Постанова

від 07.03.2013 по справі 11/587

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2013 року № 11/587

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Винокурова К.С. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у

м.Червонограді

до Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі -ДСВАРС МНС України, відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 10 681,37 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2008 р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.03.2009 р. судом було зупинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.156 КАС України, а саме до встановлення правонаступника відповідача.

На адресу МНС України, судом був направлений запит, так як, відповідно до наявної в матеріалах справи копії відповіді Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС та копії Наказу від 26.02.2008 р. № 146 не вбачається, що Департамент економіки і фінансів МНС України являється правонаступником Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС.

У відповідь на запит МНС України повідомило, що постановою Господарського суду м.Києва від 08.12.2009 р. у справі №44/621-б ДСВАРС МНС України визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, тобто вказана організація правонаступників не має.

Як вбачається з копії постанови Господарського суду м.Києва від 08.12.2009 р. у справі №44/621-б, яка наявна в матеріалах справи, Державна спеціалізована (воєнізованої) аварійно-рятувальна служба МНС визнана банкрутом то щодо неї відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 27.11.2012 р. було поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 06.12.2012р.

Судові засідання 06.12.2012 р., 18.12.2012 р. відкладались у зв'язку із неявкою сторін у судові засідання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна спеціалізована (воєнізована) аварійно-рятувальна служба МНС не сплатила страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10 681,37 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач своїх заперечень проти позову не надав. З раніше згаданої відповіді МНС вбачається, що останні просять відмовити у задоволенні адміністративного позову, так як відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та оскільки вимоги кредиторів, заявлених після закінчення строку встановленого для їх подання, або незаявлених взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи подане клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача та неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У тексті адміністративного позову зазначено, що Відділення звернулося з заявою про грошові вимоги до боржника, а саме до ліквідаційної комісії Західного регіонального спеціалізованого (воєнізованого) аварійно-рятувального загону, яка була створена на підставі Наказу Івано-Франківського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону від 03.03.2008 р. № 11 «Щодо ліквідації Західного регіонального СВАРЗ» на виконання.

Листом від 02.09.2008 р. ліквідаційна комісія Західного регіонального спеціалізованого (воєнізованого) аварійно-рятувального загону повідомила, що з приводу фінансування заходів з ліквідації Західного регіонального СВАРЗ безпосередньо до МНС України та до ліквідаційної комісії ДСВАРС МНС України.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом МНС від 16.07.2008 р. № 527 було прийнято рішення про припинення діяльності Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС, яке було опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» 07.08.2008 р. за № 144 (3804).

19.08.2008 р. позивачем було направлено аналогічну заяву про грошові вимоги до ліквідаційної комісії Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України по її структурному підрозділу - Західному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загону на суму 10 681,37 грн.

Відповідно до ст.ст. 6,7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обов'язкового страхування від нещасних випадків .

Зокрема, підрозділ - Західний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін ДСВАРС МНС України віднесений до І класу професійного ризику, страховий тариф для сплати внесків 0,66 % (Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»).

Згідно Акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.04.2008 р. № 57-08 станом на 31.03.2008 р. заборгованість за платником страхових внесків - Західним регіональним спеціальним (воєнізованим) аварійно-рятувальним загоном склала 10 681,37, в тому числі недоїмка - 8125,58 грн., сума страхових внесків, строк сплати яких не настав - 332,67 грн., несплачена пеня -2223,12 грн.

Таким чином, станом на 31.03.2008 р. непогашена заборгованість по страхових внесках Західного регіонального спеціалізованого (воєнізованого) аварійно-рятувального загону ДСВАРС МНС України перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді складає 10 681,37 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи суду не надано.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (редакція Закону на момент виникнення правовідносин) основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Статтею 46 цього Закону встановлено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок внесків роботодавців.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Частиною 8 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -Інструкція).

Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.

Страхові внески сплачуються в день перерахування коштів на особові рахунки - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків. (п. 4.12 Інструкції).

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).

Згідно зі ст. 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" структурним підрозділам встановлені страхові тарифи у розмірі фіксованих відсотків від фактичних витрат на оплату праці.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за платником страхових внесків - Західним регіональним спеціальним (воєнізованим) аварійно-рятувальним загоном становить 10 681,37, в тому числі недоїмка - 8125,58 грн., сума страхових внесків, строк сплати яких не настав - 332,67 грн., несплачена пеня -2223,12 грн. Сума заборгованості в розмірі 904,37 грн. на день розгляду справи залишається несплаченою.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства.

За несвоєчасну сплату страхового внеску, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію страхувальник притягається до відповідальності згідно із законодавством.

Страхувальнику забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може завдати шкоди цій особі.

Статтею 55 цього Закону встановлено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п. 10 Інструкції усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат в рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

Матеріали справи засвідчують, що суму страхових внесках до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 10 681,37 грн. відповідач у встановлені п. 4.1 Інструкції строки не сплатив.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що суму страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 10 681,37 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та станом на момент розгляду спору відповідач не ліквідований, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності заборгованості по сплаті страхових внесків, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (01032, м.Київ, вул.Вокзальна, 7, код ЄДРПОУ 26475829) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді (8014, м.Червоноград, Львівська область, вул.С.Бандери,41) заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 10 681,37 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят одна грн. 37 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров