Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2013 року справа №812/876/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Гайдара А.В.
Яковенко М.М.
розглянувши у порядку
письмового провадження
апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції
Луганської області Державної податкової служби
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 21 лютого 2013 року (повний текст постанови складений та
підписаний 26 лютого 2013 року)
по адміністративній справі № 812/876/13-а (суддя Ковальова Т.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ
«Укрпідшипник-Схід»
до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції
Луганської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування наказу,
визнання незаконними дій, визнання протиправними
та скасування податкових повідомлень-рішень
від 29 грудня 2012 року № 0000102230, № 0000092230, -
ВСТАНОВИВ :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року частково задоволенні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Укрпідшипник-Схід» (надалі товариство, позивач у справі) до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (надалі інспекція, відповідач у справі), внаслідок чого, з огляду на безпідставність прийняття визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення цієї інспекції:
- № 0000102230 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80251,25 грн., в тому числі основного податку 64201 грн., штрафних (фінансових) санкцій 16050,25 грн.
- № 0000092230 яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 102752,50 грн. в тому числі основного податку 82202 грн., штрафних(фінансових) санкцій 20550,50 грн. (арк. справи 3-20, 32, 33, 171-179).
В апеляційній скарзі податковий орган (відповідач у справі) посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені позову (арк. справи 182-183).
Позивач у письмових запереченнях проти доводів скарги заперечував, вважає судове рішення таким, що прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлен належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду справи відповідно до частини 4 статті 196 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрпідшипник-Схід» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32648238, перебуває на податковому обліку Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість з 31 січня 2011 року (арк. справи 38-40).
У грудні 2012 року податковим органом здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 1 квітня 2008 року по 30 вересня 2010 року по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Лугапорт» та Приватним Підприємством «Варекоресурс», висновки якої викладені у акті перевірки від 18 грудня 2012 року № 2680/223/32648238 (арк. справи 133-155).
Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-6 керівником податкового органу 29 грудня 2012 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення якими позивачу як платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.
Пунктом першим висновків акту перевірки, з посиланням на норми пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлене порушення формування валових витрат третього кварталу 2010 року внаслідок занижено податок на прибуток по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Варекоресурс» у сумі 82202 грн. (арк. справи 154).
Наявність в матеріалах справи первинних документів які посвідчують виконання договорів укладених з Приватним підприємством «Варекоресурс» від 2 серпня 2010 року та від 2 вересня 2010 року, а саме товарних накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, а також їх подальше використання в господарській діяльності шляхом їх продажу доводять дотримання вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
По податку на додану вартість.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000102230 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання на суму 64201 грн. з посиланням на порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР та застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 16050 грн. 25 коп. відповідно до частини першої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-6.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000092230 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 82202 грн. з посиланням на положення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 20550 грн. 50 коп. відповідно до частини першої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-6.
Пунктом другим розділу четвертого акту перевірки встановлено заниження податку на додану вартість за взаємовідносинами з Приватним підприємством «Варекоресурс» в сумі 64201 грн., в тому числі за серпень 53621 грн., за вересень 2010 року 10580 грн., з посиланням на підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», останній із наведених норм, а саме підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 визначений підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Положення наведеної норми визначають податкову накладну, як звітний податковий та розрахунковий документ. що надає право позивачеві на формування податкового кредиту. У межах спірних відносин такими звітними періодами є серпень та вересень 2010 року.
Долучені до матеріалів справи належним чином засвідчені податкові накладні від 2 серпня 2010 року № 02081001-1 та № 02081001-2 податок на додану вартість за якими складає відповідно 34301 грн. 90 коп. та 19320 грн. 20 коп. та податкові накладні від 2 вересня 2010 року за № 02091001/1 та № 02091001/2 податок на додану вартість за якими складає відповідно у сумах 4356,90 грн. та 6223,50 грн., оформлені відповідно до пунктів 2,5,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 199 року № 165 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037) доводять безпідставність зменшення податкового кредиту і як наслідок донарахування грошового зобов'язання на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Впродовж розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі податковий орган посилається на наявність вироку Жовтневого районного суду м. Луганська від 1 червня 2011 року винесеного у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дії якого суд кваліфікував за частиною першою статі 205 КК України, як фіктивне підприємництво, а саме створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що вирок за вчинення злочину, передбаченого статтею 205 КК України, може свідчити тільки про те, чи мала місце в момент створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) протиправна дія, ким вона вчинена, проте не може встановлювати наслідки цієї дії, виходячи з формального складу цього злочину, ним не може охоплюватися подальша діяльність створеного (придбаного) суб'єкта підприємницької діяльності. Посилання відповідача на встановлену вироком безтоварність (фіктивність) угод стороною у яких був контрагент позивача судом до уваги не може братися. Встановлена зазначеним вироком обставина реєстрації вказаного підприємства з метою незаконної діяльності, не може вважатися обов'язковою для суду щодо фактичного укладення та виконання договорів з позивачем. Їх незаконна реєстрація не виключає реальності угод та одержання за ними продукції.
Позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення позивачем господарської діяльності, спрямованої на придбання ТМЦ та використання їх в своїй господарській діяльності для отримання прибутку, як то передбачено статті 3 Господарського кодексу України.
Податковим органом не доведена правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідності до частини другої статті 71 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що всі первинні документи, які підтверджують отримання та оплату товару, а саме рахунки, платіжні доручення, податкові накладні долучені до матеріалів, які були предметом перевірки, про що зазначено в акті перевірки, копії документів долучені до матеріалів справі, зазначені обставини не є спірними між сторонами доводять правомірність формування валових витрат та податкового кредиту позивачем.
Крім того, пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначалось, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу здійснені не на підставі дослідження первинних документів та доведення порушення певних норм, а на підставі вільного трактування законодавства, чим порушено пункти 3, 7, 8 частини 3 статті 2 КАС України.
З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 5,9, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі № 812/876/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі № 812/876/13-а - залишити без змін.
Ухвала постановлена та підписана 20 березня 2013 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: А.В. Гайдар
М.М. Яковенко
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2013 |
Оприлюднено | 22.03.2013 |
Номер документу | 30107319 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні