Постанова

від 22.03.2013 по справі 1570/5039/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5039/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Громовій К.Д.

за участю: представника позивача - Бондарчук І.І. (за довіреністю),

представника відповідача - Тараненко Р.Ю.(за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродукт-Барвінок» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000632250.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», за результатами якої відповідачем складено акт № 784/23-513/30047378 від 13.02.2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено сплату податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 133146,71 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632250 від 07.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 133146,71 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач зазначає, що не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в досудовому порядку до податкових органів, та за результатами розгляду його скарг, податкове повідомлення - рішення №0000632250 від 07.03.2012 року залишено без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень, викладених в акті перевірки, посилаючись на те, що ним при включенні до складу податкового кредиту у лютому 2011 року відповідних спірних сум дотримано вимоги податкового законодавства, а реальність господарських операцій позивача з його контрагентом підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі, договорами поставки нафтопродуктів з ТОВ «Амарант Ойл» та додатковими угодами до них, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про оплату отриманого товару та іншими супутніми документами. При цьому, як зазначає позивач, вказані документи були надані позивачем податковому органу при проведенні перевірки. Разом з цим, позивач посилався на те, що підставою для висновків акту перевірки став акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 16.12.2011 року №333/23-214/37010145 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Амарант Ойл» за лютий-березень 2011 року, яким, зокрема, встановлено відсутність поставок ТОВ «Амарант Ойл» у лютому-березні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Між тим, як стверджує позивач, у ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» наявні працівники, автомобільний транспорт, устаткування, необхідне для здійснення роздрібної та оптової торгівлі нафтопродуктами, зокрема, дизельним пальним, бензином, приміщення та обладнання АЗС у м. Одесі та Одеській області, а також у його контрагента наявні трудові та виробничі ресурси, складські приміщення для здійснення господарської діяльності, а отже, на думку позивача, висновки акту перевірки не відповідають дійсності.

Таким чином, позивач вважає, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та помилковими, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі цього акту перевірки та за наслідками розгляду скарг, підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.48-55), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 133146,71 грн., оскільки включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 133146,71 грн. у лютому 2011 року по нікчемним угодам, укладеним з ТОВ «Амарант Ойл», що підтверджується висновками акту перевірки. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, є правомірним, а отже скасуванню не підлягає.

Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2013 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додаткових поясненнях до позову та на надані докази.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, показання свідка, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродукт-Барвінок» (надалі - TOB «Одеснафтопродукт-Барвінок», позивач) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.08.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1,а.с.25).

Судом встановлено, що на момент перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т.1, а.с.33), яка у подальшому реорганізована в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, та у період, за який проводилась перевірка, TOB «Одеснафтопродукт-Барвінок» було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість, що підтверджується п. 2.4 акту перевірки (а.с.9), та не заперечувалось сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.02.2012 року №313, відповідно до пп.79.2 ст.79 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси - Максімкіною Т.Г. проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Амарант Ойл» за лютий 2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт від 13.02.2012 року №784/23-513/300347378, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 133146,71 грн. за лютий 2011 року (т.1, а.с.8-14,168-174).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року №0000632250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133146,71 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. за порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (т.1,а.с.15).

Судом встановлено, що позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та винесеним податковим повідомленням-рішенням, скористався досудовим порядком оскарження та звернувся 27.03.2012 року із відповідною скаргою до Державної податкової служби в Одеській області (т.1,а.с.34-38). Державною податковою службою в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.05.2012 року № 12553/10/10-2007, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.03.2012 року №0000632250 залишено без змін, а первинна скарга генерального директора ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» - залишена без задоволення (т.1, а.с.43-45).

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням та рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» звернулось до Державної податкової служби України із відповідною скаргою від 05.06.2012 року за №106 (т.1,а.с.39-42).

07.08.2012 року за № 82/0/61-12/10-2115 Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.03.2012 року № 0000632250 та рішення ДПС в Одеській області, прийняте за розглядом первинної скаргу, а скаргу товариства - без задоволення (т.1, а.с.46-47).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість.

Так, в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ «Амарант Ойл» (код за ЄДРПОУ 37010145) за лютий 2011 року суб'єктом господарювання під час перевірки було надано такі завірені копії документів: податкові накладні, видаткові накладні, отримані від ТОВ «Амарант Ойл» (код за ЄДРПОУ 37010145), договори поставки нафтопродуктів №01 від 04.01.2011 з додатками, платіжні доручення щодо сплати покупцем ТМЦ, журнал-ордер по рахунку 631 з ТОВ «Амарант Ойл» (код ЄДРПОУ 37010145) за лютий 2011 року, перелік автобензовозів, які знаходяться на балансі ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ.

При цьому, в акті зазначається, що відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 04.01.2011 року № 01, ТОВ «Амарант Ойл» зобов'язаний передати у власність Покупцеві, а Покупець - ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» прийняти та оплатити товар; марка, вид, кількість та вартість товару вказується у видаткових накладних чи актах прийняття-здачі, які виписуються на кожну партію товару. Також, в акті зазначається про те, що згідно додаткових угод до вказаного договору: №10 від 04.02.2011 року, № 12 від 10.02.2011 року, № 13 від 24.02.2011 року, №11 від 10.02.2011 року, №15 від 24.02.2011 року, №16 від 25.02.2011 року, №14 від 24.02.2011 року, продавець зобов'язаний поставити у власність Покупця на пунктах навантаження: склади ПММ «Світанок Ойл Трейд», склади ПММ в/ч А-2238, склади ТОВ «Рута Нова-К» та до місць призначення: АЗС №1, №4, №7, №11, №12, №5, АЗС №5 «Ікс-ойл» (місце зберігання ТОВ «ОНП-Барвінок») бензин А-95, А-76, дизельне паливо у відповідній кількості. Продавець зобов'язується забезпечити завантаження товару на транспорт Покупця. Транспортні витрати по перевозці товару до пункту призначення здійснюються за рахунок Покупця. Також, в акті зазначається що по кожній з операцій позивачем надано видаткові та податкові накладні, платіжні документи щодо оплати товару, а також товарно-транспортні накладні, однак не зазначено, на підставі якої ТТН ТОВ «Амарант Ойл» було поставлено товар в пункті призначення; з якого складу ТОВ «Амарант Ойл» було здійснено поставку; хто має договір зберігання на складах ПММ «Світанок Ойл Трейд», складах ПММ в/ч А-2238, складах ТОВ «Рута Нова-К», складах м. Кременчуг та хто сплачує за відповідні послуги; хто відпустив вищезазначений товар зі складів ПММ «Світанок Ойл Трейд», складів ПММ в/ч А-2238, складів ТОВ «Рута Нова-К» - Кілія, складів м. Кременчуг до ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» - відповідно до додаткових угод; на деяких ТТН не має підпису та печатки ТОВ «Амарант Ойл». Тому, як зазначає відповідач, не можливо підтвердити реальність здійснення транспортування товару з пункту навантаження ТОВ «Амарант Ойл» (власних, орендованих чи за договором зберігання).

Крім того, доходячи висновку про порушення позивачем вимог п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач взяв до уваги відомості, зазначені в акті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 16.12.2011 року № 333/23-214/37010145 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Амарант Ойл» за лютий-березень 2011 року (т.1, а.с.221-233), посилаючись на те, що оскільки контрагенти-постачальники не поставили на адресу ТОВ «Амарант Ойл» товар, то відповідно ТОВ «Амарант Ойл» не могло поставити цей товар на адресу інших контрагентів-покупців. Наслідком діяльності підприємства ТОВ «Амарант Ойл» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. У результаті порушення ТОВ «Амарант Ойл» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер, а правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Таким чином, як зазначає відповідач, в ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення підприємством ТОВ «Амарант Ойл» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємством ТОВ «Амарант Ойл» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, 187, 188 Податкового кодексу України. Враховуючи вищевикладене, усі операції купівлі-продажу підприємства ТОВ «Амарант Ойл» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, відповідач в акті перевірки зазначає, що в порушення п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» безпідставно включено до складу податкового кредиту у лютому 2011 року суму ПДВ у розмірі 133146,71 грн. по постачальнику ТОВ «Амарант Ойл», чим занижено сплату податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 133146,71 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

04.01.2011 року за № 01 між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів (т.1,а.с.70), згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) у відповідності з умовами даного Договору (п.1.1 Договору). Марка, вид, кількість і ціна товару вказуються у видаткових накладних чи в актах приймання-передачі, які виписуються на кожну партію товару, і є невід'ємною частиною даного Договору (п.2.1. Договору). Товар за даним договором поставляється Покупцеві партіями на підставі заявки на умовах DAP (у місті призначення), DAT (на терміналі) (п.2.1 Договору). Кількість поставки товару встановлюється відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної. Розмір мінімальної товар-партії - 1 автомобіль (бензовоз) (п.2.2 Договору). Продавець зобов'язується забезпечити Покупця кожного місяця належною документацією - видаткові накладні (акти приймання-передачі, податкові накладні, рахунки, акти звірок) (п.4.1 Договору). Всі зміни та доповнення до даного договору вносяться згідно письмової згоди сторін та оформлюються у вигляді додатку до нього з підписами сторін (п.5.1 Договору).Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.5.4 Договору).

Так, судом встановлено, що:

- 04.02.2011 року між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладено додаткову угоду №10 до договору №1 від 04.01.2011 року (т.1, а.с.71), згідно умов якої Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: бензин А-95 на суму 37062,02 грн. у кількості 3,277 тонн на пункті навантаження: склади ПММ «Світанок Ойл Трейд» на умовах самовивозу автотранспортом Покупця (п.1, п.2 Угоди);

- 10.02.2011 року між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладено додаткову угоду №11 до договору №1 від 04.01.2011 року (т.1, а.с.75), згідно умов якої Продавець зобов'язується поставити у власність Покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: дизельне паливо на суму 175756,80 грн. у кількості 18,598 тонн до місця призначення АЗС №1, АЗС № 4 - м. Одеса, АЗС с. Бузиново Одеської області на умовах франко-ємкість (п.1,п.2 Угоди);

- 10.02.2011 року між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладено додаткову угоду №12 до договору №1 від 04.01.2011 року (т.1, а.с.81), згідно умов якої Продавець зобов'язується поставити у власність Покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: бензин А-76 на суму 38742,75 грн. у кількості 3,734 тонн на пункті навантаження: склади ПММ в/ч А-2238 на умовах самовивозу автотранспортом Покупця (п.1,п.2 Угоди);

- 24.02.2011 року між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладено додаткову угоду №13 до договору №1 від 04.01.2011 року (т.1, а.с.85), згідно умов якої Продавець зобов'язується поставити у власність Покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: бензин А-76 на суму 72563,76 грн. у кількості 7,031 тонн на пункті навантаження: склади ПММ в/ч А-2238 на умовах самовивозу автотранспортом Покупця (п.1, п.2 Угоди);

- 24.02.2011 року між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладено додаткову угоду №14 до договору №1 від 04.01.2011 року (т.1, а.с.90), згідно умов якої Продавець зобов'язується поставити у власність Покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: бензин А-95 на суму 57272,10 грн. у кількості 5,320 тонн до місця призначення АЗС №9 ТОВ «Ікс Ойл» м. Одеса (зберігання ТОВ «Одеснафтопродукт Барвінок» на умовах франко-ємкість (п.1, п.2 Угоди);

- 24.02.2011 року між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладено додаткову угоду №15 до договору №1 від 04.01.2011 року (т.1, а.с.95), згідно умов якої Продавець зобов'язується поставити у власність Покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: дизельне паливо на суму 119240,80 грн. у кількості 12,597 тонн на пункті завантаження склади ПММ ТОВ «Рута Нова-К» нафтобаза м. Кілія на умовах самовивозу автотранспортом Покупця (п.1, п.2 Угоди);

- 25.02.2011 року між ТОВ «Амарант Ойл» (Продавець) та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (Покупець) укладено додаткову угоду №16 до договору №1 від 04.01.2011 року (т.1, а.с.102), згідно умов якої Продавець зобов'язується поставити у власність Покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: дизельне паливо на суму 298242,00 грн. у кількості 31,062 тонн до місця призначення АЗС №4 м. Одеса, АЗС с. Монаши, АЗС с. Старокозаче, АЗС с. Краснознаменка - Одеська область, ТОВ «Одеснафтопродукт - Барвінок» на умовах франко-ємкість (п.1, п.2 Угоди).

За угодами №10, №12, №13, №15, Продавець зобов'язується забезпечити завантаження товару на транспортні засоби Покупця у пункті наливу; транспортні витрати по перевозці товару до пункту призначення здійснюються за рахунок Покупця з складанням належним чином оформленої ТТН; за угодами №11, №14, №16 транспортні витрати по перевозці товару до пункту призначення здійснюються за рахунок Продавця з складанням належним чином оформленої ТТН.

Згідно з п.3, п.4 вказаних додаткових угод, Покупець зобов'язаний оплати товар на протязі 10 календарних днів з дати виставлення рахунку. Дані Додаткові угоди є невід'ємною частиною Договору №1, який складених у 2-х екземплярах, має однакову юридичну силу, підлягає негайному виконанню сторонами, набирає чинності з дати підписання Сторонами.

Вказані додаткові угоди підписані від ТОВ «Амарант Ойл» директором ОСОБА_5 та від ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» генеральним директором ОСОБА_6.

Передача товару від ТОВ «Амарант Ойл» до ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» згідно вищевказаних додаткових угод підтверджується відповідними видатковими накладними: №РН-0000012 від 04.02.2011 року на суму 37062,02 грн.; №РН-0000014 від 11.02.2011 року на суму 175756,80 грн.; №РН-0000015 від 10.02.2011 року на суму 38742,75 грн.; №РН-0000022 від 24.02.2011 року на суму 72563,76 грн.; №РН-0000023 від 24.02.2011 року на суму 57272,10 грн.; №РН-0000026 від 24.02.2011 року на суму 119240,80 грн.; №РН-0000027 від 26.02.2011 року на суму 298242,00 грн. (т.1, а.с.71,75,81,85,90,95 -зворотній бік, а.с.103); поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними: від 04.02.2011 року №143166 на бензин А-95 у кількості 4226 л., від 11.02.2011 року на дизпаливо у кількості 5610 л., 18940 л., 5320 л.; від 10.02.2011 року №143168 на бензин А-76,А-80 у кількості 5025 л.; від 24.02.2011 року №143176 та №143177 на бензин А-76,А-80 у кількості 4226 л. та 5025 л.; від 24.02.2011 року на бензин А-95 у кількості 5,3200 т.; від 25.02.2011 року №143181 та №143182 на дизпаливо у кількості 8085 л. та 6712 л.; від 26.02.2011 року на дизельне паливо у кількості 5,0630 т., 51660 т., 51910 т.,156420 т. згідно видаткової накладної №РН-0000027 від 26.02.2011 року (а.с.73,77-79,83,87-88,92,97-98,106-109); а також витягом з журналу реєстрації довіреностей ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 року, виданих на прийняття пального від ТОВ «Амарант Ойл» з боку уповноваженої особи позивача Стрельченко В.Я. (т.1, а.с.111).

Згідно вищеказаних товарно-транспортних накладних, автопідприємствами виступали: ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», ТОВ «Рута Нова-К», ПП «Транспортний союз», ПП «Іванов», відповідно замовником та вантажовідправником виступали як ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» так і ТОВ «Амарант Ойл», вантажоодержувачем - ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок»; також в ТТН зазначені: прізвище водіїв, дані транспортного засобу, відомості щодо кількості дизельного палива та бензину, які відповідають даним видаткових накладних, зазначено уповноважених осіб, які здали та прийняли товар.

При цьому, на підтвердження того, що придбані бензин та дизпаливо згідно додаткових угод перевозились, зокрема, позивачем, останнім надано до суду: перелік автобензовозів, що знаходяться на балансі ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», призначених для завозу нафтопродуктів на АЗС підприємства, які і зазначені у ТТН, де перевізником виступало ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок»; на підтвердження того, що бензин та дизпаливо згідно додаткових угод постачались, в тому числі, з боку ТОВ «Амарант Ойл», позивачем надано до суду копії: договору №06-10/1 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 06.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Амарант Ойл» та ФОП ОСОБА_8 (т.1,а.с.128-129).

Також, на підтвердження того, що навантаження та розвантаження товару здійснювалось за місцями, що зазначені у додаткових угодах та у ТТН, позивачем до суду надано: копію договору №28/2010 від 15.04.2010 року, укладеного між ТОВ «Амарант Ойл» та в/ч А 2238 про надання послуг військовою частиною А 2238 з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів (т.1,а.с.125-127); копію листа ТОВ «Рута Нова-К» від 20.02.2012 року №106, наданого на адресу ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», відповідно до якого ТОВ «Рута Нова-К» підтверджує видачу нафтопродуктів і завантаження на транспорті засоби з нафтобази ТОВ «Рута Нова-К» м. Кілія, отримувач ТОВ «Амарант Ойл», а саме: 11.02.2011 року дизпаливо в кількості 18,598 т., 24.02.2011 року дизпаливо в кількості 12,597 т., 26.02.2011 року дизпаливо в кількості 31,062 т., із зазначенням також даних щодо водіїв та автомобілів, що здійснювали перевезення (т.1,а.с.100); копію листа ТОВ «Ікс Ойл» від 21.02.2012 року №21, наданого на адресу ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», відповідно до якого ТОВ «Ікс Ойл» підтверджує, що у відповідності з договором між ТОВ «Ікс Ойл» і ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» від 01.09.2009 року №4, ними 24.02.2011 року був прийнятий на зберігання бензин А-95 в кількості 5,32 т.; відповідно ТТН від 24.02.2011 року, автоперевізником виступав ПП «Транспортний союз», автомобіль НОМЕР_2, водій ОСОБА_9, замовник - ТОВ «Амарант Ойл», вантажоотримувач - ТОВ «Ікс Ойл» (зберігання ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок»), пункт завантаження - м. Кременчук (т.1,а.с.94).

Про фактичне надходження та оприбуткування вказаного товару, отриманого від ТОВ «Амарант Ойл», свідчать також касові чеки (Х-звіти) підприємства за відповідний період із зазначенням виду та кількості нафтопродуктів (т.1,а.с.177-179), журнал-ордер та відомість по рахунку №631 з вітчизняними постачальниками за лютий 2011 року (т.1,а.с.200).

В свою чергу, на підтвердження наявності місць для розміщення та зберігання придбаних бензину та дизельного пального, позивачем надано перелік АЗС, що експлуатуються ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», які, в свою чергу, і були визначені як у додаткових угодах, так і в ТТН, як місця розвантаження та доставки придбаного товару (т.1, а.с.131).

Крім того, позивачем на підтвердження придбання та наявності у його контрагента ТОВ «Амарант Ойл» товару, який в подальшому за вищевказаними додатковими угодами придбав позивач, до суду надано копії видаткових накладних: №27 від 04.02.2011 року, №24 від 11.02.2011 року, №68 від 10.02.2011 року, №97 від 24.02.2011 року, №250 від 24.02.2011 року, №25 від 24.02.2011 року, №26 від 25.02.2011 року, виданих ТОВ «Амарант Ойл» постачальниками - ТОВ «Пейд», ТОВ «Рута Нова-К», ТОВ «Юні-Сервіс», ТОВ «Нафтосінтез», які також підтверджують факт наявності товару у ТОВ «Амарант Ойл» (т.1, а.с.74,80,84,89,93,99,110). Як вбачається з цих накладних, ТОВ «Амарант Ойл» його контрагентами було поставлено саме ту кількість товару (дизельного пального та бензину), яка в подальшому реалізована ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок».

Судом встановлено, що ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» здійснило оплату отриманого від ТОВ «Амарант-Ойл» пального, що підтверджується платіжними дорученнями: №11574 від 07.02.2011 року на суму 37062 грн.; №11583 від 10.02.2011 року на суму 175756,80 грн.; №11582 від 10.02.2011 року на суму 38742,75 грн.; №11634 від 24.02.2011 року на суму 72563,76 грн.; №11657 від 28.02.2011 року на суму 57272,10 грн.; №11635 від 24.02.2011 року на суму 119240,80 грн.; №11638 від 25.02.2011 року на суму 250000 грн.; №11656 від 25.02.2011 року на суму 48242 грн. (т.1, а.с.72,82,86,91,96 - зворотній бік, 76,104-105).

Разом з цим, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних: від 04.02.2011 року №1, від 10.02.2011 року №3, від 10.02.2011 року №4, від 24.02.2011 року №15, від 24.02.2011 року №16, від 24.02.2011 року №17, від 25.02.2011 року №18 (т.1, а.с.72, 76 - зворотній бік, 82, 86, 91, 96, 104 - зворотній бік), отриманих від постачальника бензину та дизельного пального - ТОВ «Амарант Ойл», які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання бензину та дизельного пального та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вказані податкові накладні скріплені печаткою ТОВ «Амарант Ойл» та підписані Савчук Н.Л., якій відповідно до наказу директора ТОВ «Амарант Ойл» від 12.04.2010 року з 23.04.2010 року доручено виписувати та підписувати податкові накладні (т.2, а.с.4).

Судом встановлено, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента на кількість товару відповідно до укладених додаткових угод та згідно товарно-транспортних накладних, що поміж іншого, підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2011 року (т.1, а.с.157-160).

Суму податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2011 року та додатком №5 до неї (т.1, а.с.153-156).

Позивачем в свою чергу, на підтвердження належності здійснення його контрагентом ТОВ «Амарант Ойл» операцій з поставки дизельного палива та бензину позивачу, за якими останній відніс спірні суми до податкового кредиту, було надано до суду копії: довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №223311, згідно якої одним із видів діяльності ТОВ «Амарант Ойл» за КВЕД є оптова торгівля паливом, посередництво в торгівлі паливом (т.1,а.с.139); довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців станом на 17.02.2012 року, з якої вбачається, що ТОВ «Амарант Ойл» зареєстровано як юридична особа та відносно нього у лютому 2011 року не вносилось жодних записів щодо відсутності вказаної юридичної особи за її місцезнаходженням (т.1,а.с.133-139); статуту ТОВ «Амарант Ойл» (т.1, а.с.140-146); довідки про взяття на облік як платника податків ТОВ «Амарант Ойл» (т.1,а.с.147); свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Амарант Ойл» платником ПДВ, на підтвердження можливості виписувати податкові накладні (т.1, а.с.148).

Також, у судовому засіданні 15.02.2013 року в якості свідка судом допитаний директор ТОВ «Амарант Ойл» ОСОБА_5, який підтвердив наявність між ним та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» договірних відносин з постачання дизельного палива та бензину у лютому 2011 року, та їх виконання, і пояснив суду, що ТОВ «Амарант Ойл» укладено з ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» договір поставки нафтопродуктів №01 від 04.01.2011 року, із укладанням на кожну партію поставки товару додаткових угод. Транспортні витрати на перевезення товару, придбаного ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» покладались на як на ТОВ «Амарант Ойл», так і на ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок». Також, свідок зазначив, що коли обов'язок перевезення покладався на ТОВ «Амарант Ойл», таке перевезення здійснювалось не особисто ТОВ «Амарант Ойл», а іншими підприємствами-перевізниками на договірних відносинах між ними та ТОВ «Амарант Ойл». Крім того, свідок пояснив, що одним автотранспортним засобом, який в свою чергу поділений на декілька секцій для перевезення пального, можливо було здійснювати перевезення товару (пального) в різні пункти поставки товару.

Як вбачається з вищевказаних первинних документів, за відповідними господарськими операціями позивач придбав у його контрагента товар (дизельне пальне та бензин) для подальшого використання (реалізації) у межах господарській діяльності.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №583868 (т.1,а.с.132), одним з видів діяльності позивача за КВЕД є: 47.30 - роздрібна торгівля пальним, 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.12 - діяльність посередників у торгівлі паливом.

В підтвердження того, що позивач мав можливість здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним, оптової торгівлі паливом, останнім надано документи, що підтверджують наявність у ТОВ «Одеснафтопродукт - Барвінок» основних фондів, а саме копії: договору оренди нерухомого майна №558/II-10 від 01.12.2010 року, укладеного позивачем з ДП «Роснафтотранс-Україна» та акту приймання-передачі від 01.12.2010 року, згідно якого ТОВ «Одеснафтопродукт - Барвінок» прийнято у тимчасове оплатне користування нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення, бокси для автомобільного господарства, замощену площадку (а.с.112-114), перелік автобензовозів, які знаходяться на балансі позивача, призначених для завозу нафтопродуктів на АЗС (а.с.130), перелік АЗС, що експлуатуються позивачем (а.с.131).

Як вже зазначено судом, за спірними господарськими операціями із ТОВ «Амарант Ойл» позивач відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту у лютому 2011 року.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках реквізити, визначені п.п. а) - п.п. и).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, були надані податкові декларації та податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вже встановлено судом, позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні та інші супровідні документи, відповідно до договору та додаткових угод до нього на кількість придбаного товару, що, поміж іншого, підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних. Також, як встановлено судом, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, що також підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Водночас, суд зазначає, що єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Таким чином, позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товару від контрагента-постачальника ТОВ «Амарант Ойл» та його оприбуткування, та придбання цього товару з метою подальшого товару (дизельного пального та бензину) у власній господарській діяльності.

Суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача (контрагенти контрагентів позивача) не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку.

Більш того, як встановлено судом, контрагентом позивача - ТОВ «Амарант Ойл» було подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року із відображенням податкових зобов'язань, зокрема по контрагенту ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (т.1, а.с.247-250, т.2, а.с.1-3) та сплачено ПДВ за лютий 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням №731 від 24.03.2011 року (т.2, а.с.9).

Проте, відповідачем у акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Дніпрокомплект» за лютий-березень 2011 року, проведеною 01.08.2011 року (акт перевірки №3445/23-206/25018797) встановлено їх завищення у сумі 164108,38 грн. (в частині взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Амарант Ойл»), внаслідок встановленої нікчемності правочинів, укладених між вказаними підприємствами. Перевіркою ПП «Дніпрокомплект» встановлено порушення ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.(т.1, а.с.13).

Як вже зазначалось судом, ТОВ «Амарант Ойл» придбало дизельне паливо та бензин, які ним в подальшому були реалізовані позивачу, від постачальників - ТОВ «Пейд», ТОВ «Рута Нова-К», ТОВ «Юні-Сервіс», ТОВ «Нафтосінтез», що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та листами ТОВ «Амарант Ойл», наданими на адресу ТОВ «Пейд», ТОВ «Рута Нова-К», ТОВ «Юні-Сервіс», ТОВ «Нафтосінтез» (т.1,а.с.183-184, 186).

Тобто, серед постачальників ТОВ «Амарант Ойл», за господарськими операціями з якими ТОВ «Амарант Ойл» придбав у лютому 2011 року пальне, яке було реалізовано ним у подальшому ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», - відсутній такий контрагент як ПП «Дніпрокомплект», а отже враховуючи викладене є незрозумілим посилання в акті перевірки як на підставу невизнання податкового кредиту позивача на те, що перевіркою ПП «Дніпрокомплект» встановлено порушення ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Разом з цим, суд зазначає, що з боку відповідача не надано до суду жодних доказів щодо нікчемності правочинів ТОВ «Амарант Ойл» із ТОВ «Пейд», ТОВ «Рута Нова-К», ТОВ «Юні-Сервіс», ТОВ «Нафтосінтез» по придбанню дизельного палива та бензину, які ним в подальшому були реалізовані позивачу, а також не надано ніяких доказів щодо порушення вказаними контрагентами вимог податкового законодавства за наслідками проведених господарських операцій.

При цьому, суд також зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що 21.09.2011 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси складено акт №6729/23-1/30047378 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки» ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011» (т.1,а.с.161-167), з якого вбачається, що під час цієї перевірки також перевірялися взаємовідносини позивача із ТОВ «Амарант Ойл» за лютий 2011 року, але податковим органом в акті не зазначено про виявлення будь-яких порушень податкового законодавства по цим взаємовідносинам за вказаний період.

Також, відповідно до листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 20.04.2012 року №9567/10/07-103 (т.1,а.с.176), наданого на ім'я директора ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», зазначено, що станом на 20.04.2012 року ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено постанови про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Амарант Ойл» за період січень, лютий, березень 2011 року (акти перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси: № 3910/23-513 від 20.06.2011 року, акт №784/23-513 від 13.02.2012 року, акт № 959/23-513 від 20.02.2012 року).

Тобто, як вбачається з викладеного, відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» щодо господарських відносин позивача із ТОВ «Амарант Ойл», зокрема, за лютий 2011 року (акт перевірки ДПІ у Приморському районі №784/23-513 від 13.02.2012 року), на підставі якого ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС і винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог п.198.1. п.198.2, п.198.3 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємством, що на момент здійснення господарської діяльності мало статус платника податку на додану вартість.

Водночас, стосовно посилання відповідача в акті перевірки на те, що угоди, укладені між ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» та ТОВ «Амарант Ойл» має ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договір поставки та додаткові угоди до нього укладені в письмовій формі, виконання вказаного договору та додаткових угод підтверджується відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, здійснення господарських операцій контрагентом підтверджується виданими податковими накладними, а тому суд робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України.

Таким чином укладені угоди відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язанні із його недійсністю.

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На підставі частини 3 статті 228 ЦК України та статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В даному випадку договір поставки та додаткові угоди до нього, як вже зазначалося вище відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, недійсність такого договору та угод до нього прямо законом не встановлена, а також даний договір разом із угодами судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

В свою чергу, відповідач в акті перевірки зазначав на нікчемність угод, також, і на підставі відсутності ТОВ «Амарант Ойл» за своїм місцем реєстрації.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців станом на 17.02.2012 року вбачається, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Амарант-Ойл», відносно контрагента позивача не вносилось жодних записів щодо відсутності вказаної юридичної особи за її місцезнаходженням (т.1, а.с.133-139).

Щодо відсутності необхідних умов у контрагента для здійснення господарської діяльності, суд зазначає, що чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

На підтвердження того, що контрагент позивача мав необхідні умови для здійснення господарської діяльності по виконанню угод із позивачем, в матеріалах справи містяться відповідні докази, які вже досліджені судом.

Також, судом не приймається до уваги твердження відповідача в акті перевірки на неможливість підтвердити реальність здійснення транспортування товару з пункту навантаження ТОВ «Амарант Ойл» (власних, орендованих чи за договором зберігання), з посиланням на те, що не зазначено, на підставі якої ТТН ТОВ «Амарант Ойл» було поставлено товар в пункті призначення; з якого складу ТОВ «Амарант Ойл» було здійснено поставку; хто має договір зберігання на складах ПММ «Світанок Ойл Трейд», складах ПММ в/ч А-2238, складах ТОВ «Рута Нова-К», складах м. Кременчуг та хто сплачує за відповідні послуги; хто відпустив вищезазначений товар зі складів ПММ «Світанок Ойл Трейд», складів ПММ в/ч А-2238, складів ТОВ «Рута Нова-К» - Кілія, складів м. Кременчуг до ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» - відповідно до додаткових угод, оскільки до суду з боку позивача надані відповідні докази, що підтверджують вказані обставини, які містяться в матеріалах справи та вже досліджені судом.

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані ТОВ «Амарант Ойл», за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Отже, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним постачальником - ТОВ «Амарант Ойл», та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок суд приходить до висновку про фактичність господарських операції щодо придбання позивачем товару у ТОВ «Амарант Ойл», а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а відтак, з огляду на зазначені вище норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд вважає правомірним віднесення TOB «Одеснафтопродукт-Барвінок» до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 133146,71 грн.

Таким чином, суд вважає, що визначення відповідачем TOB «Одеснафтопродукт-Барвінок» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень є також протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Також, суд зазначає, що з боку відповідача, окрім акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 16.12.2011 року № 333/23-214/37010145, на виконання вимог суду не було надано доказів, які зазначені в акті перевірки та були взяті відповідачем до уваги при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.03.2012 року № 0000632250 підлягає скасуванню, як таке, що винесене протиправно, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,14,70,71,72,79,86,94,158 - 163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродукт-Барвінок» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року №0000632250 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Одеської області Державної податкової служби від 07.03.2012 року №0000632250.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22 березня 2013 року.

Суддя О.М. Соколенко

.