Ухвала

від 05.11.2013 по справі 1570/5039/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р.Справа № 1570/5039/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Федусика А.Г.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродукт-Барвінок» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Одеснафтопродукт-Барвінок» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 березня 2012 року №0000632250.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки при включенні до складу податкового кредиту у лютому 2011 року відповідних спірних сум дотримано вимоги податкового законодавства, а реальність господарських операцій позивача з його контрагентом підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі, договорами поставки нафтопродуктів з ТОВ «Амарант Ойл» та додатковими угодами до них, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про оплату отриманого товару та іншими супутніми документами.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 133 146,71 грн., оскільки включено до податкового кредиту податок на додану вартість по нікчемним угодам з ТОВ «Амарант Ойл».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 березня 2012 року №0000632250 - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Одеської області ДПС від 07 березня 2012 року №0000632250.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 10 серпня 1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

На момент перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, яка у подальшому реорганізована в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, та у період, за який проводилась перевірка, TOB «Одеснафтопродукт-Барвінок» було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість, що підтверджується п.2.4 акту перевірки, та не заперечувалось сторонами.

На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06 лютого 2012 року №313, відповідно до пп.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси - Максімкіною Т.Г. проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Амарант Ойл» за лютий 2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт від 13 лютого 2012 року №784/23-513/300347378, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 133 146,71 грн. за лютий 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2012 року №0000632250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133 146,71 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та винесеним податковим повідомленням-рішенням, скористався досудовим порядком оскарження та звернувся 27 березня 2012 року із відповідною скаргою до Державної податкової служби (далі ДПС) в Одеській області. ДПС в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 23 травня 2012 року №12553/10/10-2007, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07 березня 2012 року №0000632250 залишено без змін, а первинна скарга генерального директора ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» - залишена без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням та рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» звернулось до ДПС України із відповідною скаргою від 05 липня 2012 року за №106.

07 серпня 2012 року за №82/0/61-12/10-2115 ДПС України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким ДПС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07 березня 2012 року №0000632250 та рішення ДПС в Одеській області, прийняте за розглядом первинної скаргу, а скаргу товариства - без задоволення.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області не надано доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік».

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки господарські операції позивача з ТОВ «Амарант Ойл» не спричиняли реального настання правових наслідків, позивачем не надано належно оформлених документів на підтвердження реальності даних господарських операцій, ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість та безпідставно сформовано податковий кредит у розмірі 133 146,71 грн. у перевіряємому податковому періоді.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію Україні за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платник: податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджене податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач у перевіряємому періоді здійснював операції з придбання товарів (нафтопродуктів) з контрагентом ТОВ «Амарант Ойл». За умовами договору від 04 січня 2011 року ТОВ «Амарант Ойл» (продавець) зобов'язується передати у власність, а ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Крім того, між ТОВ «Амарант Ойл» та ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» укладено додаткові угоди №№ 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до договору №1 від 04 січня 2011 року, згідно умов яких продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві для подальшої реалізації партію нафтопродуктів: бензин А-95 на суму 37 062,02 грн. у кількості 3,277 тонн на пункті навантаження: склади ПММ «Світанок Ойл Трейд» на умовах самовивозу автотранспортом покупця; дизельне паливо на суму 175 756,80 грн. у кількості 18,598 тонн до місця призначення АЗС №1, АЗС № 4 - м. Одеса, АЗС с. Бузиново Одеської області на умовах франко-ємкість; бензин А-76 на суму 38 742,75 грн. у кількості 3,734 тонн на пункті навантаження: склади ПММ в/ч А-2238 на умовах самовивозу автотранспортом покупця; бензин А-76 на суму 72 563,76 грн. у кількості 7,031 тонн на пункті навантаження: склади ПММ в/ч А-2238 на умовах самовивозу автотранспортом покупця; бензин А-95 на суму 57 272,10 грн. у кількості 5,320 тонн до місця призначення АЗС №9 ТОВ «Ікс Ойл» м. Одеса (зберігання ТОВ «Одеснафтопродукт Барвінок» на умовах франко-ємкість; дизельне паливо на суму 119 240,80 грн. у кількості 12,597 тонн на пункті завантаження склади ПММ ТОВ «Рута Нова-К» нафтобаза м. Кілія на умовах самовивозу автотранспортом покупця; дизельне паливо на суму 298 242 грн. у кількості 31,062 тонн до місця призначення АЗС №4 м. Одеса, АЗС с. Монаши, АЗС с. Старокозаче, АЗС с. Краснознаменка - Одеська область, ТОВ «Одеснафтопродукт - Барвінок» на умовах франко-ємкість.

За рахунок здійснення вищевказаних вказаних операцій ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» сформувало податковий кредит та віднесло вказані витрати до складу валових.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, передача товару від ТОВ «Амарант Ойл» до ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» згідно вищевказаних додаткових угод підтверджується відповідними видатковими накладними: №РН-0000012 від 04 лютого 2011 року на суму 37 062,02 грн.; №РН-0000014 від 11 лютого 2011 року на суму 175 756,80 грн.; №РН-0000015 від 10 лютого 2011 року на суму 38 742,75 грн.; №РН-0000022 від 24 лютого 2011 року на суму 72 563,76 грн.; №РН-0000023 від 24 лютого 2011 року на суму 57 272,10 грн.; №РН-0000026 від 24 лютого 2011 року на суму 119 240,80 грн.; №РН-0000027 від 26 лютого 2011 року на суму 298 242 грн.; поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними: від 04 лютого 2011 року №143166 на бензин А-95 у кількості 4226 л., від 11 лютого 2011 року на дизпаливо у кількості 5610 л., 18940 л., 5320 л.; від 10 лютого 2011 року №143168 на бензин А-76,А-80 у кількості 5025 л.; від 24 лютого 2011 року №143176 та №143177 на бензин А-76,А-80 у кількості 4226 л. та 5025 л.; від 24 лютого 2011 року на бензин А-95 у кількості 5,3200 т.; від 25 лютого 2011 року №143181 та №143182 на дизпаливо у кількості 8085 л. та 6712 л.; від 26 лютого 2011 року на дизельне паливо у кількості 5,0630 т., 51660 т., 51910 т., 156420 т. згідно видаткової накладної №РН-0000027 від 26 лютого 2011 року; витягом з журналу реєстрації довіреностей ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2011 року, виданих на прийняття пального від ТОВ «Амарант Ойл».

Слід зазначити, що згідно даних товарно-транспортних накладних, автопідприємствами виступали: ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», ТОВ «Рута Нова-К», ПП «Транспортний союз», ПП «ОСОБА_1», відповідно замовником та вантажовідправником виступали ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» та ТОВ «Амарант Ойл», вантажоодержувачем - ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок»; також в товарно-транспортних накладних зазначені: прізвище водіїв, дані транспортного засобу, відомості щодо кількості дизельного палива та бензину, які відповідають даним видаткових накладних, зазначено уповноважених осіб, які здали та прийняли товар.

В матеріалах справи містяться перелік автобензовозів, що знаходяться на балансі ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», призначених для завозу нафтопродуктів на АЗС підприємства, які і зазначені у ТТН, де перевізником виступало ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», дані документи підтверджують факт перевезення позивачем придбаних бензину та дизпалива згідно додаткових угод; копії договору №06-10/1 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 06 жовтня 2010 року підтверджують факт постачання з боку ТОВ «Амарант Ойл» бензину та дизпалива згідно додаткових угод.

Слід зазначити, з копії договору №28/2010 від 15 квітня 2010 року, укладеного між ТОВ «Амарант Ойл» та в/ч А 2238 про надання послуг військовою частиною А 2238 з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів; копії листа ТОВ «Рута Нова-К» від 20 лютого 2012 року №106, наданого на адресу ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», відповідно до якого ТОВ «Рута Нова-К» підтверджує видачу нафтопродуктів і завантаження на транспорті засоби з нафтобази ТОВ «Рута Нова-К» м. Кілія, отримувач ТОВ «Амарант Ойл», а саме: 11 лютого 2011 року дизпаливо в кількості 18,598 т., 24 лютого 2011 року дизпаливо в кількості 12,597 т., 26 лютого 2011 року дизпаливо в кількості 31,062 т., із зазначенням також даних щодо водіїв та автомобілів, що здійснювали перевезення; копії листа ТОВ «Ікс Ойл» від 21 лютого 2012 року №21, наданого на адресу ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», відповідно до якого ТОВ «Ікс Ойл» підтверджує, що у відповідності з договором між ТОВ «Ікс Ойл» і ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» від 01 вересня 2009 року №4, ними 24 лютого 2011 року був прийнятий на зберігання бензин А-95 в кількості 5,32 т.; відповідно ТТН від 24 лютого 2011 року, автоперевізником виступав ПП «Транспортний союз», замовник ТОВ «Амарант Ойл», вантажоотримувач ТОВ «Ікс Ойл» (зберігання ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок»), пункт завантаження м. Кременчук - підтверджується факт навантаження та розвантаження товару здійснювалось за місцями, що зазначені у додаткових угодах та у ТТН.

Про фактичне надходження та оприбуткування вказаного товару, отриманого від ТОВ «Амарант Ойл», свідчать також касові чеки (Х-звіти) підприємства за відповідний період із зазначенням виду та кількості нафтопродуктів, журнал-ордер та відомість по рахунку №631 з вітчизняними постачальниками за лютий 2011 року.

В матеріалах справи також містяться дані, що підтверджують місця для розміщення та зберігання придбаних бензину та дизельного пального, а саме: перелік АЗС, що експлуатуються ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок», які були визначені у додаткових угодах та в ТТН, як місця розвантаження та доставки придбаного товару.

На підтвердження придбання та наявності у його контрагента ТОВ «Амарант Ойл» товару, який в подальшому за вищевказаними додатковими угодами придбав позивач, до суду надано копії видаткових накладних: №27 від 04 лютого 2011 року, №24 від 11 лютого 2011 року, №68 від 10 лютого 2011 року, №97 від 24 лютого 2011 року, №250 від 24 лютого 2011 року, №25 від 24 лютого 2011 року, №26 від 25 лютого 2011 року, виданих ТОВ «Амарант Ойл» постачальниками - ТОВ «Пейд», ТОВ «Рута Нова-К», ТОВ «Юні-Сервіс», ТОВ «Нафтосінтез», які також підтверджують факт наявності товару у ТОВ «Амарант Ойл». З цих накладних вбачається, що ТОВ «Амарант Ойл» було поставлено саме ту кількість товару (дизельного пального та бензину), яка в подальшому реалізована ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Одеснафтопродукт-Барвінок» здійснило оплату отриманого від ТОВ «Амарант-Ойл» пального, що підтверджується платіжними дорученнями: №11574 від 07 лютого 2011 року на суму 37 062 грн.; №11583 від 10 лютого 2011 року на суму 175 756,80 грн.; №11582 від 10 лютого 2011 року на суму 38 742,75 грн.; №11634 від 24 лютого 2011 року на суму 72 563,76 грн.; №11657 від 28 лютого 2011 року на суму 57 272,10 грн.; №11635 від 24 лютого 2011 року на суму 119 240,80 грн.; №11638 від 25 лютого 2011 року на суму 250 000 грн.; №11656 від 25 лютого 2011 року на суму 48 242 грн.

Що стосується доводів апелянта щодо нікчемності укладених договорів між позивачем та контрагентом, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною ч.2 ст. 207 Господарського Кодексу недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності, оскільки договір поставки та додаткові угоди до нього укладені в письмовій формі, виконання вказаного договору та додаткових угод підтверджується відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, здійснення господарських операцій контрагентом підтверджується виданими податковими накладними.

Апелянт також посилався на неможливість здійснення господарських операцій, виходячи з того, що ТОВ «Амарант Ойл» відсутнє за своїм місцем реєстрації.

Колегія суддів вважає дані доводи необґрунтованими, оскільки згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців станом на 17 лютого 2012 року вбачається, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Амарант-Ойл», відносно контрагента позивача не вносилось жодних записів щодо відсутності вказаної юридичної особи за її місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення від 07 березня 2012 року №0000632250.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.В. Яковлєв