Постанова

від 05.03.2013 по справі 801/675/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 р. о 12 годині 10 хвилин Справа №801/675/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання - Магері М.В., представника позивача - Дубини А.П., довіреність б/н від 17.12.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Феодосійський завод коньяків та вин" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі про визнання протиправними дій щодо не надання дозволу (узгодження) на списання основних засобів відповідно до Договору оренди № 48 від 17.10.2003 року та зобов'язання відповідача надати згоду на списання основних засобів та здійснити списання державного майна, а саме 959 одиниць згідно переліку майна, яке запропоновано до списання Публічним акціонерним товариством "Феодосійський завод коньяків та вин" відповідно до листа від 21.09.2012 року № 35 та внести зміни до договору оренди № 48 від 17.10.2003 року.

Ухвалами суду від 13.01.2013 року провадження у справі відкрито та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 29.01.2013р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено - Міністерство аграрної політики та продовольства України

Позовні вимоги мотивовані тим, що Листом № 11-05-03430 від 27.09.2012 року Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі відмовило Публічному акціонерному товариству "Феодосійський завод коньяків та вин" в наданні дозволу на списання основних засобів відповідно до Договору оренди № 48 від 17.10.2003 року.

На думку позивача дії Регіонального відділення Фонду державного майна України, в АР Крим та м. Севастополі щодо не надання дозволу на списання основних засобів відповідно до Договору оренди № 48 від 17.10.2003 року є протиправними, оскільки згідно з пунктом 6.4. Договору з дозволу орендодавця, яким є відповідач, у встановленому порядку списується орендоване майно Підприємства.

Позивач вказує, що ним надані усі необхідні документи, які підтверджують необхідність списання основних засобів, їх знос, та неможливість подальшої експлуатації, однак всупереч положень договору та чинного законодавства, відповідач не надав згоди на списання цього майна.

Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2012 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 05.03.2012 року не з'явився, про дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про відправку листа факсимільним зв'язком (том. 2 а.с. 221).

Раніше відповідач надав заперечення на позовні вимоги, згідно яких вважає, що позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Феодосійський завод коньяків та вин" не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи - Міністерства аграрної політики та продовольства України у судове засідання 05.03.2012 року не з'явився, про дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про відправку листа факсимільним зв'язком (том 2 а.с.222), будь яких пояснень стосовно позовних вимог не надав.

Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1. ст.1 Закону України «Про Фонд державного майна України» N4107-VI від 09.12.2011р. (далі Закон №4107) Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Пунктом 4) ст.5 Закону №4107 до повноважень Фонду державного майна України у сфері оренди державного майна віднесено, зокрема Фонд:

виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності;

здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна;

проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду Фондом державного майна України, а також нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), або виступає її замовником, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна);

здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств;

бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №4107 Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Це випливає також з вимог ст. 5 Закону України № 2269-ХІІ від 10.04.1992 року «Про оренду державного та комунального майна» якими визначено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, а також п.5.3. Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 року № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 року за № 935/21247, яким визначено, що регіональні відділення, тобто і Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, виступає орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю.

Суд зазначає, що вказані норми підтверджують те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі у відносинах з ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» стосовно оренди цілісного майнового комплексу, виступає як суб'єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач, який є суб'єктами владних повноважень, на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

17.10.2003 року між Фондом майна АР Крим - орендодавцем та Закритим акціонерним товариством «Феодосійський завод коньяків та вин» - орендатором було укладено Договір оренди № 48 цілісного майнового комплексу радгоспу-заводу «Феодосійський».

Публічне акціонерне товариство «Феодосійський завод коньяків та вин» є юридичною особою (ЄДРПОУ 32294271), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (том 1 а.с. 57) та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 а.с. 56) а також правонаступником Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин», перереєстрація була здійснена у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи.

Наказом Фонду державного майна України «Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства» від 29.12.2010 N 1954 визначено поняття цілісного майнового комплексу як об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі.

Статтею 4 Закону України від 21.09.2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є:

- Кабінет Міністрів України;

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності;

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку;

- міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління);

- Фонд державного майна України;

- та інші.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерства аграрної політики та продовольства України затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 500/2011 Міністерство аграрної політики та продовольства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно Додатку 1 до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 року № 847-ХІV органом управління об'єктами державної власності Радгоспу - заводу «Феодосійський» є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Згідно п. 2.2. Договору передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у орендатора права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендатор використовує його на протязі строку оренди.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у встановленому порядку з дозволу Орендодавця списується орендоване майно Підприємства.

21.09.2012 року ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі листом вих. № 351 з проханням надати дозвіл на списання основних засобів (том 2 а.с. 134-135), до листа були додані наступні документи:

- техніко-економічне обґрунтування списання основних засобів;

- акт інвентаризації майна, яке пропонується до списання ;

- акт про вартість майна, яке пропонується до списання;

- акт про технічний стан майна, що списується;

- акти на списання основних засобів;

- технічні висновки інституту «НДІ Проектреконструкція» про стан будівельних конструкцій та рекомендації з подальшої експлуатації будинків та споруджень які підлягають списанню;

- акти ДАІ огляду технічного стану транспортних засобів, які підлягають списанню.

Також позивач посилається на те, що згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 роз'яснює, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік.

Відповідно до підпункту 33 Положення (стандарту( бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» - об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Позивачем надані документи стосовно строків експлуатації понад 1 рік інструментів, приладів, інвентарю (меблів) та неможливості подальшої їх експлуатації.

Технічні висновки Феодосійської комплексної проектної майстерні Кримського республіканського підприємства «Проектно-вишукувальний інститут Кримпроектреконструкція та Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» свідчать про те, що усі будівлі знаходяться у ветхому (аварійному) стані та не можуть бути використані за своїм призначенням, капітальний ремонт їх економічно недоцільний (том 1 а.с. 105-208; том 2 а.с. 1-81).

Акти технічного стану транспортних засобів САЗ 3508Н, УАЗ 31512-01, ГАЗ 52/39011, ЛАЗ 695Н, КАМАЗ 5410, ГАЗ 53, ГКБ 8350, ИЖ 2715011, ОДАЗ 9370 свідчать про те, що вказані транспортні засоби несправні, подальша експлуатація їх заборонена, основні вузли і агрегати ремонту не підлягають(том 2 а.с. 82-125).

Вказані документи на думку позивача підтверджують необхідність списання основних засобів.

Листом № 11-05-03430 від 27.09.2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі надало відповідь на запит позивача щодо надання дозволу на списання основних засобів, у якому повідомило, що порядком списання об'єктів державної власності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 року № 1314 (зі змінами) списання державного майна, яке входить до складу орендованого цілісного майнового комплексу, не передбачено, тобто у зв'язку з відсутністю нормативних документів, які регулюють порядок списання вищевказаного майна, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі не має підстав для надання ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» дозволу (узгодження) на списання вказаних в заяві основних орендованих засобів.

ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» зауважує, що до направлення звернення щодо надання дозволу на списання, позивач звернувся з запитом вих. № 267 від 30.07.2012 року до Міністерства аграрної політики та продовольства України - органу, який є органом управління об'єктами державної власності, а саме цілісним майновим комплексом, який знаходиться в оренді ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» з проханням надати згоду на списання основних засобів.

ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» вважає, що не отримало відповіді на свій запит, та вважає, що відповідно до абзацу 10 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 року № 2806-ІV це можливо розцінювати як мовчазну згоду.

Статтею 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.06 №185 визначено повноваження Фонду державного майна України, у тому числі щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна:

а) виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна;

в) здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна;

з) за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських організацій, але перебуває на їх балансі;

і) дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством.

Існуючий Порядок списання об'єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 року № 1314 (зі змінами) вказує, що дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо).

Пункт 16 статті 51 Закону України від 21.09.2006 року № 185-V "Про управління об'єктами державної власності" визначає, що центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності погоджує відчуження, передачу в оренду (користування), заставу (іпотеку), списання майна державних підприємств, що належать до сфери його управління, передачу в оренду, заставу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що належать до сфери його управління.

Як зазначалось раніше, відповідно до ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності, пункту 1 Положення про Міністерства аграрної політики та продовольства України, Додатку 1 до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» органом управління об'єктами державної власності Радгоспу - заводу «Феодосійський» є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Тобто, суд зазначає, що вимогами діючого законодавства безпосередньо передбачено, що Міністерство аграрної політики та продовольства України, як орган управління цілісного майнового комплексу Радгоспу - заводу «Феодосійський» повинно погоджувати списання майна вказаного цілісного майнового комплексу.

Такої згоди позивачем не отримано.

Розглядаючи посилання позивача на вимоги Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 року № 2806-ІV, згідно якого позивач вважає, що Міністерство аграрної політики та продовольства України надало мовчазну згоду на списання орендованого позивачем майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» N 2806-IV від 06.09.2005р. цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Частиною 1 ст.1 Закону №2806 встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру;

- дозвільні органи - органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

- документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

- об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Із наведених норм слідує, що документ дозвільного характеру це документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Проте, згода Міністерства аграрної політики та продовольства України на списання державного майна не є документом дозвільного характеру оскільки така згода не надає суб'єкту господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Також суд вважає за необхідне зазначити, що у спірних правовідносинах Міністерство аграрної політики та продовольства України не є дозвільним органом у розумінні ст.1 Закону №2806, оскільки не зобов'язаний в силу закону видавати документи дозвільного характеру. Як зазначалося вище, у спірних правовідносинах міністерство є органом, уповноваженим державою на управління державним майном.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 року № 2806-ІV не поширюється на спірні правовідносини, а відтак посилання позивача на отримання ним мовчазної згоди на списання державного майна є помилковим.

На підставі викладеного, вважаючи, що нормами чинного законодавства передбачено виключне право центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики, у даному випадку Міністерства аграрної політики та продовольства України надавати погодження на списання майна цілісних майнових комплексів державних підприємств, які знаходяться у нього в управлінні, у даному випадку майна цілісного майнового комплексу Радгоспу - заводу «Феодосійський», дії Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі щодо відмови у надані дозволу (узгодження) на списання основних засобів відповідно до Договору оренди № 48 від 17.10.2003 року, без отримання відповідного погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України, є правомірними.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивач не оскаржує дії відповідача щодо відмови у погодженні списання орендованого майна, які виражені зовні у листі відповідача від 27.09.2012р. за №11-05-03430.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви позивач оскаржує усі дії відповідача щодо відмови у надані дозволу (узгодження) на списання основних засобів відповідно до Договору оренди № 48 від 17.10.2003 року, а відтак суд перевірив не тільки правомірність дій відповідача у зв'язку із відмовою з тих підстав, які викладені у листі від 27.09.2012р. за №11-05-03430, а й з урахуванням принципу зв'язування усіх обставин справи, суд перевірив наявність підстав для надання відповідачем відповідного дозволу.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що у відповідача не було правових підстав для надання дозволу (узгодження) на списання основних засобів відповідно до Договору оренди № 48 від 17.10.2003 року, без отримання відповідного погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України, дії відповідача щодо відмови є правомірними.

З цих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати відповідний дозвіл.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.03.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.