Постанова

від 20.03.2013 по справі 5006/38/11б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.03.2013 р. справа №5006/38/11б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився ОСОБА_7 - довір. № 1000/10/10-013-4 від 04.02.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. у справі№ 5006/38/11б/2012 (суддя Лейба М.О.) за заявою кредиторафізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Донецьк до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Спектр" м.Донецьк пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 27.03.2012р. господарський суд Донецької області порушив за заявою кредитора ФОП ОСОБА_5 справу про банкрутство ТОВ "АВС-Спектр" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 10.04.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 16.10.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.

Ухвала суду обґрунтована тим, що ліквідатором повідомлено про визнання боржника банкрутом відомих та потенційних кредиторів, а саме: ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області ДПС, Кіровська районна виконавча дирекція Донецького обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності, Донецький міський центр зайнятості, Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька, УПФУ в Кіровському районі м.Донецька, Донецьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів. Відповіді цих органів свідчать про відсутність заборгованості у боржника перед ними. Судом встановлено, що у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно. Також судом з'ясовано, що в матеріалах справи містяться докази звернення ліквідатора до засновника боржника про передачу печатки, штампів та фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ТОВ "АВС-Спектр" для подальшого задоволення кредиторських вимог в процесі ліквідації. Однак будь-яка бухгалтерська та інша документація щодо фінансово-господарської діяльності боржника, печаті та штампи підприємства боржника ліквідатору передані не були. На підставі цього суд дійшов висновку, що у зв'язку з відсутністю майнових активів боржника, вимоги ініціюючого кредитора залишились незадоволеними, тому звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, банкрут ліквідації, а провадження у справі про банкрутство припиненню.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Кіровському районі м. Донецька звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі.

В обґрунтування доводів скаржник посилається на те, що при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "АВС-Спектр" ініціюючим кредитором не було дотримано вимоги ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За результатами розгляду апеляційної скарги постановою від 21.11.2012р. Донецький апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області ДПС, а ухвалу господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2013р. постанову апеляційного суду від 21.11.2012р. скасовано та справу № 5006/38/11б/2012 направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Вищий господарський суд України вказав, що апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу підсумкового засідання у справі про банкрутство, в порушення ст. 43, 101, 103 ГПК України, не з'ясував факт наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням на момент порушення справи про банкрутство; не встановив чи було перевірено судом першої інстанції обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури, а за відсутності такої перевірки, чи надано таким обставинам відповідну оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвалою від 05.03.2013р. Донецький апеляційний господарський суд призначив апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. до нового розгляду в судовому засіданні на 20.03.2013р.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представника апелянта, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до абзацу 8 ст. 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ініціюючий кредитор 26.03.2012р. звернувся до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, зазначивши підставою для його порушення безспірну заборгованість боржника в сумі 3000грн., що виникла за простим векселем Серія АА №2345131, складеним 16.05.2011р. ТОВ "АВС-Спектр". Крім того, був виданий акт про протест про неоплату векселя від 18.02.2012р. №674 та вчинений виконавчий напис нотаріуса від 18.02.2012р. №675. Цей виконавчий напис був пред'явлений ВДВС Кіровського РУЮ у м.Донецьку та постановою від 07.03.2012р. відкрито виконавче провадження (а.с.12).

У підтвердження неплатоспроможності боржника на суму 3 000грн. кредитор надав господарському суду копію простого векселю Серія АА №2345131.

Розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель ) (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» (далі-Постанова Пленуму № 5).

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Виходячи з цього визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

У пункті 2 Постанови Пленуму № 5 роз'яснено, що ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" і ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Таким чином, норми вексельного законодавства не можна застосовувати до зобов'язань, оформлених на електронних і магнітних носіях.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем) , а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили . Відхилення цієї вимоги не є перешкодою для пред'явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою. Проте не може бути відхилена вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі векселя, який містить виправлення, пошкодження тощо, за умови збереження його обов'язкових реквізитів (п. 3 Постанови Пленуму № 5).

При вирішення питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної або фізичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (ст. 2 Уніфікованого закону) (п. 4 Постанови Пленуму № 5).

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами , а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційним господарським судом встановлено, що правовідносини між боржником та ініціюючим кредитором засновані на вексельних зобов'язаннях, які мають бути доведені шляхом перевірки чи відповідає документ формальним вимогам до векселя як цінного паперу. Така перевірка можлива виключно за пред'явленням до суду оригіналу векселя, оскільки за копією неможливо оцінити чи виконаний вексель на бланку з відповідним ступенем захисту від підроблення, чи є підписи зобов'язаних за векселем осіб виконаними власноручно та печатка оригінальною, чи не має вексель іншого дефекту форми, який позбавляє його вексельної сили.

Колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_5 не обґрунтував заявлені вимоги до боржника - ТОВ "АВС-Спектр" належними та допустимими засобами доказування, оскільки в матеріалах справи станом на дату порушення провадження по справі був відсутній оригінал простого векселя Серія АА № 2345131 від 16.05.2011р. Господарський суд Донецької області при розгляді заяви про порушення справи про банкрутство не надав вказаним обставинам належної правової оцінки.

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" передбачено, що вексель -це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець ).

Згідно ч. 1 ст. 76 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя , за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Отож, за відсутності на простому векселі, емітентом якого є юридична особа, підпису двох осіб - директора та головного бухгалтера, або уповноваженої особи, вексель вважається виданим з дефектом форми і не має вексельної сили. Тому такий документ не є цінним папером та може мати силу простої боргової розписки. Зазначена правова позиція роз'яснена п.п. 2 - 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007р. "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в Україні".

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що вексель підписано однією особою -директором ТОВ "АВС-Спектр" ОСОБА_6 Підпис головного бухгалтера (бухгалтера) ТОВ "АВС-Спектр" на векселі відсутній (а.с.7).

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не досліджено оригіналу простого векселя та його відповідність вимогам чинного законодавства, не надано належної правової оцінки копії векселя, яка була додана до заяви про порушення справи про банкрутство.

На відміну від позовного провадження у справі про банкрутство усі докази додаються до заяви про порушення справи, що конкретно передбачено ст. 7 Закону. Тому у разі відсутності необхідних документів, які повинні доводити безспірність та неплатоспроможність боржника, в першому судовому засіданні провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню як безпідставне порушене господарським судом.

Вказана позиція Донецького апеляційного господарського суду збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 25.12.2012р. у справі №5006/5/13б/2012.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Запис № 9 Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємця від 13.03.2012р. № 13292287 містить інформацію: ТОВ "АВС-Спектр", місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Вузлова, 12, внесення 23.12.2010р. інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою . Однак у записі № 11 вказано: « 13.10.2011р. внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством (а.с.13-17). Запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до ЄДР не внесено.

Колегією суддів встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент винесення ухвали про порушення справи про банкрутство ТОВ "АВС-Спектр" відсутня інформація, яка підлягає внесенню згідно ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів дійшла висновку, що від дати порушення уся процедура банкрутства проводилась з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, ухвала господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. у справі № 5006/38/11б/2012 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство підлягає скасуванню, провадження у справі № 5006/38/11б/2012 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. у справі № 5006/38/11б/2012 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. у справі №5006/38/11б/2012 скасувати.

Провадження у справі № 5006/38/11б/2012 про банкрутство ТОВ "АВС-Спектр" м.Донецьк припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Спектр" м. Донецьк для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів про скасування ухвали господарського суду Запорізької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі про банкрутство та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство з інших підстав.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику, 1.кредитору

1.скаржнику, 1. у справу

1.ДАГС, 1.ГСДО

1. дер.реєстратору