Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-5285/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 159271/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. по справі № 2а-5285/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпап» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001612320 та № 0001622320 від 10.05.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вказує на те, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентом ПП "Інвест Пром", встановлено відсутність первинних документів у контрагента позивача ПП "Інвест Пром" на придбання товару, відтак позивачем завищено валові витрати у сумі 622295,90 грн. Стосовно податкового кредиту, наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та не оскаржується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпап" зареєстровано 31.10.1996 року, що підтверджено копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 568451 від 03.03.2012 року. Позивача узято на облік в органах ДПС 29.11.1996 року за № 3772, відповідно до довідки № 3050 від 29.11.2005 року.

В період з 18.04.2012 року по 24.04.2012 року Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпап", про що складено Акт № 71/23-10/22343278 від 26.04.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань взаєморозрахунків з ПП "Інвестпром" за січень, березень 2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1, п. 2 ст. 215, ст. ст. 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на суму 622295,90 грн., а також вимог п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 124459,18 грн.

10.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 71/23-10/22343278 від 26.04.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми "П"№0001612320, яким за порушення п. 1, п. 2 ст. 215, ст. ст. 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 124459 грн.

10.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 71/23-10/22343278 від 26.04.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми "В4" № 0001622320, яким за порушення п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1, п. 2 ст. 215, ст. ст. 203, 216, 228 Цивільного кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 622295 грн.

Аналізуючи нормативно-правові акти по даній справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України закріплено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарської операції, її відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Твердження податкового органу про нікчемність правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпап" та контрагентом ПП «Інвест Пром» ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч. 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а тому, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім цього, відповідачем не було надано доказів, що вказані правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Факт реальності проведення операцій Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпап" підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами та документами, що підтверджують якість та кількість товару поставленого позивачу, а саме:

- договором купівлі-продажу № 01-11/010 від 01.11.2010 року, укладеного між ПП "Інвест Пром" (продавець) та ТзОВ "Торговий дім "Галпап" (покупець);

- податковими накладними № 193 від 04.01.2011 року на суму 5830 грн., № 194 від 04.01.2011 року на суму 33993,92 грн., № 195 від 04.01.2011 року на суму 140292,68 грн., № 196 від 04.01.2011 року на суму 24877,04 грн., № 197 від 04.01.2011 року на суму 43981,50 грн., № 198 від 04.01.2011 року на суму 82480,58 грн., № 199 від 04.01.2011 року на суму 6557,71 грн., № 200 від 04.01.2011 року на суму 11974,50 грн., № 202 від 06.01.2011 року на суму 229228,34 грн., № 203 від 06.01.2011 року на суму 167538,92 грн.;

- видатковими накладними № 193 від 04.01.2011 року на суму 5830 грн., № 194 від 04.01.2011 року на суму 33993,92 грн., № 195 від 04.01.2011 року на суму 140292,68 грн., № 196 від 04.01.2011 року на суму 24877,04 грн., № 197 від 04.01.2011 року на суму 43981,50 грн., № 198 від 04.01.2011 року на суму 82480,58 грн., № 199 від 04.01.2011 року на суму 6557,71 грн., № 200 від 04.01.2011 року на суму 11974,50 грн., № 202 від 06.01.2011 року на суму 229228,34 грн., № 203 від 06.01.2011 року на суму 167538,92 грн.;

- журналом реєстрації довіреностей за січень-лютий 2011 року;

- договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2011 року, відповідно до якого зустрічні зобов'язання ПП «Інвест Пром» та ТзОВ "Торговий дім "Галпап" за договорами купівлі-продажу № 20-12/10 від 20.12.2010 року та № 01-11/010 від 01.11.2010 року в сумі 2661500,04 грн. припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними;

- товарно-транспортними накладними від 04.01.2011 року та від 06.01.2011 року на перевезення товару відповідно до видаткових накладних № 193, № 194, № 195, № 196, № 197, № 198, № 199, № 200 від 04.01.2011 року та № 202, № 203 від 06.01.2011 року.(а.с. 40-101, 109-110).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем - ТзОВ "Торговий дім "Галпап" з ПП «Інвест Пром», що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що, доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків апелянтом не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. по справі № 2а-5285/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.