копія
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2013 р. Справа № 804/2126/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріЧерпак А.Ю. за участю: представника позивача представників відповідача Вошколупа В.Г. Семєйко Н.Ю., Привалова К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року
ВСТАНОВИВ:
07.02.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ланкард» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на подану вартість у розмірі 291 890,00 грн. за 7 місяців 2012 року; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» з Державного бюджету України суму судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
28.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланкард» (далі - ТОВ «Ланкард») отримало від Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС ) податкове повідомленя-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року, яке винесене на підставі акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланкард» (код ЄДРПОУ 34589075) з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за липень 2012 року» № 6 від 04.01.2012 року. В даному акті вказано порушення п.200.4 ст.200, п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, а саме: занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2012 року в розмірі 291 890, 00 грн.
ТОВ «Ланкард» вважає, що винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки воно винесене на підставі незаконних висновків акту перевірки
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 20.02.2013р., в якому зазначено наступне.
Підприємство ТОВ «Ланкард» до декларації за липень № 21817 від 27.08.2012 року надало Додаток 2. В ході перевірки було встановлено, що фактично залишок від'ємного значення (р.24) було сформовано у березні 2008 року, згідно податкової накладної № 807463 П від 06.03.2008 року.
Позивачем у декларації за липень 2012 року заявлено, р.24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», у сумі 291 890,00 грн. за звітний період листопад 2010 року (фактично податкова накладна була підписана 06.03.2008 року).
Підприємством своєчасно, а саме відповідно до чинного законодавства України, протягом 1095 днів не подано заяву про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань, тому підприємство не має підстав для зберігання фактично сплаченої суми отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах. Тому ТОВ «Ланкард» безпідставно віднесено до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 291 890,00 грн.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: протокол загальних зборів учасників ТОВ «Ланкард» № 10/08-1 від 10.08.2007 року; наказ «Про призначення» № 2 від 13.08.2007 року; копія платіжного доручення № 216 від 06.03.2008 року; копія податкової накладної № 807463 П від 06.03.2008 року; копія попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.2008 року; копія договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2009 року; копія акту прийому-передачі нерухомого майна від 25.03.2009 року; копія Витягу з Державного реєстру правочинів № 7131769 від 25.03.2009 року; копія витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 22953305 від 09.06.2009 року; копія поштового повідомлення про вручення; копія податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року; копія розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року; копія довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2010 року; копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2010 року; копія заяви про направлення декларації поштою за вих.№ 11 від 19.11.2010 року; копія податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року; копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2012 року; копія довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року; копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року; копія корінця податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0000042207 від 18.01.2013 року; копія акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланкард» (код за ЄДРПОУ 34589075) з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за липень 2012 року» № 6 від 04.01.2012 року; заперечення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 20.02.2013 року; копія наказу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 899 від 21.12.2012 року; копія направлення на перевірку № 620 від 21.12.2012 року; копія податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0000042207 від 18.01.2013 року; копія заперечення до акту № 6 від 04.01.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланкард» з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за липень 2012 року від 11.01.2013 року; копія листа про розгляд заперечення № 1156/10/22-718 від 18.01.2013 року; копія акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланкард» (код за ЄДРПОУ 34589075) з питання достовірності формування від'ємного значення (р.26) згідно податкової декларації за квітень 2010 року» № 1063/233-34589075 від 15.06.2010 року; копія розрахунку сум податкового зобов'язання; ; копія податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року; копія розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року; копія довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2010 року; копія розрахунку суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року; копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2010 року.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, діючи згідно із п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.82, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та на підставі наказу начальника ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 899 від 21.12.2012 року, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ланкард» з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за липень 2012 року, за результатами проведення якої було складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланкард» (код за ЄДРПОУ 34589075) з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за липень 2012 року» № 6 від 04.01.2012 року.
Відповідно до висновків зазначених в акті відповідачем було встановлено наступне. 11.01.2013 року ТОВ «Ланкард» направило на адресу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС заперечення до акту № 6 від 04.01.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланкард» з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за липень 2012 року, в яких не погоджується з висновками податкового органу та просить їх переглянути з урахуванням цих заперечень.
18.01.2013 року за № 1156/10/22-718 листом ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС Про розгляд заперечення було залишено заперечення без задоволення.
18.01.2013 року на підставі вищевказаного акту податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 291 890,00 грн.
Дане від'ємне значення виникло за рахунок наступного. В березні 2008 року ТОВ «Ланкард» уклало з ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» договір купівлі - продажу нерухомого майна від 06.03.2008 року. За умовами договору ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» зобов'язалося прийняти та оплатити вказане нерухоме майно в сумі 2 750 000,00 грн,, в тому числі ПДВ в сумі 458 333,633 грн.. Отже, право на податковий кредит у ТОВ «Ланкард» виникло 06.03.2008 року.
Відповідно до діючого на той момент Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР, 03.04.1997, а саме п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР, 03.04.1997 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
ТОВ «Ланкард» здійснило сплату грошових коштів за вищевказаним договором у розмірі 2 750 000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 458 333,633 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 216 від 06.03.2008 року., а ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» було передано ТОВ «Ланкард» об'єкт нерухомості, що підтверджується актом прийому-передачі від 25.03.2009 року. Отже, сторони договору виконали свої зобов'язання за договором в повному обсязі, заборгованості або претензій одна до одної не мають.
Пунктом 7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР, 03.04.1997, передбачено перелік осіб, які не мають права на бюджетне відшкодування, до яких відносяться:
- особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);
- особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання
- особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР, 03.04.1997) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 затвердженого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 року №1490/20228 «Порядок заповнення і подання звітності з податку на додану вартість» (далі Порядок №1492) п.п.4.6.5 п.4.6 розділу III платники, які відповідно і V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість(частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг) та заповнили рядок 22 декларації, бюджетного відшкодування та подають додаток 3.
Значення рядка додатка 3 переноситься до рядка 23 декларації за поточний (податковий) період. Залежно від обраного платником напрямку повернення суми бюджетного відшкодування така сума вказується в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації, а не переносити одразу значення р.22 у р.24.
Залишок від'ємного значення (Порядок №1492), за яким не проведено розрахунки з постачальниками не відображається в податковій декларації з податку на додану вартість рядком 24 декларації з податку на додану вартість (наказ ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку заповнення і подання» (далі Порядок №166) - р.26) для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.
Відповідно до п.4.6 Наказу №41 та п.5.12 Порядку №166 (нині діючий Порядок №1492) у р.22 (Порядок № 166-р.24) попадають суми податкового кредиту по ПДВ, які не були погашені податковим зобов'язанням на протязі мінімально двох звітних податкових періодів. Тобто, у зазначеному р.22 (Порядок №166 - р.24) відображається не перекритий значенням р.18 (Порядок №166 - р.20) Декларації по ПДВ залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду. Заповнення р.22 (Порядок №166 - р.24) сигналізує право на бюджетне відшкодування. Проте, бюджетному відшкодуванню підлягає частина суми, зазначеної у р.22 (Порядок №166 - р.24), яка рівняється сумі податку, фактично сплаченої постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах (пп.7.7.2 п.7.2 Закону про ПДВ, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу). Залишок суми з р.22 (Порядок №166 - р.24), який не підлягає бюджетному відшкодуванню, відображається у р.24 (Порядок №166 - р.26) декларації та переносяться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у р.21.2 (Порядок №166 - р.23.2). Відповідно до пп.4.6.6 п.4.6 Наказу №41 та пп.5.12.4 п.5.12 Порядку №166 (нині діючий Порядок №1492), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображається у рядку 24 (Порядок №166 - р.26) податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 21.2 (Порядок №166 - р.23.2) податкової декларації наступного звітного періоду).
Значення рядка 24 (Порядок №166 - р.26) Декларації переноситься до рядка 21.2 (Порядок №166 - р.23.2) кожного наступного податкового періоду в частині сум податку, фактично сплачених постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.
Сума із р.22 (Порядок №166 - р.24) може стати бюджетним відшкодуванням у порядку, передбаченому п.7.7 ст.7 «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР, 03.04.1997 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу.
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню р.23 (Порядок №166 - р.25) згідно п.4.6 Наказу №41 та п... 5. 12 пп.5.12.1 - 5.12.3, 5.12.6 Порядку №166 заповнюють платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування (тобто які не підпадають під обмеження із п.п.7.7.11 ст.7 Закону про ПДВ та п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України). При цьому платник податку має право самостійно вирішити, як йому використати дану суму-відшкодувати чи зарахувати її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникатимуть протягом наступних звітних періодів. Лише після визначення суми бюджетного відшкодування, або іншими словами визначення всього оплаченого від'ємного значення, залишок включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Тобто, залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком р.24 (Порядок №166 - р.26) декларації з податку на додану вартість для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених податку в наступних звітних періодах. Просто зберігати від'ємне значення за яким проведено розрахунки з постачальниками в рядку 24 (Порядок №166 - р.26) та використовувати у складі податкового кредиту в наступному періоді підприємство не може. Тут залишається лише сума неоплаченого кредиту, яка в наступних періодах знову ж таки може бути відображена у складі бюджетного відшкодування.
Податковий кредит у підприємства виник внаслідок придбання основних фондів та ТОВ «Ланкард» у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Проте,вказаним правом підприємство не скористалося.
Передбачено п.15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 та відповідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Виходячи з вищевикладеного, платник податків мав скористатися правом на бюджетне відшкодування протягом певного строку, однак з березня 2008 року, коли було сформоване від'ємне значення по податковій декларації з ПДВ, по липень 2012 року, цим правом не скористався.
При цьому суд зазначає, що критичне ставлення викликає у суду також надане позивачем в обґрунтування своєї позиції, викладеної в заявленому адміністративному позові пояснення, стосовно того, що ТОВ «Ланкард» не порушувало строків подання заяви для бюджетного відшкодування, оскільки навіть не мало наміру подавати таку заяву.
Суд зауважує, що існує певний строк, передбачений Податковим кодексом України, протягом якого підприємство має право скористатися правом на повернення надмірно сплачених коштів.
Зазначене вище свідчить, на думку суду, про непідтвердженість доводів позивача щодо неправомірності прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленому адміністративному позові, а саме, твердження представника позивача, про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року винесено неправомірно, оскільки зазначені доводи не знайшли свого підтвердження належними доказами в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України в ході розгляду адміністративної справи, а також про вчинення з боку відповідача дій, спрямованих на порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи щодо оскарження рішень, перевіряє, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається із викладених вище обставин, позивачем будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; несвоєчасно, тобто не протягом розумного строку.
Таким чином, не встановивши в судовому засіданні та не підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факту порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, внаслідок винесення останнім оскаржуваного повідомлення-рішення, суд не вбачає правових підстав і для відновлення таких прав шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року
За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року, є таким, що не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до платіжного доручення від 07.02.2013 року № 206 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року у повному обсязі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп., сплаченого позивачем відповідно до платіжного доручення від 07.02.2013 року № 206.
Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042207 від 18.01.2013 року - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 05 березня 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя Є.О. Жукова 05.03.2013 р. Є.О. Жукова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2013 |
Оприлюднено | 01.04.2013 |
Номер документу | 30143287 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні