Постанова

від 05.02.2013 по справі 2а-6027/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року 2а-6027/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В.,

при секретарі судового засідання Короташ О.Б.,

за участю:

представника позивача - Опаріна О.Л.,

представника відповідача - Літвінова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест"

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест" з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001082300 від 21 червня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що висновки викладені в Акті перевірки про порушення вимог п.198.6 статті 198 та п.201.6 статті 201 Податкового кодексу України та п.3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Державною податковою адміністрацією України є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит. Проте, як ствердив позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладеного між позивачем та контрагентом договору. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Пояснив, що податкові накладні, які виписані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест" на підтвердження сум податку, що віднесений до податкового кредиту, оформленні з порушенням вимог законодавства, а договір підряду №47/04 від 04 квітня 2011 року є нікчемним, оскільки позивач та його контрагент уклали даний договір з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест" є юридичною особою, яка зареєстрована 29 серпня 2008 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області(а.с.41).

Основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; штукатурні роботи; установлення столярних виробів (а.с.42).

Також, позивач зареєстрований як платник ПДВ згідно свідоцтва платника податку на додану вартість №100306440 виданого Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області (а.с. 40).

Судом встановлено, що у період з 25 травня 2012 року по 31 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест" (код ЄДРПОУ 36076116) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" (код ЄДРПОУ 34827449) за період з 01 травня 2011 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки складено Акт №799/22-00/36076116 від 08 червня 2012 року (а.с. 28-39), яким встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 17 116,67 грн., в тому числі за травень 2011 року в розмірі - 3 666,67 грн., за червень 2011 року в сумі 13 450, 00 грн.;

- п. 3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Державною податковою адміністрацією України від 30 травня 1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 липня 1997 року за №250/2054 із змінами та доповненнями;

- ч. 1.5 ст. 203, ч. 1.2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV із змінами і доповненнями, має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону, правочин укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест" та Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс", а саме: Договір №47/04 від 04.04.2011. Вказаний правочин порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Як вбачається зі змісту вищенаведеного Акта перевірки, під час аналізу господарських правовідносин між позивачем та Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" податковим органом було використано Акт Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 24.02.2012 №291/23-2/34827449 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» (код за ЄДРПОУ 34827449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.12.2011. У зазначеному Акті містяться посилання на пояснення, що відібрані співробітниками ВПМ Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби у громадянки ОСОБА_4, яка згідно з установчими документами є директором Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс». Відповідно до наданих пояснень громадянка ОСОБА_4 «договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» не підписувала. Банківських рахунків Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» не відкривала та нікого на це не уповноважувала. Декларацій до податкових органів не подавала та нікого на це не уповноважувала. Печатку Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» не отримувала, ніяких звітів до державних установ не подавала»(а.с.94-107).

А також в Акті зазначено, що відповідно до висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області №105 від 24.02.2012, який закріплює проведене почеркознавче дослідження податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року №507271 від 02.12.2011, розрахуноку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року №507272 від 02.12.2011, довіреності Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» від 08.08.2011 виписаної на Черненка Є.В., довіреності від 29.11.2011 виписаної на Петрова С.В., наказу на призначення від 16.04.2011, підписи в графі «Керівник» чи «Директор» або навпроти прізвища ОСОБА_4, на вищевказаних документах виконані не громадянкою ОСОБА_4, а іншою особою.

Таким чином, Приватне підприємство «Дніпрорембуд-сервіс» (код за ЄДРПОУ 34827449) здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та безпідставно сформувало податкові зобов'язання та податковий кредит (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-грудень 2011 року) за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, а свою фінансово-господарську діяльність здійснювало поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності Приватним підприємством «Дніпрорембуд-сервіс». Фінансово-господарські взаємовідносини між Приватним підприємством «Дніпрорембуд-сервіс» та його контрагентами є нікчемними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Також в згаданому вище Акті перевірки Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби зазначено, що декларації Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» з податку на додану вартість за квітень-грудень 2011 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, виписані невстановленими особами від імені директора Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» гр. ОСОБА_4, на порушення вимог п.16. Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 29 грудня 2010 року за №1401/18696.

Таким чином, встановлено, що поставки товарів Приватним підприємством «Дніпрорембуд-сервіс» здійснені в квітні-грудні 2011 року на користь контрагентів є нікчемними згідно частини 1.5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України.

На підставі аналізу матеріалів перевірки Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відповідач прийшов до висновку, що взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест" та Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" не спричиняють реального настання правових наслідків. У свою чергу укладений договір підряду №47/04 від 04 квітня 2011 року є таким, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

На підставі вищенаведеного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2012 року №0001082300, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених на Україні товарів в сумі 17 118 грн. 67 коп., в тому числі за основним платежем 17 116 грн. 67 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 грн. (а.с. 27).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що висновок суду стосовно недійсності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність правочину між позивачем та Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" судом встановлено наступне.

В матеріалах даної справи містяться наступні письмові докази, а саме, договір підряду від 04 квітня 2011 року №47/04 на виконання робіт в приміщеннях Закритого акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна", а саме монтаж сантехніки і каналізації, монтаж і підключення кондиціонера, підвід електричних ліній до кас та входу в торговий зал, ремонт аварійного люка, зачистка і підготовка підлог, вкладання плитки в транспортних коридорах і на складі, заміна столешні на кухні, комплектація і монтаж щита освітлення, заміна змішувача і сифонів (м'ясний відділ), підвід водопостачання і каналізації в столову, встановлення жалюзів в комерційному відділі (а.с.13-16); акти виконаних робіт від 30 червня 2011 року, 10 червня 2011 року та три акти виконаних робіт від 25 травня 2011 року (а.с.18, 20,22,24,26); податкові накладні на загальну суму 102 700,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 17 116,67 грн., а саме податкова накладна №59 від 10.06.2011, №445 від 30.06.2011, №147 від 25.05.2011, №145 від 25.05.2011, №146 від 25.05.2011 (а.с.17,19,21,23,25); платіжне доручення від 30.05.2011 №52 на суму 22 000,00 грн., платіжне доручення від 09.06.2011 №63 на суму 33 200,00 грн. та від 29.06.2011 №73 на суму 47 500,00 грн.) (а.с.192,193,194); банківські виписки по особовому рахунку від 30 травня 2011 року, 10 червня 2011 року та 30 червня 2011 року (а.с. 72,73,74).

Суд звертає увагу, що всі ці документи, були надані позивачем податковому органу під час здійснення перевірки, що відображено в Акті перевірки.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції щодо надання відповідних послуг. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, крім того, що вони підписані директором ОСОБА_4.

Щодо посилань відповідача на пояснення які відібрані співробітниками ВПМ Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби у громадянки ОСОБА_4, яка згідно з установчими документами є директором Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс», суд зазначає наступне. У судовому засідання представником позивача подано суду заяву від 17 березня 2012 року в якій ОСОБА_4 повідомляє, що з 16.04.2011 відповідно до Рішення засновника №4 від 15.04.2011 вона призначена па посаду директора Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» (код ЄДРПОУ 34827449), та відповідно до Наказу від 16.04.2011 приступила до виконання обов'язків директора. Відповідно до Статуту Приватне підприємство «Дніпрорембуд-сервіс» створено з метою одержання прибутку від підприємницької діяльності не забороненої діючим законодавством, яка здійснюється виключно з дотриманням законодавства України. За час перебування на посаді директора Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» підприємство здійснювало виключно законну діяльність, порушення чинного законодавства з її боку, як директора підприємства, здійснено не було. Цією заявою ОСОБА_4 також підтверджує, що дійсно виконувала та виконує обов'язки директора, покладені на неї Рішенням засновника Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» та Статутом. Як директор підприємства, одноособово укладала договори, підписувала та подавала усі первинні та звітні документи, без надання права підпису іншим особам. Наведені у цій заяві дії, здійснювала свідомо, без будь-якого тиску або іншого впливу з боку третіх осіб. Усі пояснення, щодо непричетності до Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» надані нею раніше правоохоронним органам, були здійснені нею під тиском. Дана заява засвідчена 17 березня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Є. (а.с.75).

З приводу посилань Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, які мають місце в Акті перевірки №799/22-00/36076116 від 08 червня 2012 року на Акт перевірки №291/23-2/34827449 від 24.02.12 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» суд зазначає наступне. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 в адміністративній справі №2а-1912/12/1070 визнано протиправними дії Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Дніпрорембуд-сервіс" за результатами якої складено Акт №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р.. А також зобов'язано Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки Приватного підприємства "Дніпрорембуд-сервіс" оформленні актом №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р.(а.с. 171-174).

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача (Приватне підприємство "Дніпрорембуд-сервіс") був зареєстрований юридичною особою, а також був платником податку на додану вартість. Крім того, в Акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Дніпрорембуд-сервіс" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та контрагентом - Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" у судовому порядку нікчемним, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Водночас, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача та його контрагента.

Посилання відповідача на відсутність мети у позивача та його контрагента - Приватного підприємства "Дніпрорембуд-сервіс" щодо реального настання правових наслідків, з метою приховування сплати податків третіх осіб не приймаються до уваги з таких підстав.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду даної справи, відносно посадових осіб позивача та Приватного підприємства "Дніпрорембуд-сервіс" не було прийнято вироку суду з питань ухилення від сплати податків.

Поряд з цим, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Із системного аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок податкового органу про нікчемність укладеного між позивачем та Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" договору безпідставним.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, податковим органом не доведено, що господарська операція по виконанню робіт, а саме монтаж сантехніки і каналізації, монтаж і підключення кондиціонера, підвід електричних ліній до кас та входу в торговий зал, ремонт аварійного люка, зачистка і підготовка підлог, вкладання плитки в транспортних коридорах і на складі, заміна столешні на кухні, комплектація і монтаж щита освітлення, заміна змішувача і сифонів (м'ясний відділ), підвід водопостачання і каналізації в столову, встановлення жалюзів в комерційному відділі в будинках Закритого акціонерного товариства "ІКС 5 Рітейл Груп Україна" є фіктивна, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується виключно на висновках Акта від 24.02.2012 №291/23-2/34827449 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» (код за ЄДРПОУ 34827449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.12.2011.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0001082300 від 21 червня 2012 року прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001082300 від 21 червня 2012 року прийняте Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Буд Інвест", 07300, вул. Кургузова, 6, м. Вишгород, Київська область, код ЄДРПОУ 36076116 судовий збір в сумі 171,19 грн. (сто сімдесят одна гривня 19 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.

Постанова в повному обсязі виготовлена 08 лютого 2013 року.