Постанова

від 20.03.2013 по справі 5/204/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 р. Справа № 5/204/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Миколаїв на постанову тта ухвалувід 19.12.2012 р. Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. господарського суду Миколаївської області у справі№ 5/204/09 господарського суду Миколаївської області

за заявою приватного підприємства "УКР-НИВА", м. Миколаїв до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "ОСІРІС" провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Дубровний М.О. в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"Казаєва О.О., довір., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.07.2009 року порушено провадження у справі 5/204/09 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Осіріс" (далі - Боржник, Товариство) за заявою приватного підприємства "Укр-Нива" (далі - Кредитор, Підприємство) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 04.08.2009 року визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора до Боржника в сумі 326 200 грн. 00 коп., Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Цуріку М.В., якого зобов'язано здійснити процедуру ліквідації Товариства відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.11.2012 року (суддя - Т.М. Давченко) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, останнього ухвалено ліквідувати, провадження у справі припинено, а вимоги кредиторів ухвалено вважати погашеними.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі-Банк) звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2012 року, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 року (головуючий суддя - Картере В.І., судді: Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.), апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2012 року, так і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 41 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Боржника та припиняючи провадження у справі, місцевий суд встановив, що за відповідями на запити ліквідатора у Боржника відсутня бюджетна заборгованість (у тому числі перед податковими органами). Згідно цих же відповідей майно та інші активи (земельні ділянки, транспорт та нерухомість) для включення до ліквідаційної маси у Боржника не виявлені, а тому неможливо задовольнити кредиторські вимоги за рахунок реалізації майна. Також, суд зазначив, що була здійснена публікація оголошення про втрату печатки та недійсність документів Товариства, ліквідатором були виконані всі дії у процедурі ліквідації Товариства, а звіт та ліквідаційний баланс відповідають нормам законодавства. Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд додав, що про розгляд звіту та балансу Боржника ліквідатор повідомив Банк завчасно, а подання кредиторам вказаних документів на ознайомлення нормами Закону про банкрутство не передбачено. Витяг з Єдиного державного реєстру свідчить про відсутність у Боржника відокремлених підрозділів.

Заперечуючи вказані висновки судів, заявник зазначає, що є підстави стверджувати про можливість задоволення кредиторських вимог Банку за рахунок реалізації майна майнового поручителя, так як вже відкрито виконавче провадження. Про судове ж засідання ліквідатор повідомив представника Банку напередодні цього засідання, не надавши повної інформації щодо дій у ліквідаційній процедурі, що свідчить про недобросовісне виконання ним своїх обов'язків у даній справі, а ліквідатор діяв виключно в інтересах Боржника.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені із невірним застосуванням норм діючого законодавства та без врахування встановлених судами обставин справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, звіт ліквідатора Боржника разом із ліквідаційним балансом та доданими на підтвердження викладених в звіті обставин доказами був поданий у справі 24.10.2012 року (т. 3 а.с. 20-51), розгляд яких в судовому засіданні призначений на 14.11.2012 року о 10 год. 20 хв. ухвалою від 30.10.2012 року (т. 3 а.с. 52). Факт повідомлення про це судове засідання скаржником не заперечується. Отже, враховуючи дату подання ліквідатором звіту і доданих до нього документів у справі, та виходячи з приписів, зокрема, ст. 32 Закону про банкрутство та ст. 22 ГПК України (щодо права сторони на ознайомлення із матеріалами справи), слід погодитись із висновком апеляційного суду, що норми вказаного закону не передбачають обов'язку надавати окремим кредиторам на ознайомлення подані у справі звіт та ліквідаційний баланс стосовно банкрута, а також висновок про відсутність у зв'язку із цим порушень права Банку у даній справі. Таким чином, викладені скаржником обставини щодо ненадання йому ліквідатором на ознайомлення звіту та ліквідаційного балансу Боржника не є підставою для скасування судового рішення про їх затвердження.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Боржник визнаний банкрутом постановою від 04.08.2009 року, тобто з цієї дати відносно Товариства відкрита, розпочалась та тривала ліквідаційна процедура. Отже, на момент затвердження судом в листопаді 2012 року звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі про банкрутство Товариства вказана процедура тривала більше трьох років.

Нормами ст. 52 Закону про банкрутство не визначений граничний строк проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство відсутнього боржника. А тому, виходячи з приписів ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство цей строк становить 12 місяців, а у разі наявності правових підстав цей строк продовжується ще на 6 місяців.

Отже, ліквідаційна процедура обмежується певним строком та може продовжуватись лише за наявності об'єктивних обставин.

Дата ж або період реалізації у виконавчому провадженні майна майнового поручителя за визнаними у даній справі зобов'язаннями Товариства перед Банком для задоволення вимог Банку за визнаними у даній справі вимогами, про що йдеться в касаційній скарзі, Банком не визначені. Тобто вказана реалізація майна майнового поручителя пов'язана з невизначеністю терміну, протягом якого така реалізація відбудеться та будуть задоволені вимоги Банку, а тому посилання скаржника на вказані обставини, як підставу для незатвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства є необґрунтованими та неналежними. Слід також врахувати і те, що постанова про відкриття згаданого виконавчого провадження була винесена ще 28.02.2011 року (т. 3 а.с. 90-92) - майже за два роки до затвердження звіту ліквідатора у даній справі.

При цьому, касаційний суд звертає увагу на те, що Банком не заявлялось інших заперечень стосовно ходу ліквідаційної процедури, дій ліквідатора при виконанні ним своїх обов'язків у цій процедурі, а також стосовно поданих ним звіту за результатами проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційного балансу Товариства.

Таким чином, враховуючи викладене, а також обмежений строк ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що відсутні правові перешкоди для затвердження вказаних звіту, балансу Товариства та припинення провадження у даній справі. При цьому, суд касаційної інстанції підтримує зроблені судами попередніх інстанцій висновки за результатами вивчення та надання правової оцінки згаданим ліквідаційному звіту та балансу Боржника та погоджується, що у даній справі всі дії ліквідатором були виконані у відповідності до норм Закону про банкрутство (ст.ст. 25, 26, 29-34), права визнаних кредиторів у справі на задоволення своїх вимог, а також права Боржника не порушені.

Поряд з викладеним суд касаційної інстанції зазначає, що з 04.11.2012 року набрав чинності прийнятий 02.10.2012 року Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань", відповідно до пп. 1 ч. 4 якого норми ст. 11 Закону про банкрутство доповнено п. 17, згідно приписів якого господарський суд не має права зупиняти провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 22, 25, 26, 29-34, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 22, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2012 р. у справі № 5/204/09 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 21.03.2013 року.