Рішення

від 13.03.2013 по справі 910/1215/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1215/13 13.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феротехнології»

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 552 915,46 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Гриджук М.Д., довіреність № 3157 від 22.11.2012 р., Вознюк М.В., довіреність № 3352 від 01.03.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феротехнології» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 552 915,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови Договору кредитної лінії № 032 від 12.05.2008 р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1215/13, розгляд справи призначено на 13.02.2013 р.

07.02.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано документи для долучення до матеріалів справи.

13.02.2013 р. у судове засідання представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 13.02.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 13.03.2013 р.

13.03.2013 р. представником відповідача була подана через відділ діловодства господарського суду міста Києва заява про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 13.03.2013 р. представники позивача з'явились, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2013 р. не з'явився. У задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Комерційним банк «Хрещатик» (перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», далі - позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феротехнології» (далі - відповідач, позичальник) було укладено Договір кредитної лінії №032 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого кредитор надає позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором, кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 850 000,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 21 % річних, з терміном повернення 11 травня 2009 р. (абз. 1 п. 1.1 розділу 1 Кредитного договору).

11.03.2009 р. між сторонами було укладено Зміни № 1 до Кредитного договору, відповідно до яких кредитор надає позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором, кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 850 000,00грн. строком на 18 місяців зі сплатою 25 % річних, з терміном повернення 33 листопада 2009 р.; за користування кредитом позичальник сплачує кредитору відсотки у розмірі 25 % річних; у випадку прострочення повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний повернути кредитору основну суму кредиту, з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, зі сплатою 25 % річних, сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочення повернення кредиту та/або сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених цим Договором; у разі прострочення погашення основної суми кредиту позичальник повертає кредитору прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, та з урахуванням 25 % річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.

07.12.2010 р. між сторонами було укладено Зміни № 2 до Кредитного договору, якими були внесені зміни до п. 4.3., 4.4. та 8.1. Кредитного договору.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, відповідач порушив положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Кредитним договором та Змінами 1 та 2 до нього строки.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача вбачається, що позивач (банк) свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково повернуто кредитні кошти та сплачено проценти за користування вищезазначеними коштами, відповідно до умов Кредитного договору, що також підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача, долученими позивачем до позовної заяви, та розрахунком заборгованості по кредиту та несплаченим відсоткам за користування кредитними коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 394 600,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідачем також були порушені умови Кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір яких встановлено Договором та Змінами 1 та 2 до нього.

Розмір заборгованості відповідача по сплаті процентів за користування кредитом, який підтверджується первинними документами, а саме виписками з особового рахунку відповідача, складає 57 680,61 грн. та підлягає стягненню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочену заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 34 764,18 грн., пеню за прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 2 174,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 63 696,06 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок заявлених розмірів пені та встановлено, що позивачем було вірно розраховано зазначені показники.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня за прострочену заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 34 764,18 грн. та пеня за прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 2 174,61 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру інфляційних втрат та встановлено, що останнім було допущено помилку при розрахунку зазначеного показника.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 27 437,30 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 516 656,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феротехнології» (03680, м. Київ, бульв. Академіка Вернадського, будинок 34/1, ідентифікаційний код: 33446201) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 8-А, ідентифікаційний код: 19364259) заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 394 600 (триста дев'яносто чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 34 764 (тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 18 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 57 680 (п'ятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 61 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 2 174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 61 коп., інфляційні втрати в розмірі 27 437 (двадцять сім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 333 (десять тисяч триста тридцять три) грн. 13 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя О.В. Нечай