Постанова

від 26.03.2013 по справі 1570/5132/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5132/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державного підприємства Ремонтно-будівельне управління №5 Одеського міського ПБ рембудтреста до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ДП) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 27.04.2012 року по 08.05.2012 року відповідачем (далі ДПІ) була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ДП з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Забудова Світу» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1634/22-4/03331625 від 16.05.2012 року, яким було встановлено порушення ДП п.198.1, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (далі ПК), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 227343 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 30177 грн. та за липень 2011 року на суму 197166 грн., та п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 261444 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 1642 грн. та за 2-3 квартал 2011 року на суму 261444 грн. (в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 259802 грн.). На підставі цього акту ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.06.2012 року №0000512240, яким ДП збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 270636,00 грн., в тому числі за основним платежем 227343 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 49293 грн., а також від 05.06.2012 року №0000502240, яким ДП було збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності, в сумі 261445 грн., в тому числі 261444 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. За наслідками адміністративного оскарження скарги ДП залишені без задоволення, а відповідно спірні рішення ДПІ без змін. Позивач вважає неправомірними викладені в акті перевірки висновки ДПІ щодо наявності порушень, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Крім цього, позивач вважає, що вказана перевірка була проведена з грубим порушенням встановленого порядку та за відсутності у ДПІ повноважень на проведення такої перевірки. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії ДПІ стосовно проведення перевірки та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 05.06.2012 року №0000512240 та №0000502240.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях (т.1 а.с. 3-8, 55-58 т.2 а.с. 27-29).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.1 а.с. 29-31) пояснивши при цьому, що здійснюючи перевірку та приймаючи спірні рішення, ДПІ діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. З зазначених підстав представник просив суд відмовити ДП у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на нормах права.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ДП зареєстроване та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків.

В період з 27.04.2012 року по 08.05.2012 року ДПІ була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ДП з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Забудова Світу» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1634/22-4/03331625 від 16.05.2012 року, яким було встановлено порушення ДП п.198.1, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 ПК, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 227343 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 30177 грн. та за липень 2011 року на суму 197166 грн., та п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 261444 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 1642 грн. та за 2-3 квартал 2011 року на суму 261444 грн. (в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 259802 грн.) (т.1 а.с.16-23, 125-141).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у перевіряємому періоді було віднесено до складу валових витрати по операціям з ТОВ «Забудова Світу» в загальній сумі 1136714 грн., та ПДВ по цим операціям в сумі 227343 грн. до свого податкового кредиту. Разом з тим, в ході проведення перевірки вказаного підприємства було встановлено відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, а тому ДП не мало права відносити витрати по таким операціям до складу валових та ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту у перевіряємому переіоді.

На підставі цього акту перевірки №1634/22-4/03331625 від 16.05.2012 року, ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.06.2012 року №0000512240, яким ДП збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 270636,00 грн., в тому числі за основним платежем 227343 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 49293 грн., а також від 05.06.2012 року №0000502240, яким ДП було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності, в сумі 261445 грн., в тому числі 261444 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 9, 10).

Суд вважає обґрунтованими викладені у акті перевірки висновки ДПІ про наявність порушень з наступних підстав.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.138.6 цієї статті собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.4. цієї статті якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п.198.6. цієї статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що право платника податку на віднесення витрат до складу валових та право на включення ним ПДВ до свого податкового кредиту виникає за наявності відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, належним чином оформленої податкової накладної з ПДВ, та наявності зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що з метою здійснення господарської діяльності в 2011 році ДП укладало договори субпідряду з ТОВ «Забудова Світу» на виконання ремонтних робіт та здійснювало розрахунки за ці роботи, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме відповідними договорами, податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, розрахунковими документами, у зв'язку з чим ДП правомірно віднесло витрати по таким операціям до складу валових та ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту (т.1 а.с. 162-250, т.2 а.с. 1-4, 50-70).

З пояснень представників позивача та матеріалів справи (в тому числі з акту спірної перевірки) вбачається, що основним видом діяльності ДП є виконання ремонтно-будівельних робіт, а також діяльність у сфері інжинірингу (т.1 а.с.16 (оборот), т.2 а.с.38-39).

В ході розгляду справи, не зважаючи на неодноразові пропозиції суду, позивачем не було надано жодного доказу того, що договори субпідряду з ТОВ «Забудова Світу» укладалися ДП з метою здійснення ним статутної будівельної діяльності, а отримані від вказаного контрагента будівельні та інші роботи якимсь чином використовувалися ДП у власній господарській діяльності.

Крім цього, з акту ДПІ у Печерському районі м.Києва №298/22-3/37242411 від 16.03.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Забудова Світу» з питань підтвердження отриманих даних від платників податків за період з 01.09.2010 року по 30.09.2011 року» вбачається, що останнє не має адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, основних фондів, на підприємстві працює лише одна особа - директор підприємства, і в ході цієї звірки встановлено відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання господарських зобов'язань (т.1 а.с. 64-124).

Встановлені вказаною перевіркою обставини щодо відсутності фактів реального здійснення ТОВ «Забудова Світу» господарських операцій підтверджуються також письмовими поясненнями директора цього підприємства ОСОБА_1, в яких він пояснив, що став директором ТОВ «Забудова Світу» за винагороду, але будь-якої господарської діяльності не здійснював, будь-яких господарських договорів не укладав та не підписував первинні та звітні документи, пов'язані з такою діяльністю (т.2 а.с.96-97).

Такі пояснення ОСОБА_1 підтверджуються також висновком почеркознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 25.04.2012 року №135, згідно якого що всі фінансові та інші документи, крім реєстраційної картки Ф№3 від 02.12.2010 року, підписані не ОСОБА_1, який є директором ТОВ «Забудова Світу», а іншою особою (т.2 а.с.77-95).

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки ДПІ про відсутність у ДП права на включення до складу валових витрат по операціям з ТОВ «Забудова Світу», а також права на включення до складу податкового кредиту ПДВ по цим операціям, оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи, на які посилався позивач в обґрунтування позову, не можуть вважатися належними доказами здійснення цих господарських операцій та їх зв'язку з основною діяльністю ДП, і тому судом до уваги не приймаються, а інших, заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині позивачем надано суду не було.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення від 05.06.2012 року №0000512240, яким ДП збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 270636,00 грн., в тому числі за основним платежем 227343 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 49293 грн., а також від 05.06.2012 року №0000502240, яким ДП було збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності, в сумі 261445 грн., в тому числі 261444 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ДП про визнання протиправними та скасування цих спірних рішень не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи позивача про те, що вказані первинні документи були отримані від ТОВ «Забудова Світу» правомірно і вони не визнані недійсними, суд до уваги не приймає, оскільки на думку суду вказані документи можуть бути прийняті до уваги за умови підтвердження здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом та їх зв'язку з господарською діяльністю ДП, що позивачем ані в ході перевірки, ані в ході судового розгляду справи доведено не було.

Також позивачем не було надано суду будь-якого обґрунтування неправомірності дій ДПІ щодо проведення перевірки, і в ході розгляду справи судом не було встановлено порушень ДПІ вимог законодавства підчас перевірки, у зв'язку з чим також не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України , ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державного підприємства Ремонтно-будівельне управління №5 Одеського міського ПБ рембудтреста до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено акт №1634/22-4/03331625 від 16.05.2012 року, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000502240 та №0000512240 від 05.06.2012 року, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Повний текст постанови складено 26 березня 2013 року.