Постанова

від 19.03.2013 по справі 5011-10/15837-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. Справа№ 5011-10/15837-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Петренку В.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Політичної партії "Наша Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013р.

у справі № 5011-10/15837-2012 (суддя Котков О.В.)

за позовом Національної радіокомпанії України

до Політичної партії "Наша Україна"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Національна радіокомпанія України (далі - позивач) звернулася в господарський суд міста Києва з позовом до Політичної партії "Наша Україна" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з трансляції матеріалів передвиборної агітації № 0172/2012 від 05 жовтня 2012 року в розмірі 461 311,04 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. у справі № 5011-10/15837-2012 позов задоволено повністю та стягнуто на користь позивача зазначену у позові заборгованість. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ГК України, ЦК України та Закону України «Про вибори народних депутатів» і дійшов висновку про доведеність позовних вимог у даній справі та наявність підстав для стягнення заборгованості, яка виникла у відповідача у зв'язку з неналежним невиконанням своїх договірних зобов'язань.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. у справі № 5011-10/15837-2012 скасувати, постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення є незаконним та необґрунтованим. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом не було враховано, що за умовами договору замовник мав здійснити виконавцю повну попередню оплату послуг за 3 дні до першої трансляції, і у випадку невиконання замовником цієї умови, на думку скаржника, виконавець (позивач) повинен був відмовитися від надання послуг. Також, скаржник вважає, що це саме позивач порушив умови договору та виборче законодавство, зокрема, п.3.3 договору та п.10 ст. 72 Закону України «Про вибори народних депутатів України», яким встановлено, що без надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу забороняється. Враховуючи зазначене, скаржник вважає, що суд не повно з'ясував обставини справи і припустився порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, рішення суду вважає законним та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач вказує на те, що відповідач неправильно тлумачить умови договору та закону, а тому його висновки про порушення позивачем своїх зобов'язань є помилковими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013р. у справі № 5011-10/15837-2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 19.03.2013р.

В судовому засіданні 19.03.2013р. суд заслухав пояснення представників сторін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

05.10.2012 р. між позивачем (надалі - Агент або Виконавець) та відповідачем (далі - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) укладено договір про надання послуг з трансляції матеріалів передвиборної агітації № 0172/2012 (далі - Договір, т.1, а.с. 8-10).

Згідно з п. 1.1 Договору Замовник передає матеріали передвиборної агітації (тексти та/або інші дані) Виконавцю, а Виконавець зобов'язується за плату в порядку та на умовах, визначених Договором, надати Замовнику послуги з виготовлення та трансляції матеріалів передвиборної агітації за допомогою рекламних засобів в ефірі Національної радіокомпанії України.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що тривалість, час трансляції матеріалів передвиборчої агітації, кількість виходів зазначаються у додатках, що є невід'ємною частиною Договору.

В матеріалах справи наявні відповідні Додатки до Договору підписані та скріплені печатками сторін (т.1, а.с.11-28).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний надати послуги на умовах та у строки, визначені Договором. Після погодження із Замовником розміщувати матеріали передвиборної агітації у період з моменту набуття чинності Договору за відповідним Додатком (медіа-планом). Якісно, професійно та своєчасно надати послуги.

У відповідності до п. 3.2 Договору послуг Замовник здійснює оплату вартості послуг на умовах попередньої оплати у безготівковій формі з рахунку виборчого фонду не пізніше як за 3 (три) банківські дні до першої трансляції матеріалів передвиборчої агітації.

В період з 05.10.2012р. по 24.10.2012р. позивачем відповідачу виставлялися рахунки-фактури на оплату послуг за Договором (т.1, а.с.50-64).

30.10.2012р. в порядку досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 9-1-1672/6 про оплату боргу за Договором на суму 461 311,04 грн. (т.1, а.с.12,13, 98-104).

31.10.2012р. позивачем відповідачу з супровідним листом надано акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) за Договором від 26.10.2012р. та ефірні довідки до договору, які були отримані відповідачем 31.10.2012р. під розпис (т.1, а.с.66).

Як вбачається з виписок з рахунку відповідач у період з 08.10.2012р. по 24.10.2012р. здійснював оплату за договором за надані позивачем послуги. Всього відповідачем було сплачено 292 211, 54 грн.

В обґрунтування позовних вимог у даній справі позивач посилається на те, що відповідач своїх обов'язків за договором про надання послуг з трансляції матеріалів передвиборної агітації № 0172/2012 від 05 жовтня 2012 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі суми грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 461 311,04 грн.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, враховуючи таке.

Між сторонами спору укладено договір, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.

За ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, виконавець надав замовнику послуги за Договором на суму 753 522,58 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи ефірними довідками, рекламними листами та записами (розшифровкою) матеріалів передвиборчої агітації. Надання послуг позивачем у повному обсязі та належним чином не заперечується відповідачем.

При цьому, колегія суддів враховує, що хоча акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) за Договором від 26.10.2012р., отриманий відповідачем 31.10.2011р., останнім не підписано, проте претензій або зауважень щодо своєчасності та якості наданих за Договором послуг до вказаного акту відповідачем не подано. Отже, враховуючи наведене слід дійти висновку, що послуги позивачем надано відповідно до умов Договору та вони є прийнятими відповідачем.

Також, колегія суддів враховує, що в оплату послуг за Договором замовник, на підставі виставлених виконавцем рахунків, перерахував на користь виконавця суму коштів в розмірі 292 211,54 грн., що підтверджується банківськими виписками з посиланням у призначенні платежу на Договір № 0172/2012 від 05.10.2012р. Зазначене свідчить про часткове виконання відповідачем свого зобов'язання оплатити за надані послуги.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю за надані послуги оплату не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 461 311,04 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги позивачем доведено і відповідачем не спростовано у встановленому порядку, а тому їх слід визнати обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача на те, що, на його думку, за умовами договору, замовник мав здійснити виконавцю повну попередню оплату послуг за 3 дні до першої трансляції, і у випадку невиконання замовником цієї умови, виконавець (позивач) повинен був відмовитися від надання послуг, слід відхилити, оскільки зі змісту договору, зокрема пп.3.2, 3.3 вбачається, що він не містить такої умови, як здійснення попередньої оплати всієї вартості послуг у розмірі, встановленому у п. 3.1 Договору.

Згідно з ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Колегія суддів зазначає, що за умовами Договору відмова Виконавця від надання послуг не пов'язується з такою обставиною як здійснення Замовником попередньої оплати вартості послуг у повному обсязі, і є правом Виконавця, а не його обов'язком, як помилково вважає відповідач. До того ж, доказів звернення відповідача (Замовника) із заявою про відмову від надання послуг або припинення надання певних послуг, в процесі їх надання, матеріали справи не містять і відповідачем не подано, що свідчить про те, що відповідач проти надання послуг не заперечував.

Твердження відповідача про порушення позивачем п.10 ст. 72 Закону України «Про вибори народних депутатів України», яким встановлено, що без надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу забороняється, колегія суддів відхиляє як безпідставне, оскільки, по-перше, названа норма закону не вимагає обов'язкового надходження коштів у повному обсязі, а лише встановлює заборону надавати ефірний час без надходження коштів, як факту, не визначаючи при цьому розміру таких коштів. По-друге, колегія суддів зазначає, що відповідач, хоча й запізненням, проте здійснив оплату послуг 08.10.2012р. (день виходу в ефір трансляції з агітаційними матеріалами), тобто факт надходження коштів на рахунок позивача підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем не заперечується.

Отже, підстави для невиконання умов договору та ненадання послуг (ефіру) для агітаційних матеріалів замовника, у позивача були відсутні.

Колегія суддів також враховує, що про свої заперечення щодо відсутності підстав для надання позивачем послуг за Договором, відповідач заявив лише у суді апеляційної інстанції, ні відзиву на позов, ані письмових пояснень з цього питання, відповідачем до суду першої інстанції не було подано.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими і правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. у справі № 5011-10/15837-2012 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає зміні або скасуванню з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Політичної партії "Наша Україна" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. у справі

№ 5011-10/15837-2012 без змін.

2. Матеріали справи № 5011-10/15837-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Жук Г.А.

Чорногуз М.Г.

Повний текст постанови складено та підписано 22.03.2013р.