Рішення

від 24.07.2013 по справі 226/128/13- ц

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/128/13- ц

Провадження № 2/226/675/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2013 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Клепка Л.І.,

при секретарі Тіссен О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 6.06.2012року звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" та Дочірнього підприємства "Гріфон" ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" про захист прав споживачів, в обґрунтування якого вказав, що 28 серпня 2009р. між ним, як замовником, та Дочірнім підприємством "Гріфон"ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" (далі ДП "Гріфон"ТОВ "Компанія "Приват-Плюс"), як виконавцем, був укладений договір №03016, предметом якого було надання виконавцем за дорученням замовника консультаційних послуг відносно можливості придбання на його користь товарів широкого асортименту на умовах Договору та Додатку № 1 ("Програми діяльності "Приват-Плюс") і Додатку № 2 (Анкетні дані Партнера) до нього, які укладаються (підписуються) замовником з ТОВ "Компанія "Приват-Плюс".

Крім того, тоді ж, 28 серпня 2009 року, між ним та ТОВ «Компанія» «Приват-Плюс» був укладений договір під таким же №03016 разом з додатками, згідно з умовами якого зазначене товариство повинно було надавати йому послуги, спрямовані на придбання товару (автомобілю) на умовах програми діяльності «Приват-Плюс».

На виконання умов зазначених договорів з метою придбання автомобіля ним 28.08.2009року на рахунок ДП "Гріфон"ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" було сплачено 2400 грн., а на рахунок ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" з моменту укладення договору та станом на травень 2012року - 40473,70 грн., проте автомобіль він так і не отримав. Зазначаючи, що в діях відповідачів вбачається нечесна підприємницька практика, оскільки договори є непрозорими та спрямованими на введення споживача в оману, позивач просив суд визнати договори недійсними та стягнути на його користь сплачені ним за договорами кошти: з ДП "Гріфон"ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" - в сумі 2400 грн., а з ТОВ "Компанія "Приват-Плюс"- в сумі 40473,70 грн. та понесені ним витрати за пересилку платежів в сумі 418грн. Окрім того, просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 500грн.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги і остаточній їх редакції просили суд визнати недійсними Договір № 03016 від 28.08.2009р., укладений між позивачем та ТОВ "Компанія "Приват-Плюс", а також Договір № 03016 від 28.08.2009р.,

укладений ним з ДП "Гріфон"ТОВ "Компанія "Приват-Плюс", і стягнути на користь позивача з ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" 40473,70 грн., а з ДП "Гріфон"ТОВ "Компанія "Приват-Плюс"- 2400 грн.

Представники відповідачів, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, що не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення позивача і його представника, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.08.2009 року між позивачем (замовником) та відповідачем ДП "Гріфон" ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» (виконавцем) був укладений договір №03016, предметом якого є надання виконавцем за завданням замовника консультаційних послуг щодо можливості придбання на його користь товарів широкого асортименту на умовах Договору, Додатку №1 («Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС») та Додатку №2 (Анкетні дані Партнера) до нього, що укладаються (підписуються) Замовником із ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРИВАТ-ПЛЮС» (а.с.9). Згідно цього Договору до сфери послуг Виконавця входить проведення консультацій, оформлення документів та підписання Договору №03016 від 28.08.2009 року та додатків до нього між Замовником та ТОВ «Компанія» «Приват-Плюс» відповідно до вимог чинного законодавства України (п.1.1 Договору - а.с.9).

Договірна вартість послуг Виконавця за вказаним договором становить 2400 грн. (п.2.1 Договору - а.с.9).

28.08.2009 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» укладений договір № 03016 разом з Додатками 1 та 2 (а.с.7-8, 11-12).

Предметом укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» договору є надання позивачу послуг, спрямованих на придбання товару, на умовах Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС, яка є додатком №1 до Договору (ст.1-Договору - арк.спр.7).

За умовами ст.3 укладеного Договору та додатку № 2 до нього позивач зобов'язався одноразово сплатити відповідачу Асигнаційний платіж в розмірі 3% від вартості автомобіля, яка визначена у 80000грн.; щомісячно сплачувати чистий платіж в розмірі 444,45 грн. - частину вартості товару, який буде придбаний відповідачем на користь позивача на умовах діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС та розмір якого визначається шляхом ділення вартості товару на кількість платежів, які повинен здійснити позивач відповідно до Графіку. Також позивач мав сплачувати щомісячні Адміністративні витрати - плату за послуги відповідача з організації Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС в розмірі 280 грн. (арк.спр.7,8).

Зобов'язання ж відповідача за вказаним Договором зводяться до організації та створення умов для придбання товару (автомобілів) учасниками системи та здійснення адміністративних процедур. В той же час, в договорі та додатках до нього не вказані ані підприємство, з яким Товариством «КОМПАНІЯ «ПРИВАТ-ПЛЮС» укладено договір на постачання автомобіля, ані імпортер або дистриб'ютор, а також інші основні характеристики автомобіля і кінцевий термін дії угоди. Статтею 11 Договору № 03016 визначено, що він набуває сили з дня його підписання Сторонами і діятиме до повного виконання ними своїх зобов'язань за цим Договором та Додатками до нього.

Програмою діяльності «ПРИВАТ-ПЛЮС» передбачено, що надання права на отримання Товару відбувається за рішенням, прийнятим Асигнаційною Комісією по результатам проведеного Асигнаційного акту, що визначає партнера, якому може бути придбано товар за рахунок Фонда Товариства Партнерів, який складається з суми щомісячних чистих платежів, що забезпечують Товариство партнерів грошовими коштами, необхідними для придбання товару на їхню користь та виконання інших зобов'язань сторін, що виникають з умов та цілей Договору та цієї Програми.

За умовами програми діяльності «Приват-Плюс» асигнаційнй акт - це захід, який організовується адміністратором відповідно до умов програми в кінці місяця та проводиться з метою визначення партнера у товаристві, якому надається право на отримання товару, а асигнаційний платіж - це той платіж, який підлягає сплаті партнером, якому надається право на отримання товару у поточному асигнаційному акті, його розмір складає відсоток від вартості товару і зазначається в Додатку №2 до договору.

Відповідно до п.5.11 Програми діяльності Приват-Плюс (Дод.№1), право на отримання товару по результатам Асигнаційного акту №1 надається Асигнаційною комісією тим Партнерам, які матимуть найбільшу кількість заявлених платежів. Право на отримання товару по результатам Асигнаційного акту №2 буде надається Асигнаційною комісією тим Партнерам, які матимуть найбільшу сумарну кількість проплачених платежів.

Таким чином, з аналізу тексту договору та додатків до нього вбачається, що ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», поклавши на учасників системи придбання автомобілів в групах всі витрати, своїх власних коштів в це не вкладає. Зазначене свідчить про те, що учасники сплачують кошти не за сам товар, а за дозвіл на його отримання.

Згідно положень ст.18 ч.ч.1,2,3 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими умовами, зокрема, є встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Перелік несправедливих умов в договорах із споживачами, згідно ч.4 ст.18 цього Закон, не є вичерпним.

Заклавши в договір пірамідальну схему, за якою споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, відповідачі не залишили учасникам (партнерам) будь-яких гарантій отримання товару, навіть у разі сплати повної його вартості та виконання усіх зобов'язань.

З врахуванням зазначеного суд приймає доводи позивача та його представника про те, що умови укладених Договорів, які закладені за двозначною і незрозумілою для споживачсів схемо, є несправедливими, не прозорими та такими, що порушують права споживача, оскільки здійснені за Договором виплати не створюють для відповідачів будь-яких обов'язків і свідчать про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін.

Зазначена підприємницька практика відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є нечесною, такою, що вводить в оману, оскільки під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, яка необхідна для здійснення свідомого вибору.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що нечесна підприємницька практика, яка включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг, забороняється.

Згідно ч.3 ст.19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається

за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції,. пунктом 7 частини 3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, згідно з вимогами ч.6 ст.19 цього Закону, є недійними.

Таким чином, Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка, зокрема, полягає, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові по справі № 6-35цс/12 від 23 травня 2012 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права у подібних правовідносинах, зазначивши, що за положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Самі ж правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно із частиною 1 статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно роз'яснень, викладених у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним, як оспорюваного, та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що Договори, які є об'єктом судового дослідження, здійснені з використанням ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» нечесної підприємницької практики, тобто є нікчемними внаслідок того, що їх недійсність передбачена законом, правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання зазначених договорів недійсними відсутні.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи квитанцій, позивачем на виконання умов Договору на рахунок відповідача ДП "Гріфон" ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" сплачено 2400 грн., на рахунок відповідача ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" згідно квитанцій сплачено 38739,15грн., а не 40473,70грн. як помилково зазначає позивач (а.с.13-19).

Оскільки за змістом ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, на користь позивача підлягає стягненню: з ДП "Гріфон"ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" - 2400 грн., з ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" - 38739,15грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про захист прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (ідентифікаційний номер юридичної особи 36514860), розташованого за адресою: 36007, м.Полтава, вул.Ковпака, 57-а, на користь ОСОБА_1 суму, сплачену за Договором № 03016 від 28.08.2009 року, укладеним між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», в розмірі 2400 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (ідентифікаційний номер юридичної особи 34612067), розташованого за алресою: 36007, м.Полтава, вул.Ковпака, 57-а, на користь ОСОБА_1 суму, сплачену за Договором № 03016 від 28.08.2009 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» в розмірі 38739,15грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Гріфон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (ідентифікаційний номер юридичної особи 36514860), розташованого за адресою: 36007, м.Полтава, вул.Ковпака, 57-а, на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (ідентифікаційний номер юридичної особи 34612067), розташованого за алресою: 36007, м.Полтава, вул.Ковпака, 57-а, на користь держави судовий збір в розмірі 387,39 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

В разі, якщо особи, які приймали участь у справі, не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 19 липня 2013 року, повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 липня 2013 року.

Суддя Л.І.Клепка