Рішення

від 08.02.2013 по справі 226/128/13- ц

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/128/13- ц

Справа № 2/226/193/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2013 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифоновій І.О.,

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс», Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про визнання недійсними договорів та стягнення грошових сум, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про визнання недійсними договорів та стягнення грошових сум в обґрунтування якого вказав, що 29 серпня 2009 року між ним та ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» був укладений договір № 03016, згідно п.1.1 предметом якого є надання виконавцем по дорученню замовника консультаційних послуг відносно можливості придбання на його користь товарів широкого асортименту на умовах Договору, Додатку № 1 («Програми діяльності «Приват-Плюс») та Додатку № 2 (Анкетні данні Партнера) до нього, які укладаються (підписуються) замовником з ТОВ «Компанія «Приват-Плюс». На думку позивача, необхідність підписання цього Договору обумовлена тим, щоб йому надали консультацію про можливість підпису у подальшому договору з ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» та підготували відповідний пакет документів для цього. Згідно п. 5.2 вищевказаного Договору, строк його дії складає дев'ять календарних днів з моменту його підписання. 07 вересня 2009 року був підписаний акт прийому-передачі наданих послуг. За дану послугу ним було сплачено 2 400 (дві тисячі чотириста грн.) 00 коп. Виключення даної процедури було неможливо. ОСОБА_1 вважає, що відповідач обманним шляхом заволодів вищевказаною сумою грошових коштів, створив штучну необхідність укладання договору з його дочірнім підприємством. У той же день, тобто 28 серпня 2009 року між ним та ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» був підписаний ще один договір під цим же номером (№ 03016), предметом якого є надання йому послуг, націлених на придбання товару на умовах «Програма діяльності «Приват -Плюс». В момент підписання договорів, працівники ТОВ «Компанія «Приват - Плюс» наполягали на підписанні першого договору, мотивуючи це тим, що другий договір підписати буде неможливо. Також вони наполягали на оплаті 2 400 грн. (дві тисячі чотириста грн.) 00 коп., начебто за їх послуги. При підписанні другого договору вони йому поясняли, що необхідно щомісячно оплачувати необхідну суму, а вони, в свою чергу, на протязі року нададуть йому товар, який він вибере. Крім цього, пояснили, в момент укладання договору йому необхідно сплатити 3% від його вартості. У той же день другий договір ним був підписаний. Разом з ними підписані і Додатки до нього у вигляді «Програма діяльності «Приват - Плюс» та Анкетних даних партнера». Обидва договори та інші документи підписувались у м. Донецьку. Після сплати ним 3% вартості товару (автомобіля) та

своєчасних платежів на протязі року після підписання договору, він думав, що той буде переданий йому у власність. За спливом року, він, по телефону поцікавився щодо надання йому автомобіля, на що йому відповіли, що необхідно провести 33 платежі, після цього автомобіль буде йому наданий. Через деякий час, коли він сплатив тридцять три платежі, він знову подзвонив. Цього разу йому пояснили, що програма надання товарів змінилася і на даний момент вже необхідно зробити 63 платежу. Коли він подзвонив у черговий раз, йому пояснили, що по всім питанням необхідно звертатися у м. Полтава за адресою знаходження офісу. Таким чином, перемови вилися на протязі року а автомобіль у власність йому не наданий, від виконання своїх зобов'язань ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» відмовляється. Станом на травень 2012 року, ним проведено 66 платежів та виплачена загальна сума у розмірі 40 473 (сорок тисяч чотириста сімдесят три грн.) 70 коп. За послуги банківської установи по сплаті цих сум на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» ним сплачено 418, 40 грн.

З урахуванням викладеного позивач у поясненнях, на підставі ст. 27 ЦПК України просив визнати недійсним договір № 03016 від 28.08.2009 року укладений між ним, ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Грифон» ТОВ «Компанія «Приват - Плюс». Визнати недійсним договір № 03016 від 28.08.2009 року укладений між ним, ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Приват - Плюс». Стягнути з Дочірнього підприємства "Грифон", ТОВ «Приват - Плюс» на його, ОСОБА_1 користь 2 400 грн. сплаченні за договором № 03016 від 28.08.2009 року. Сягнути з ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» на його, ОСОБА_1 користь 40 473 (сорок тисяч чотириста сімдесят три грн.) 70 коп. сплачені за договором № 03016 від 28.08.2009 року. Стягнути з ТОВ «Компанія «Приват - Плюс» на його, ОСОБА_1 користь сплачені банківські послуги у розмірі 418,40 грн. Стягнути солідарно з відповідачів на його, ОСОБА_1 користь вартість витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн.

Позивач та його представник до судового засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, направили до суду пояснення в порядку ст. 27 ЦПК України та заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс», Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» до судового засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, не направили до суду заяви про відкладення слухання справи з поважних причин або про розгляд справи у їх відсутності.

Разом з тим, з пояснень представника ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват - Плюс», надісланих до суду свідчить, що 28.08.2009 року між ним та позивачем було укладено Договір № 03016. Договірна вартість послуг виконавця згідно цього договору становить 2400 грн. Взяті на себе зобов'язання ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» виконало у повному обсязі та належним чином, що підтверджується Актом прийому-передачі до цього Договору, а також належним чином оформленим Договором між позивачем та ТОВ «Компанія «Приват - Плюс». Твердження позивача, що його ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват - Плюс» ввело в оману щодо обставин, які мають суттєве значення при укладанні угоди, не відповідає дійсності, оскільки кошти, які ним дійсно були сплачені, є платою за надання консультаційних послуг. Окрім того, Договір, укладений між позивачем та ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват -Плюс» в жодному разі не є таким, здійсненним з використанням нечесної підприємницької діяльності, що вводить в оману споживача. Перед підписанням Договорів про придбання товарів, позивачу було роз'яснено всі його умови. Крім того, це підтверджує ст.9 Договору з ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», п.6.6 Договору з ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» та п.15.2 Програми діяльності Приват-Плюс. Вимоги ст.203 ЦК України, в повній мірі дотримані в договорі про надання консультаційних послуг. Крім цього, п.п.5.2, 5.4 цього Договору, вказано, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє 9 календарних днів. На протязі цього періоду замовник має право відмовитися від цього договору та йому будуть повернуті внесені ним грошові кошти. Це зроблено для того, щоб замовник міг ще більш детальніше ознайомитися з умовами підписаних ним угод,

звернення за додатковими консультаціями, а у випадку їх розірвання - повернення сплачених коштів у повному розмірі. Протягом 9-тиденного терміну, заяв від позивача не надходило, що є свідченням прийняття ним умов Договору. У зв'язку з цим просить у позові відмовити.

З пояснень представника ТОВ «Компанія «Приват - Плюс» надісланих до суду свідчить, що 28.08.2009 року між ним та позивачем було укладено Договір № 03016, відповідно до ст.ст. 9, 12 якого позивач засвідчив, що він прочитав та зрозумів всі його положення та отримав всі необхідні пояснення з боку ТОВ «Компанія «Приват-Плюс». Згідно ст.15 Програми діяльності Приват-Плюс (Додаток № 1 до Договору), позивач підтвердив, що зрозумів та погоджується і з умовами самої Програми. На виконання умов Договору, позивачу було направлено пам'ятку з присвоєним персональним кодом та іншою необхідною інформацією стосовно виконання Договору, після чого останнім надсилалися Асигнаційні заяви для участі в Асигнаційних актах та сплачувалися щомісячні загальні платежі. Наведені у позовній заяві аргументи позивача не відповідають дійсності, тому що жодне з положень Договору не визнано несправедливим. Крім того, позивач жодного разу не звертався до відповідача з пропозицією чи вимогою внесення змін чи доповнень до умов Договору, хоча таке право сторін прямо передбачено ст.10 Договору. Посилання позивача на те, що його участь на умовах Програми діяльності Приват-Плюс являє собою Фінансову піраміду є хибними і не ґрунтуються ані на умовах договору, ані на вимогах діючого законодавства України. Договір, укладений між позивачем та ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» в жодному разі не є таким, що здійснений з використанням нечесної підприємницької діяльності, що вводить споживача в оману. Перед підписанням Договору, позивачу в доступній формі було роз'яснено всі його умови, що підтверджується ст.9 Договору та п.15.2 Програми. Відповідно до п.10.1 Програми діяльності Приват-Плюс, яка є невід'ємною частиною Договору, Партнер має право розірвати протягом 9 календарних днів з моменту його підписання в односторонньому порядку без сплати будь-яких санкцій. Цей термін надається для того, щоб Партнер мав можливість детально ознайомитися з умовами Договору, підтвердити дійсність своїх намірів, а у випаду виникнення необхідності - звернутися за додатковими консультаціями. Протягом встановленого терміну, заяви від позивача про розірвання Договору не надходило, що є свідченням прийняття ним умов Договору. Окрім того, позивач протягом 2011-2012 років приймав участь у Асигнаційних актах шляхом надсилання Асигнаційних заяв встановленої форми, що підтверджує повне розуміння позивачем умов укладеного Договору. Вимоги ст.ст. 203, 204, 208, 627 ЦК України, були дотримані, тому підстав для визнання Договору недійсним немає. Порушення прав споживачів, про які йде мова позовній заяві взагалі відсутні та є лише надуманою позицією позивача без відповідних доказів. Зі змісту позовної заяви вбачається те, що позивач зробив припущення про наявність вини відповідача, але відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У зв'язку з цим просить у позові відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності вважає, що позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс», Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Позивач та ТОВ «Компанія «Приват - Плюс» уклали договір № 03016 від 28.08.2009 року разом з Додатками 1 та 2 (а. с.7-8, 11-12).

Позивач та ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» уклали договір № 03016 від 28.08.2009 року та Акт прийому-передачі наданих послуг від 07.09.2009 року до вказаного договору, який є невід'ємною частиною договору (а. с.10).

Позивачем, згідно наданих квитанцій сплачено 2 400 грн. ДП «Гріфон» ТОВ «Компанія «Приват - Плюс», 40 473, 70 грн. ТОВ Компанія «Приват - Плюс», 418,40 грн. на сплату банківських послуг та 500 грн. на сплату правової допомоги. (а. с. 13 - 20).

Крім того, судом встановлено, що із умов програми діяльності «Приват - Плюс» вбачається, що асигнаційний акт - це захід, що організовується адміністратором у відповідно до умов програми в кінці місяця та проводиться з метою визначення партнера (партнерів) у товаристві, якому (яким) надається право на отримання товару. Асигнаційний

платіж - платіж, який підлягає сплаті партнером, якому надано право на отримання товару у поточному асигнаційному акті, його розмір складає відсоток від вартості товару і зазначається в додатку № 2 до договору.

При цьому фонд групи - це сума щомісячних чистих платежів, сплачених партнерами, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку адміністратора в банківській установі (а. с. 11).

Із умов договору вбачається, що позивач, ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за дозвіл на його отримання і ні договір, ні умови програми діяльності «Приват-Плюс» не передбачають залучення власних коштів товариства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Суд вважає, що ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання товару формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами є реалізацією діяльності пірамідальної схеми.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З урахуванням викладеного суд вважає визнати недійсним договір № 03016 від 28.08.2009 року укладений між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Грифон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс».

Визнати недійсним договір № 03016 від 28.08.2009 року укладений між, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс».

Стягнути з Дочірнього підприємства "Грифон" Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс» на користь ОСОБА_1 2 400 грн. сплаченні за договором № 03016 від 28.08.2009 року.

Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 40 473 (сорок тисяч чотириста сімдесят три грн.) 70 коп. сплачені за договором № 03016 від 28.08.2009 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс» на користь ОСОБА_1 сплачені банківські послуги у розмірі 418,40 грн.

Стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 вартість витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн.

Керуючись вимогами ст. ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів» та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс», Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про визнання недійсними договорів та стягнення грошових сум, задовольнити.

Визнати недійсним договір № 03016 від 28.08.2009 року укладений між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Грифон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс».

Визнати недійсним договір № 03016 від 28.08.2009 року укладений між, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс».

Стягнути Дочірнього підприємства "Грифон" Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс» на користь ОСОБА_1 2 400 грн. сплаченні за договором № 03016 від 28.08.2009 року.

Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 40 473 (сорок тисяч чотириста сімдесят три грн.) 70 коп. сплачені за договором № 03016 від 28.08.2009 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват - Плюс» на користь ОСОБА_1 сплачені банківські послуги у розмірі 418,40 грн.

Стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 вартість витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя