Ухвала

від 04.07.2013 по справі 2а-6027/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6027/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Буд Інвест» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Буд Інвест» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001082300 від 21.06.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством «Дніпрорембуд-сервіс» за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якого 08.06.2012 року складено акт №799/22-00/36076116.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 17 116,67 грн., в тому числі за травень 2011 року в розмірі 3 666,67 грн., за червень 2011 року в сумі 13 450, 00 грн.; п.3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Державною податковою адміністрацією України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року за №250/2054; ч.1.5 ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, договір №47/04 від 04.04.2011 року, укладений між Позивачем та Приватним підприємством «Дніпрорембуд-сервіс» має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону. Вказаний правочин порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Вказаних висновків контролюючий орган дійшов на підставі акту Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 24.02.2012 року №291/23-2/34827449, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» (код за ЄДРПОУ 34827449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, де зазначено, що Приватне підприємство «Дніпрорембуд-сервіс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та безпідставно сформувало податкові зобов'язання та податковий кредит (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-грудень 2011 року) за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, а свою фінансово-господарську діяльність здійснювало поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності Приватним підприємством «Дніпрорембуд-сервіс». Фінансово-господарські взаємовідносини між Приватним підприємством «Дніпрорембуд-сервіс» та його контрагентами є нікчемними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Декларації Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» з податку на додану вартість за квітень-грудень 2011 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, виписані невстановленими особами від імені директора Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс» Гук І.С., на порушення вимог п.16. Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 21.12.2010 року №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за №1401/18696.

21.06.2012 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001082300, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов»язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених на Україні товарів» на суму 17 116,67 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 02,00 грн, а всього 17 118,67 грн.

Так, 04.04.2011 року між Позивачем (Замовник) та ПП «Дніпрорембуд-сервіс» (Підрядник) укладено договір підряду№47/04, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов»язання виконати роботи в будинках ЗАТ «ІКС Рітейл Груп Україна». Підрядник зобов»язується виконати всі вказані роботи власними силами, здати виконані роботи у встановленому порядку та в обговорені терміни.

На виконання умов договору підряду ПП «Дніпрорембуд-сервіс» виписано Позивачу податкові накладні на загальну суму 102 700,00 грн, в т.ч. податок на додану вартість 17 116,грн..

Вказана сума податку на додану вартість включена Позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року та відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень, червень 2011 року.

Згідно п.198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, лише належним чином оформлені первинні документи можуть бути підставою для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а право платника податку на податковий період виникає в разі фактичного здійснення господарської операції.

В матеріалах справи містяться належним чином оформлені податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, банківські виписки по особовому рахунку, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому ці документи є підставою для включення Позивачем відповідних сум до складу податкового кредиту.

Згідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В матеріалах справи містяться належним чином оформлені: договір підряду від 04.04.2011 року №47/04 на виконання робіт в приміщеннях Закритого акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», акти виконаних робіт від 25.05.2011 року, 10.06.2011 року, 30.06.011 року, податкові накладні на загальну суму 102 700,00 грн, в тому числі податок на додану вартість 17 116,67 грн (№59 від 10.06.2011 року, №445 від 30.06.2011 року, №147 від 25.05.2011 року, №145 від 25.05.2011 року, №146 від 25.05.2011 року), платіжне доручення від 30.05.2011 року №52 на суму 22 000,00 грн, платіжне доручення від 09.06.2011 року №63 на суму 33 200,00 грн, платіжне доручення від 29.06.2011 року №73 на суму 47 500,00 грн, банківські виписки по особовому рахунку від 30.05.2011 року, 10.06.2011 року та 30.06.2011 року.

Також в матеріалах справи мається нотаріально посвідчена заява Гук І.С. від 17.03.2012 року, де остання вказує, що з 16.04.2011 року відповідно до рішення засновника №4 від 15.04.2011 року вона призначена на посаду директора ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та відповідно до наказу від 16.04.2011 року приступила до виконання обов'язків директора. Відповідно до Статуту ПП «Дніпрорембуд-сервіс» створено з метою одержання прибутку від підприємницької діяльності, не забороненої діючим законодавством, яка здійснюється виключно із дотриманням законодавства України. За час перебування на посаді директора ППа «Дніпрорембуд-сервіс» підприємство здійснювало виключно законну діяльність, порушення чинного законодавства з її боку, як директора підприємства, здійснено не було. Також зазачає, що дійсно виконувала та виконує обов'язки директора, покладені на неї рішенням засновника ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та Статутом. Як директор підприємства, одноособово укладала договори, підписувала та подавала усі первинні та звітні документи, без надання права підпису іншим особам. Наведені у цій заяві дії, здійснювала свідомо, без будь-якого тиску або іншого впливу з боку третіх осіб. Усі пояснення, щодо непричетності до ПП «Дніпрорембуд-сервіс» надані нею раніше правоохоронним органам, здійснені нею під тиском.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року в адміністративній справі №2а-1912/12/1070 визнано протиправними дії Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Дніпрорембуд-сервіс», за результатами якої складено акт №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 року, зобов'язано Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки ПП «Дніпрорембуд-сервіс», оформленні актом №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 року.

На час укладання та виконання правочинів ПП «Дніпрорембуд-сервіс» було зареєстроване юридичною особою та перебувало на обліку як платник податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутнє будь-яке судове рішення про визнання недійсним правочину, укладеного між Позивачем та його контрагентом, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів або про визнання незаконними дій посадових осіб Позивача та його контрагента.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001082300 від 21.06.2012 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 09 липня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.