Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2270/6354/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6354/12

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представників позивача: Бенедишина Віталія Миколайовича, Іванової Алли Юріївни,

представника відповідача: Пятковського Андрія Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Лан" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007832301/2333 та №0007792301/2334 від 27.06.2012 року, №0008632301, №0008622301 від 03.09.2012 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 25 січня 2013 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що приватне мале виробничо-комерційне підприємство "ЛАН", код ЄДРПОУ 14148278, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 26.08.1996 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, серії ААВ, №530873.

Працівниками податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН", код ЄДРПОУ 14148278, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП "Інтраском", код ЄДРПОУ 37308168 за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №3741/22-2/14148278 від 11.06.2012 року, та як наслідок - винесено податкові повідомлення-рішення №0007832301/2333 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 156 453 гривні і штрафної санкції в сумі 78 227,00 гривень та №0007792301/2334 від 27.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 179 921 гривня і штрафної санкції у розмірі 89 961 гривня.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Хмельницькій області, за результатами якого було скасовано податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій та 03.09.2012 року були винесені податкові повідомлення-рішення №0008632301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 156 453 грн. та №0008622301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 179 921 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

П.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Хмельницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, між приватним підприємством "Інтранском" (Продавець) та приватним малим виробничо-комераційним підприємством "Лан" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25 листопада 2010 року.

Згідно з п. 1.1, 1.2 вказаного Договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору. Продаж окремих партій Товару здійснюється на підставі цього Договору та Додаткових угод, які являються невід'ємною частиною даного Договору, в яких сторони узгоджують найменування, кількість окремих партій, ціну та строки поставки товару та інші необхідні умови.

Між ПМВКП "Лан" та ПП "Інтранском" укладались додаткові угоди до договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 25/11/10 від 25.11.2010 року, які є його невід'ємною частиною.

11.04.2011 року укладено Додаткову угоду №14 до Договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 25/11/10 від 25.11.2010 року, відповідно до якої сторони погодили поставку Постачальником Покупцю партії Товару бензин марки А-76 в кількості 36400 літрів за ціною 7,13 грн. за літр без ПДВ на суму 311220,00 гривень в тому числі ПДВ 51870,00 гривень. Товар постачається в строк до 12.04.2011 року на умовах Договору автотранспортом Продавця.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткову накладну № ІН-0000057 від 11.04.2011 року (а. с. 65); рахунок-фактуру № ІН-0000059 від 11.04.2011 року (а. с. 67); товарно-транспортну накладну № 57 від 11.04.2011 року (а. с. 68); податкову накладну № 6 від 11.04.2011 року (а. с. 71); Паспорт в„– 187 від 07.07.2010 року (а. с. 70) та сертифікат UA1.035.0054367-09 (а. с. 69).

19.04.2011 року укладено Додаткову угоду №15, відповідно до якої сторони погодили поставку Постачальником Покупцю партії Товару бензин марки А-80 в кількості 36400 літрів за ціною 7,17 грн. за літр без ПДВ на суму 313040,00 гривень в тому числі ПДВ 52173,34 гривень. Товар постачається в строк до 20.04.2011 року на умовах Договору автотранспортом Продавця.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткову накладну № ІН-0000061 від 19.04.2011 року (а. с. 72); рахунок-фактуру № ІН-0000064 від 19.04.2011 року (а. с. 74); товарно-транспортну накладну №61 від 19.04.2011 року (а. с. 75); податкову накладну № 10 від 19.04.2011 року (а. с.77); cертифікат UА1.035.0044016-10 (а. с. 76).

28.04.2011 року укладено Додаткову угоду №16, відповідно до якої сторони погодили поставку Постачальником Покупцю партії Товару бензин марки А-76 в кількості 36565 літрів за ціною 7,17 грн. за літр без ПДВ на суму 314459,00 гривень в тому числі ПДВ 52409,84 гривень. Товар постачається в строк до 29.04.2011 року на умовах Договору автотранспортом Продавця.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткову накладну № ІН-0000065 від 29.04.2011 року(а. с. 78); рахунок-фактуру № ІН-0000068 від 28.04.2011 року (а. с. 79); товарно-транспортну накладну №65 від 28.04.2011 року (а. с. 81); податкову накладну № 14 від 28.04.2011 року (а. с. 84); паспорт в„– 187 від 07.07.2010 року (а. с. 83) та сертифікат UA1.035.0054367-09 (а. с. 82).

Крім того фактичне здійснення господарської операції підтверджується виписками з банківських рахунків позивача (а. с. 86-92), журналом обліку надходження нафти і нафтопродуктів (а. с. 93-97), товарною книгою кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (а. с. 98-103).

Позивачем також надано докази подальшої реалізації отриманого товару, а саме: реєстр реалізації ПММ одержаних від ПП "Інтранском" (а. с. 131), видаткові накладні (а. с. 132-150).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Як слідує з акту перевірки позивача, підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств стали отримані відповідачем відомості щодо неможливості проведення Прилуцькою ОДПІ зустрічної звірки ПМВКП "Лан" з ПП "Інтранском".

Так, в акті перевірки зазначено, що стан платника (ПП "Інтранском) "7": до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей". Свідоцтво платника ПДВ анульоване 01.07.2011 року. Декларацію з податку на додану вартість ПП "Інтранском" за квітень 2011 року визнано "надійсною".

Враховуючи викладені обставини, орган державної податкової служби дійшов висновку про те, що підприємством задокументовано операції із придбання у ПП "Інтранском" ТМЦ, які фактично не здійснювались.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що не може бути підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Позивач виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру своїх валових витрат та податкового кредиту, а тому він не може нести відповідальність за порушення законодавства його контрагентами.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2013 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.