 26 вересня 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 57 964,00 грн., у тому числі за основним платежем - 46 371,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 593,00 грн.

Позивач із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не згоден та вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Так, 01 грудня 2010 року між позивачем та ТОВ «Східдон Маркет» було укладено договір № 01/13-1, за яким ТОВ «Східдон Маркет» за накладною поставив Позивачу суміш твердосплавну ВК 11 у кількості 1 000,00 кг на загальну суму 222 582,00 грн., у тому числі ПДВ 37 097,00 грн. Факт постачання підтверджується вказаною накладною, а також рахунком та податковою накладною. У рахунок оплати за отриманий товар перераховано грошові кошти у повному обсязі платіжним дорученням. Вказана операція була відображена у податковому обліку позивача в декларації на прибуток підприємств за 2010 рік та декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодекс України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС лише зазначено про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Окрім цього, в акті перевірки вказується, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Східдон Маркет». Однак, позивачем до перевірки надавалися податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, які підтверджують факт поставки товару ТОВ «Східдон Маркет» на користь позивача та банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару. Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Враховуючи той факт, що у позивача на момент перевірки були в наявності всі податкові накладні та інші документи ТОВ «Східдон Маркет» на користь позивача, посилання відповідача на вказані ним норми законодавства в обґрунтування своєї позиції, є порушенням норм матеріального права.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 0000412300, № 0000422300 (арк. справи 3-8).

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що надала письмові заперечення (арк. справи 43-46), в яких зазначила, що від ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС було отримано постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року № 1-637/11 про здійснення злочинів, передбачених статтями 205 чистини 1, 358 частини 1, 358 частини 3 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3, в якій зазначено, що на початку вересня 2010 року ОСОБА_3, діючи навмисно, придбав підприємство ТОВ «Східдон Маркет» у мешканця м. Луганська громадянина ОСОБА_4, який на той момент був єдиним засновником і директором ТОВ «Східдон Маркет», з метою приховання незаконної діяльності, пов'язаної з проведенням безтоварних фінасово-господарських операцій і «переведення в готівку» грошових коштів, не повідомляючи йому про свої злочинні наміри. З метою приховання інформації про фактичного керівника підприємства, ОСОБА_3 звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 і, не повідомляючи йому про свої злочинні наміри, запропонував йому офіційно зареєструватись засновником і директором ТОВ «Східдон Маркет», на що ОСОБА_5 дав згоду. В подальшому ОСОБА_3, з метою прикриття своїх незаконних дій при здійсненні безтоварних операцій, неодноразово підробляв документи і підписував їх від імені ОСОБА_5

Також представник відповідача зазначила, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «Східдон Маркет» ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби встановлено, що остання декларація з податку на прибуток була надана підприємством за 9 місяців 2010 року. Інформація про наявність основних засобів у товариства відсутня. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій за весь період діяльності відсутні. Відповідно до останнього поданого розрахунку комунального податку за листопад 2010 року кількість працюючих на підприємстві ТОВ «Східдон Маркет» склала 1 особу, яка враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів (1 352 440 грн.) від господарської діяльності, фізично не могла здійснити такий об'єм робіт.

Враховуючи те, що у ТОВ «Східдон Маркет» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, крім того, судом визначено, що ТОВ «Східдон Маркет» було придбано з метою проведення безготівкових операцій і переведення в готівку грошових коштів, а також те, що згідно з наданими в ході перевірки документами немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, зазначена угода має безтоварний характер.

В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. На підставі зазначеного встановлена відсутність поставок товарів.

Таким чином, у результаті порушення ТОВ «Східдон Маркет» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угода, укладена з ТОВ «НВП «Гормашінструмент» на постачання товарів на адресу останнього, має протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого неправомірне формування податкового кредиту ТОВ «НВП «Гормашінструмент» по суті спрямовано на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, є нікчемним.

В ході проведення перевірки товарно-транспортні накладні, акти прийому передачі та інші документи, що свідчать про транспортування суміші твердосплавної не надавалися, отже, до перевірки не були надані первинні документи, які підтверджують факт транспортування товару підприємством ТОВ «НВП «Гормашінструмент» від ТОВ «Східдон Маркет». А документи, що надавалися до перевірки, не дали змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції і посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також представник відповідача зазначила, що відповідно до бази автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту ТОВ «НВП «Гормашінструмент» та податкових зобов'язань ТОВ «Східдон Маркет».

Таким чином, ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС в рамках чинного законодавства було донараховано податок на прибуток, податок на додану вартість та застосовано штрафну санкцію за порушення податкового законодавства.

Враховуючи викладене, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гормашінструмент» зареєстроване як юридична особа 06 березня 1997 року за адресою: 83032, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Фонвізіна, АПК шахти № 2, включено до ЄДРПОУ за номером 24656716, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 812513 (арк. справи 10). Як платник податків позивач перебуває на обліку у ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС з 19 березня 1997 року за № 1114 (арк. справи 11). Відповідно до свідоцтва № 08325377 (НВ № 935146) ТОВ «НВП «Гормашінструмент» (ІПН 246567105690) є платником податку на додану вартість з 20 вересня 1997 року (арк. справи 12).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У період з 28 серпня 2012 року по 03 вересня 2012 року ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.2, 79.3 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 28 серпня 2012 року № 223, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Гормашінструмент» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Східдон Маркет» за період з 01 жовтня по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 10 вересня 2012 року № 1965/22-0/24656716 (арк. справи 26-35).

За змістом висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВП «Гормашінструмент», а саме:

1) частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВП «Гормашінструмент» при придбанні товарів у ТОВ «Східдон Маркет»;

2) підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 37 097,00 грн., у тому числі у грудні 2010 року - 37 097,00 грн.;

3) підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 46 371,00 грн., у тому числі у ІV кварталі 2010 року - 46 371,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки та згідно з пунктом 54.3 статті 54 ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС 30 листопада 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0000422300, яким за порушення підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 46 371,00 грн., у тому числі за основним платежем - 37 097,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 274,00 грн. (арк. справи 37);

- № 0000412300, яким за порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 57 964,00 грн., у тому числі за основним платежем - 46 371,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 593,00 грн. (арк. справи 36).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями 05 лютого 2013 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вимогою про визнання їх нечинними та скасування.

Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість зроблених відповідачем висновків про нікчемність укладеного правочину ТОВ «НВП «Гормашінструмент» при придбанні товару у ТОВ «Східдон Маркет» і, як наслідок, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2010 року суми податку на додану вартість сплаченого вказаному товариству та до складу валових витрат - витрати з придбання товарів у цього ж товариства. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Порядок визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, порядок формування валових витрат та валового доходу, нарахування податку визначалися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного пунктом 4.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 цього Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначалися до 01 січня 2011 року Законом України «Про податок на додану вартість», норми якого і слід застосовувати до спірних правовідносин, оскільки були чинними на момент укладення спірного правочину.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначалися статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття суб'єктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначався статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно підпункту 7.4.1 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 01 грудня 2010 року між ТОВ «Східдон Маркет» (постачальник) та ТОВ «НВП «Гормашінструмент» (покупець) укладено договір № 01/12-1, згідно якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити в строк та на умовах, передбачених цим договором, товарно-матеріальні цінності у кількості, асортименті та за цінами згідно специфікацій. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем на протязі 15 банківських днів з моменту поставки партії товару (арк. справи 13).

Відповідно до специфікації № 1 від 01 грудня 2010 року наведені сторони договору погодили постачання суміші твердосплавної ВК 11 у кількості 1 000 кг за ціною 222 582,00 грн., у тому числі ПДВ 37 097,00 грн. (арк. справи 14).

За наслідками господарської операції поставки товару - суміші твердосплавної ВК 11 у кількості 1 000 кг ТОВ «Східдон Маркет» видало позивачеві податкову накладну № 71203 від 07 грудня 2010 року на суму 222 582,00 грн., у тому числі ПДВ 37 097,00 грн. (арк. справи 17).

З аналізу наведеної податкової накладної вбачається, що остання містить усі передбачені законодавством реквізити та відповідає вимогам щодо оформлення. Сума податку на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року та відображені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (арк. справи 18-22), а витрати за вказаною операцією відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (арк. справи 23-25).

На підтвердження фактичного виконання зазначених умов договору № 01/12-1 від 01 грудня 2010 року позивач надав суду: рахунок виставлений його контрагентом до сплати за поставлену продукцію, виписки банку за особовим рахунком ТОВ «НВП «Гормашінструмент» про перерахування грошових коштів за поставлену продукцію (арк. справи 16, 90).

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні судом встановлено, що поставка товару відбувалась постачальником на склад покупця, тобто ТОВ «НВП «Гормашінструмент», що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Фонвізіна, 1 «б». Отримання позивачем товару підтверджується накладною від 07 грудня 2010 року № 71203, згідно якої уповноважений працівник позивача отримав суміш твердосплавну ВК 11 у кількості 1 000 кг. (арк. справи 15).

Як вбачається із матеріалів справи та не є спірною обставиною між сторонами, основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія (код 28.40.0). Згідно наданих позивачем суду технічних умов ТУ У 28.6-24656716-001:2008 з виготовлення пластин твердосплавних для гірничого інструменту, котрі також виготовляються позивачем, вбачається, що дані пластини виготовляються із твердосплавних суміші до складу яких також входить «ВК 11» (арк. справи 122-131).

В користуванні у позивача на підставі договору оренди від 01 квітня 2010 року (з урахуванням додаткових угод), укладеного із ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Сплав», перебуває нежитлові приміщення (двоповерхова будівля з допоміжними приміщеннями), які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Фонвізіна, 1 «б» (арк. справи 138-153).

Придбаний товар використовувався виключно у межах господарської діяльності позивача, що підтверджено рухом та обліком матеріальних цінностей на складі позивача (арк. справи 97-98, 103-116).

З дослідження наведених вище документів, суд прийшов до висновку, що ними у повному обсязі підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій на виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Східдон Маркет».

На момент укладення та виконання зазначеного договору контрагент позивача, ТОВ «Східдон Маркет», здійснював господарську діяльність. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 257098 станом на 07 лютого 2013 року юридична особа - ТОВ «Східдон Маркет» (код ЄДРПОУ 37253177) є зареєстрованою (арк. справи 86-87).

При цьому, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що проаналізований вище договір № 01/12-1 від 01 грудня 2010 року, укладений між позивачем та ТОВ «Східдон Маркет», є нікчемним, з огляду на таке.

В акті перевірки в якості доказів нікчемності правочину - договору, укладеного позивачем з ТОВ «Східдон Маркет», зазначену таку обставину, що відповідно до постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року № 1-637/11 про здійснення злочинів, передбачених статтями 205 чистини 1, 358 частини 1, 358 частини 3 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3, згідно якої на початку вересня 2010 року ОСОБА_3, діючи навмисно, придбав підприємство ТОВ «Східдон Маркет» у мешканця м. Луганська громадянина ОСОБА_4, який, на той момент, був єдиним засновником і директором ТОВ «Східдон Маркет», з метою приховання незаконної діяльності, пов'язаної з проведенням безтоварних фінасово-господарських операцій і «переведення в готівку» грошових коштів, не повідомляючи йому про свої злочинні наміри. З метою приховання інформації про фактичного керівника підприємства, ОСОБА_3 звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 і, не повідомляючи йому про свої злочинні наміри, запропонував йому офіційно зареєструватись засновником і директором ТОВ «Східдон Маркет», на що ОСОБА_5 дав згоду. В подальшому ОСОБА_3, з метою прикриття своїх незаконних дій при здійсненні безтоварних операцій, неодноразово підробляв документи і підписував їх від імені ОСОБА_5

Водночас, як вбачається зі змісту згаданої постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року у справі № 1-637/11, копія якої міститься в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 63-69), судовим слідством при розгляді кримінальної справи установлена протиправна діяльність ОСОБА_3 стосовно здійснених господарських операцій із ТОВ «Гранш», внаслідок чого судом і було встановлено вчинення ОСОБА_3 злочинів, передбачених статтями 205 чистини 1, 358 частини 1, 358 частини 3 Кримінального кодексу України.

Однак, наведеною постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року у справі № 1-637/11 обставини протиправної діяльності ОСОБА_3 по взаємовідносинам із ТОВ «НВП «Гормашінструмент» не встановлені.

Слід зазначити, що у частинах 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Також, Суд зауважив на наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. У вказаній справі Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Необхідно також зазначити, що при винесенні рішення у справі «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави. Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про протиправну діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність дослідженої господарської операції із ТОВ «Східдон Маркет», що, в свою чергу, доводить необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту за податковою накладною, що отримана від ТОВ «Східдон Маркет», а також стосовно неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток за 2010 рік суми витрат з придбання товару у вказаного контрагента.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень вимог Податкового кодексу України, та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток спірними податковим повідомленням-рішенням, і застосування у відношенні позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби не довела правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

При цьому, згідно поданого адміністративного позову позивач просив визнати спірні податкові повідомлення-рішення нечинними та скасувати їх. Втім, необхідно зазначити, що встановлені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними, однак деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічно-правових відносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а не правового акту індивідуальної дії, якими є спірні податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи, що позивач просить також скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, суд вважає, що скасування наведених актів індивідуальної дії у судовому порядку є достатнім і належним способом захисту порушеного права позивача, за яким останній звернувся до адміністративного суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гормашінструмент» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000412300, № 0000422300 від 26 вересня 2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 1 043,35 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гормашінструмент» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000412300, № 0000422300 від 26 вересня 2012 року, - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби за № 0000412300, № 0000422300 від 26 вересня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гормашінструмент» (ЄДРПОУ 24656716, адреса: 83032, Донецька область, м. Донецьк, вул. Фонвізіна, АПК Шахти № 2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 043,35 грн. (одна тисяча сорок три гривні 35 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 березня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 19 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.