Постанова
від 19.02.2013 по справі 2а-10667/12/0170/15
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2013 р. (16:43) Справа №2а-10667/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - представника за довіреністю Гололобов А.В,,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Малого підприємства "Майстер"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Мале підприємство "Майстер" (далі - позивач) до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0000132203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249391,48 грн., у тому числі за основним платежем - 188373,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61018,32 грн., № 0000122203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 310913,18 грн., у тому числі за основним платежем - 234640,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76272,64 грн. та № 0001171702 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", «Про податок на додану вартість» та Податкового Кодексу України. Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо невірного формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів позивача, а саме ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах, не ґрунтуються на нормах податкового та цивільного законодавства. Позивач зауважує, що господарські операції з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» мають реальний характер, рух товарів від продавця до покупця, доставка та оприбуткування товару на складі позивача та подальше його використання у господарській діяльності позивача, а також отримання робіт та їх використання в оподаткованих операціях підтверджується первинними бухгалтерськими документами, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2012р. по справі призначено судову бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013р. провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Під час розгляду справи, представник відповідача будь яких заперечень до суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство "Майстер" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 31314621) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим 26.02.2011р.

Відповідно до довідки серії АБ № 435458 від 19.04.2012 р. з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, Мале підприємство "Майстер" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки був складений акт від 04.09.2012р. №1029/22-03/31314621 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000132203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249391,48 грн., у тому числі за основним платежем - 188373,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61018,32 грн.,

- № 0000122203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 310913,18 грн., у тому числі за основним платежем - 234640,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76272,64 грн.,

- № 0001171702 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 310913,18 грн., у тому числі за основним платежем - 234640,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76272,64 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення МП «Мастер» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), п. 138.1., п. 138.2., п. 138., п. 138.8. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме у зв'язку з завищенням валових витрат позивачем за період з 01.04.2009р. по 30.06.2012 р. на суму 939408,15 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання товарів, робіт у контрагентів ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» за період з 01.04.2009р. по 30.06.2012р., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 234640,54 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 249391,48 грн., у тому числі за основним платежем - 188373,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61018,32 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення МП «Мастер»:

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3., п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України по операціям з придбання товарів, робіт у контрагентів ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» за період з 01.04.2009р. по 30.06.2012р., в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 187881,63 грн.;

- п.1.6, ст.1, п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.4.2 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 491,53 грн. у червні 2010р.

Сума донарахування зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення МП «Мастер» п. 164.1.1, п. 164.1, ст. 164, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, а саме у зв'язку з тим, що використання грошових коштів у розмірі 290671,30 грн., які видавались керівнику МП «Мастер» - ОСОБА_2 «під звіт» для оплати товарів, робіт (послуг), отриманих від ТОВ «Цоколь» та ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», не підтверджується належними документами бухгалтерського обліку. Крім того податковий орган зробив висновок, що позивач мав взаємовідносини за ознакою фіктивності з контрагентами ТОВ «Цоколь» та ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», у зв'язку з чим грошові кошти у розмірі 290671,30, які видавались керівнику МП «Мастер» - ОСОБА_2 «під звіт» були визначені податковим органом як дохід найманого працівника та донараховані грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 43600,70 грн. (290671,30*15%)

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0000122203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 310913,18 грн., у тому числі за основним платежем - 234640,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76272,64 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати по операціям з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» були сформовані позивачем у період 2009-2011 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" так і норми ІІІ розділу Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», який набрав чинності з 01.04.2011 року.

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до п.п.8.1.1. п.8.1 ст. 8 Закону №334 під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно до п.п.8.1.2. п.8.1 ст. 8 Закону №334 Амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Відповідно до пп. 8.2.1. п. 8.2 ст.8 Закону №334 Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З 01.04.2011р. порядок формування валових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлений ІІІ розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що МП «Мастер» до валових витрат 2009-2011 рр. включені витрати по операціям з придбання товарів, робіт у контрагентів ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» за період з 01.04.2009р. по 30.06.2012р.

Так, в акті перевірки зазначено, що МП «Мастер» в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, п. 138.1., п. 138.2., п. 138., п. 138.8. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України були завищені валові витрати на суму 939408,15 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 234640,54 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом збільшено грошове зобов'язання з податку на прибутку.

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що МП «Мастер» необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів, робіт у контрагентів ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів, робіт.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно з постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з МП «Мастер» за період з 01.04.2009р. по 30.06.2012р.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача, а саме ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» угод, оскільки, на думку податкового органу, вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб контрагентів позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ «Крим-Партнер», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Генпідрядник) та ТОВ "Крим-Партнер" (Субпідрядник) був укладений договір на виконання робіт від 01.04.2010 №11 (матеріали справи, т.1, арк. 175).

Згідно п.п.1.1 п.1. "Предмет договору", Субпідрядник зобов'язується у межах узгодженої сторонами договірної вартості, виконати по завданню Замовника згідно локального кошторису усі передбачені замовою роботи, здати у встановлені строки об'єкт в експлуатацію, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та сплатити заробітну плату, механізми та матеріали, вкладені в роботи та прийняті Замовником.

Відповідно п.п.2.1 Договору, загальна вартість робіт складає 96963,60 грн., в т.ч. ПДВ 16160,60 грн.

Здача-приймання виконаних робіт, згідно п.п.5.1 Договору, здійснюється Сторонами по акту на протязі 3-х діб з моменту повідомлення Генпідрядника про готовність предмета підряду до приймання.

Сплата за цим договором, згідно п.6 "Порядок розрахунків", здійснюється поетапно, згідно фактично виконаних об'ємів затверджених і прийнятих Замовником, на розрахунковий рахунок Субпідрядника.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Крим-Партнер» виконало відповідні до договору роботи на користь МП «Мастер», які були передані позивачу за Актом №1/10 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2010 р. на загальну суму 96963,60 грн., в т.ч. ПДВ 16160,60 грн. (вартість без ПДВ 80803,00 грн.)

Судом встановлено, що МП «Мастер» перерахувало ТОВ «Крим-Партнер» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 96963,60 грн., в т.ч. ПДВ 16160,60 грн., що підтверджується виписками з банку по особовому рахунку позивача: від 30.04.2010р., від 07.04.2010р. та від 13.05.2010р.

А відтак, за датою отримання/оплати вказаних робіт, відповідно до приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, позивач включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді суму у розмірі 80803,00 грн.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ «Крим-Партнер» з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що МП «Мастер» уклало договір підряду №10 від 26.03.2010 з Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Армянської міської ради (Замовник), відповідно до п.1.1 якого підрядник(МП «Мастер») бере на себе зобов'язання з поточного ремонту по об'єкту замовника.

Як вбачається з матеріалів справи роботи з поточного ремонту були виконані залученим позивачем субпідрядником - ТОВ "Крим-Партнер", та в подальшому, передані Замовнику (Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Армянської міської ради) за актом прийому виконаних підрядних робіт №1 за квітень 2010 року в сумі 99962,40 грн. (вартість без ПДВ 83302,00 грн.)

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Генпідрядник) та ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду від 04.05.2010 №16.

Згідно п.п.1.1 п.1. "Предмет договору", Субпідрядник зобов'язується у межах узгодженої сторонами договірної вартості, виконати по завданню Генпідрядника усі передбачені замовою роботи, здати у встановлені строки об'єкт в експлуатацію, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та сплатити передбачені замовою роботи.

Сплата за цим договором, згідно п.п.3.1 п.3 "Умови платежу", здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника на підставі Довідки про вартість виконаних робіт щомісячно на протязі 5 календарних днів після сплати виконаних робіт Замовником.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" виконало відповідні до договору підрядні роботи на користь МП «Мастер», які були передані позивачу за актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року №3-4/14, №6/2/16, №4-3/15 в загальній сумі 18615,60 грн., в т.ч. ПДВ 3102,60 грн. (вартість без ПДВ 15513,00 грн.).

Судом встановлено, що МП «Мастер» перерахувало ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" в безготівковій формі грошові кошти у сумі 18615,60 грн., в т.ч. ПДВ 3102,60 грн., що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача: від 16.06.2010р.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядні роботи придбані МП "Майстер" у ТОВ "БФ "Елєфант" на суму 18615,60 грн., в т.ч. ПДВ 3102,60 грн. (сума без ПДВ 15513,00 грн.) були використані в рамках Договору підряду №23/03-10 від 10.03.2010 та №05/03 від 05.03.2010 з Замовником - ТОВ "Будівельна компанія "Форум Крим". Фактичне використання підтверджується наданими позивачем актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року №3-4, №6/2, №4-3 в загальній сумі 18615,60 грн. (вартість без ПДВ 15513,00 грн.)

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Віста-Трейдінг", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Між МП "Майстер" (Замовник) та ТОВ "Віста-Трейдінг" (Виконавець) був укладений договір про надання автотранспортних послуг від 18.06.2010 №18 (матеріали справи, т.2, арк.18).

Згідно п.п.1.1 п.1. "Предмет договору", Виконавець направляє для надання транспортних послуг для перевезення грунту з об'єкта: с. Отрадне (Ялта) вул. Моріса Тореза, Замовнику транспортний засіб КАМАЗ.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 "Умови договору", Вартість однієї ходки автомобіля (КАМАЗа) при місткості 10 тон складає 273 грн., кількість ходок фіксується представниками обох сторін.

Розрахунок за надані послуги, згідно з п.п.3.1 п 3 "Порядок розрахунків", здійснюється на протязі 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), підписаних представниками сторін і завірених печатками.

Відповідно до п.п.4.1 п.4 "Строк дії", даний договір вступає в силу з моменту підписання, діє до 31.07.2010.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Віста-Трейдінг" надало позивачу автотранспортні послуги, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт від 25.06.10 №б/н та від 29.06.2010 №б/н в загальній сумі 128583,00 грн., в т.ч. ПДВ 21430,50 грн. (вартість без ПДВ 107152,50 грн.).

Судом встановлено, що за надані транспортні послуги МП «Мастер» сплатило ТОВ "Віста-Трейдінг" готівкою суму, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на загальну суму 128583,00 грн., в т.ч. ПДВ 21430,50 грн.

А відтак, за датою отримання/оплати вказаних робіт (послуг), відповідно до приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, позивач включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді суму у розмірі 107152,50 грн.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ "Віста-Трейдинг" з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, автотранспортні послуги придбані МП "Майстер" у ТОВ "Віста-Трейдинг" на суму 128583,00 грн., в т.ч. ПДВ 21460,50 грн. (сума без ПДВ 107152,50 грн.) були використані в рамках Договору підряду №2 від 13.05.2010 з Замовником - фізичною особою ОСОБА_4. Фактичне використання підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 року №1-1 в загальній сумі 128583,00 грн.(вартість без ПДВ 107152,50 грн.).

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Між МП "Майстер" (Генпідрядник) та ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" (Субпідрядник) був укладений договір від 29.07.2010 №25 (матеріали справи, т.1, арк.239).

Згідно п.п.1.1 п.1. "Предмет договору", Субпідрядник зобов'язується у межах узгодженої сторонами договірної вартості, виконати по завданню Генпідрядника усі передбачені замовою роботи, здати у встановлені строки об'єкт в експлуатацію, а Генпідрядник зобов'язується сплатити заробітну плату, механізми та матеріали, вкладені в роботи і прийняті Замовником.

П.п.1.3 Договору встановлено, що Субпідрядник може за заявкою Генпідрядника передати останньому у власність будівельні матеріали, а Генпідрядник зобов'язується прийняти ці матеріали та оплатити їх.

Відповідно п.п.1.6 Договору, транспортні витрати з доставки будівельних матеріалів покладені на Субпідрядника. Адреса доставки: АР Крим, м. Армянськ, вул. Перекопська, 2а.

Відповідно п.п.2.1 Договору, загальна вартість робіт складає 1000000,00 грн.

Згідно з п.п.2.4 Договору, загальна вартість будівельних матеріалів складається з сум всіх видаткових накладних, включаючи доставку на указане місце, підписаних сторонами на протязі дії Договору.

Відповідно до п.п.3.1 Договору, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 р.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" виконало підрядні роботи та передало товарно-матеріальні цінності, що підтверджується актами виконаних робіт за серпень 2010 року №3-2/3, №2-3/2, №4-1/1, №2д-1/4, №2/6, №1/5 та видатковими накладними №12 від 03.08.10 та №10 від 02.08.10 на загальну суму 158905,49 грн., у т.ч. ПДВ 26484,25 грн.(вартість без ПДВ 132421,24 грн.)

Судом встановлено, що за виконані підрядні роботи та поставлені товарно-матеріальні цінності МП «Мастер» сплатило ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" готівкою суму у розмірі 158905,49 грн., у т.ч. ПДВ 26484,25 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

А відтак, за датою отримання/оплати вказаних товарів, робіт, відповідно до приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, позивач включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді суму у розмірі 132421,24 грн.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядні роботи та будівельні матеріали придбані МП "Майстер" у ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" на суму 158905,49 грн., в т.ч. ПДВ 26484,25 грн. (сума без ПДВ 132421,25 грн.) були використані в рамках наступних договорів:

- підрядні роботи придбані згідно Актів виконаних робіт за серпень 2010 року №3-2/3, №2-3/2, №4-1/1, №2д-1/4 та будівельні матеріали придбані згідно видатковій накладній №12 від 03.08.10 були використані в рамках Договору підряду №2 від 13.05.2010 з Замовником - фізичною особою ОСОБА_4. Фактичне використання підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року №3-2, №2-3, №4-1, №2д-1 в загальній "сумі без ПДВ 53538,04 грн.;

- підрядні роботи придбані згідно Акту №2/6 виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року та будівельні матеріали придбані згідно видатковій накладній №10 від 02.08.10 були використані в рамках Договору підряду №22 від 12.07.10 з Замовником - Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Армянської міської ради. Фактичне використання підтверджується актом №2 виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року в сумі без ПДВ 47573,21 грн.;

- підрядні роботи придбані згідно Акту №1/5 виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року були використані в рамках Договору підряду №21 від 12.07.10 з Замовником - Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Армянської міської ради. Фактичне використання підтверджується актом №1/5 виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року в сумі без ПДВ 31310,00 грн.

Таким чином, отримані будівельні роботи та будівельні матеріали, які придбані позивачем у ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" були передані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму без ПДВ 132421,25 грн. (53538,04 + 47573,21 + 31310,00)

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Цоколь", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Генпідрядник) та ТОВ "Цоколь" (Субпідрядник) був укладений договір від 20.06.2010 №20.

Згідно п.п.1.1 п.1. "Предмет договору", Субпідрядник зобов'язується у межах узгодженої сторонами договірної вартості, виконати по завданню Генпідрядника усі передбачені замовою роботи, здати у встановлені строки об'єкт в експлуатацію, а Генпідрядник зобов'язується сплатити заробітну плату, механізми та матеріали, вкладені в роботи і прийняті Замовником.

Відповідно п.п.2.1 Договору, загальна вартість робіт складає 1000000,00 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Цоколь" виконало будівельні роботи та передало товарно-матеріальні цінності, що підтверджується актами виконаних робіт за червень 2010 року №1-1, №1-3, №1-2, актами виконаних робіт за липень 2010 року №1-4, №1-5 та видатковими накладними №29 від 21.06.10 і №б/н від 05.07.10 в загальній сумі 326190,84 грн., у т.ч. ПДВ 54365,14 грн. (вартість без ПДВ 271825,70 грн.)

Судом встановлено, що за виконані підрядні роботи та поставлені товарно-матеріальні цінності МП «Мастер» сплатило ТОВ "Цоколь" готівкою суму у розмірі 326190,84 грн., у т.ч. ПДВ 54365,14 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ "Цоколь" з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядні роботи придбані згідно актів виконаних робіт за червень 2010 року №1-1, №1-3, №1-2, актів виконаних робіт за липень 2010 року №1-4, №1-5 та будівельні матеріали придбані згідно з видатковими накладними №29 від 21.06.10 і №б/н від 05.07.10 у ТОВ "Цоколь" на загальну суму 326190,84 грн., в т.ч. ПДВ 54365,14 грн. (сума без ПДВ 271825,69 грн.) були використані в рамках Договору підряду №2 від 13.05.2010 з Замовником - фізичною особою ОСОБА_4. Фактичне використання підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 року №1-1, №1д-1, №2-1 та актами виконаних робіт за липень 2010 року №2-2, №3-1 в загальній сумі без ПДВ 271825,69 грн.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ПП "Укрторгпартнер", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Покупець) та ПП "Укрторгпартнер" було укладено договір купівлі-продажу №3/12 від 24.01.2011, відповідно до п.1 "Предмет договору", Продавець передає, а Покупець купує металопластикові вікна, двері.

Загальна сума договору, згідно з п.2 Договору, складає 9439,20 грн.

Пунктом 4 "Умови платежу" встановлено, що Покупець виконує 100 % передплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця з моменту отримання Покупцем рахунку.

Відповідно до п.5 "Кількість та якість товару", кількість постачаємого товару обговорюється попередньо з Покупцем та визначається згідно накладних.

На виконання умов вказаного договору ПП "Укрторгпартнер" поставило товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковою накладною №РН-000001 від 24.01.2011 в сумі 9439,20 грн., в т.ч. ПДВ 1573,20 грн. (вартість без ПДВ 7866,00 грн.).

Судом встановлено, що МП «Мастер» перерахувало ПП "Укрторгпартнер" в безготівковій формі грошові кошти у сумі 9439,20 грн., в т.ч. ПДВ 1573,20 грн., що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача від 24.01.2011.

А відтак, за датою отримання вказаних товарів/дати списання грошових коштів з рахунку платника податку, відповідно до приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, позивач включив до складу валових витрат вартість отриманих від ПП "Укрторгпартнер" товарів у сумі 7866,00 грн.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Покупець) та ПП "Укрторгпартнер" було укладено договір купівлі-продажу №6/54 від 15.02.2011, відповідно до п.1 "Предмет договору", Продавець передає, а Покупець купує металопластикові вікна, двері.

Загальна сума договору, згідно з п.2 Договору, складає 132018,00 грн.

Судом встановлено, що МП «Мастер» перерахувало ПП "Укрторгпартнер" в безготівковій формі грошові кошти у сумі 132018,00 грн., в т.ч. ПДВ 22003,00 грн., що підтверджується виписками з банку по особовому рахунку позивача: від 18.02.2011, від 23.02.2011, від 01.03.2011, від 11.01.2011, від 12.05.2011, від 08.06.2011.

На виконання умов вказаного договору ПП "Укрторгпартнер" поставило товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковою накладною №РН-001577 від 12.06.2011 в сумі 132018,00 грн., в т.ч. ПДВ 22003,00 грн. (вартість без ПДВ 110015,00 грн.)

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ПП «Укрторгпартнер» з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, металопластикові вироби придбані МП "Майстер" у ПП "Укрторгпартнер" згідно з видатковими накладними №РН-000001 від 24.01.11 та №РН-001577 від 12.06.11 на загальну суму 141457,20 грн., в т.ч. ПДВ 23576,20 грн. (сума без ПДВ 117881,00 грн.) були використані в рамках виконання наступних договорів:

- металопластикові вироби придбані згідно з видатковою накладною №РН-000001 від 24.01.11 були використані в рамках Договору субпідряду №39/6-Пд від 24.11.10 з Замовником - ТОВ "Юр-Аква". Фактичне використання підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року №26, №35, №32, №29 в загальній сумі без ПДВ 7866,00 грн.;

- металопластикові вироби придбані згідно з видатковою накладною №РН-001577 від 12.06.11 були використані в рамках Договору підряду №2 від 13.05.10 з Замовником - фізичною особою ОСОБА_4. Фактичне використання підтверджується актом виконаних робіт за травень 2011 року №11-1 в сумі без ПДВ 110015,00 грн.

А відтак, за датою отримання вказаних товарів та їх подальшою реалізацією в оподаткованих операціях відповідно до вимог Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування валових витрат на суму 110015,00 грн. по операціям з ПП "Укрторгпартнер".

Таким чином, отримані металопластикові вироби, які придбані позивачем у ПП «Укрторгпартнер» були передані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується актами виконаних робіт в загальній сумі без ПДВ 117881,00 грн. (7866,00 + 110015,00)

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ПП "Будторг-Техно", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Покупець) та ПП "Будторг-Техно" був укладений договір купівлі-продажу №020109 від 01.02.2011.

Відповідно до п.1 "Предмет договору", Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар в асортименті та об'ємах згідно накладним на момент передачі. Покупець зобов'язується оплатити та прийняти передаваємий товар у кількості, вказаній у накладних, на умовах передбачених договором.

Пунктом 2 "Умови поставки" передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару відображаються в накладних, оформлених на кожну партію товару окремо. Доставка товару може здійснюватися як Продавцем, так і Покупцем.

Відповідно до п.5 "Умови оплати", оплата за товар здійснюється за цінами вказаним в накладній. Розрахунки за отриманий товар здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.

На виконання умов вказаного договору ПП "Будторг-Техно" поставило товарно-матеріальні цінності, що підтверджується підтверджено видатковою накладною №БТ-0331033 від 31.03.2011 в сумі 24555,10 грн., в т.ч. ПДВ 4092,52 грн. (вартість без ПДВ 20462,58)

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Генпідрядник) та ПП "Будторг-Техно" (Субпідрядник) був укладений договір на виконання робіт №020108 від 01.02.2011.

Відповідно до п.1 "Предмет договору", Субпідрядник на підставі ліцензії своїми силами та коштами зобов'язується у межах узгодженої обома сторонами договірної ціни, виконати по завданню Генпідрядника роботи та об'єкті: "Будівництво 4-х поверхового житлового будинку, розташованого за адресою смт. Отрадне, вул. Моріса Тореза"

Вартість робіт, відповідно до п.2 Договору, визначається загальним об'ємом робіт згідно актів КБ 2В та довідки КБЗ.

На виконання умов вказаного договору ПП "Будторг-Техно" виконало будівельні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 №3а/5, №7-4/9, №8-3/8, №10-1/7, №3-8/6 на загальну суму 242022,35 грн., у т.ч. ПДВ 40337,06 грн. (вартість без ПДВ 201685,29 грн.)

А відтак, за датою отримання вказаних товарно-матеріальних цінностей та прийняття зазначених будівельних робіт, відповідно до приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та Податкового кодексу України, позивач включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді суму у розмірі 201685,29 грн.

Судом встановлено, що в оплату товарно-матеріальних цінностей та виконаних будівельних робіт МП «Мастер» перерахувало ПП "Будторг-Техно" в безготівковій формі грошові кошти у сумі 242022,35 грн., у т.ч. ПДВ 40337,06 грн., що підтверджується виписками з банку по особовому рахунку позивача: від 04.04.2011, від 11.04.2011, від 13.04.2011, від 19.04.2011.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ПП "Будторг-Техно" з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядні роботи придбані згідно актів виконаних робіт за березень 2011 року № від 31.03.2011 № 3а/5, №7-4/9, №8-3/8, №10-1/7, №3-8/6 та будівельні матеріали придбані згідно з видатковою накладною №БТ-0331033 від 31.03.11 у ПП "Будторг-Техно" на загальну суму 266577,45 грн., в т.ч. ПДВ 44429,58 грн. (сума без ПДВ 222157,87 грн.) були використані в рамках Договору підряду №2 від 13.05.2010 з Замовником - фізичною особою ОСОБА_4. Фактичне використання підтверджується актами виконаних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 №3а, №3-8, №7-4, №8-3, №10-1 в загальній сумі без ПДВ 222157,87 грн.

Таким чином, до складу валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» та позивачем у перевіряємому періоді, останнім було віднесено суму у розмірі 947744,31 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом у перевіряємому періоді по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» були зняті витрати на загальну 939408,15 грн., проте ані в акті перевірки, ані представником податкового органу під час розгляду справи не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань с приводу виключення саме суми у розмірі 939408,15 грн. зі складу валових витрат позивача по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно».

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження правомірності формування валових витрат у перевіряємому періоді позивачем були надані первинні бухгалтерські документи по усім операціям, які мали місце у вказаному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» на загальну суму витрат 947744,31 грн.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт та товарів від ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

При досліджені сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» судом встановлено, що господарські операції з вказаними контрагентами відповідають діяльності за КВЄД відповідно до правовстановлюючих документів малого підприємства, отримані товари/виконанні роботи реалізовані та передані за актами передачі підрядних робіт в оподаткованих операціях при виконанні договорів підряду, позивачем з Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Армянської міської ради, ТОВ «Будівельна компанія «Форум Крим», фізичною особою ОСОБА_4, ТОВ «Юр-Аква», отже вчинені господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, вчинені в межах оподаткованих операціях платника податків - позивача у справі, що підтверджується матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи 236/12.

А відтак, по даті передачі товарів, робіт замовникам у позивача виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Суд зазначає, що зобов'язання, які виникли у позивача у зв'язку з виконанням вказаних робіт, та реалізацією товарів були відображені в документах податкової звітності платника податків - позивача у справі, що підтверджується податковими деклараціями.

Отже вчинені господарські операції між позивачем та його контрагентами, а саме: ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» мали економічну вигоду для позивача та призвели до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі.

А відтак, враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що валові витрати у сумі 947744,31 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача та пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього (понесені витрати спрямовані на виконання господарських операцій за договорами з Замовниками), вказані витрати є валовими витратами у розумінні приписів п. 5.1. ст. 5 Закону №334.

У зв'язку з чим, вказані витрати у сумі 947744,31 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, понесених позивачем у перевіряємому періоді.

Таким чином, суд зазначає, що МП «Мастер» виконані усі умови, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", для віднесення до валових витрат, витрат, пов'язаних з придбанням товарів та робіт у ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» на суму 947744,31 грн., оскільки за результатами вказаних витрат отриманий дохід.

У зв'язку з чим, суд вказує, що отримання товарів та робіт пов'язано з господарською діяльністю позивача.

За таких умов, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що витрати за вказаними господарськими операціями не пов'язані зі здійсненням підприємством господарської діяльності.

А відтак, позивачем обґрунтовано до складу валових витрат було віднесено суму у розмірі 947744,31 грн., у зв'язку з чим, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 310913,18 грн., у тому числі за основним платежем - 234640,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76272,64 грн. є протиправним.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0000132203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249391,48 грн., у тому числі за основним платежем - 188373,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61018,32 грн., суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями та було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» був сформований позивачем у періоді 2009, 2010, 2011 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про податок на додану вартість" так і норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Суд зазначає, що згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до порядку оформлення податкової накладної перелічені у п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи

або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на

додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної

особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли у дослідженому періоді, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. За висновками акту Державної податкової інспекції у м. Євпаторії в АР Крим ДПС 04.09.2012р. №1029/22-03/31314621 МП «Мастер» безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів, робіт у ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» у розмірі 187881,63 грн.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 187881,63 грн. та заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ на суму 491,53 грн.

Досліджуючи надані документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів, суд зважає на наступне.

По епізоду формування податкового кредиту МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ «Крим-Партнер», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" (Генпідрядник) та ТОВ "Крим-Партнер" (Субпідрядник) був укладений договір на виконання робіт від 01.04.2010 №11.

По факту виконання вказаних робіт/оплати отриманих робіт ТОВ «Крим-Партнер» виписало МП «Мастер» податкову накладну № 336 від 04.04.2010р. на суму 96963,60 грн., в т.ч. ПДВ 16160,60 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт(послуг)/по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Крим-Партнер» на суму 16160,60 грн. у квітні 2010р.

По епізоду формування податкового кредиту МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант", судом встановлено наступне.

По факту виконання вказаних робіт ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" виписало МП «Мастер» податкову накладну № 1281 від 31.05.2010р. на суму 18615,60 грн., в т.ч. ПДВ 3102,60 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт(послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" на суму 3102,60 грн. у травні 2010р.

По епізоду формування податкового кредиту МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Віста-Трейдінг", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Між МП "Майстер" (Замовник) та ТОВ "Віста-Трейдінг" (Виконавець) був укладений договір про надання автотранспортних послуг від 18.06.2010 №18.

По факту надання вказаних послуг ТОВ "Віста-Трейдінг" виписало МП «Мастер» податкові накладні № 29 від 25.06.2010р. та № 34 від 29.06.2010р. на загальну суму 128583,00 грн., в т.ч. ПДВ 21430,50 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку робіт(послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Віста-Трейдінг" на суму 21430,50 грн. у червні 2010р.

Судом встановлено, що за надані транспортні послуги МП «Мастер» сплатило ТОВ "Віста-Трейдінг" готівкою суму, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру за червень - липень 2010р. на загальну суму 128583,00 грн., в т.ч. ПДВ 21430,50 грн.

По епізоду формування податкового кредиту МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Між МП "Майстер" (Генпідрядник) та ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" (Субпідрядник) був укладений договір від 29.07.2010 №25.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" виконало підрядні роботи та передало товарно-матеріальні цінності, що підтверджується актами виконаних робіт за серпень 2010 року №3-2/3, №2-3/2, №4-1/1, №2д-1/4, №2/6, №1/5 та видатковими накладними №12 від 03.08.10 та №10 від 02.08.10 на загальну суму товарів, робіт (послуг) 158905,49 грн., у т.ч. ПДВ 26484,25 грн.(вартість без ПДВ 132421,24 грн.)

По факту виконання робіт/передачі товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" виписало МП «Мастер» податкові накладні № 30081612 від 30.08.2010р., № 30081613 від 30.08.2010р., № 30081614 від 30.08.2010р., № 30081615 від 30.08.2010р., № 03081611 від 03.08.2010р., № 02081611 від 02.08.2010р., № 30081616 від 30.08.2010р., № 30081617 від 30.08.2010р. на загальну суму 158905,49 грн., у т.ч. ПДВ 26484,25 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт(послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Еталон-Строй-Сервіс" на суму 26484,25 грн. у серпні 2010р.

По епізоду формування податкового кредиту МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ "Цоколь", судом встановлено наступне.

По факту виконання робіт/передачі товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Цоколь" виписало МП «Мастер» податкові накладні № 59 від 30.06.2010р., № 58 від 30.06.2010р., № 60 від 30.06.2010р., № 52 від 21.06.2010р., № 28071611 від 28.07.2010р., № 28071612 від 28.07.2010р. та № 345 від 05.07.2010р. на загальну суму 326190,84 грн., у т.ч. ПДВ 54365,14 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт(послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Цоколь" на суму 54365,14 грн. у червні-липні 2010р.

По епізоду формування податкового кредиту МП «Мастер» по взаємовідносинах з ПП "Укрторгпартнер", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між МП "Майстер"(Покупец) та ПП "Укрторгпартнер"(Продавець) укладений договір купівлі-продажу №3/12 від 24.01.2011, відповідно до п.1 "Предмет договору", Продавець передає, а Покупець купує металопластикові вікна, двері.

По факту передачі товарно-матеріальних цінностей/сплати грошових котів в оплату товарів ПП "Укрторгпартнер" виписало МП «Мастер» податкову накладну № 115 від 24.01.2011р. на суму 9439,20 грн., в т.ч. ПДВ 1573,20 грн.

У зв'язку з чим, по даті списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/по даті отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту у січні 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Укрторгпартнер" в сумі 1573,20 грн.

Судом встановлено, що між МП "Майстер" та ПП "Укрторгпартнер" укладений договір купівлі-продажу №6/54 від 15.02.2011, відповідно до п.1 "Предмет договору", Продавець передає, а Покупець купує металопластикові вікна, двері.

По факту сплати грошових котів в оплату товарів ПП "Укрторгпартнер" виписало МП «Мастер» податкові накладні № 398 від 23.02.2011р., № 377 від 20.02.2011р., № 2 від 01.03.2011р. № 63 від 11.04.2011р., № 92 від 12.05.2011р., № 114 від 08.06.2011р., № на загальну суму 132018,00 грн., в т.ч. ПДВ 22003,00 грн.

У зв'язку з чим, по даті списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту у звітні періоди лютого-червня 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Укрторгпартнер" в сумі 22003,00 грн.

По епізоду формування податкового кредиту МП «Мастер» по взаємовідносинах з ПП "Будторг-Техно", судом встановлено наступне.

По факту поставки товарно-матеріальні цінності ПП "Будторг-Техно" виписало МП «Мастер» податкову накладну № 278 від 31.03.2011р. на загальну суму 24555,10 грн., в т.ч. ПДВ 4092,52 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту у березні 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Будторг-Техно" в сумі 4092,52 грн.

По факту виконання робіт ПП "Будторг-Техно" виписало МП «Мастер» податкову накладну № 275 від 31.03.2011р. на загальну суму 242022,35 грн., у т.ч. ПДВ 40337,06 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання платником податку робіт, що підтверджено податковою накладною, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у МП «Мастер» виникло право на формування податкового кредиту у березні 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Будторг-Техно" в сумі 40337,06 грн.

Таким чином позивачем у перевіряємому періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» був сформований податковий кредит на суму ПДВ 189548,87 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом у перевіряємому періоді по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» був виключений податковий кредит на загальну 187881,63 грн., проте ані в акті перевірки, ані представником податкового органу під час розгляду справи не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань с приводу виключення саме суми у розмірі 187881,63 грн. зі складу податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно».

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту у перевіряємому періоді позивачем були надані первинні бухгалтерські документи по усім операціям, які мали місце у вказаному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» на загальну суму витрат 189548,87 грн.

Судом встановлено, що позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні/перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт та отриманих товарів, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання товарів, робіт постачальниками виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за відповідні звітні періоді 2010-2011 років.

Судом встановлено, що постачальники - ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мали право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як були зареєстровані платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальники позивача є зареєстрованими суб'єктами господарювання - юридичними особами згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинам з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого МП «Мастер» по взаємовідносинах з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» судом встановлено, що господарські операції з вказаними контрагентами відповідають діяльності за КВЄД відповідно до правовстановлюючих документів малого підприємства, отримані товари/виконанні роботи реалізовані та передані за актами передачі підрядних робіт в оподаткованих операціях при виконанні договорів підряду, позивачем з Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Армянської міської ради, ТОВ «Будівельна компанія «Форум Крим», фізичною особою ОСОБА_4, ТОВ «Юр-Аква», отже вчинені господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, вчинені в межах оподаткованих операціях платника податків - позивача у справі, що підтверджується матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи 236/12.

За результатом вказаних операцій позивачем нараховані податкові зобов'язання з ПДВ, які були відображені в документах податкової звітності позивача. У зв'язку з чим, вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт(послуг) у ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста-Трейдінг», ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг-Техно» призвели до зміни у структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі.

А відтак, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів, робіт(послуг) від ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно».

Що стосується посилань податкового органу на порушення МП «Мастер» п.1.6, ст.1, п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.4.2 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 491,53 грн. у червні 2010р., то суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що висновки щодо заниження податкових зобов'язань на суму 491,53 грн. у червні 2010р. зроблені податковим органом підчас проведення аналізу цін придбання та реалізації послуг та встановлено, що у червні 2010р. дохід від реалізації робіт та послуг складає 205279,43 грн., а собівартість виконаних робіт та послуг складає 207737,07 грн., таким чином, націнка складає - 2457,64 грн. Отже роботи та послуги реалізовані у червні 2010р. були реалізовані за ціною нижчою ніж ціна їх придбання на 2457,64 грн. В результаті чого позивачу нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 491,53 грн. (2457,64 *20%).

Проте суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Об'єкти, база та ставка оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкових зобов'язань у червні 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п. 4.2. ст. 4 Закону № 168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.п.1.20.1. п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, база оподаткування операцій з поставки товарів, робіт (послуг) визначається з договірної вартості товарів, робіт (послуг), але не нижче звичайної ціни товарів, робіт (послуг), яка визначається сторонами договору.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи (журнал - ордер по рахунку «22») та висновків судової економічної експертизи, у червні 2010р. націнка на реалізовану продукцію склала «- 2457,64 грн.»(мінус 2457,64 грн.) у зв'язку з тим, що до складу собівартості на рахунок 23 «Витрати виробництва» було включено списання «МШП» (малоцінні та швидкозношувані предмети) рахунок 22, які були придбані в 2008-2009 роках та прийшли в непридатність в процесі експлуатації. Сума списаної МШП склала 4103,11 грн.

Суд вважає висновок судової бухгалтерської експертизи повним та обґрунтованим та приймає його як належний доказ.

Таким чином, собівартість виконаних робіт та послуг за червень 2010р. склала 203633,96 грн.(207737,07 - 4103,11), тобто нижча ніж дохід від реалізації робіт (послуг) у зазначеному періоді.

Пунктом 1.20.8 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України та підпункту 1.20.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи податковий орган не довів, що ціни на товари придбані позивачем для подальшого використання для надання робіт (послуг) не відповідають рівню звичайної ціни на товари, не надав доказів, які б підтверджували такі висновки відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що обставини щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249391,48 грн., у тому числі за основним платежем - 188373,16 грн.(187881,63+491,53) та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61018,32 грн. знаходяться поза межам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0001171702 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн., суд зазначає наступне.

Сума донарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення МП «Мастер» п. 164.1.1, п. 164.1, ст. 164, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, а саме у зв'язку з тим, використання грошових коштів у розмірі 290671,30 грн., які видавались керівнику МП «Мастер» - ОСОБА_2 «під звіт» для оплати товарів, робіт (послуг), отриманих від ТОВ «Цоколь» та ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», не підтверджується належними документами бухгалтерського обліку. Крім того податковий орган зробив висновок, що позивач мав взаємовідносини за ознакою фіктивності з контрагентами ТОВ «Цоколь» та ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», у зв'язку з чим грошові кошти у розмірі 290671,30, які видавались керівнику МП «Мастер» - ОСОБА_2 «під звіт» були визначені податковим органом як дохід найманого працівника та донараховані грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 43600,70 грн. (290671,30 * 15%).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що податковий орган не правомірно використовує норми матеріального права, а саме норми Податкового кодексу України.

Єдиний порядок відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів встановлений Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі наказ № 984).

Згідно з п.3 Наказу № 984 Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.5.2. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Враховуючи вище зазначене суд зауважує, що висновки акту перевірки, щодо порушення МП «Мастер» податкового законодавства в частині заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 43600,70 грн., є нормативно не обґрунтованими оскільки податковий орган посилається на норми матеріального права, а саме на норми Податкового кодексу України, які ще не набрали чинності на момент виникнення спірних правовідносин.

Оскільки правовідносини виникли у червні - вересні 2010р.(до набрання законної сили Податкового кодексу України), то суд вважає за необхідне використовувати норми матеріального права, які були чинні на той момент, а саме Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (далі Закон № 889).

Відповідно до п. 1.2 дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно до п.п.4.3.2. п.4.3 ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.9.10.1. п.9.10 ст. 9 Закону № 889 податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Згідно до п.п.9.10.2. п. 9.10 ст. 9 Закону № 889 звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Таким чином, підставою для формування бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб є сума коштів, вартість матеріального(нематеріального) майна одержаного платником податку у власність або нарахованих на його користь, крім грошових коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт.

Належним доказом використання грошових коштів, які були надані під звіт є звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (типова форма, якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року N 440) та квитанціями до прибуткового касового ордеру, яка підтверджує факт сплати контрагенту грошових коштів підзвітною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин сплати грошових коштів контрагентам позивача - ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс» та ТОВ «Цоколь» до матеріалів справи залучені звіти використання коштів наданих на відрядження або під звіт та квитанції до прибуткових касових ордерів, з яких вбачається, що ОСОБА_2 у період липень - серпень 2010 року звітував про сплату грошових коштів зазначеним контрагентам на загальну суму 290671,31 грн., що також підтверджується висновком судової економічної експертизи та не заперечується податковим органом в описовій частині акту перевірки (86-87 арк. акту перевірки).

Крім того надані звіти використання коштів наданих на відрядження або під звіт та квитанції до прибуткових касових ордерів на загальну суму 290671,31 грн. оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999р. та приймаються судом як первинні документи бухгалтерського обліку

З тих же міркувань суд вважає неспроможними доводи податкового органу щодо відсутності наказів по підприємству щодо відрядження ОСОБА_2, журналів реєстрації про відрядження та квитків на проїзд, оскільки Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не ставить в залежність визначення доходів фізичної особи від наявності/відсутності цих документів.

А відтак, висновки податкового органу щодо невикористання грошових коштів наданих під звіт ОСОБА_2 на загальну суму 290671,31 грн., які стали підставою для визначення об'єкта оподаткування та подальшого нарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн. є неспроможними та такими, що не відповідають обставинам справи та виходять за межі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV.

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» правочинів, то суд вказує на наступне.

Суд зазначає, що під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Законом України «про оподаткування прибутку підприємств».

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України, Закону №334, Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку, позивачем та ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» булі вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт. Оплата за договорами була здійсненна позивачем повністю.

А відтак, зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальниками були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що данні правочини є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання товарів, робіт від ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно», на які платник податків посилається як на підставу виникнення у нього права на формування податкового кредиту на суму та включення понесених витрат до складу валових витрат, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Стосовно посилання податкового органу в Акті перевірки на матеріали кримінальної справи, суд зауважує, що матеріали кримінальної справи, використані податковим органом під час перевірки, не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

А відтак за відсутністю вироку суду, яким підтверджено фіктивність здійснення операції між позивачем ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно», вказаних в акті перевірки, безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання товару, робіт від ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» (зокрема доказів отримання вказаного товару, робіт від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання товару, робіт саме від ТОВ «Крим-Партнер», ТОВ «Будівельная фірма «Елєфант», ТОВ «Віста- Трейдінг», ТОВ «Еталон- Строй-Сервіс», ТОВ «Цоколь», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Будторг- Техно» та їх використання в господарської діяльності позивачем, у суду відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249391,48 грн., у тому числі за основним платежем - 188373,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61018,32 грн., податку на прибуток підприємств у розмірі 310913,18 грн., у тому числі за основним платежем - 234640,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76272,64 грн. та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн., знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутком підприємств», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Податкового кодексу України.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0000132203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249391,48 грн., у тому числі за основним платежем - 188373,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61018,32 грн., № 0000122203 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 310913,18 грн., у тому числі за основним платежем - 234640,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76272,64 грн. та № 0001171702 від 17.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55010,88 грн., у тому числі за основним платежем - 43600,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11410,18 грн., прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправними.

У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем під час розгляду справи заявлялось клопотання про відшкодування та розподіл судових витрат в тому числі витрат на проведення експертизи.

Витрати на проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат, в силу п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 92 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 92 КАС України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Згідно п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» вартість однієї експертогодини коригується щороку станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції) за відповідний період.

Наказом Міністерства юстиції України №172/5 від 30.01.2012 р. встановлено, що нормативна вартість однієї експертогодини у 2013 р. становить для експертизи складного ступеню складності 73,70 грн.

Судом встановлено, що вартість експертизи відповідає граничним розмірам витрат на її проведення, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590, Наказом Міністерства юстиції України №172/5 від 30.01.2012 р., що підтверджується калькуляцією.

Згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру позивачем здійснена оплата проведеної експертизи всього у сумі 29480,00 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.02.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 22.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0000132203 від 17.09.2012р., № 0000122203 від 17.09.2012р. та № 0001171702 від 17.09.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого підприємства «Мастер» (ЄДРПОУ 31314621) 2146,00 грн. судового збору та 29480,00 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судової економічної експертизи, шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна


Суд	Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення	19.02.2013
Оприлюднено	01.04.2013
Номер документу	30143522
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-10667/12/0170/15

Ухвала від 08.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 04.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 18.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 07.12.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Харченко С.В.

Ухвала від 21.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

Ухвала від 04.06.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Мунтян Ольга Іванівна

Ухвала від 04.04.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Мунтян Ольга Іванівна

Постанова від 19.02.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 11.10.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 04.10.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.02.2013 по справі 2а-10667/12/0170/15ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Судовий реєстр по справі —2а-10667/12/0170/15

Постанова від 19.02.2013

Постанова
від 19.02.2013 по справі 2а-10667/12/0170/15
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ