Рішення

від 06.03.2013 по справі 159/898/13-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/898/13-ц

Провадження № 2/159/390/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 06.03.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бондара В.М.

за участю секретаря Рижко О.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника. На обґрунтування своїх вимог вказав, що 28 грудня 2012 року, наказом № 123 від 27 грудня 2012 року голови ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», на виконання наказу в.о. міністра охорони здоров'я О. Толстанова від 21 вересня 2012 року № 176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» позивача було звільнено з роботи у Державному закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією вказаної установи. Разом з тим позивачеві до теперішнього часу не виплачено всіх сум, що належать йому при звільненні. З посиланням на норми ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідачів у справі на його користь заборгованість із сум, належних позивачеві при звільненні в розмірі 3344,04 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день ухвалення судом рішення.

Під час судового розгляду справи було проведено заміну неналежного відповідача ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», належним відповідачем - державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав зазначених у позовній заяві і просить його задовольнити. Просить суд увалити рішення, яким стягнути з відповідачів у справі на його користь заборгованість із сум, належних позивачеві при звільненні в розмірі 3344,04 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день ухвалення рішення судом.

Представник відповідача Міністерства охорони здоров'я України у судове засідання не з'явилась, подала суду заперечення проти позову в якому зазначила, що обов'язок щодо виплати вихідної допомоги при звільненні, передбаченої ст. 44 КЗпП та інших виплат покладено на Державний заклад «Ковельська лінійна СЕС», що повністю узгоджується із наказом вказаного закладу від 27.12.2012 року №116 та свідчить про відсутність порушення Міністерством охорони здоров'я України прав позивача. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у частині позовних вимог, що стосуються Міністерства охорони здоров'я України, справу розглядати за відсутності представника Міністерства охорони здоров'я України.

Представники відповідачів - Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що неявка представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті у їх відсутності у заочному порядку проти чого не заперечив позивач .

Суд, заслухавши пояснення позивача, зважаючи на позицію відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення із таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі. Розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ст.ст. 116, 117 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлені і не заперечуються відповідачами у справі обставини, якими позивач обґрунтував позовні вимоги, зокрема що на час звільнення, позивач перебував у трудових відносинах з ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», а саме обіймав посаду завідувача, лікаря з загальної гігієни санітарно-гігієнічного відділу ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України і наказом № 123 від 27 грудня 2012 року голови ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України, був звільнений з роботи з 28 грудня 2012 року.

Згідно розрахункового листа ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України № 2345/03 від 28.12.2012 року доводиться та обставина, що суми, належні позивачеві від установи при звільненні, а саме допомога на оздоровлення, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, на час розгляду даної справи не виплачені і становлять 3344,04 грн. Відповідач не надав суду заперечень щодо вказаних обставин.

Наказом МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» прийнято рішення про ліквідацію державного закладу «Ковельська лінійна санітарно епідеміологічна станція на Львівській залізниці».

Відповідно до положень ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» є юридичною особою і перебуває в стадії припинення діяльності.

Частинами 1 та 2 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до положень ст. 105 ЦК України орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію (ліквідаційну комісію, ліквідатора, тощо) з припинення юридичної особи та встановлюють порядок та строки припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відтак, за час роботи ліквідаційної комісії установа, яка ліквідується, вважається діючою зі всіма наслідками.

Заявлені позивачем до Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України позовні вимоги про стягнення сум, належних позивачеві при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що вини позивача у виникненні заборгованості із сум, належних йому від закладу при звільненні, немає.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь позивача слід стягнути належну останньому до виплати при звільненні суму 3344,04 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при непроведенні з працівником розрахунку до розгляду справи, середній заробіток за час затримки розрахунку стягується по день постановлення рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідно виплата. Згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період, У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п.8 Порядку).

Згідно довідки ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» № 52/03 від 25.02.2013 року розмір середньоденної заробітної плати позивача на день звільнення становив 87 грн. 17 коп.

Виходячи з наведеного з відповідача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку до ухвалення рішення суду, а саме з 28 грудня 2012 року по 06 березня 2013 року, тобто по день ухвалення даного рішення суду, що становить 68 днів. З огляду на ту обставину, що середньоденний заробіток позивача до звільнення становив 87 грн. 17 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача становитиме - 5927,56 грн. (87,17 грн. х 68 днів.).

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача - ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 229,40 грн.

Керуючись ст.10,11,15,30, 60-62, 85, 212, 213, 215, 218, 224 ЦПК України на підставі ст.ст. 40,47, 116 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст. 104,105 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових.

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) на користь ОСОБА_1 належну позивачеві при звільненні вихідну допомогу у розмірі 3 344 (три тисячі триста сорок чотири) гривень 04 копійки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5 927 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім) гривень 56 копійок .

Стягнути в дохід держави з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення в частині стягнення розрахункових виплат при звільненні в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення .

Головуючий: В. М. Бондар