Постанова

від 28.11.2006 по справі 13/243-06-8218а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р.

Справа № 13/243-06-8218А

Колегія суддів Одеського апеляційного

господарського суду у складі:

судді-доповідача

Жекова В.І.,

суддів

Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання

Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в

засіданнях суду  28 листопада 2006р.

від позивача

ОСОБА_2

від відповідача

МаломановІ.В.

розглянула апеляційну скаргу

ПП ОСОБА_1

на постанову господарського суду

Одеської області

від

12.10.2006р.

у справі

№ 13/243-06-8218А

за позовом

ПП ОСОБА_1

до

СДПІ  у Приморському районі м. Одеси.

про

визнання відсутності повноважень, дій протиправними та скасування рішень.

Розгляд справи згідно із приписами

п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому

цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного

господарського суду від 15.11.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній

справі за апеляційною скаргою  ПП ОСОБА_1

Ухвалою Одеського апеляційного

господарського суду від 15.11.2006р. розгляд справи в апеляційному порядку

призначено на 28.11.2006р.

Вказані ухвали надіслана сторонам

17.11.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду,

що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.160 КАС

України у судовому засіданні 28.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну

частини судового рішення.

14.08.2006р ПП ОСОБА_1 звернувся до

господарського  суду Одеської області із

позовом, в якому просив встановити відсутність повноважень СДПІ у Приморському

районі м. Одеси на проведення перевірок магазину - бару „Леля”, магазинів „Світ

тютюну”, що належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, визнати дії СДПІ у

Приморському районі м. Одеси щодо проведення перевірок 02.09.2005р.,

08.09.2005р. противоправними та скасувати рішення СДПІ у Приморському районі м.

Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.09.2005р. №№

НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, від 09.09.2005р. №№ НОМЕР_6,

НОМЕР_7, НОМЕР_8, від 09.12.2005р. №№ НОМЕР_9, НОМЕР_10.

Постановою місцевого господарського

суду від 12.10.2006р. (суддя Панченко О.Л.) у задоволенні позову відмовлено в

повному обсязі.

Не погоджуючись із судовим

рішенням, ПП ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із

апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нове судове

рішення  яким позовні вимоги задовольнити,

оскільки вважає, що судове рішення прийнято із порушенням норм матеріального та

процесуального права.

В усних поясненнях представник СДПІ

просить залишити постанову від 12.10.2006р. без змін, а скаргу без задоволення,

вказуючи на законність висновків господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи у

відкритому судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін,

оцінивши наявні у справі докази у сукупності, колегія судів  дійшла висновку про наявність підстав для

задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

СДПІ у Приморському районі м.

Одеси, правонаступником якої є ДПІ у Приморському районі м. Одеси, проведені

перевірки крамниці - бару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, крамниці -

павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, крамниці, розташованої за

адресою: АДРЕСА_2, що належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, щодо

контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та

безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами здійсненої

перевірки  складено акти від 02.09.2005р.

№ НОМЕР_11, від 02.09.2005р. № НОМЕР_12, від 08.09.2005р. № НОМЕР_13.

На підставі наведених актів

перевірки до приватного підприємця застосовані штрафні санкції у сумі 1048 грн.

за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р.

№ 1776-111 (зі змінами та доповненнями), штрафні санкції у сумі 3400 грн. за

порушення вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів” від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), штрафні

санкції у сумі 116,60 грн. за порушення вимог Закону України „Про патентування

деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. № 98/96-ВР (зі

змінами та доповненнями), штрафні санкції у сумі 1224,25 грн. за порушення

вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”   від  

01.06.2000р.   №   1776-111  

(зі змінами та доповненнями), штрафні санкції у сумі 440 грн. за

порушення вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” від 23.03.1996р. № 98/96-ВР (зі змінами та доповненнями), штрафні

санкції у сумі 3352,20 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг” від 01.06.2000р. № 1776-111 (зі змінами та доповненнями), штрафні

санкції у сумі 220 грн. за порушення вимог Закону України „Про патентування

деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. № 98/96-ВР (зі

змінами та доповненнями), штрафні санкції у сумі 1700 грн. за порушення вимог

Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від

19.12.1995р. № 481/95-ВР(зі змінами та доповненнями), про що прийнято рішення

від 06.09.2005р. № НОМЕР_3, від 09.12.2005р. № НОМЕР_9, від 06.09.2005р. №№

НОМЕР_4, НОМЕР_5, від 09.12.2005р. № НОМЕР_10, від 06.09.2005р. №№ НОМЕР_1,

НОМЕР_2, від 09.09.2005р. №№ НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 відповідно.

При прийнятті оскаржуваного

судового рішення на думку колегії апеляційної інстанцій господарським

судом  не враховано, що статтею 11-1

Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що

перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України

„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і

обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів” вважаються позаплановими.    

Відповідно до вимог  ст.11-2 Закону України „Про державну

податкову службу в Україні” посадові особи ОДПС, зокрема СДПІ у Приморському

районі м. Одеси мають право приступити до проведення позапланової перевірки,

якщо вони надали платнику податків під розписку направлення на перевірку та

копію наказу керівника податкового органу державної податкової служби. Однак, в

порушення зазначеної норми, представниками СДПІ у Приморському районі м. Одеси

під час проведення перевірок, у вищезазначених магазинах, підприємцю не надані

під розписку ні направлення на перевірку, ні копії наказів про проведення

позапланової виїзної перевірки.

Докази, які б підтверджували

надання під розписку СПД - фізичній особі ОСОБА_1 направлення на проведення

перевірки та копію наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, ДПІ у

Приморському районі м. Одеси до суду під час розгляду справи не надані у

зв”язку із їх відсутністю. При прийнятті оскаржуваного  судового рішення господарським судом не

надана оцінка відсутність у направленні на перевірку мети, виду перевірки,  та підстави її проведення, що є

порушенням  з боку контролюючого

органу   вимог ст.11-2 Закону України

„Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до вимог „Порядку

оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та

позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого

законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327,

зареєстрований Мін'юстом України 25.08.2005р. №925/11205 позаплановою виїзною

перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу

державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із

обставин, визначених Законом  

України   „Про   державну  

податкову   службу   в  

Україні”  та   іншими законодавчими актами.

Так згідно із вимогами  ст. 11-1 Закону України „Про державну

податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться лише за

наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками перевірок інших

платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків

законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник

податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий

письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів

з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк

податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3)

виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій

платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх

документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної

податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4)

платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства

посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення

планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або

часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення

потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини

з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх

документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної

податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6)

проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника

податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом,

податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є

потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської

діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган

державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків

нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів

обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки,

складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність

вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та

зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку

може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому

разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної

податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку

зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено

кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з

податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Одне із перелічених підстав

обов'язково повинно бути зазначено у направленні та наказі  на проведення перевірки , між тим, як

свідчать наявні у справі матеріали накази на проведення перевірки та

направлення не відповідають вищенаведеним приписам чинного податкового

законодавства, а відтак свідчать про їх незаконність.

Крім того відповідно до ч. 8 ст.

11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, орган державної

податкової служби, який ініціює проведення 

позапланової  виїзної

перевірки,  подає  до 

суду  письмове обґрунтування

підстав такої перевірки та дані її початку і закінчення, склад осіб, які будуть

проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї

статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки,

інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної

податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких

перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У

розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної

перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської

діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання

дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше

ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Також судова колегія апеляційної

інстанції зазначає, що  відповідно до

вимог ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”№265/95-ВР від

06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами

підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших

вимог цього Закону здійснюють орган державної податкової служби України шляхом

проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством

України. Відповідно до вимог  ст.16

Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із

змінами та доповненнями) контролюючі органи мають право відповідно до

законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які

підпадають під дію цього Закону. Позапланова перевірка, що провадиться

уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині

другій ст.16 Закону України №265, може здійснюватися виключно на підставі

постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Що стосується вимог визначених у

законі до акту перевірки  то в останньому

не зазначені підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України

„Про державну податкову службу в Україні” дата та номер наказу керівника органу

державної податкової служби на проведення позапланової перевірки, тип перевірки

(невиїзна документальна, виїзна планова чи позапланова перевірка), період, за

який проводиться перевірка діяльності суб'єкта господарювання.

          Висновки господарського суду на думку

колегії стосовно  правомірності

застосування контролюючим  органом штрафних

(фінансових) санкцій до ПП ОСОБА_1 за порушення п.1, п.9, п.11, п.13 ст.3

Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.2 ст.2, ст.3, ст.5, п.1 ст.7

Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, ст.

11, ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів" є  також помилковими,

оскільки у крамниці-бару „Леля”, який розташований за адресою АДРЕСА_1

здійснювався лише продаж двох пляшок горілки „Nemiroff Shtoff" на суму

31,2грн., а реалізація товару, який перелічений у акті перевірки №НОМЕР_11 (у

тому числі сигарет) ПП ОСОБА_1 не здійснювалась, докази реалізації відповідних

товарів податковим органом не надані. Також 

контролюючим органом не були надані 

належні докази, які підтверджують факт реалізації підприємцем у крамниці  „Світ тютюна”, (Фонтанська дорога 43)

тютюнових виробів.

Також на думку колегії

господарським судом не враховані вимоги п.1 ст. 3 Закону України „Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” відповідно до якого, суб'єкти підприємницької діяльності,

які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі

(із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу

товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання

послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені

у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням

відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових

операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням

зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Приватний

підприємець не здійснював продаж вищезазначених товарів. Згідно ст.17 названого

Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності,

які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням

відповідних органів державної податкової служби України застосовуються

фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих

товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення

розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих -

послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори

розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового

документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її

без використання розрахункової книжки. Розрахункова операція -приймання від

покупця готівкових коштів.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону

України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” у разі невідповідності суми готівкових

коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті

до СПД застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку

виявлено невідповідність. Наявність готівкових коштів на місці проведення

розрахунків, їх кількість засвідчує СПД. СПД - фізичною особою ОСОБА_1 не

проводилась інвентаризація грошових коштів на місці проведення розрахунків.

Судом при прийнятті постанови не взяте до уваги, що без встановлення сум

готівкових коштів на місці проведення розрахунків неможливо встановити  їх невідповідність.

Одеський апеляційний господарський

суд дійшов  також висновку про

вмотивованість адміністративного позову і в частині вимоги  щодо скасування рішення СДПІ у Приморському

районі м. Одеси від 09.09.2005р. № НОМЕР_8, від 06.09.2005р. №НОМЕР_4, від

06.09.2005р. № НОМЕР_5 враховуючи наступне.

За правилами ч.4 п.2 „Порядку

застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України „Про

державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790, в редакції, чинній в

перевіряємому періоді, фінансові санкції, передбачені статтею 17 Закону України

„Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, застосовуються за ...

роздрібну торгівлю ... алкогольними напоями та тютюновими виробами без

наявності ліцензій або з порушенням установлених правил торгівлі ними.

З наявних у справі матеріалів

вбачається, що ПП ОСОБА_1 мав на час здійснення контролюючим органом перевірки

відповідні ліцензії № НОМЕР_14, №НОМЕР_15 та №НОМЕР_16 на право здійснення

роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями.

Пунктом 6 названого Порядку, який

кореспондується зі ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і

обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів” від 19.12.1995р. № 481/98-ВР, встановлено, що рішення про застосування

фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником,

а у разі його відсутності -заступником керівника органу, який видав ліцензію на

право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом

етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим,

спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і

тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і

контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової

адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи,

Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної

податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх

компетенції, визначеної законодавством.

Наказом ДПА України від 21.08.2001

№ 331 затверджено „Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного

збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної

податкової адміністрації України”, відповідно до якого Департамент у тому числі

організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на роздрібну

торгівлю алкогольними напоями, проведення перевірок діяльності суб'єктів

підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту,

виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних

документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на

підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та

реалізують таку продукцію, застосовує у випадках, передбачених законодавством,

фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог

законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно із приписами ст.16 Закону

України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” контроль за

дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також

інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до вимог п.271

„Переліку органів ліцензування”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України від 14.11.2000р. №1698, територіальні підрозділи регіональних управлінь

Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та обігом

підакцизних товарів у містах,

районах, районах у м.м. Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта

підприємницької діяльності визначено органами, що здійснюють ліцензування

роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС

України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів

владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)

вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Отже, з урахуванням тієї обставини,

що СДПІ у Приморському районі м. Одеси не є органом, уповноваженим видавати

суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на роздрібну торгівлю

алкогольними напоями, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника,

що  наведені рішення  підлягають скасуванню як прийняті суб'єктом

владних повноважень, який законодавчо не наділений такими повноваженнями, що

підтверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України.

Щодо заявлених вимог про

відсутність повноважень СДПІ у Приморському районі м. Одеси  на проведення перевірки та  визнання дій СДПІ протиправними то при

прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції також не

враховано, що відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАС

України, до початку діяльності окружних адміністративних судів адміністративні

справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарсько

процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній

інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами

Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.12 Господарського

процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори про

визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Статтею 13 ГПК України встановлено,

що місцеві господарські суди розглядають усі справи, підвідомчі господарським

судам.

За приписами п. 7 ст. 3 КАС

України, суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган місцевого

самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійснені

ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на

виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог п. 5

Прикінцевих та перехідних положень КАС України, визначено, що до початку

діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи

вирішують у першій та апеляційних інстанціях відповідні місцеві та апеляційні

загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

За аналізом наведених приписів ГПК,

КАС України та норм чинного податкового законодавства,   судова колегія апеляційної інстанції дійшла

висновку, що господарським судам підвідомчі спори із позовів про визнання нечинними

рішень суб'єкта владних повноважень, а такими 

рішеннями у даному  випадку можуть

були лише рішення, які прийняті контролюючим 

саме контролюючим органом, а не його посадовими особами за результатами

здійснення перевірки суб'єкта господарювання, оскільки   акт державного чи іншого органу -це юридична

форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує

певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних

відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а відтак з

моменту прийняття такого рішення  може

виникнути спір який носить господарський характер, що  відноситься до компетенції господарських

судів України.

Наведений висновок на думку колегії

цілком узгоджується із  змінами до

Законів України „Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12), „Про

державну контрольно -ревізійну службу в Україні” ( 2939-12), внесеними в

зв'язку з прийняттям Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України ( щодо  посилення правового

захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав

громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу

до гідності особи, правову допомогу, захист)” від 12.01.2005р. де йдеться про

захист конституційних прав та свобод.

Відтак, розгляд вимог, щодо   відсутності повноважень та визнання дій

протиправними слід відносити до компетенції судів загальної юрисдикції.

Відтак, враховуючи викладене та

вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та

органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України, апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд

першої інстанції необґрунтовано та з порушенням норм матеріального та

процесуального права відмовив у задоволенні позову ПП ОСОБА_1, у зв'язку з чим

оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

Керуючись

ст.ст.157,160,162,198,202,205,207 КАС України,                        колегія суддів

    Постановила:

Постанову господарського суду

Одеської області від 12.10.2006р. зі справи № 13/243-06-8218А скасувати.

Позовні вимоги  Приватного підприємця ОСОБА_1задовольнити

частково.

Скасувати рішення СДПІ у

Приморському районі м. Одеси  від

06.09.2005р. №НОМЕР_1, від 06.09.2005р. №НОМЕР_2, від 09.09.2005р. №НОМЕР_6,

від 09.09.2005р. №НОМЕР_7, 09.09.2005р. № НОМЕР_8, від 06.09.2005р. №НОМЕР_3,

від 09.12.2005р. №НОМЕР_9, від 09.12.2005р. №НОМЕР_10, від 06.09.2005р. №

НОМЕР_4, від 06.09.2005р. №НОМЕР_5.

Провадження у справі в частині

вимог про визнання відсутності повноважень СДПІ у Приморському районі м. Одеси

на проведення перевірки та визнання дій протиправними -  закрити.

Постанова в порядку ст.254 КАС

України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку.

Суддя-доповідач

 В.І. Жеков

Судді

 В.І. Картере

В.Т. Пироговський