Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-10362/12/0170/22

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10362/12/0170/22

19.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Шереніна Ю.Л. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 11.10.12 у справі № 2а-10362/12/0170/22

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Підприємства "Баглан" (вул. Каліннікова 3, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Підприємства "Баглан" про стягнення податкового боргу в розмірі 3298,50 грн. по платі за землю.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 року, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби до Підприємства "Баглан" про стягнення - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 року, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем самостійно подано до ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС податковий розрахунок земельного податку №1057 від 21.01.11р. на 2011 рік, згідно з якоим сума зобов'язання щомісячно складає 83,25 грн. Отже, відповідачем самостійно узгоджена сума зобов'язання за лютий-грудень 2011р., сплачена не була та складає 2015,75 грн.

Відповідачем подано до ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) №244 від 23.01.12р. на 2012 рік, згідно з якої сума зобов'язання з цього виду податку щомісячно складає 183,25 грн. Відповідачем самостійно узгоджена сума зобов'язання за січень-липень 2012р. сплачена не була та складає 1282,75 грн.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги.

Заборгованість відповідача є грошовим зобов'язанням відповідача за узгодженими сумами податкових зобов'язань в період 2011-2012 років, які не були ним сплачені.

Отже, для стягнення вищезазначених сум податкового боргу податковий орган повинен був відповідно до ст.59, п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначені суми.

Судом встановлено, що податковим органом на зазначені суми податкового зобов'язання відповідачу податкові вимоги в 2011-2012 роках не надсилались, отже у позивача не виникло права на стягнення таких податкових боргів в судовому порядку.

Щодо посилання податкового органу на те, що відповідачу направлялась податкова вимога №1/588 від 04.10.2010 року, що є підставою для стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, судом зазначено таке.

Відповідно до п.п.14.1.152. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Погашення ж податкового боргу можливо шляхом добровільного погашення платником податку такого боргу, звернення податковим органом стягнення на майно платника податку, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою - п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Мінюстиції України 16 липня 2001 р. за № 595/5786, згідно з п. 4.6. якого, окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

Як зазначалось вище, в адміністративному позові вказано про наявність у відповідача податкового боргу за 2011-2012 роки та нараховані санкції після набрання чинності діючого Податкового кодексу України. Однак, доказів направлення податкових вимог, які містять відомості передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на зазначені суми податкового боргу позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано.

Зазначена ж податкова вимога була направлена позивачем відповідачу раніше ніж виникнення податкового боргу, що стягується по даній справі, та до набрання чинності Податкового Кодексу України, якій регулює питання щодо стягнення податкового боргу, що виник та встановлений з 01.01.11р.

Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме: направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо; сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи викладені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність усіх підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 11.10.12 у справі № 2а-10362/12/0170/22 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 11.10.12 у справі № 2а-10362/12/0170/22 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Ю.Л.Шеренін

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян