Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-3558/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3558/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волощук Л.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю

представника позивача Хоменко М.С.

представників відповідача Гайда І.П.

Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року №000242300, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009 року у сумі 2305676,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представники відповідача до суду з'явилися, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 15.06.2012 року по 19.06.2012 року податковим органом було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку TOB «ЛГЗ «Тетерів» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість за лютий 2009 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2012року за № 294/22/32783473.

Актом перевірки встановлено порушення пп.7.7.2, п.7.7, ст.7 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон «Про податок на додану вартість»), що, на думку відповідача, призвело до завищення заявленої до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість за лютий 2009 року у розмірі 2305676 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 19.06.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000242300, згідно з яким позивачу зменшено задекларовану на розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за лютий 2009 року у розмірі 230567б грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року №000242300.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено належними доказами та не обгрунтовано відповідно до вимог чинного податкового законодавства правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.06.2012 № 00002422300, а тому воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом у квітні-травні 2009 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009року по 31.01.2009 рік за результатом якої складено довідку від 18.05.2009 № 601/23/32783473, в якій у висновку зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму 2305676,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити щодо надання загальних відомостей та результатів зустрічних перевірок по другому ланцюгу постачання.

У подальшому у період з 15.06.2012 року по 19.06.2012 року посадовою особою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку TOB «Лікеро - горілчаний завод «Тетерів» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість за лютий 2009 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 19.06.2012 року № 294/22/32783473 (далі - Акт перевірки), відповідно до якого податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим, підприємством завищено заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок суму податку на додану вартість за лютий 2009 року у розмірі 2305676.00 грн.

Досліджуючи господарські операції, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідачем встановлено, що основним постачальником позивача у січні 2009 року було TOB «Тетерів». Загальна сума по операціях з ГОВ «Тетерів» згідно податкових накладних становить 13933598,00 грн. в тому числі ПДВ 2322266,00 гри., що у податковому кредиті січня 2009 року становить 95 %.

20.03.2009 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року із задекларованою сумою бюджетного відшкодування у розмірі 2 305 676 гр. разом з Додатком № 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додатком № 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України від 30.05.1997року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (зі змінами та доповненнями), що діяли на момент виникнення спірних взаємовідносин.

Причиною виникнення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість у лютому 2009 року стало придбання виробничого обладнання, артскважини та інших товарно - матеріальних цінностей у TOB «Тетерів» для використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Судом встановлено, що позивачем 12.12.2008 року укладено з ТОВ «Тетерів» договір за № 29, відповідно до умов якого TOB «Тетерів» зобов'язується передати належний йому товар у власність TOB «ЛГЗ «Тетерів», а останній зобов'язується прийняти товар та сплати грошові кошти на умовах договору.

Відповідно до п.1 договору предметом договору є обладнання для виробництва лікеро - горілчаних виробів, слабоалкогольних та безалкогольних виробів, офісне обладнання та інше відповідно до специфікацій, а саме:

специфікація № 1 від 12.12.2008року на поставку виробничого обладнання;

специфікація № 2 від 12.12.2008року на поставку виробничого, офісного обладнання;

специфікація № 3 від 12.12.2008року на поставку матеріалів;

специфікація № 4 від 12.12.2008року на поставку артскважини;

специфікація № 5 від 12.12.2008року на поставу пляшки скляної ємністю 0,2л;

специфікація № 6 від 12.12.2008року на поставку домішок до алкогольних напоїв;

Пунктом 3.1 та 3.2 договору передбачено, що перехід права власності на вищезазначений товар відбувається в момент передачі товару, що оформлюється актом прийому - передачі. TOB «Тетерів» зобов'язаний передати товар покупцю протягом п'яти днів з моменту укладання договору.

На виконання умов укладеного договору TOB «Тетерів» поставив TOB «ЛГЗ «Тетерів» товар на загальну суму 13 933 597,98 грн., у тому числі ПДВ - 2 322 266,32 грн., що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку - актами прийому передачі, видатковими накладними, податковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податкові накладні, які виписані TOB «Тетерів», фактично отримано позивачем 05.01.2009 року та містять всі реквізити, обов'язковість яких визначена пп.7.2.1, п.7.2, ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних взаємовідносин.

Суми сплаченого податку на додану вартість відповідно до отриманих від постачальника податкових накладних знайшли своє відображення у реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2009 року (у звітний податковий період фактичного їх отримання) відповідно до пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5, ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Згідно із п.4.3 розрахунки між сторонами проводяться протягом 50 календарних днів з моменту підписання актів прийому - передачі товару.

На виконання дійсного пункту договору, TOB «ЛГЗ «Тетерів» перераховано в адресу постачальника - TOB «Тетерів» - грошові кошти на загальну суму 13 933 597,98 грн., у тому числі ПДВ - 2 322 266,32 гр., що підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банку про переказ грошових коштів, копії яких наявні у матеріалах справи.

Суму сплаченого податку на додану вартість відповідно до отриманих від постачальника податкових накладних відображено позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2009 року.

У зв'язку з цим у підприємства виникло від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість (ряд. 18.2 декларації за січень 2009 року) у розмірі 2305676,00 грн. як різниця між податковим зобов'язанням (ряд.9 декларації за січень 2009 року - 29220,00 грн.) та податковим кредитом (ряд. 17 декларації за січень 2009 року - 2334896,00 грн.).

Від'ємне значення різниці поточного звітного періоду у розмірі 2305676,00 грн. зарахововано до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, що і відображено у ряд.22.2 декларації за січень 2009 року.

В Акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки банківських виписок, платіжних доручень, даних по бухгалтерському рахунку 311 TOB «ЛГЗ «Тетерів» фактично сплачено TOB «Тетерів» за отримане обладнання та товарно-матеріальні цінності у січні 2009 року по договору від 12.12.08 № 29 кошти в сумі 13933597,85 грн., в тому числі ПДВ 2322266,31 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно наданих постачальником TOB «Тетерів» виписок по рахунку №260050010852, відкритому в AT «Банк Велес», а саме 15.01.2009 року грошові кошти у сумі 7800000.00 грн., в тому числі ПДВ 1300000 грн., перераховані TOB «Фірма «Онтаріос».

15.01.2009 року, згідно банківських виписок по рахунку 2600.3.0011101, відкритому в AT «Банк Велес» TOB «Фірма «Онтаріос» перерахувала грошові кошти у сумі 7800000,00 грн. на розрахунковий рахунок 260090010689, відкритому в AT «Банк Велес» TOB «ЛГЗ «Тетерів» як сплата проти векселя АА № 0837206 згідно Акта пред'явлення від 15.01.2008 (без ПДВ).

Проведеною перевіркою виписок за 16.01.2009 року по рахунках та платіжних доручень встановлено, що TOB «ЛГЗ «Тетерів» 16.02.2009 ті ж кошти в сумі 5250000,00 грн. перераховано на адресу TOB «Тетерів», як сплату за обладнання по договору № 29 від 12.12.2008 року. У свою чергу 16.01.2009 року TOB «Тетерів» перерахувало грошові кошти ГОВ «Демілург» всього на суму 48928536,00 грн.

Подальшим дослідженням грошових потоків згідно виписки по рахунку встановлено наступне, що 16.01.09 року TOB «Демілург» перерахувало грошові кошти у сумі 489285,36 грн. на рахунок TOB «СВС Груп» № 2600.3.0010681, відкритому в AT «Банк Велес», як сплату за промислові товари згідно договору № 03 від 04.03.08.

Згідно даних виписки по рахунку від 16.01.09 TOB «СВС Груп», цього ж дня 16.01.2009 року отримані від TOB «Демілург» грошові кошти на загальну 489285,36 грн., перераховано TOB «ЛГЗ «Тетерів» на розрахунковий рахунок №260090010689 відкритому в AT «Банк Велес» як сплата проти векселя АА № 0835350 від 03.05.2007 року, згідно Акта пред'явлення від 16.01.2008 року TOB «Гренадом ЛТД» всього на суму 1991979,53 грн., TOB «Реверс» всього на суму 1210667.84 грн.

Подальшою перевіркою руху грошових коштів виявлено, що відповідно до виписки по рахунку 16.01.09 року TOB «Ріверс ЛТД» перераховано грошові кошти на загальну суму 319000,00 грн. згідно платіжних документів № 21 та № 20 на рахунок ГОВ «СВС Груп» № 260030010681 відкритому в AT «Банк Велес», як сплату за промислові товари згідно договору № 03/01-08 від 03.01.2008 року і грошові кошти в сумі 891667,84 грн., згідно платіжного документа № 22 на рахунок TOB «Альтаїр Техпостач» (код 35135809) №260090011138 відкритому в AT «Банк Велес» як сплату за промислові товари згідно договору № 09/01/А від 01.10.2007 року.

У свою чергу, згідно даних виписки по рахунку від 16.01.2009 року ГОВ «СВС Груп» цього ж дня 16.01.2009 року, отримані від TOB «Реверс» грошові кошти у сумі 319000,00 грн.. (без ПДВ) перерахувало на розрахунковий рахунок № 260090010689, який відкрито в AT «Банк Велес» TOB «ЛГЗ «Тетерів» як сплата проти векселя АА № 0835350 від 03.05.2007 року згідно Акта пред'явлення від 16.01.2008 року.

Крім того, відповідно до виписки по рахунку від 16.01.2009 року TOB «Альтаїр Техпостач» цього ж дня 16.09.2009 року, отримані від TOB «Ріверс ЛТД» грошові кошти у сумі 891667,84 грн. перераховано TOB «Райагропостач», на розрахунковий рахунок № 260063221 відкритому в AT «Банк Велес» як сплату за цінні папери згідно договору купівлі - продажу № БВ-08/100 від 03.12.2008 TOB «Рейтар» всього на суму 952000,00 грн.

Подальшим дослідженням грошових потоків згідно виписки по рахунку встановлено, що 16.01.2009 року TOB «Рейтар» перерахувало грошові кошти на загальну суму 952000.00 грн. згідно платіжних документів № 25, № 27, № 24. № 26 на рахунок TOB «СВС Груп» № 260030010681, відкритому в AT «Банк Велес» як сплату за промислові товари згідно договору № 03/01-08 від 03.01.2008 року.

У свою чергу, відповідно до даних виписки по рахунку від 16.01.2009 року TOB «СВС Груп» цього ж дня, а саме 10.01.2009 року отримані від TOB «Рейтар» грошові кошти на загальну суму 952000,00 грн. перераховано на розрахунковий рахунок 260090010689, відкритий в AT «Банк Велес» TOB «ЛГЗ «Тетерів» як сплата проти векселя АА № 0835350 згідно Акта пред'явлення від 16.01.2008 року TOB «Фірма «Онтаріос».

Перевіркою банківських виписок по рахунку TOB «Реверс ЛТД» № 2600.3.0010791, відкритому в AT «Банк Велес» встановлено, що отримані 21.01.2009 року грошові кошти у сумі 403000,00 грн. від TOB «Тетерів» були перераховані згідно платіжного документа № 33 TOB «СВС Груп», які нього ж дня TOB «СВС Груп» в сумі 403000,00 грн. перераховано на розрахунковий рахунок 260090010689, відкритому в AT «Банк Велес» TOB «ЛГЗ «Тетерів» як сплата проти векселя АА № Ю35350 від 03.05.2007 року згідно Акта пред'явлення від 16.01.2008 року.

Відповідно до сторінки 13 Акта перевірки податковий орган встановив, що TOB «ЛГЗ «Тетерів» з метою ухилення від сплати податків, отримання незаконного відшкодування ПДВ використало інших суб'єктів господарювання лише для імітації господарської діяльності, зокрема в частині здійснення грошових розрахунків.

Проведеними заходами за участю податкової міліції встановлено, що вказані суб'єкти господарювання, які були задіяні в даній операції мають ознаки фіктивності, а саме відсутні за місцем знаходження, TOB «Фірма «Онтаріос» - має стан 11 (припинено але не знято з обліку, банкрот, анульовано свідоцтво платника ПДВ), TOB «Гренадом ЛТД», TOB «Ріверс ЛТД», TOB «СВС Груп»- анульовано свідоцтва платника ПДВ, тощо.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 № 0000242300, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за лютий 2009 року у сумі 2305676,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, а також з діями податкового органу щодо проведення перевірки та зменшення суми бюджетного відшкодування, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів не може погодитись із висновком відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем, враховуючи наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, враховуючи, що податковим органом перевірялось питання правомірності формування податкового кредиту у 2009 році.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку мас право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7. 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 нього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що аналізуючи виписки з банку, податковий орган дійшов висновку про отримання позивачем коштів на розрахунковий рахунок за іншими операціями в межах власної господарської діяльності, проте такі дії позивача не суперечать вимогам чинного законодавства. Також в Акті перевірки не зазначено, яким чином розрахунки по господарським операціям з іншими суб'єктами господарювання вплинули на формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів також звертає увагу на ту обставину, що відповідач, посилаючись на факт припинення контрагентів позивача, анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагентів позивача під час здійснення господарських операцій, не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх тверджень.

Крім того, податкове законодавство, яке підлягало застосування до спірних правовідносин на час формування податкового кредиту та заявлення до відшкодування суми податку на додану вартість визначало єдиною підставою для відсунення сум до податкового кредиту належним чином оформлену податкову накладу.

Судова колегія зазначає, що податковим органом вже проводилась перевірка позивача у квітні-травні 2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 рік за результатом якої складено довідку від 18.05.2009 № 601/23/32783473 (а.с. 175-186, том 11). Відповідно до вказаної довідки перевіркою не було встановлено порушень щодо правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в січні 2009 року. При цьому, в даній довідці зазначено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень2009 року в сумі 2305676,00 грн., що пов'язано із не отримання відповідей на запити щодо надання загальних відомостей та результатів зустрічних перевірок по другому ланцюгу постачання. Проте, за час з 2009 року по червень 2012 року податковим органом заходів щодо отримання таких відповідей від інших податкових інспекцій вжито не було.

Податковим органом також у подальшому досліджувалось питання від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року зокрема, це відображено в Акті від 23.09.2010 року № 1302/23/32783473 (а.с. 96-163, том II).

Так, на сторінці 49 даного Акта наведено зведені дані задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість, в яких відхилень по сумі 2305676,00 грн. не встановлено, оскільки у рядках колонки «Відхилення» відображені нульові показники.

Отже, податковим органом неодноразово перевірялась сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, - що декларувалось в період з 01.01.2009 року по 28.02.2009 року, проте, порушень виявлено не було.

Крім того, судом враховується та обставина, що спірне податкове повідомлення-рішення приймалось на підставі Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, останнім строком для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2009 року згідно з приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України був березень 2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року №000242300 прийнято з порушенням вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, а тому воно підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Враховуючи викладене, та зважаючи на наявні у справі докази, суд вважає, що позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом, що в подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності, та рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідно зазначені суми, сплачені по правовідносинах із контрагентами були правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат у перевіряємому періоді.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Грибан І.О.

Суддя Беспалов О.О.

Повний текст ухвали виготовлено 19 березня 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.