Постанова

від 15.03.2013 по справі 2а-772/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2013 року Справа № 49561/11/9104

15 березня 2013 року

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Грін-Р» до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Грін-Р» звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0000652320/0/8003 від 08.04.2010 року, №0000662320/0/8002 від 08.04.2010 року та №0001782320/0/20789 від 01.09.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач безпідставно видав оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки позивач нікчемних правочинів не укладав, здійснював діяльність спрямовану на реальне настання правових наслідків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість (1017943 грн.), доведено безпідставність та необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно нарахування податку на прибуток в розмірі 1272428 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 22.02.2010 року по 04.03.2010 рік відповідачем проведена планова виїзна перевірка ПП «Грін-Р» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 15.11.2007 року по 30.09.2009 року.

За наслідками перевірки відповідачем 10.03.2010 року складено акт, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000652320/0/8003, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1272428 грн., штрафна (фінансова) санкція 1046259 грн., разом -2318687 грн., та №0000662320/0/8002, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1014905 грн., штрафна (фінансова) санкція 507452 грн., разом -1522357 грн., а також за наслідками розгляду скарг позивача №0001782320/0/20789, яким донараховано суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3038 грн., штрафна (фінансова) санкція 1519 грн., разом -4557 грн.

Отже, як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ПП «Грін-Р» порушило п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1272428 грн., та п.п. 7.4.4, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 1014904 грн.

Слід зазначити, що відповідно до журналу ордеру по бухгалтерському рахунку 631 ПП «Грін-Р» отримано товару від ТОВ «Славір» на суму 3543463 грн., а до перевірки представлено податкові накладні на придбання овочів та фруктів від ТОВ «Славір», проте видаткових накладних та інших первинних документів, що підтверджують транспортування, зберігання продукції, сертифікати відповідності не представлено як до перевірки так і до матеріалів судової справи.

Також встановлено, що ПП «Грін- Р» укладено договір на постачання продукції від 02.06.2008 року №06/1 з ПП «Комфорт АВС» . Із журналу ордеру по бухгалтерському рахунку 631 вбачається, що ПП «Грін - Р» отримано товару від ПП «Комфорт АВС на суму 1416156 грн., а до перевірки представлено видаткові та податкові накладні на придбання овочів та фруктів від вказаного ПП, однак видаткових накладних та інших первинних документів, що підтверджують транспортування, зберігання продукції, сертифікати відповідності не представлено як до перевірки так і до матеріалів судової справи.

Крім того, відповідно до журналу ордеру за II квартал 2008 року по бухгалтерському рахунку 631 ПП «Грін - Р» отримано товар (овочі, фрукти) від ТОВ «Профліга» на суму 51206,3 грн. До перевірки представлено видаткові та податкові накладні на придбання овочів та фруктів від вказаного ТОВ, проте видаткових накладних та інших первинних документів, що підтверджують транспортування, зберігання продукції, сертифікати відповідності не представлено як до перевірки так і до матеріалів судової справи.

Варто наголосити, що виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами передбачено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, аргументованим є твердження податкового органу, що для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Окрім того, облік, приймання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу здійснюються на підставі товарно-транспортної документації. Укладення договору на перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з п.11.1 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні (ТТН) та дорожні листи вантажного автомобіля.

Нормами ст.9 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» від 01.07.2004 року №1955- IV встановлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

З матеріалів справи вбачається, що до перевірки та в справу не представлено стороною позивача відповідних первинних документів на підставі яких можливо зробити висновок про фактичну наявність придбаного товару від ТОВ «Славір», ПП «Комфорт АВС», ТОВ «Профліга».

Згідно п.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Пунктом 1 ст.215 ЦК визначається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 статі 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, слід погодитися із висновками податкового органу, що факт взаєморозрахунків з ТОВ «Славір», ПП «Комфорт АВС», ТОВ «Профліга», здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а метою несплати відповідних сум податків. А тому такий правочин є нікчемний.

Відповідно до п.3.2.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями), до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР (змінами та доповненнями), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме платіжні та інші документи відсутні в матеріалах справи.

Перевіркою також встановлено, що ПП «Грін - Р» укладено договір на надання послуг по прибиранню приміщення та складуванню і переміщенню товарів від 01.09.2008 року №09/2 з ПП «Будагрогурт». Так, із журналу ордеру по бухгалтерському рахунку 685 вбачається, що позивачем отримано послуг від ПП «Будагрогурт» (Д-т 92 К-т 685) на суму 42840 грн., в т. ч. ПДВ 7140 грн.

ПП «Грін - Р» укладено договір на надання послуг по прибиранню приміщення та складуванню і переміщенню товарів від 01.09.2008 року №09/2 з ПП «Фірма АМК». Відповідно до журналу ордеру по бухгалтерському рахунку 685 ПП «Грін - Р» отримано послуг від ПП «Фірма АМК» на суму 43542,94 грн., в т. ч. ПДВ 7257,16 грн.

Окрім того, позивачем укладено договір з ТОВ «Профліга» на надання послуг по обслуговуванню приміщень та послуг складуванню товару за адресою м. Львів, вул. Повітряна, 1. Відповідно до журналу ордеру по бухгалтерському рахунку 685 ПП «Грін - Р» отримано послуг від ТОВ «Профліга» на суму 8280,0 грн., в т. ч. ПДВ 1380 грн.

Судом встановлено, що ПП «Грін - Р» орендованими приміщеннями не користувалося, а здавало їх в суборенду і отримані послуги від ПП «Будагрогурт» по прибиранню приміщень не можуть бути пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства. До перевірки та матеріалів справи не представлено жодних первинних документів, що б підтверджували факт отримання та зберігання продукції на складі. Відвантаження отриманого товару ПП «Грін - Р» відбувається в день його отримання. Також не представлено жодного документу, що підтверджує факт переміщення товару зі складу постачальника на склад покупця.

Таким чином, в порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, позивачем завищено валові витрати на суму 5089711 грн., внаслідок чого виникло донарахування передбачене податковим повідомленням рішенням від 08.04.2010 року №0000652320/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2318687,0 грн. (основний платіж 1272428,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 1046259,0 грн.).

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підприємством ПП «Грін- Р» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості витрат, що не може бути пов'язана з господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Таким чином позивачем завищено податковий кредит в сумі 1014904 грн., що не спростовано документами, наявними в матеріалах справи.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова задоволити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року по справі № 2а-772/11/1370 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову приватного підприємства «Грін-Р» до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному об'ємі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.О. Яворський

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 22.03.2013 року.