ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2013 р. Справа № 2а-11507/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-11507/12/2070
за позовом Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "СПЕЦ"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Українсько-російсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю підприємства "СПЕЦ", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові ДПС, та просив скасувати та визнати не чинними податкові повідомлення - рішення № 0000570041 від 04.10.2012р. на суму ПДВ в розмірі 953820 грн. й штрафними санкціями в розмірі 113 867 гри. та № 0000580041 від 04.10.2012 р. на суму податку на прибуток в розмірі 1749225 грн. та штрафними санкціями в розмірі 66318 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі №2а-11507/12/2070 вимоги позивача були задоволені частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові ДПС № 0000570041 від 04.10.2012р. на суму ПДВ в розмірі 953820 грн. й штрафними санкціями в розмірі 113 867 грн. та № 0000580041 від 04.10.2012 р. на суму податку на прибуток в розмірі 1 749 225 грн. та штрафними санкціями в розмірі 66 318 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі №2а-11507/12/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі №2а-11507/12/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
У відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в ме5жах апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 422/41-018/05837085 від 21.09.2012 року, в якому зроблені висновки про порушення позивачем. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за період грудень-вересень 2011 року в сумі 953820,00грн.; п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження нарахованої суми податку на прибуток на суму 1020 438 грн., в т.ч. 4 кв. 2010 року - 265 268,0 грн. 1 кв. 2011 року - 755 170,0 грн.; порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України, що призвело о до заниження нарахованої суми податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 728 787,0 грн., а саме: 2 кв. 2011р.-495 969,0 грн. 3 кв. 2011р.-222 588,0 грн. 4 кв. 2011р.- 10 230,0 грн.
Зазначені порушення встановлені по господарським операціям позивача з ТОВ "Монт-Сервіс" та ТОВ "Ект-Сервіс".
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.
1. Між позивачем (покупець) і ТОВ "Монт-Сервіс"(продавець) було укладено Договір поставки товарів № 011110/08 від 01.01.2011 року, предметом якого була поставка товару, а саме програмної продукції виробництва корпорації Microsoft. Перелік вказаного товару був узгоджений сторонами відповідно додатку до договору № 1 від 01.01.2011 року (а.с.46-49 т. 1).
Позивачем було придбано у ТОВ "Монт-Сервіс"програмна продукція виробництва корпорації Microsoft, що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 75, 79, 86, 91, 96, 100, 105, 109, 113, 123, 130, 142, 148, 154, 159, 166, 170, 176, 180, 199, 204, 210, 216, 221, 216, 231, 237, 241, т. 1).
Отриманий товар було оприбутковано позивачем, що підтверджується приходними ордерами.
Вартість вказаного товару була оплачена позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Монт-Сервіс", що підтверджується копією виписки з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку.
ТОВ "Монт-Сервіс"на адресу позивача були виписані податкові накладні № 302 від 01.12.2010 року, № 351 від 06.12.2010 року, № 421 від 09.12.2010 року, № 172 від 13.12.2010 року, № 530 від 16.12.2010 року, № 616 від 22.12.2010 року, № 662 від 27.12.2010 року, № 3 від 04.01.2011 року, № 80 від 14.01.2011 року, № 217 від 27.01.2011 року, № 158 від 24.01.2011 року, № 223 від 28.01.2011 року, № 234 від 28.01.2011 року, № 224 від 28.01.2011 року, № 243 від 31.01.2011 року, № 6 від 01.02.2011 року, № 62 від 07.02.2011 року, № 123 від 11.02.2011 року, № 133 від 15.02.2011 року, № 169 від 17.02.2011 року, № 125 від 11.02.2011 року, № 221 від 23.02.2011 року, № 11 від 04.05.2011 року, № 49 від 06.05.2011 року, № 102 від 16.05.2011 року, № 263 від 30.05.2011 року, № 153 від 19.05.2011 року, № 39 від 05.07.2011 року, № 8 від 01.07.2011 року, № 160 від 15.07.2011 року, № 290 від 28.07.2011 року, № 286 від 22.09.2011 року (а.с. 76, 80, 87, 92, 97, 101, 106, 110, 114, 118, 124, 130, 134, 138, 143, 149, 155, 160, 167, 171, 177, 181, 195, 200, 205, 211, 217, 222, 227, 232, 238, 242, т. 1).
Придбаний позивачем у ТОВ "Монт-Сервіс"товар було використано в безпосередній господарській діяльності - торгівлі. (а.с. 244-250 т. 1, 1-91 т. 2).
2. Між позивачем (покупець) і ТОВ "Ект-Сервіс"(продавець) було укладено Договір поставки № 77 від 20.10.2010 року, предметом якого була поставка товару, перелік якого відповідно до умов договору узгоджувався шляхом направлення позивачем на адресу ТОВ "Ект-Сервіс"заявок. (а.с. 50-52 т. 1; а.с. 18-186, т. 3).
З досліджених судом матеріалів справи, було встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ "Ект-Сервіс"товарно-матеріальні цінності, а саме комплектуючи вироби та оргтехніка, що підтверджується видатковими накладними № 19676 від 01.06.2011р., №21499 від 01.07.2011р., №23632 від 02.08.2011 р., №23486 від 02.08.2011 р., №23795 від 05.08.2011р. (а.с. 96,105,113,120, 123 т. 2).
Вказану продукцію було доставлено силами позивача, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копіями товарно-транспортних накладних. (а.с. 154-157, т. 2)
Отриманий товар було оприбутковано позивачем, що підтверджується приходними ордерами.
Вартість вказаного товару була оплачена позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Ект-Сервіс", що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 100-102,107-108,117-118,125 т. 2).
ТОВ "Ект-Сервіс"на адресу позивача були виписані податкові накладні № 24 від 01.06.2011 року, № 95 від 02.08.2011 року, № 57 від 01.07.2011 року, № 135 від 05.08.2011 року, № 99 від 02.08.2011 року, (а.с. 99,106,116,121,124 т. 2)
Тобто, судом встановлено, що придбаний позивачем у ТОВ Ект-Сервіс"товар було використано в безпосередній господарській діяльності -торгівлі. (а.с. 126-147 т. 2).
Крім того, з акту перевірки № 422/41-018/05837085 від 21.09.2012 року вбачається, що під час проведення перевірки було встановлено, що товар, придбаний позивачем у ТОВ "Монт Сервіс", було отримано позивачем та оприбутковано, про що безпосередньо зазначено в акті перевірки. (а.с. 18, т. 1)
Стосовно товарів, отриманих позивачем від ТОВ Ект-Сервіс",в акті перевірки містіться данні щодо наявності вказаних товарів в місцях зберігання позивача. (а.с. 41, т. 1)
Також суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого
складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
ТОВ "Монт-Сервіс"та ТОВ "Ект-Сервіс"на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення СДПІ з ВПП у м. Харкові ДПС оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи.
Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат суми витрат, сплачені у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ "Монт-Сервіс" та ТОВ "Ект-Сервіс".
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000570041 від 04.10.2012р., № 0000580041 від 04.10.2012 р. вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.
Стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Монт-Сервіс".
Як було зазначено між позивачем (покупець) і ТОВ "Монт-Сервіс" (продавець) було укладено Договір поставки товарів № 011110/08 від 01.01.2011 року, предметом якого була поставка товару, а саме програмної продукції виробництва корпорації Microsoft. Відповідно до п.1.1 розділу 1 «Предмет договору» договору поставки товарів №011110/08 від 01.01.11р. Покупець замовляє та оплачує продукцію (далі Товар), а продавець поставляє Товар у відповідності до наявного асортименту.
Позивач у грудні 2010 року, січні , лютому , травні , липні , вересні 2011 року на підставі договору №011110/08 від 01.01.2011р. отримав від ТОВ «Монт Сервіс» програмне забезпечення, а саме програмні продукти виробництва корпорації Microsoft на загальну суму 5 386 984,2 грн., в т.ч. ПДВ 897 830,7 грн. згідно податкових накладних вказаних на сторінці акту 6.
Слід зазначити, що до перевірки позивачем не було надано документів стосовно фактичного отримання продукції від постачальника ТОВ «Монт Сервіс», а саме: якими засобами були отримані програмні продукти виробництва корпорації Microsoft .
В наданих до перевірки бухгалтерських документах були відсутні товарно-транспотні накладні, подорожні листи та сертифікати. Отже, неможливо встановити за якою адресою здійснювалась передача продукції, підтвердити факт переміщення товарно - матеріальних цінностей і фактичного їх отримання від контрагента постачальника та встановити виробника придбаних товарів.
Відповідно до п. 2.1.3 договору, Покупець на власний розсуд та ризик обирає наступний спосіб доставки: Гюнсел.
Пункт 2.1.6 договору встановлює, що перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається при здачі товару продавцем до оператора доставки та підписання оператором доставки відповідних документів про прийняття товару покупцем для передачі покупцеві.
Вказаних первини документів до перевірки не було надано, пояснення посадових осіб також відсутні.
ТОВ „Монт Сервіс" (код СДРПОУ 36959317) зареєстроване Голосіївською РДА у м. Києві від 30.04.10, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.04.10 №10681020000025971. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.05.10 за № 175797 та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському р-ні м.Києва. „Основний платник", основний вид діяльності - Інші види оптової торгівлі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що комп'ютерні програми являються об'єктом авторського права і охороняються відповідно ЗУ «Про авторське право та суміжних правах».
Авторське право на комп'ютерну програму виникає в результаті самого факту її створення. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, являється автор комп'ютерної програми.
Майновими правами інтелектуальної власності на комп'ютерну програму, є право на користування таким твором, яке відповідно до ст.. 441 ЦК України включає права на публікацію, відтворення будь-яким способом та формі, переклад, переробку, адаптацію та інші подібні зміни, продажу, передачу в найм (оренду), імпорт її екземплярів і т.д.
Вказані права можуть бути передані повністю або частково іншій особі на умовах, визначених договором по розпорядженню майновими правами інтелектуальної власності.
Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на комп'ютерну програму відповідно до ст.. 1107 ЦК України, здійснюється на основі ліцензії на використання об'єкта права інтелектуальної власності, ліцензійного договору, договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності.
Тобто, для правомірного використання комп'ютерної програми в своїй діяльності, покупець повинен отримати ліцензію або укласти один з вище перелічених договорів з автором комп'ютерної програми, або з особою правомірно володіючою авторськими майновими правами на таку програму. Відповідно при придбанні ліцензійних екземплярів комп'ютерної програми або екземплярів програм вільного користування, покупець повинен отримати від продавця документальне підтвердження правомірності використання такої програми.
До перевірки вказані документи позивачем не були надані.
Як свідчать матеріали справи позивачем програмні продукти були придбані у ТОВ «Монт-сервіс», який імпорт наведених програмних продуктів не здійснював. ТОВ «Монт-сервіс» не є виробником комп'ютерних програм, а придбавав їх у наступних підприємств:
ПП «Титан промторг» - вказане підприємство не має основних фондів для здійснення господарської діяльності, не знаходиться за своїм місцем знаходження. Керівник даного підприємства - Путятін Р.В. у своїх письмових поясненнях пояснив, що він фактично господарської діяльності не здійснював, ніяких документів не підписував, угод від імені ПП «Титан- промторг» - не укладав. Керівником вказаного підприємства погодився бути за грошову винагороду. Імпорт програмного забезпечення не здійснювався.
ТОВ «Укрторгсервіс» ЛТД - не має основних фондів для здійснення господарської діяльності, не знаходиться за своїм місцем знаходження. Керівник даного підприємства - Бедій С.В. у своїх письмових поясненнях пояснив, що він фактично господарської діяльності не здійснював, ніяких документів не підписував, угод від імені ТОВ «Укрторгсервіс» ЛТД - не укладав. Керівником вказаного підприємства погодився бути за грошову винагороду. Імпорт програмного забезпечення - не здійснювався.
ТОВ «Моккано» - вказане підприємство не має основних фондів для здійснення господарської діяльності, не знаходиться за своїм місцем знаходження. Імпорт програмного забезпечення - не здійснювався.
ТОВ «Украгро ШМП» - вказане підприємство не має основних фондів для здійснення господарської діяльності, не знаходиться за своїм місцем знаходження, основним видом діяльності є «діяльність автомобільного вантажного транспорту». Імпорт програмного забезпечення - не здійснювався.
Отже перелічені підприємства не є виробниками програмного забезпечення, не здійснювали ліцензійну закупівлю програмного забезпечення, яке в подальшому могло бути реалізовано ТОВ «Монт сервіс», а далі і УРА ТОВ «СПЕЦ». Походження отриманого позивачем програмного забезпечення невідомо, реальність господарських операцій позивачем не доведена, відповідно формування позивачем податкового кредиту з придбання у ТОВ «Монт сервіс» програмних продуктів є безпідставним.
Стосовно господарських операцій УРА ТОВ «СПЕЦ» з ТОВ «ЕКТ-СЕРВІС».
Відповідно до матеріалів справи з цим підприємством позивач уклав договір поставки товарів № 77 від 20.10.2010 р., згідно якого Постачальник зобов'язується поставляти в обумовлені строки другій стороні - Покупцеві, товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити на умовах і у порядку, визначених Договором , Товар в асортименті , кількості та за цінами , погодженими сторонами та зазначених у документах, що підтверджують факт отримання товару і являються невід'ємною частиною Договору.
Сторони застосовують до данного договору умову поставки EXWorks -Київ (Постачальник забезпечує Покупцю доступ до Товару на власних ( складських ) площах Постачальника ) відповідно до «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року, що застосовується в Договорі в обсязі, який є можливим для виконання резидентами України.
Позивач у червні, липні, серпні 2011 року на підставі договору № 77 від 20.10.2010р. отримав від ТОВ «ЕКТ СЕРВІС» овар на загальну суму 335937,78 гри., в т.ч. ПДВ 55989,63 гри. згідно податкових накладних перелічених на сторінці 41 акту.
В наданих до перевірки бухгалтерських документах відсутні товарно-транспотні накладні, подорожні листи та сертифікати.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача наполягав, що ці документи надавались перевіряючим.
Проте в п. 2.10 акту перевірки № 422/41-018/05837085 від 21.09.2012 року (том справи 1, аркуші 15-16), де перелічені використані при перевірці документи, товарно-транспотні накладні, подорожні листи та сертифікати відсутні. Слід зазначити, що на стор 58 акту перевірки № 422/41-018/05837085 від 21.09.2012 року (том справи 1, аркуш 42) керівник позивача підтвердив, що первинні бухгалтерські документи, використані при проведені перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в довідці перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні.
Тобто цих документів на час здійснення перевірки не було, відповідно перевіряючим неможливо було встановити за якою адресою здійснювалась передача продукції, підтвердити факт переміщення товарно - матеріальних цінностей і фактичного їх отримання від контрагента постачальника та встановити виробника придбаних товарів.
Ці обставини і зумовили правомірні висновки перевіряючих про те, що угоди - укладені між УРА ТОВ підприємство «СПЕЦ» та ТОВ "ЕКТ-Сервіс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, податкові накладні, що виписано контрагентами - постачальниками на користь УРА ТОВ «СПЕЦ» не є підставою для формування податкового кредиту останнім.
Нажаль суд першої інстанції викладені факти не дослідив та не надав їм належної правової оцінки.
Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із урахуванням змін та доповнень „Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу...»
Оскільки правочин між УРА ТОВ «СПЕЦ» та ТОВ "ЕКТ-Сервіс" не створює юридичних наслідків, то відсутній об'єкт оподаткування по операції з продажу товарів в розумінні п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із урахуванням змін та доповнень.
Відповідно до п.198.4 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із урахуванням змін та доповнень, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Пунктом 201.4. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-УІ із змінами та доповненнями, передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Пунктом 201.6. Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-УІ із змінами та доповненнями, передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-УІ із урахуванням змін та доповнень, «датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається ...дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку... або дата відвантаження товарів, ..., а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».
Відповідно до п. 8, 9 Наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Податкова звітність повинна бути підписана: керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755- УІ із змінами та доповненнями, «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг ... та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку ... у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».
Отже, право на податковий кредит виникає не лише з факту отримання податкових накладних, а за умови дотримання інших обов'язкових обставин - в першу чергу наявності об'єкту оподаткування.
Наявність у УРА ТОВ підприємство «СПЕЦ» податкових накладних на отримання продукції є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у УРА ТОВ підприємства «СПЕЦ» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-УІ із урахуванням змін та доповнень.
Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору не дійсним або нікчемним - сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідної операції.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі №2а-11507/12/2070 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню, при перевірці і прийнятті оскаржуваних повідомлень - рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, тому його вимоги є правомірними і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-11507/12/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. П’янова Я.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2013 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2013 |
Оприлюднено | 25.03.2013 |
Номер документу | 30121516 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Філатов Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні