Постанова

від 19.03.2013 по справі 05/01/3144

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Справа № 05/01/3144 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю. суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І., за участю представників сторін:

Представника співвласників майна бувших членів КСП "Лукашівка"

Осауленка П.П.,

ТОВ "Лукашівка і К" - Тімакіної Л.В.,

Ліквідатора Смілянця С.М.,

СТОВ "Лукашівка-Агро" - Кравченка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукашівка і К" та представника співвласників майна бувших членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Лукашівка" Осауленка П.П. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. по справі №05/01/3144 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання банкрутом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукашівка-Агро",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.11.2012р. відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого-ліквідатора СТОВ "Лукашівка-Агро" Смілянця С.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Смілянця С.М. задоволено. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.11.2012р. скасовано. Заяву арбітражного керуючого - Смілянця С.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано у ТОВ "Лукашівка і К" та зобов'язано передати власнику -СТОВ "Лукашівка-Агро" наступне майно з документацією на нього:

1. Причіп 2 ПТС-4, 1986 р.в., д/н МН 0341, з/н 737607 в кількості 1 шт.

2. Причіп 2 ПТС-4, 1986 р.в., д/н МН 01502, з/н 25371 в кількості 1 шт.

3. Причіп 2 ПТС-4, 1988 р.в., д/н МН 03431, з/н 764142 в кількості 1 шт.

4. Причіп 2 ПТС-4, 1991 р.в., д/н МН 03419, з/н 70509007 в кількості 1 шт.

5. Причіп 2 ПТС-4, 1987 р.в., д/н МНО 03434, з/н 410176 в кількості 1 шт.

6. Причіп 2 ПТС-4, 1991 р.в., д/н МН 01507, з/н 705064 в кількості 1 шт.

7. Трактор колісний Т-150К, 1992 р.в., д/н МН 10554, з/н 24-00049, н/д 981199 в кількості 1 шт.

8. Трактор гусеничний ДТ-75, 1992 р.в., д/н МН 14531, з/н 670599, н/д: б/н в кількості 1 шт.

9. Трактор гусеничний Т-70, 1989 р.в., д/н МН 10571, з/н 24-00050, н/д: б/н в кількості 1 шт.

10. Трактор колісний МТЗ-80, 1985 р.в., д/н МН 14532, з/н 414483, н/д 913274 в кількості 1 шт.

11. Трактор колісний МТЗ-80, 1981 р.в., д/н МН 14523, з/н 24-00051, н/д: 134885 в кількості 1 шт.

12. Трактор колісний МТЗ-80, 1986 р.в., д/н МН 02639, з/н 475412, н/д: 063103 в кількості 1 шт.

13. Самохідне шасі Т-16, 1989 р.в., д/н МН 14545, з/н 464724, н/д 1222932 в кількості 1 шт.

14. Екскаватор ЕО-2625, 1991 р.в., д/н МН 10580, з/н 181139, н/д 842032 в кількості 1 шт.

15. Комбайн зернозбиральний СК-5М "Нива", 1989 р.в., д/н МН 14537, з/н 053903, н/д 969729 в кількості 1 шт.

16. Комбайн зернозбиральний СК-5М "Нива", 1993 р.в., д/н МН 14538, з/н 151905, н/д 304539 в кількості 1 шт.

17. Комбайн зернозбиральний СК-5М "Нива", 1989 р.в., д/н МН 14539, з/н 033326, н/д 549 в кількості 1 шт.

18. Комбайн зернозбиральний КСК-100, 1985 р.в., д/н МНН 14540, з/н 054246, н/д 670570 в кількості 1 шт.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукашівка і К" (19110, Черкаська область, Монастирищенський р-н, с. Лукашівка) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукашівка-Агро" (19110, Черкаська область, с. Лукашівка, вул. Бастрикова, 12, код 31022270) 536 (п"ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручено господарському суду Черкаської області видати наказ. Матеріали справи № 05/01/3144 повернуто до господарського суду Черкаської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лукашівка і К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору СТОВ "Лукашівка-Агро" в задоволенні заяви про витребування майна у ТОВ "Лукашівка і К", посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, ТОВ "Лукашівка і К" зазначило, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ТОВ "Лукашівка-Агро" є власником спірного майна.

Представник співвласників майна бувших членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Лукашівка" Осауленко П.П. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. скасувати, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.11.2012р. залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, представник зазначив, що ліквідатор СТОВ "Лукашівка-Агро" не надав суду будь-яких документів, що посвідчують правомірність придбання СТОВ "Лукашівка-Агро" у власність спірної сільськогосподарської техніки. Тому висновок суду, що майно належить СТОВ "Лукашівка-Агро" є невірним.

В судовому засіданні 19.03.2013р. представник ТОВ "Лукашівка і К" уточнив вимоги своєї касаційної скарги та просив постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. скасувати, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.11.2012р. залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Черкаської області від 12.01.2010р. СТОВ "Лукашівка-Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Смілянця Сергія Миколайовича.

Ліквідатор банкрута СТОВ "Лукашівка-Агро" Смілянець С.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою від 24.01.2012р. про витребування майна у ТОВ "Лукашівка і К" з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.03.2012р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р., заяву ліквідатора Смілянця С.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено та витребувано у ТОВ "Лукашівка і К" майно з документацією на нього із зобов'язанням передати його власнику -СТОВ "Лукашівка-Агро".

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012р. касаційну скаргу ТОВ "Лукашівка і К" задоволено частково, ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.03.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

При цьому, колегія суддів послалась на те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено, яка саме техніка, що належить боржнику знаходилась у ТОВ "Лукашівка і К" на час порушення справи про банкрутство СТОВ "Лукашівка-Агро", не перевірено її технічні характеристики (заводський номер, рік виготовлення, номер двигуна) та не встановлено, чи відповідає ця техніка сільськогосподарській техніці, переліченій у листі головного державного інспектора інспекції Держтехнагляду Черкаської ОДА по Монастирищенському району від 22 березня 2010 року за №30/04-33. Крім цього, суди не встановили, чи знаходиться інша техніка в кількості 16 одиниць у ТОВ "Лукашівка і К" та прийняли рішення про її витребування.

При новому розгляді справи суд першої інстанції ухвалою від 13.11.2012р. відмовив в задоволенні заяви арбітражного керуючого-ліквідатора СТОВ "Лукашівка-Агро" Смілянця С.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння, пославшись на те, що арбітражним керуючим - ліквідатором не надано належних доказів щодо наявності у заявника права власності на спірну сільськогосподарську техніку.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 13.11.2012р. та приймаючи рішення про витребування у ТОВ "Лукашівка і К" із зобов'язанням передати майно власнику - СТОВ "Лукашівка-Агро" з документацією на нього, суд апеляційної інстанції послався на те, що матеріалами справи підтверджено, що майно, яке просить СТОВ "Лукашівка-Агро" витребувати у ТОВ "Лукашівка і К" належить саме СТОВ "Лукашівка-Агро".

Але з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам закону не відповідає.

Згідно ст.4 1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня його призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про витребування майна, ліквідатор банкрута Смілянець С.М. послався на лист головного державного інспектора інспекції Держтехнагляду Черкаської ОДА по Монастирищенському району від 22 березня 2010 року за №30/04-33, згідно з яким за підприємством-банкрутом зареєстровано 27 одиниць сільськогосподарської техніки.

При проведенні інвентаризації підприємства-банкрута ліквідатором було встановлено відсутність спірної сільськогосподарської техніки, про що складено акт інвентаризації від 29 липня 2010 року.

Відповідно до довідки ТОВ "Лукашівка і К" від 14.05.2007р., що адресована до Черкаського обласного управління аргопромислового комплексу, сільськогосподарська техніка в кількості 11 одиниць знаходиться у ТОВ "Лукашівка і К".

Обставиною, яка підтверджує право власності банкрута на спірну сільськогосподарську техніку, на думку ліквідатора, є інформація головного державного інспектора інспекції Держтехнагляду Черкаської ОДА по Монастирищенському району, що міститься в листі від 22 березня 2010 року та наявність свідоцтв про державну реєстрацію спірної сільськогосподарської техніки, в яких власником вказано СТОВ "Лукашівка-Агро", а в особливих відмітках - "Без права відчуження".

Крім цього, згідно акту звірки фактично наявної у ТОВ "Лукашівка і К" сільськогосподарської техніки, яка зареєстрована за СТОВ "Лукашівка-Агро" від 06.11.2012р., складеного за участю голови Лукашівської сільської ради - Журавель Л.С. та представника ТОВ "Лукашівка і К" Ящука А.І., на території тракторної бригади ТОВ "Лукашівка і К" знаходиться 18 одиниць сільськогосподарської техніки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у 2001р. розпайовано майно КСП "Лукашівка". Розпаювання сільськогосподарських підприємств передбачає передачу майна членам розпайованого підприємства. Перелік майна, яке передане до розпаювання відсутній, тобто на даний час відсутня можливість встановити перелік майна, яке увійшло до пайового фонду.

Разом з тим, на підставі договору оренди від 24.04.2011р. співвласники розпайованого майна передали в оренду СТОВ "Лукашівка-Агро" основні засоби, визначені у додатку №2 до цього договору, зокрема, трактори у кількості 8 шт., комбайни зернові - 3 шт. сівалки зернові - 6 шт., сівалки кукурудзяні - 1шт., лущильники - 2 шт., розкидачі міндобрив - 2 шт., борони - 201 шт., плуги - 9 шт., культиватори - 12 шт., жатки - 1 шт., котки - 2 шт., причепи - 6 шт., автопарк - 17 одиниць, а також інше рухоме та нерухоме майно.

01.01.2009р. між співвласниками розпайованого майна КСП "Лукашівка" та ТОВ "Лукашівка і К" укладено договір оренди основних засобів, визначених у додатку №2 до договору оренди. Відповідно до акту приймання - передачі ТОВ "Лукашівка і К" передало трактори - 7шт., зернозбиральний комбайн, сівалки зернові - 7 шт., причепи - 6 шт., інше рухоме та нерухоме майно.

Крім цього, судом встановлено, що спірна сільськогосподарська техніка випущена у 1985-1992роках, тобто до розпаювання КСП "Лукашівка" і в цьому році це майно передано в оренду СТОВ "Лукашівка-Агро". Але, як вбачається із свідоцтв про реєстрацію машин, вся ця сільськогосподарська техніка зареєстрована 17.12.2004р., тобто, під час знаходження в оренді СТОВ "Лукашівка-Агро" і реєстрація проведена цим товариством, що на думку суду, свідчить про неправомірні дії цього товариства щодо зазначення власника у свідоцтвах про реєстрацію машин.

Тому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що СТОВ "Лукашівка-Агро" не є власником спірного майна.

Суд апеляційної інстанції, спростовуючи висновки суду першої інстанції та скасовуючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, зазначив про те, що спірне майно належить СТОВ "Лукашівка-Агро", оскільки ТОВ "Лукашівка і К" не надало будь-яких належних та допустимих доказів щодо наявності у нього права володіння або права власності на сільськогосподарську техніку, яка знаходиться у товариства згідно з актом від 06.11.2012р. А матеріалами справи підтверджено, що майно, яке просить СТОВ "Лукашівка-Агро" витребувати у ТОВ "Лукашівка і К" належить саме СТОВ "Лукашівка-Агро".

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, вирішуючи питання щодо задоволення вимоги ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд зобов'язаний належним чином перевірити, чи є боржник власником сільськогосподарської техніки, яку ліквідатор просить витребувати у ТОВ "Лукашівка і К", тобто, чи надано ліквідатором належні та допустимі докази на підтвердження права власності СТОВ "Лукашівка-Агро" на спірну сільськогосподарську техніку.

Відповідно до п.2.2. Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України

від 11 червня 2004 року N 221, які діяли на момент проведення державної реєстрації спірної техніки, реєстрація машин здійснюється на підставі заяви власника (додатки 1, 2, 3) і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання машин, відповідність конструкції машин технічним вимогам тощо. Документами, що підтверджують правомірність придбання машин, можуть бути будь-які з нижченаведених (оригінали або завірені в установленому порядку копії):

- довідка-рахунок (додаток 4), видана суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснив реалізацію машини;

- договір купівлі-продажу, міни, дарування та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на машини;

- договір лізингу, застави, біржова угода, договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності;

- свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, доручення, посвідчені або видані в установленому порядку;

- акт приймання-передавання машини (додаток 5), виданий підприємством-виробником машини чи її вузлів та агрегатів;

- вантажна митна декларація на машини, що ввозяться, для оформлення юридичними і фізичними особами або посвідчення митного органу про реєстрацію увезених із-за кордону машин, вузлів і агрегатів, що мають ідентифікаційні номери;

- рішення уповноваженого органу про відчуження машин, платіжні документи, накладні або акти приймання-передавання;

- рішення суду про належність машин;

- рішення зборів співвласників (витяг з протоколу) про надання повноваження особі представляти інтереси співвласників;

- договір оренди майна (у разі необхідності) із зазначенням у ньому домовленості орендодавця та орендаря щодо реєстрації за орендарем машин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження права власності на спірне майно заявник надав свідоцтва про державну реєстрацію сільськогосподарської техніки, в яких власником вказано СТОВ "Лукашівка-Агро", а в особливих відмітках - "Без права відчуження".

Відповідно до 4.2. Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України

від 11 червня 2004 року N 221, які діяли на момент проведення державної реєстрації спірної техніки, сільськогосподарська техніка, інші механізми реєструються за умови наявності та надання органам Держтехнагляду: 4.2.1. Заяви власника. 4.2.2. Акта присвоєння ідентифікаційного номера. 4.2.3. Акта технічного огляду з метою звірки ідентифікаційних номерів. 4.2.4. Документів, що підтверджують правомірність придбання, право власності, користування тощо згідно з пунктом 2.2 цих Правил. 4.2.5. Платіжних документів, що підтверджують сплату послуг органам Держтехнагляду (оригінал).

Пунктом 4.3. Правил визначено, що у разі відсутності документів (частково або повністю) на право власності таке обладнання та інвентар, як виняток, можуть бути зареєстровані згідно з пунктом 2.2 цих Правил тимчасово в межах указаного терміну до повного з'ясування прав власності з відміткою у тимчасовому свідоцтві про реєстрацію "Без права відчуження".

Отже, відмітка в свідоцтві про реєстрацію "Без права відчуження" не свідчить про наявність права власності на зареєстровану сільськогосподарську техніку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що арбітражний керуючий - ліквідатор СТОВ "Лукашівка-Агро" не надав належних доказів щодо права власності на спірну сільськогосподарську техніку та правомірно відмовив ліквідатору у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що доказами про наявність права власності на майно можуть бути будь-які фактичні дані не спростовують висновків суду першої інстанції, який послався на належні та достовірні докази по справі щодо відсутності права власності боржника на спірне майно.

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до невірного висновку щодо доведеності заявником права власності боржника на спірне майно.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого-ліквідатора СТОВ "Лукашівка-Агро" Смілянця С.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка є обґрунтованою та законною, що відповідно до ст. 111-9 ГПК України є підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. та залишення в силі ухвали господарського суду Черкаської області від 13.11.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукашівка і К" та представника співвласників майна бувших членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Лукашівка" Осауленка П.П. задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. по справі №05/01/3144 скасувати.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.11.2012р. по справі №05/01/3144 залишити в силі.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.