Ухвала

від 20.03.2013 по справі 5015/4946/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

20.03.13 Справа№ 5015/4946/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали

заяву Державного підприємства "Жовківське лісове господарство", м.Жовква Львівської області

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р.

у справі №5015/4946/12

за позовом Приватного підприємства "БРОКС", м.Жовква Львівської області

до відповідача Державного підприємства "Жовківське лісове господарство", м.Жовква Львівської області

про стягнення 24 595,00 грн.

За участю представників сторін:

від заявника (ДП "Жовківське лісове господарство") - Ванчак М.Л. - представник (довіреність №12 від 26.12.2012р.);

від стягувача (ПП "БРОКС") - Біла О.В. - представник (довіреність б/н від 14.11.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. у справі №5015/4946/12 за позовом Приватного підприємства "БРОКС" до Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" про стягнення 24 595,00 грн.

Ухвалою суду від 06.03.2013р. прийнято заяву до розгляду та призначено її до судового розгляду на 20.03.2013р.

Представниками заявника та стягувача в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник заявника в судовому засіданні заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. у справі №5015/4946/12 підтримав повністю та просив її задоволити посилаючись на фінансовий стан підприємства.

Представник стягувача проти задоволення заяви заперечив з підстав викладених письмовому поясненні вх. №7641/13 від 20.03.2013р., мотивуючи тим, що заборгованість відповідача виникла ще з 01.12.2011р. тобто вже більше року відповідач не виконує грошові зобов'язання. Крім того, представник стягувача зазначив, що до стягнення було заявлено лише суму основного боргу без нарахувань інфляційних втрат, 3% річних та неустойки.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, заслухавши представників заявника та стягувача, судом встановлено :

10.01.2013р. господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №5015/4946/12, яким позов Приватного підприємства "БРОКС" задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" 24 595,00 грн. основного боргу, 1 609,50 грн. судового збору.

25.01.2013р. на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. видано відповідний наказ (бланк №0032545).

Державне підприємство "Жовківське лісове господарство" користуючись своїм процесуальним правом просить суд розстрочити виконання рішення суду від 10.01.2013р. у справі №5015/4946/12 та затвердити наступний графік виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р.: березень 2013р. - 6 204,50 грн.; квітень 2013р. - 5 000,00 грн.; травень 2013р. - 5 000,00 грн.; червень 2013р. - 5 000,00 грн.; липень 2013р. - 5 000,00 грн., мотивуючи тим, що станом на даний час у підприємства відсутні вільні обігові кошти для виконання вказаного рішення в повному об'ємі.

Розглянувши заяву, заслухавши представників заявника та стягувача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви повністю. При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Слід зазначити, що стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити, відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки, відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, виходячи з приписів процесуального закону, відстрочка чи розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Державне підприємство "Жовківське лісове господарство" не обґрунтувало належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 10.01.2013р.

Та обставина, що у підприємства відсутній залишок коштів на кінець року (Звіт про рух грошових коштів за 2012р.), відсутні грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті (у тому числі в касі), в іноземній валюті, інші оборотні активи (Баланс станом на 31.12.2012р.), які долучені до заяви про розстрочку виконання рішення суду від 10.01.2013р., не можуть слугувати належним доказом наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки кошти можуть з'явитись в будь-який момент.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача виникла ще з грудня 2011р., має тривалий характер - більше року відповідачем не виконуються грошові зобов'язання, у боржника було достатньо часу на погашення заборгованості частинами ще до звернення позивача до суду.

Водночас долучені до матеріалів справи докази часткової сплати боргу на загальну суму 6500,00 грн. свідчать про спроможність заявника здійснювати сплату боргу. Крім того, слід зазначити, що з врахуванням часткової проплати сума боргу зменшилась та не є такою, стягнення якої може призвести до банкрутства чи погіршення майнового стану підприємства.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього. Слід зазначити, що фінансове становище стягувача, у свою чергу залежить і від ступеня виконання заявником рішення у даній справі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" із змінами і доповненнями, внесеними ЗакономУкраїни від 15.03.2011р. № 3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.ст.115,116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. у справі №5015/4946/12.

Керуючись ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 33, 34, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. у справі №5015/4946/12, відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.