Рішення

від 20.03.2013 по справі 914/902/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.13 Справа№ 914/902/13-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.-Березовиця", м. Тернопіль, до відповідача:приватного підприємства "Імексопттранс", м. Львів-Брюховичі. про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:не з'явився відповідача:Подолян С.О. - директор (наказ №1 від 22.02.2011 р.). На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.-Березовиця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Асмап Логістика" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 06.03.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.03.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач усупереч досягнутим домовленостям не здійснив оплати за надані послуги з перевезення вантажу. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 15 000,00 грн.

Позивачем в судове засідання 20.03.2013 р. подано клопотання про розгляд справи без участі представника. Крім того, повідомив, що оплата послуг адвоката здійснювалась на підставі виписаного ним прибуткового касового ордера та наданої підприємству-платнику квитанції до прибуткового касового ордера. Подібний спосіб розрахунку не передбачає виписки такого бухгалтерсього документа, яким є видатковий касовий ордер, адже оплата послуг адвоката здійснювалась керівником підприємства з коштів, виданих йому під звіт.

Відповідач визнав позовні вимоги та зазначив наступне. Претензія ТзОВ "І.Т.-Березовиця" на суму 15 000,00 грн. є обґрунтованою, про що свідчить акт прийому-передачі виконаних робіт, підписаний та скріплений печатками сторін. Оплата на сьогодні не здійснена у зв'язку з фінансовими труднощами. Від своїх зобов'язань не відмовляється та зобов'язується сплатити борг протягом 3 місяців.

Вислухавши представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Позивачем та відповідачем на підставі договору-заявки на перевезення вантажу від 04.10.2012 р. досягнуто домовленості стосовно здійснення організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Польща - Україна; дата завантаження 08.10.2012 р., дата доставки - 11-12.10.2012 р., вартість перевезення по замовленню за автопоїзд - 15 000,00 грн.

Позивачем здійснено перевезення вантажу з Польщі (Bydgoszcz) до України (Дніпропетровськ). Вантажоодержувачем прийнято виконання вантажного перевезення за місцем призначення, що підтверджується відмітками у міжнародній товарно-транспортній накладній №137427 від 08.10.2012 р.

Крім того, у підтвердження здійснення перевезення вантажу та прийняття наданих послуг відповідачем, складено акт прийому-передачі виконаних робіт від 15.10.2012 р. Зазначений акт скріплено підписами та печатками перевізника (ТзОВ "І.Т.-Березовиця") та замовника (ПП "Імексоптторг"). Претензій щодо строків, якості та обсягу вантажних перевезень сторони одна до одної не мають.

Таким чином, вартість наданих позивачем, проте неоплачених відповідачем послуг, становить 15 000,00 грн.

Позивач надіслав відповідачу вимогу від 31.01.2013 р., в якій вимагає сплатити за наданні послуги з перевезення вантажу 15 000,00 грн. Зазначена вимога надіслана відповідачу 31.01.2013 р., про що свідчить поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист, долучені до матеріалів справи.

Доказів погашення визначеної заборгованості в сумі 15 000,00 грн. відповідачем не представлено.

Між позивачем та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем укладено договір доручення №2-02 від 04.02.2013 р. За цим договором адвокат зобов'язаний надати правову допомогу позивачу у спорі, що виник із ПП "Імексопттранс". Статус адвоката Лози Віктора Миколайовича підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №507, виданим 16 травня 2008 року. На підтвердження оплати послуг адвоката надано квитанцію квитанції до прибуткового касового ордеру №41-02 від 25.02.2013 р. на суму 1 500,00 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною другою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина перша статті 640 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Факт укладення договору підтверджується надісланням заявки на перевезення вантажу, відвантаженням товару, здійсненням перевезення і отриманням вантажу вантажоодержувачем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). У відповідності зі статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За наслідками аналізу обставин справи, представлених сторонами документів, суд дійшов висновку про належне здійснення позивачем перевезення вантажу, а відтак - і виникнення обов'язку у відповідача оплатити вартість такого перевезення, враховуючи такі доводи.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено перевезення вантажу, що документально підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки факт виконання позивачем договірного обов'язку підтверджено, строк виконання зобов'язання між сторонами не встановлено, позивачем надіслано відповідачу вимогу про оплату вартості наданих послуг, у відповідача виник обов'язок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 15 000,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позову, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати покладаються на відповідача в силу статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, то суд відмовляє у задоволенні таких вимог у зв'язку з наступним.

Згідно з пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування витрат позивача, пов'язаних з оплатою ним послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Правовідносини між позивачем та адвокатом з приводу готівкових розрахунків за надані адвокатські послуги регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (надалі - Положення). Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою

У відповідності з пунктом 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Пунктом 2.11 Положення визначено, що видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки (пункт 2.12 Положення).

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо (пункти 3.3, 3.4 Положення).

Таким чином, квитанція до прибуткового касового ордера не є належним доказом того, що саме позивач поніс ці витрати. Належними доказами в такому випадку могла бути квитанція до видаткового касового ордера, яка свідчить про видачу готівкових коштів уповноваженій позивачем особи для внести цих коштів до каси контрагента, в цьому випадку адвоката. Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення витрат на оплату послуг адвоката безпідставними.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 530, 626, 627, 638, 640, 642, 909 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Імексопттранс" (адреса: вулиця Курортна, будинок 2, місто Львів-Брюховичі, Львівська область,79491; ідентифікаційний код 30388084 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.-Березовиця" (адреса: вулиця С. Будного, будинок 2, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46027; ідентифікаційний код 31384091 ) 15 000,00 грн. основного боргу, 1 720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.03.2013 року.

Суддя Рим Т.Я.