Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-11342/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р. Справа № 3703/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року у справі за позовом ПП «Антарома» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У жовтні 2011 ПП «Антарома» звернулося з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що 27.07.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова здійснено позапланову виїзну перевірку ПП «Антарома» з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Вілмат-Електрик», ПП «Будспецмонтаж», ПП «Львівкомфортгруп-К», ПП «Укрпрестижсервіс-М», ТзОВ «Екопласт-Львів», ТзОВ «Іртас», ПП «Універсалбуд», ТзоВ «Віктор Ко», а також іншими підприємствами за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року згідно наказу від 14.07.2011 року за №627 та направлення від 14.07.2011 року № 643, виданих ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, за наслідками якої складено акт №470/23-2/32800383.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002672320/19362 від 16.08.2011 року, згідно якого ПП «Антарома» донараховано 580 387,79 грн. за основним платежем та 145 096,90 грн. штрафних санкцій за платежем податок на прибуток, за порушення п. 5.1 ст. 5, п. 5.2.1 ст. 5, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Крім того прийнято податкове повідомлення-рішення №0002682320/19361 від 16.08.2011 року згідно якого ПП «Антарома» донараховано 464 310,24 грн. за основним платежем та 116 077,56 грн. штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість за порушення п. 7.4.1 ст. 7, п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду та просив його скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.08.2011 року №0002672320/19362 та №0002682320/19361.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.07.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова здійснено позапланову виїзну перевірку ПП «Антарома» з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Вілмат-Електрик», ПП «Будспецмонтаж», ПП «Львівкомфортгруп-К», ПП «Укрпрестижсервіс-М», ТзОВ «Екопласт-Львів», ТзОВ «Іртас», ПП «Універсалбуд», ТзоВ «Віктор Ко», а також іншими підприємствами за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року згідно наказу від 14.07.2011 року за №627 та направлення від 14.07.2011 року № 643, виданих ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, за наслідками якої складено акт №470/23-2/32800383.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 580387,79 грн. а також вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податок на додану вартість в сумі 464310,24 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002672320/19362 від 16.08.2011 року, згідно якого ПП «Антарома» донараховано 580 387,79 грн. за основним платежем та 145 096,90 грн. штрафних санкцій за платежем податок на прибуток, за порушення п. 5.1 ст. 5, п. 5.2.1 ст. 5, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Крім того прийнято податкове повідомлення-рішення №0002682320/19361 від 16.08.2011 року згідно якого ПП «Антарома» донараховано 464 310,24 грн. за основним платежем та 116 077,56 грн. штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість за порушення п. 7.4.1 ст. 7, п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Згідно п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 5.11. ст. 5 Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно п. 1.7. ст. 1 «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підтвердження дотримання вимог п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем надано копії: договору № ДГ-701000/83 від 01.07.2010 року, згідно якого ТзОВ «Екопласт-Львів» (продавець) зобов'язується продати, а ПП «Антарома» (покупець) - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах; податкових накладних згідно договору № ДГ-701000/83 від 01.07.2010 року (т. 1, а. с. 81-88); видаткових накладних згідно договору № ДГ-701000/83 від 01.07.2010 року (т. 1, а. с. 89-96); товарно-транспортних накладних на перевезення товару згідно видаткових накладних (т. 1, а. с. 97-103); виписок по банківському рахунку за листопад 2011 року; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних № 7 та № 8 липень та серпень 2010 року; договору № 100901/83 від 01.09.2010 року, згідно якого ПП «Будспецмонтаж» (продавець) зобов'язується продати, а ПП «Антарома» (покупець) - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах; податкової накладної № 903000003 від 03.09.2010 року на суму 45000 грн.; видаткової накладної № 903000003 від 03.09.2010 року на суму 45000 грн.; товарно-транспортної накладної № 146 від 03.09.2011 року на перевезення товару на суму 45000 грн.; реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 9 за вересень 2010 року; договору № 10.11/01-83 від 18.10.2010 року, згідно якого ПП «МКМ-Сервіс» (продавець) зобов'язується продати, а ПП «Антарома» (покупець) - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах; податкових накладних згідно договору № 10.11/01-83 від 18.10.2010 року (т. 1, а. с. 177-181); видаткових накладних згідно договору № 10.11/01-83 від 18.10.2010 року (т. 1, а. с. 166-170); товарно-транспортних накладних на перевезення товару згідно видаткових накладних (т. 1, а. с. 171-174); реєстрів отриманих та виданих податкових накладних № 10 та № 11 жовтень та листопад 2010 року; виписок по банківському рахунку за листопад та грудень 2010 року; договору № ДГ-00033/22 від 01.09.2009 року, згідно якого ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» (продавець) зобов'язується продати, а ПП «Антарома» (покупець) - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах; податкових накладних згідно договору № ДГ-00033/22 від 01.09.2009 року (т. 2, а. с. 1-31, 89-110);

- видаткових накладних згідно договору № ДГ-00033/22 від 01.09.2009 року (т. 2, а. с. 32-62, 111-132); товарно-транспортних накладних на перевезення товару згідно видаткових накладних (т. 2, а. с. 63-85, 133-144); реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за жовтень-грудень 2009 року та за січень-травень 2010 року; виписок по банківському рахунку за грудень 2009 року - грудень 2010 року.

Позивачем представлено суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Щодо висновку відповідача про недійсності укладених позивачем правочинів слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ПП «Антарома» і ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Будспецмонтаж», ПП «ФПК «Каскад» та ПП «МКМ-Сервіс» ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч. 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Такий висновок є помилковим. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Саме таку кваліфікацію правочинів було надано податковим органом в акті перевірки від 27.07.2011 року.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ПП «Антарома» на укладення договорів з ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Будспецмонтаж», ПП «ФПК «Каскад» та ПП «МКМ-Сервіс» без наміру створити наслідки, які передбачені цими договорами. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо поставки товарів. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним перевезенням товару, що купувався, реальними діями ПП «Антарома» щодо оплати отриманого товару, його подальшого використання у власній господарській діяльності. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема ПП «Антарома», на укладення фіктивного правочину не встановлено,

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Будспецмонтаж», ПП «ФПК «Каскад» та ПП «МКМ-Сервіс», а також висновки про заниження податку на прибуток на суму 580387,79 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 464310,24 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, складських приміщень, автотранспорту, обладнання, штату працівників. Згідно п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платни ка податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відповідачем не доведено належними доказами законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року у справі №2а-11342/11/1370 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2013 року