Рішення

від 25.03.2013 по справі 903/218/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2013 р. Справа № 903/218/13-г

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави - Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельагробуд", м. Ковель

про стягнення 26 530 грн. 65 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кобук О.М. - юрисконсульт (дов. №3835 від 08.10.2012р.)

від відповідача: не з'явились

в судовому засіданні взяла участь: Пігулко Т.В. - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька (дов. №26-6962 від 06.12.2012р.)

Суть спору: Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави - Ковельської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельагробуд" на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 26530,65 грн., в тому числі 24892,54 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між цими суб'єктами господарювання договору №457 від 01.10.2010р. на відпуск теплової енергії послуг, пов'язаних з відпуском теплової енергії (у період березня-квітня, жовтня-грудня місяців 2012 року, а також січня місяця 2013 року), 1155,29 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в частині своєчасної оплати наданих послуг, 90,60 грн. суми інфляційних та 392,22 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутні в судовому засіданні прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька та представник ПТМ "Ковельтепло" пред'явлені до ТзОВ "Ковельагробуд" позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити їх стягнувши при цьому з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір за розгляд справи господарським судом.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 06.03.2013р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, не направлено в судове засідання свого повноважного представника. При цьому судом взято до уваги, що ТзОВ "Ковельагробуд" про день та час судового розгляду справи було повідомлене належним чином (ухвала від 06.03.2013р. направлялась на визначену прокурором у позовній заяві, засвідчену безпосередньо відповідачем у договорі від 01.10.2010р., а також відображену у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №521791 від 23.04.2009р. (а.с. 22) та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ №647494 від 22.03.2013р. (а.с. 46) адресу відповідача: м. Ковель, вул. Ватутіна, 82, рекомендованою кореспонденцією та була вручена товариству "Ковельагробуд" 11.03.2013р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення - а.с. 26).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 із наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані прокурором та позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі та додатково наданими представником позивача в судовому засіданні матеріалами. Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 01 жовтня 2010 року між підприємством теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель та товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельагробуд", м. Ковель було укладено угоду на відпуск теплової енергії №457 (а.с. 14-15) у відповідності до умов котрої ПТМ "Ковельтепло" взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення надання ТзОВ "Ковельагробуд" послуг з відпуску теплової енергії у приміщення гуртожитку площею 918 кв.м., котре знаходиться у м. Ковелі по вул. Ватутіна,76.

В свою чергу ТзОВ "Ковельагробуд" згідно п. 2.9 договору №457 зобов'язувалось щомісячно проводити оплату за послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим на основі виставлених рахунків в поточному місяці до 25 числа. Пунктом 3.2 договору визначено, що розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця.

Як вбачається з пункту 3.1 договору №457 від 01.10.2010р. сторонами було узгоджено, що при визначенні розміру опалювальної площі за основу приймається висота опалювального приміщення (2,8 м.), з врахуванням цієї величини проводиться розрахунок приведеної площі за котру і береться відповідна плата. Вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі для населення в опалювальний період становить 6,1382 грн. з ПДВ в т.ч. згідно рішення виконкому Ковельської міської ради №531 від 12.11.2009р. Відповідно до Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" регулювання цін та тарифів на надання житлово-комунальних послуг підприємством належить до повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. У випадку їх зміни будуть застосовані нові тарифи, про конкретні розміри яких споживачі будуть проінформовані через засоби масової інформації.

На виконання умов зазначеного договору ПТМ "Ковельтепло" у період березня, квітня, жовтня-грудня місяців 2012 року, січня місяця 2013 року надавались ТзОВ "Ковельагробуд" відповідні послуги.

У зазначені періоди товариству "Ковельагробуд" було надано, а останнім прийнято та використано послуг з теплопостачання на загальну суму 31091,55 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями (а.с. 16-18) та оглянутими безпосередньо в судовому засіданні оригіналами рахунків на оплату наданих послуг №0457-03 від 07.03.2012р. на суму 6190,99 грн., №0457-04 від 18.04.2012р. на суму 2692,31 грн., №0457-10 від 25.10.2012р. на суму 3635,28 грн., №0457-11 від 07.11.2012р. на суму 6190,99 грн., №0457-12 від 06.12.2012р. на суму 6190,99 грн. та №0457-01 від 11.01.2013р. на суму 6190,99 грн.

Загальна вартість наданих відповідачу у звітний період послуг з теплопостачання підтверджена долученими до матеріалів справи документами, зокрема, договором на відпуск теплової енергії, помісячними рахунками за надані послуги, карткою розрахунків споживача, рішенням виконкому Ковельської міської ради "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання" №586 від 28.11.2010р. з додатком, (а.с. 14-20).

Проте відповідач взяті на себе згідно угоди від 01.10.2010р. №457 зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість послуг не оплатив. У зв'язку з викладеним у ТзОВ "Ковельагробуд" виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду та на час розгляду справи в суді (довідка ПТМ "Ковельтепло" про наявну заборгованість від 25.03.2013р. - а.с. 28) склала 24892,54 грн. Визначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість наданих у період березня, квітня, жовтня-грудня місяців 2012 року, січня місяця 2013 року послуг 31091,55 грн., заборгованість в сумі 12381,98 грн., котра рахувалась за боржником станом на 01.03.2012р., за мінусом проведених оплат 18580,99 грн. (докази оплати - картка розрахунків, а також банківські виписки про рух коштів на рахунку - а.с. 20, 29-34).

Судом встановлено, що із загальної суми оплати 18580,99 грн., здійсненої відповідачем, 12381,98 грн. було зараховано позивачем в рахунок погашення боргу, котрий існував станом на 01.03.2012р., а 6199,01 грн. в рахунок оплати послуг з теплопостачання, наданих у період березня місяця 2012 року та частково у період квітня місяця 2012 року.

За наслідками огляду в судовому засіданні зазначених платіжних документів господарським судом була встановлена правомірність зарахування позивачем здійснених відповідачем оплат в рахунок погашення заборгованостей минулих періодів. При цьому судом були враховані визначені особисто платником коштів - ТзОВ "Ковельагробуд" у платіжних дорученнях підстави здійснення платежів та призначення платежів: "за теплопостачання згідно рахунку №0457-01 від 11 січня 2012 року", "за теплопостачання згідно рахунку №0457-02 від 07.02.2012р."

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на відпуск теплової енергії предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 6 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

В даному випадку тарифи на послуги були затверджені рішеннями виконавчого комітету Ковельської міської ради №531 від 12.11.2009р. та №586 від 28.11.2010р.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу визначених угодою послуг, отримання останніх ТзОВ "Ковельагробуд", а також не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 24892,54 грн. Сума заборгованості 24892,54 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктом 4.1 договору №457 від 01.10.2010р. сторонами було визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочки відповідачем платежів, Ковельським міжрайонним прокурором при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 24892,54 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1155,29 грн.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В даному випадку сторони у п. 4.1 договору №457 від 01.10.2010р. визначили, що у разі несвоєчасної оплати за послуги Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу. Угода №457 від 01.10.2010р. недійсною чи зміненою, зокрема, в частині п. 4.1, не визнавалась. На момент звернення прокурора до суду з позовом відповідач зобов'язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Судом встановлено, що згідно фактичних розрахунків суми пені (а.с. 11) остання за період прострочки платежів з 16.04.2012р. по 28.02.2013р. склала 1155,29 грн. При цьому судом враховано, що при зверненні до суду з відповідним позовом розмір санкцій було приведено прокурором та позивачем у відповідність до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" статтею 3 котрого, зокрема, визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1155,29 грн., перевіривши методику нарахування цієї суми, суд вважає, що остання підставна, нарахована у відповідності та з дотриманням умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до задоволення у визначеному прокурором розмірі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками прокурором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 90,60 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 01.09.2012р. по 31.01.2013р. та 392,22 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 16.04.2012р. по 28.02.2013р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми збитків від інфляції господарський суд вважає, що останні підлягають до задоволення частково - на суму інфляційних 77,48 грн., а в частині стягнення 13,12 грн. суми збитків від інфляції в позові слід відмовити.

Викладене пов'язане з тими обставинами, що при нарахуванні відповідної суми, пред'явленні позову до суду, підтриманні позовних вимог в судовому засіданні прокурором та позивачем розмір суми інфляційних обраховувався без врахування того, що у періоди жовтня та листопада місяців 2012 року згідно даних Держкомстату України в державі було зафіксовано дефляційні процеси (рівень інфляції споживчих цін в Україні становив 100 та менше 100 відсотків), а саме жовтень 2012 року - 100,0%, листопад 2012 року - 99,9%.

Неврахування цієї обставини потягнуло за собою нарахування сум інфляційних у вищому розмірі ніж це можливо.

В даному випадку господарським судом було враховано положення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" пунктом 2 котрого визначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При цьому визначаючи суму збитків від інфляції, котрі підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних, господарський суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору) слід покласти у відповідності до ст. 49 ГПК України на ТзОВ "Ковельагробуд".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельагробуд" (м. Ковель, вул. Ватутіна, 82, код ЄДРПОУ 03583048) на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (м. Ковель, вул. Володимирська, 97а , код ЄДРПОУ 30514446) 24892,54 грн. заборгованості, 1155,29 грн. пені, 77,48 грн. збитків від інфляції та 392,22 грн. трьох процентів річних, а всього 26517,53 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельагробуд" (м. Ковель, вул. Ватутіна, 82, код ЄДРПОУ 03583048) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: судовий збір за розгляд господарським судом Волинської області справи за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави - Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельагробуд", господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ суду 03499885) 1720,50 грн. судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

25.03.2013р.