Ухвала

від 12.03.2013 по справі 822/378/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/378/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" 123329,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента» (код ЄДРПОУ 30801338, місцезнаходження: 30000 Хмельницька область, місто Славута, провулок Привокзальний 2А, поточний рахунок № 26007019111113 в Хмельницькій філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Нетішин, МФО 315609) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року - в сумі 123329 (сто двадцять три тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому позивача надав заперечення на апеляційну скаргу та просив провести розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішеня суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, позивач подав до податкового органу декларацію з ПДВ за березень 2011 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 14.04.2011 року, в яких визначив суму бюджетного відшкодування в сумі 268717,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/4999/12 від 18.09.2012 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області Державної податкової служби від 10.06.2011 року №0000062303 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 123329 грн., задекларованого в березні 2011 р.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Хмельницький окружний адміністративний суд в постанові по справі № 2270/4999/12 від 18.09.2012 року встановив, що позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ по господарській операції з придбання товару у ТОВ "Торгівельний Дім "ДС" в лютому 2011 року на суму 123329,00 грн., посилаючись на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/13998/11 від 19.12.2011 року, яка набрала законної сили 07.09.2012 року.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що відповідач у відповідності до норм ст. 200 ПК України не відшкодував ПДВ в сумі 123329,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суда І інстанції, з таких підстав.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України (Далі - Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно п. 200.3 ст. 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 Кодексу передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно п. 200.7, п. 208 ст. 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Таким чином, ТОВ "Ювента" звернулося до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області Державної податкової служби із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 123329,00 грн., задекларованої в березні 2011 року. Відповідач листом від 29.12.2012 року № 8898/1010-015 відмовив ТОВ "Ювента" у відшкодуванні ПДВ.

Згідно абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Кодексу після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.17 ст. 200 Кодексу джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

З огляду на викладе колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки податкове повідомлення - рішення № 0000062303 від 10.06.2011 року, яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ за березень 2011 року скасоване постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/4999/12 від 18.09.2012 року, яка згідно ч.3 ст.254 КАС України набрала законної сили 13.11.2012 року згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року, а позивач у відповідності до норм ст. 200 Податкового кодексу України має право на бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 123329,00 грн., тому дана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.