Постанова

від 26.03.2013 по справі 5006/35/75/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 5006/35/75/2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Руно", м. Донецьк,

на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.11.2012

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013

зі справи № 5006/35/75/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Руно" (далі - ТОВ "Руно")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат" (далі - ТОВ "Квадрат"), м. Донецьк,

про стягнення 401 808, 77 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Яловенко А.І.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.09.2012 позов ТОВ "Руно" до ТОВ "Квадрат" про стягнення 401 808,77 грн. задоволено повністю.

На виконання названого рішення господарським судом Донецької області видано наказ від 21.09.2012.

У листопаді 2012 року сторони звернулися до місцевого господарського суду із заявою про затвердження мирової угоди про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2012 (далі - Угода).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2012 (суддя Мальцев М.Ю.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013 (колегія суддів у складі: Марченко О.А. - головуючий суддя, судді Радіонова О.О., Татенко В.М.), у затвердженні Угоди відмовлено.

Прийняті судові рішення мотивовано тим, що умови Угоди не відносяться виключно до предмета спору, тоді як її затвердження може порушувати права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Руно" просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно з умовами Угоди сторони узгодили погашення відповідачем наявного перед позивачем основного боргу в сумі 401 808,77 грн. та 8 036,18грн. судових витрат (відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2012) шляхом передачі боржником стягувачеві майнових прав на об'єкт нерухомості (80/100), що знаходиться за адресою: 83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, 1-а.

Згідно з частиною третьою статті 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є предметом спору. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору. Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.

Такі ж правові позиції викладено в підпункті 3.19 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Водночас ТОВ "Квадрат" не виконано вимог апеляційного господарського суду (ухвала від 15.01.2013) про подання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявності (відсутності) обмежень та обтяжень стосовно майна, зазначеного в Угоді.

З огляду на наведене місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованих висновків стосовно можливості порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів інших осіб внаслідок затвердження судом Угоди, а тому й правомірно відмовили в задоволенні відповідної заяви сторін.

Посилання скаржника на наявність у господарського суду права самостійно одержати необхідну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не спростовує викладеного щодо невиконання відповідачем вимог суду з подання згаданого витягу (як власником нерухомого майна; стаття 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Таким чином, оскаржувані ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.11.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013 зі справи № 5006/35/75/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Руно" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов