cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.03.13р. Справа № 904/557/13-г За позовом Приватного підприємства "СВ-Імпекс Ко", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан", м. Дніпропетровськ
про стягнення 161 177 грн. 30 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Скачкова В.Г., дов. № 88 від 30.01.13р.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство "СВ-Імпекс Ко" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" заборгованість за поставлений товар у розмірі 161 177 грн. 30 коп., з яких: 158 891 грн. 87 коп. - основний борг, 2 285 грн. 43 коп. - пеня, відповідно до умов дистриб'юторського договору №15СВ12 від 25.06.2012р.
Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та надав клопотання в порядку ст. 121 ГПК України, в якому просив розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці зі сплатою рівними частинами в розмірі 40 294 грн. 32 коп. Клопотання мотивоване тяжким фінансовим становищем підприємства відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
25.06.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (дистриб'ютор) укладений дистриб'юторський договір № 15СВ12 (надалі - Договір), у відповідності із умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар з особливим температурним режимом - готова продукція (ікра лососева та морепродукти) (надалі - товар), найменування, кількість та вартість якого визначаються у накладних, а останній в свою чергу зобов'язався здійснювати його продаж клієнтам за цінами, зазначеними у прайс-листах постачальника та своєчасно оплачувати отриманий від постачальника товар (п.п. 1.5, 2.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата за кожну отриману дистриб'ютором партію товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування суми, що вказана у накладній, з рахунку дистриб'ютора на рахунок постачальника.
Дистриб'ютор зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар протягом 45 календарних днів з моменту його поставки на склад дистриб'ютора (п. 4.3 Договору).
Згідно п. 4.5 Договору, датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
На виконання умов Договору позивач у період з 02.07.12р. по 22.10.12р. своєчасно поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 322 724 грн. 16 коп., який був прийнятий дистриб'ютором, що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (а.с. 18-30).
Відповідач в порушення приписів п. 4.3 Договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково, сплативши вартість отриманого товару на суму 163 832 грн. 29 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 158 891грн. 87 коп.
Відповідно до п. 10.2 Договору, у випадку, якщо дистриб'ютор у термін, зазначений у п. 4.3 цього Договору, не оплатив отриманий товар, він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Згідно розрахунку позивача сума нарахованої пені за період з 05.12.12р. по 09.01.13р. складає 2 285 грн. 43 коп.
Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, копіями видаткових накладних, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Дистриб'юторського договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені Договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 158 891 грн. 87 коп. основного боргу, 2 285 грн. 43 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Одночасно господарський суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надані докази на підтвердження обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9, офіс 310, код ЄДРПОУ 36839786) на користь Приватного підприємства "СВ-Імпекс Ко" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 3-б, код ЄДРПОУ 36107620) 158 891 грн. 87 коп. (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто одну грн. 87 коп.) основного боргу, 2 285 грн. 43 коп. (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять грн. 43 коп.) пені, 3 223 грн. 54 коп. (три тисячі двісті двадцять три грн. 54 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -21.03.13р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2013 |
Оприлюднено | 22.03.2013 |
Номер документу | 30117501 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Тищик Ірина Валентинівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні