Рішення

від 21.03.2013 по справі 5017/308/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2013 р.Справа № 5017/308/2012

За позовом Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АМВ-ТРАНС" ОСОБА_2

про стягнення 39614,3грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Грабовський О.О. - за дорученням;

Від відповідача: ОСОБА_4 - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: 3 лютого 2012 року за вх. № 462/2012 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АМВ-ТРАНС" (далі -Відповідач) 39 614,30 грн.

Ухвалою суду від 6 лютого 2012 року порушено провадження у справі №5017/308/2012 та призначено до розгляду.

27.02.2012 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст..38 ГПК України, згідно якого просить суд витребувати з Голосіївського районного суду міста Києва належним чином засвідчені копії матеріалів справи: №3-11900/09 та №3-11901/09. Також 27.02.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов. Вказані матеріали залучено до матеріалів справи.

02.04.2012 року представник відповідача звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про призначення автотоварознавчу експертизу. Крім того представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи.

За клопотанням представника відповідача судом було призначено автотоварознавчу експертизу та ухвалою суду від 2 квітня 2012 року провадження у справі було зупинено та за супровідним листом від 18 квітня 2012 року справу було скеровано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз .

До канцелярії суду 06.09.2012 року надійшла справа №5017/308/2012 разом з повідомленням експерта щодо неможливості проведення призначеної ухвалою суду авто товарознавчої експертизи, оскільки транспортний засіб для огляду та інші матеріали експерту не надані.

Ухвалою від 7 вересня 2012 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

Розпорядженням голови суду від 29 жовтня 2012 року за №5017/308/2012 справу №5017/308/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю.. та ухвалою від 29 жовтня 2012 року справу прийнято до провадження.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 5 листопада 2012 року справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І., ухвалою від 5 листопада 2012 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15 листопада 2012 року.

Ухвалою від 15 листопада 2012 року залучено до участі у справі іншого відповідача ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи на 17 грудня 2012 року.

Представник позивача надав до матеріалів справи заяву від 17.12.2012 року про припинення провадження у справі стосовно відповідача - ОСОБА_2. Розгляд справи було призначено на 14.01.2013р о 11:00.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. передано справу №5017/308/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-ТРАНС", ОСОБА_2 про стягнення 39614,3грн. на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю. та ухвалою від 14 січня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18 лютого 2013 року.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 18 лютого 2013 року справу передано на розгляд судді Гуляк Г.І.. та ухвалою суду від 18 лютого 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 7 березня 2013 року.

Представник позивача 25.02.2013 року надав клопотання про залучення до матеріалів справи копію пояснень гр. ОСОБА_2 та довідку про фактичний розмір збитків, вказані матеріали залучено до справи.

11 березня 2013 року представник позивача надав письмові пояснення стосовно позовних вимог, які залучено до матеріалів справи.

В свою чергу представник відповідача 11.03.2013 року надав доповнення до відзиву, в яких просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

21.03.2013 року представник позивача надав до канцелярії суду письмові обґрунтування.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача заявлену суму у розмірі 39 614,30 гривень.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як вбачається з довідки ГУ ДАІ в м. Києві від 21.10.2009р. та постанови Голосіївського районного суду від 11.11.2009 №3-11901/09 о 08:25 21.10.2009 року у м. Києві по вул. Заболотного відбулось зіткнення автомобіля "МАНВ» д/н НОМЕР_6 під керуванням водія ТОВ „АМВ-Транс" - ОСОБА_5 із автомобілем "ШевровеВ» д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2. Дана ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_5 вимог п. 2.3 (б), 10.1, 11.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною довідкою ГУ ДАІ в м. Києві та постановою Голосіївського районного суду від 11.11.2009 №3-11901/09. Зазначеною постановою суду ОСОБА_5 . визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "Шеврове" державний реєстраційний номер НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_6.

Автомобіль "Шеврове" був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №013-07-0104-30, який 12.02.2009 року, укладено між ОСОБА_6 (власник автомобіля "Шевроле") - страхувальник та ЗАТ "АСК "ОМЕГА" -страховик.

У відповідності до умов вищезазначеного договору, ОСОБА_6 зобов'язався сплачувати страхові платежі у визначений термін та виконувати інші умови договору, а ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" зобов'язалось у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу внаслідок настання страхового випадку, у порядку та в строк, передбачені договором.

Відповідно до п.2 договору, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що несуперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наступним транспортним засобом (ТЗ) та додатковим обладнанням: марка, модель ТЗ - Chevrolet Aveo ТC58U 2007 рік випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5.

Згідно з п. 2.9 договору, страхова сума - 83 000,00 грн.

Положеннями п. 3.1 договору, встановлено перелік страхових випадків -викрадення (угон) ТЗ; ДТП; протиправні дії третіх осіб; стихійне лихо; пожежа, вибух; падіння на ТЗ будь-яких предметів.

Умовами п. 3.3 договору встановлено, що франшиза (безумовна) у відсотках від розміру страхової суми, зазначеної в п. 2.9 цього договору, в разі настання: викрадення (угон) ТЗ -5,0 (п.п. 3.3.1 договору); ДТП та протиправних дій третіх осіб в залежності від наявності винної третьої особи: винна особа встановлена -0,5; винна особа відсутня - 1,5 (п.п. 3.3.2 договору); випадків згідно п.п. 3.1.4-3.1.6 цього договру -0,5 (п.п. 3.3.3 договору).

У відповідності до п. 4.4 договору, строк дії договору з 00 год. 00 хв. 22.02.2009р. і діє до 24 годин 00 хв.. 21.02.2010р.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу № 14, який було складено 15.02.2010 року ЕКСПЕРТ-СЕРВІС АВТО ПП Гайдук (надалі - звіт), вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,00 складових автомобіля "Шевроле", пошкодженого в результаті ДТП, без врахування втрати товарної вартості (ВТВ) складає 49 726 гривень (в т.ч. ПДВ 20%).

У відповідності до умов договору №013-07-0104-30 від 12.02.2009р., страхового акту від 03.03.2010р. .№ 5658-Т та розрахунку суми страхового відшкодування сума страхового відшкодування становить 39 614,30 гривень.

На виконання умов договору №013-07-0104-30 від 12.02.2009 р., за заявою ОСОБА_6 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування 21.10.2009 року, ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" перерахувало на розрахунковий рахунок Філії „Центральне РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" (вигодонабувач) страхове відшкодування у розмірі 39 614,30 грн., згідно страхового акту №5658-Т від 03.03.2010р., затвердженого президентом АСК Омега, що підтверджується платіжним дорученням №1002 від 15.03.2010р. з відповідною відміткою банку про проведення платежу.

Враховуючи вищевикладене, ПрАТ "АСК "Омега" звернулось до відповідача з регресною вимогою вих. №6307 від 11.10.2011 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди в сумі 39 614,30 гривень у місячний строк, з урахуванням положень ст.ст. 993, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування". Зазначена вимога була отримана ТОВ „АМВ-Транс" 19.10.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Між тим, як стверджує позивач, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді і задоволення та грошові кошти у розмірі 39 614,30 грн. ТОВ „АМВ-Транс" у добровільно порядку не сплачено.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ПрАТ "АСК "Омега" права зворотної вимоги до відповідача та направлені на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АМВ-Транс" матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 39 614,30 гривень.

Відповідач вимоги позивача не визнає вказуючи на те, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва було визнано винним ОСОБА_2 за скоєне ДТП 21.10.2009 року 08:15 год. у місті Києві на вул.. Ак. Заболотного, автомобіль „Шеврове" під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем „Субару" під керуванням ОСОБА_9, та постановою Голосіївського районного суду міста Києва було визнано винним ОСОБА_5 водія автомобіля „Ман", крім механічних пошкоджень автомобілем „Ман", пошкодження було отримано від зіткнення з автомобілем „Субару", винним є сам водій автомобіля „Шеврове".

Крім того представник відповідача вказує на те, що фактично було пошкоджено праву частину автомобіля „Шеврове", що вбачається з фото-таблиці.

Відповідач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на ст..1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідності частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином на думку представника відповідача ТОВ „АМВ-Транс" повинно відшкодувати затрати пов'язані з ремонтом пошкоджень яких автомобіль „Шеврове" отримав в результаті зіткнення з автомобілем „Ман", оскільки істотними обставинами в даному випадку є завданні ушкодження автомобілю „Шеврове" його водієм в результаті зіткнення з автомобілем „Субару", тому позивач неправомірно звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди у розмірі 39 614,30 гривень.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

За змістом ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996р. N 85/96-ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування" визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 16 Закону України „Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору, що цілком кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 2 зазначеного Закону, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про страхування" страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування" страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" перейшло в межах суми 39 614,30 гривень право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено матеріалами справи, згідно довідки ГУ ДАІ в м. Києві від 21.10.2009р., транспортний засіб -автомобіль "МАН" водій знаходиться у трудових стосунках з товариством з обмеженою відповідальністю „АМВ-Транс", яким спричинено ДТП, що потягнуло за собою нанесення шкоди автомобілю "Шеврове" належить ОСОБА_6.

В силу вимог ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однією з умов цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України є безпосередній причинений зв'язок між шкодою і неправомірними діями чи бездіяльністю особи, що її завдала.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2009 року ОСОБА_5 було визнано винним у скоєні правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП, а саме наїзд на припарковані транспортні засоби.

При цьому, вина особи, яка керувала автомобілем "МАН", яким керував ОСОБА_5, який працює водієм ТОВ „АМВ-Транс", встановлена у судовому порядку за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2009р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року у справі №34/233 позов ПАТ „Акціонерна страхова компанія „Северн" задоволено повністю стягнуто з ПАТ „АСК „Омега" 8 529,30 гривень та з ТОВ „АМВ-Транс" 28 714,62 гривень шкоди. Судовим рішенням та постановами встановлено, що ДТП за участю автомобілів „Субару" та „Шеврове" відбулося о 08:15 год., та через 10 хвилин о 08:25 год. уже на припарковані автомобілі здійснив наїзд автомобіль „Ман".

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу № 14, який було складено 15.02.2010 року ЕКСПЕРТ-СЕРВІС АВТО ПП Гайдук, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Шевроле", пошкодженого в результаті ДТП, без врахування втрати товарної вартості (ВТВ) складає 49 726 гривень (в т.ч. ПДВ 20%).

Як вбачається з фото-таблиці та письмових пояснень учасників ДТП автомобіль „Ман" спричинив механічні ушкодження автомобілю „Шеврове" по правому боку та згідно довідки вартості матеріального збитку розмір складає 24 924,07 гривень.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частиною 5 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином факт того, що шкоду автомобілю "Шевроле" завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія та не надано доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Статтею 28 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься зокрема шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ПрАТ "АСК "Омега" на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування", ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України виникло право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю „АМВ-Транс" у межах фактичних витрат на суму 24 924,07 гривень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ "АСК "Омега" та стягнення з відповідача в порядку регресу суми коштів у розмірі 24 924,07 грн., в якості відшкодування матеріальної шкоди, оскільки фактично при наїзді було пошкоджено усю праву частину автомобіля „Шеврове".

Стосовно відповідача ОСОБА_2 суд вважає, оскільки позивач із заявою про відшкодування шкоди до ОСОБА_2 не звертався, надав письмові пояснення щодо порушень своїх прав або інтересів відповідачем ОСОБА_2 не вбачається, то у цій частині суд відмовляє .

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-ТРАНС" (65033 м. Одеса вул. Василя Стуса, 2/1, код ЄДРПОУ 3109979) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17 А, ід. код 21626809) 24 924 /двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять чотири/ гривни 7 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 1065 (одна тисяча шістдесят п'ять/ гривень.

3. В решті вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 26 березня 2013 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.