Постанова

від 22.03.2013 по справі 824/407/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                                          П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2013 року                           м. Чернівці                  Справа № 824/407/13-а                Чернівецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Боднарюка О.В.; розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом     Державної податкової інспекції у м. Чернівцях до товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн-Демік" про стягнення заборгованості,-                 ВСТАНОВИВ : Державна податкова інспекція у м. Чернівцях (далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до ТОВ "Концерн-Демік" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 612366,11 грн. У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Проте конверт, із відміткою пошти від 05.03.2013 року, повернувся на адресу суду у зв'язку із тим, що адресат за зазначеною адресою не значиться. Виходячи із ч.8 ст.35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.           Окрім того, ч.11 ст.35 КАС України, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.    Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав. Судом встановлено, що ТОВ "Концерн-Демік" зареєстроване Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 24.09.2003 року(а.с. 9-10). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має  заборгованість з податку на додану вартість на суму 87496,68 грн. та з податку на прибуток на суму 524869,43 грн. Позивачем в період 09.01.2007 року по 15.01.2007 року проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн-Демік" з питань правомірності донарахованих сум податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2004 року по 30.06.2006 року та складено акт перевірки №77/23-3/32652270 від 15 січня 2007 року (а.с. 12-21). На підставі зазначеного вище акту перевірки позивачем винесені податкові повідомлення рішення №000298232/2 від 24 січня 2007 року, №000299232/2 від 24 січня 2007 року(а.с. 11). Позивачем в період 25.07.2012 року по 01.08.2012 року проведено позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн-Демік" з питань правильності віднесення до податкового кредиту не зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних по декларації за травень 2012 року та складено акт перевірки №777/22-2/32652270 від 07 серпня 2012 року (а.с. 23-28). На підставі зазначеного вище акту перевірки позивачем винесені податкові повідомлення рішення №0001270232 від 21 серпня 2012 року, №0001290232 від 21 серпня 2012 року(а.с. 22). 22 червня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» на суму 524869,43 грн.(а.с. 7). До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору. Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пункт 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Підпункт 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. За таких обставин, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю. Згідно ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу. Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд –                                                                                                                            ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн-Демік" (ідентифікаційний код 32652270) в дохід Державного бюджету України кошти за податковим боргом в сумі 612366,11 грн. з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн-Демік", обслуговуючих даного платника.   3. Постанова підлягає негайному виконанню. 4. Копію постанови направити сторонам. Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                                                                          О.В. Боднарюк