Ухвала

від 15.03.2013 по справі 914/206/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

15.03.13 Справа №914/206/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області

про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування шкоди

Судді Яворський Б.І. (головуючий), Іванчук С.В., Кидисюк Р.А.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Хом'як О.Г. - представник (дов.№б/н від 22.02.2013р., діє до 31.12.2013р.);

від відповідача: Патько Н.Я. - представник (дов.№б/н від 28.09.2012р., діє до 31.12.2013р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування шкоди.

14.02.2013р. представник позивача повторно подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що можуть призвести до зміни власника чи користувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул.Зелена, 6 «Б», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області; індексний кадастровий номер якої: 4623081200:12:000:0019, загальною площею 0,54 га (надалі по тексту - земельна ділянка).

26.02.2013р. представник позивача подав доповнення до заяви про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м.кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв.м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв.м.; електрощитові, Г-1, 7.1 кв.м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5, та заборонити ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» здійснювати відчуження або будь-які обтяження такого нерухомого майна.

Свої вимоги аргументує наступним. На даний момент орендодавцем вказаної земельної ділянки є Миколаївська РДА у Львівській області, а її орендарем - ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів», що підтверджується договором оренди землі від 12.05.2010 року. Позивачу стало відомо про вчинення відповідачем підготовчих дій щодо зміни власника земельної ділянки, на якій були розташовані об'єкти нерухомого майна, належні на праві власності позивачу. Доказом цього є розпорядження Миколаївської РДА №343 від 02.08.2011 року, яким було надано дозвіл ПП «Центр ринкових досліджень» на визначення експертної грошової оцінки земельної ділянки для продажу у власність відповідачу. Оскільки предметом спору у справі є об'єкти нерухомого майна, які знаходилися на земельній ділянці, невжиття такого заходу, як заборона відповідачу та іншим особам вчиняти дії щодо зміни власника, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, вважає, що такий захід забезпечення позову буде дієвим і виправданим засобом, спрямованим на попередження порушень прав та законних інтересів позивача.

У судовому засіданні 15.03.2013р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову та доповнення до неї, просить її задоволити.

У судовому засіданні 15.03.2013р. представники відповідача проти заяви про забезпечення позову та доповнень до неї заперечили з підстав, викладених у письмових поясненнях на заяву про забезпечення позову. Свої заперечення аргументують наступним. Розпорядження Миколаївської РДА №343 від 02.08.2011 року, яким було надано дозвіл ПП «Центр ринкових досліджень» на визначення експертної грошової оцінки земельної ділянки для продажу у власність відповідачу у жодному разі не свідчить про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення. Без згоди позивача, який володіє часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» у розмірі 45%, інший засновник, не зможе відчужити об'єкти нерухомості, що належать Товариству в тому числі й ті, знесення яких є предметом розгляду даної справи, адже для прийняття такого рішення необхідно більше ніж 60 відсотків голосів від загальної кількості голосів учасників, якими окремо не володіє жоден із засновників Товариства. Зважаючи на вказане, немає ніяких підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду і позбавить позивача можливості відбудувати власні будівлі та споруди через зміну власника об'єктів нерухомості, що належать ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» у зв'язку з їх відчуженням чи обтяженням, адже без згоди позивача вказане не може відбутись взагалі. На підтвердження своєї позиції подав копію статуту відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що можуть призвести до зміни власника чи користувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул.Зелена, 6 «Б», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, індексний кадастровий номер якої: 4623081200:12:000:0019, загальною площею 0,54 га. та обґрунтуванням на її підтвердження уже розглядалася судом. Так, ухвалою суду від 05.02.2013р. відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання імовірного рішення суду про задоволення позовних вимог та не підтверджено доказами наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, в ухвалі відзначено, що задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Оскільки зміст повторно поданої заяви не відрізняється від тієї, яка уже розглядалася судом, та враховуючи те, що позивач не подав будь-яких інших доказів на її обґрунтування, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що можуть призвести до зміни власника чи користувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул.Зелена, 6 «Б», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області; індексний кадастровий номер якої: 4623081200:12:000:0019, загальною площею 0,54 га. відсутні.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.п.1-3 ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною вчиняти відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заперечення відповідача про те, що немає ніяких підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду і позбавить позивача можливості відбудувати власні будівлі та споруди через зміну власника об'єктів нерухомості, що належать ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» у зв'язку з їх відчуженням чи обтяженням, адже без згоди позивача вказане не може відбутись взагалі, не впливає на наявність обставин, про які йшла мова вище, та не може бути підставою для відмови у забезпеченні позову.

З огляду на зазначене та враховуючи, що зміна власника нерухомого майна може утруднити виконання імовірного судового рішення у даній справі, адже позовні вимоги позивача звернені до відповідача, як власника нерухомого майна, суд вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м.кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв.м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв.м.; електрощитова, Г-1, 7.1 кв.м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5.

Разом з тим суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» здійснювати відчуження або будь-які обтяження на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м.кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв.м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв.м.; електрощитова, Г-1, 7.1 кв.м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5, зважаючи на те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно автоматично унеможливлює його відчуження чи встановлення щодо нього будь-яких інших обтяжень.

01.02.2013р. представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення можливості відбудови знесених будівель та споруд (заправки, В-1,13,0 кв.м.; майстерні, Д-1, 202,8 кв.м.; складу, Ж-1, 317,2 кв.м.), що знаходились за адресою: вул. Зелена, 6 «Б», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області. На вирішення просить поставити наступні питання: 1) чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва відбудувати знесені відповідачем об'єкти нерухомого майна (заправки, В-1, 13,0 кв.м.; майстерні, Д-1, 202,8 кв.м.; складу, Ж-1, 317,2 кв.м.) без знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці по вул. Зелена, 6 «Б» в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, а саме: побутового корпусу, А-1, 22.1 м.кв.; адміністративного корпусу, Б-1, 18.5 кв.м.; операторського пульту управління, В-1, 13.0 кв.м.; електрощитової, Г-1, 7.1 кв.м.; відкритого складу, Д; загрузочної рампи, 1 загрузочної рампи, 2; бетонної площадки під бетонозмішувальну установку, 3; ємності для миття автобетономіксерів, 4; бетонної площадки під силоси цементу, 5? 2) При наявності технічної можливості (відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва) відбудування знесених відповідачем об'єктів нерухомого майна: (заправки, В-1, 13,0 кв.м.; майстерні, Д-1, 202,8 кв.м.; складу, Ж-1, 317,2 кв.м.) за умови знесення окремих будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, що передавалась в суборенду ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» по вул. Зелена, 6 «Б» в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, вказати, які саме будівлі та споруди ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» необхідно знести. Крім того, позивач оплату витрат, пов'язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи, гарантує, просить проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз і на час проведення експертизи провадження у справі зупинити. Необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи обґрунтовує тим, що відповідь на зазначені питання, а відповідно і вирішення спору по суті неможливе без застосування спеціальних знань.

У судовому засіданні 15.03.2013р. представник позивача дане клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просить його задоволити.

Відповідач 11.03.2013р. через канцелярію суду подав заперечення на клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у якому, зокрема, відзначає, що перш ніж вирішувати технічні аспекти, що стосуються знесення об'єктів нерухомості та можливість відбудови попередніх споруд з використанням спеціальних знань експерта, необхідно встановити чи вказане є можливим з юридичної точки зору. Відтак, до моменту надання судом правової оцінки підставності заявлених позивачем вимог про знесення будівель та споруд, що на законній основі належать відповідачу, проведення експертизи щодо визначення технічної можливості такого знесення та відбудови є неможливим. З огляду на те, що питання підставності заявлених позивачем вимог про знесення будівель та споруд вирішується у рішенні суду або іншому процесуальному документі, яким завершується розгляд справи, суд відхиляє зазначені заперечення відповідача.

14.03.2013р. представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про те, щоб на розгляд та вирішення експерта винести наступні запитання: 1) Чи містить наявна у позивача документація усі необхідні для відбудови технічні характеристики та параметри знесених відповідачем об'єктів нерухомості (заправки, майстерні та складу, які знаходились за адресою: по вул. Зелена, 6 «Б» в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області)? 2) Чи можливо встановити на підставі наявної у позивача технічної документації ступінь зношення заправки, майстерні та складу, які знаходились за адресою: по вул. Зелена, 6 «Б» в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області станом на лютий 2009р., тобто на момент їх знесення? 3) Чи є технічно можливо станом на сьогодні здійснити відбудову заправки, майстерні та складу, які знаходились за адресою: по вул. Зелена, 6 «Б» в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області з врахуванням ступеня зношення таких об'єктів, тобто відбудувати їх в тому ж технічному стані, в якому вони існували на момент знесення у лютому 2009р. на підставі технічних характеристик та параметрів, які містяться у проектно-кошторисній документації, що наявна у позивача?

З приводу запропонованих відповідачем питань суд вважає за необхідне відзначити наступне. Відповідь на друге питання щодо визначення ступеня зношення заправки, майстерні та складу не стосується предмету спору, адже предметом спору не є стягнення чи відшкодування грошової суми. Про те, чи містить наявна у позивача документація усі необхідні для відбудови технічні характеристики та параметри знесених відповідачем об'єктів нерухомості (питання 1) експерт дасть відповідь при вирішенні питання про наявність чи відсутність технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва відбудувати знесені відповідачем об'єкти нерухомого майна. Щодо питання 3, то воно перекликається із тими питаннями, відповідь на які просить дати позивач.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до п.16 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Згідно п.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Виходячи з вимог ч. 3 статті 41 ГПК України, проведення су дової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно ч.2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, яка бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення судової експертизи.

Заслухавши пояснення та доводи сторін у справі, оглянувши подані сторонами документи, з метою повного встановлення всіх обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 41,66,67,79,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про забезпечення позову задоволити частково.

2. Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м.кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв.м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв.м.; електрощитові, Г-1, 7.1 кв.м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття автобетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5.

3. Клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволити та призначити у справі №914/206/13-г судову будівельно-технічну експертизу.

4. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 79024, м. Львів, вул.Липинського,54.

5. Попередити судового експерта (судових експертів) про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову (без поважних причин) від виконання покладених обов'язків.

6. Судовому експерту надати висновки щодо наступних питань:

1) чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва відбудувати знесені об'єкти нерухомого майна (заправки, В-1, 13,0 кв.м.; майстерні, Д-1, 202,8 кв.м.; складу, Ж-1, 317,2 кв.м.) без знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці по вул. Зелена, 6 «Б» в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, а саме: побутового корпусу, А-1, 22.1 м.кв.; адміністративного корпусу, Б-1, 18.5 кв.м.; операторського пульту управління, В-1, 13.0 кв.м.; електрощитової, Г-1, 7.1 кв.м.; відкритого складу, Д; загрузочної рампи, 1 загрузочної рампи, 2; бетонної площадки під бетонозмішувальну установку, 3; ємності для миття автобетономіксерів, 4; бетонної площадки під силоси цементу, 5?

2) При наявності технічної можливості (відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва) відбудування знесених об'єктів нерухомого майна: (заправки, В-1, 13,0 кв.м.; майстерні, Д-1, 202,8 кв.м.; складу, Ж-1, 317,2 кв.м.) за умови знесення окремих будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, що передавалась в суборенду ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» по вул. Зелена, 6 «Б» в с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, вказати, які саме будівлі та споруди ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» необхідно знести.

8. Провадження у справі зупинити.

9. Матеріали справи направити у Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз, що знаходиться за адресою: 79024, м. Львів, вул.Липинського,54.

10. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» здійснити своєчасну оплату за проведення судової експертизи.

11. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з моменту набрання нею законної сили.

Судді Яворський Б.І. (головуючий)

Іванчук С.В.

Кидисюк Р.А.