Постанова

від 25.03.2013 по справі 5006/22/173/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.03.2013 р. справа №5006/22/173/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А. від позивача:ОСОБА_4 - дов. № б/н від 12.12.2011р. від відповідача:Шарий А.М. - дов. №б/н від 01.11.2012р. від третьої особи:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2013 року у справі№5006/22/173/2012 (суддя Мальцев М.Ю.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Бердянськ Запорізької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7, м.Москва Російська Федеація про стягнення 500 000,00грн. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Бердянськ Запорізької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м.Донецьк, про стягнення суми в розмірі 500 000,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.01.13р. у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м.Донецьк, відмовлено.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Бердянськ Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 14.01.13р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Бердянськ Запорізької області у судовому засіданні наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м.Донецьк, у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд рішення господарського суду залишити без змін.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін за наявними матеріалами справи.

Третя особа , ОСОБА_7, м.Москва Російської федерації, до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2007р. між приватним підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір № 12 про спільну дольову участь у будівництві (далі-договір), відповідно до п.1.1 якого предметом даного договору є сумісна участь сторін у будівництві зоопарку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого на земельній ділянці, загальною площею 9,7079га, який складає 2 окремих площі 7,2388га та площа 2,4691га, який знаходиться у АДРЕСА_1, який передано у довгострокову оренду приватному підприємцю ОСОБА_6 строком до 01 червня 2021р.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за даним договором (п.7.2 договору).

За договором №12 про спільну дольову участь у будівництві від 19 жовтня 2007 року ОСОБА_7 повинний був внести пайовий внесок у розмірі 4000 000,00грн., у останнього перед ФОП ОСОБА_6 виникла заборгованість у розмірі 585 074,00грн., що є різницею між сумою, яку повинний був внести ОСОБА_7 за договором про спільну дольову участь у будівництві (4 000 000,00грн.) та фактичним пайовим внеском ОСОБА_7 (3 414 926,00грн.).

05.04.2012р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Правовий континент» був укладений договір відступлення права вимоги (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором №12 про спільну дольову участь у будівництві від 19 жовтня 2007р., укладеного між первісним кредитором і ОСОБА_7, в частині стягнення з боржника частини пайового внеску.

За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов»язань: повернення грошових коштів (пайового внеску), в обсязі, передбаченому договором №12 про спільну дольову участь у будівництві від 19 жовтня 2007 року, укладеного між первісним кредитором і боржником, а саме, у розмірі 585 074,00грн. (п.2 договору).

Новий кредитор зобов»язаний сплатити первісному кредитору винагороду за відступлення права вимоги у розмірі 500 000,грн. (п»ятсот тисяч гривень 00 копійок) в місячний строк з моменту укладання цього договору (п.3 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором (п.12 договору).

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 519 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги , але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України, договір № 12 від 19 жовтня 2007 року є змішаним, а саме, спільна діяльність та будівельний підряд та виконання робіт, у зв»язку з чим до нього застосовуються глави 77 та 61ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов»язується збудувати і здати у встановлений строк об»єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов»язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов»язок не покладається на підрядника, приййняти об»єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В силу ч.ч. 1,2 ст.877 ЦК України підрядник зобов»язаний здійснювати будівництво та пов»язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов»язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній) документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, які із сторін і в який строк зобов»язана надати відповідну документацію.

У данному випадку проектно-кошторисная документація є істотною умовою договору будівельного підряду, але за матеріалами справи - відсутня.

Згідно п. 3.2.1 Договору 1 ФОП ОСОБА_6 зобов'язаний провести будівництво зоопарку господарським способом.

Згідно ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльніст сторонни (учасники) зобов»язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об»єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об»єднання вкладів учасників.

У данному випадку договір № 12не відповідає вимогам цієї статті та вимогам статті 1132 ЦК України, оскільки у самому договорі не визначено внесок ФОП ОСОБА_6, а також, сторонами не погоджено предмет договору ( а саме: не досягнуто згоди щодо конкретної площі будівель тощо).

Перелік істотних умов договору про спільну власність передбачає ч.2 ст.1131 ЦК України.

Відповідно ст.1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв»язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не впливає із договору простого товариства або фактичних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України всі умови договору, які не дійшли згоди, а саме: предмет, кошторис, є істотними.

Внаслідок неузгодженості сторонами умов щодо об»єму, характеру, вартості матеріалів та робіт, які повинні узгоджуватися сторонами у проектно-кошторисній документації, договір №12 про спільну дольову участь у будівництві від 04.06.2007р. є неукладеним.

Таким чином, згідно до ст.ст.626, 628, ч.1 638, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є недоведеними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсним договору на підставі п.1 ст.83 Господарського процессуального кодексу України, який суперечить законодавству за інициативою суду, то судова колегія також вважає цей висновок суду першої інстанції вірним з огляду на наступне.

Оскільки договір № 12 про спільну дольову участь у будівництві від 19 жовтня 2007 року є неукладеним, він не створив будь-яких юридичних наслідків для його сторін. Зокрема, у позивача відсутні будь-які права та обов'язки, які б можна було відступити.

Отже, договір відступлення права вимоги з моменту його укладання не є належною підставою для набуття його сторонами згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України взаємообумовлених прав та обов'язків, зокрема тих обов'язків відповідача, на примушенні до виконання яких у судовому порядку звернутий розглядуваний позов.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно визнав недійсним договір відступлення права вимоги від 05.04.2012р., за власною ініциативою. Тому, вимога позивача про стягнення 500 000,00грн. не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2013 року у справі №5006/22/173/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2013 року у справі №5006/22/173/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2013 року у справі №5006/22/173/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.6 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - третій особі

5 - ДАГС;

6- ГС Дон. обл.