Рішення

від 25.03.2013 по справі 908/378/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/5/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.13 Справа № 908/378/13-г

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до Приватної фірми «КРІС» (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51)

про стягнення 32207,83 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Лойко Р.О. - представник за довіреністю № 49/27 від 03.01.13.

Від відповідача: не з'явився

Рішення прийнято 25.03.13., після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України перерви, з 19.03.13. по 25.03.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 24.01.13. звернувся Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району з позовною заявою до Приватної фірми «КРІС» про стягнення 32207,83 грн. заборгованості за Договором № 2724 про постачання та використання теплової енергії від 01.07.05.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості теплової енергії за період з серпня 2011 р. по вересень 2012 р., внаслідок чого у Приватної фірми «КРІС» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.13. порушено провадження у справі № 908/378/13-г, справі присвоєно номер провадження 19/5/13, судове засідання призначено на 12.02.13. о 11-10.

Від позивача через канцелярію господарського суду 12.02.13. надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких позивач зазначив, що Договір № 2724 про постачання та використання теплової енергії від 01.07.05. вважається пролонгованим та чинним у спірний період.

В судовому засіданні 12.02.13. представником відповідача надано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Приватна фірма «КРІС» проти позову Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району заперечує та вказує:

- позовна заява та додані до неї матеріали не містять обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються;

- розрахунок основного боргу від 15.01.13., доданий позивачем до матеріалів позовної заяви, не містить розшифрування складових частин нарахувань за спірний період, має безпідставний характер та не узгоджений з відповідачем.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.13. на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України виправлено допущену в ухвалі господарського суду Запорізької області про порушення провадження у справі № 908/378/13-г від 28.01.13. описку; на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 26.02.13. о 11-40.

Від позивача через канцелярію господарського суду 26.02.13. надійшли письмові пояснення на відзив Приватної фірми «КРІС», відповідно до яких позивач вказує на те, що приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51, в зв'язку з чим, відповідно до чинного законодавства України відповідач не має підстав для відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання Приватну фірму «КРІС», оскільки згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.05., та наказом Міністерства будівництва України № 4 від 22.11.05. «Про порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», передбачено заборону відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і передбачено можливість відключення будинку в цілому за рішенням загальних зборів та за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.13. на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.03.13. о 10-50.

Від позивача через канцелярію господарського суду 19.03.13. надійшли додаткові письмові пояснення по справі, відповідно до яких Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району зазначив, що акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період вважаються погодженими позивачем та відповідачем та є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.13. надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що позивач довів можливість припинити постачання теплової енергії та позивач повинен був припинити постачання теплової енергії відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.13. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.13. заперечив проти задоволення позову Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району.

Судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено в судовому засіданні 19.03.13. перерву на 10 хвилин.

Після оголошеної на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України перерви, суд продовжив розгляд справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.13. заявив усне клопотання про призначення судової експертизи.

Суд відмовив Приватній фірмі «КРІС» в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, в зв'язку з наступним:

Згідно з приписами ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Як зазначається у ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.12., судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.12. встановлено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід:

- визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;

- визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню;

- максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;

- за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта);

- визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів;

- здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб;

- у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста;

- у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи;

- з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.03.13. клопотання про призначення судової експертизи не було оформлене належним чином, не було обґрунтоване та не зазначено, яку саме експертизу відповідач просить призначити, та не визначено приблизне коло питань.

Таким чином, суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.13. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в судовому засіданні до 25.03.13. о 11-00.

Представник позивача в судовому засіданні 25.03.13. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 25.03.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином .

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/378/13-г.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.07.05. між Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (далі - Енергопостачальна організація) та Приватною фірмою «КРІС» (далі - Споживач) укладено Договір № 2724 про постачання та використання теплової енергії (далі - Договір).

За вказаним вище Договором, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (розділ 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу за передбаченим тарифом на об'єкти, потреби, в обсягах передбачених Додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах, згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені цим Договором (п. 3.2.3 Договору).

Згідно з п. 3.2.19. Договору, Споживач теплової енергії зобов'язується щомісячно, до 25-го числа надавати Енергопостачальній організації довідки про розмір загальної опалювальної площі, відомості по приміщенням зданих в оренду.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за показаннями приладів обліку або розрахунковим способом.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичні показання приладів обліку в термін з 19 по 25 число поточного місяця.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання Сторонами зобов'язань за Договором, винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Позивач вказує на те, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу, як зазначає позивач, Приватна фірма «КРІС» свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії за Договором за період з серпня 2011 р. по вересень 2012 р. не виконала, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 32207,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилались листи-вимоги про погашення заборгованості за відпущену теплову енергію: № 05/177-юр від 19.01.12., № 05/1035-юр від 10.05.12., № 05/1359-юр від 03.07.12., що підтверджується реєстрами відправки заказної кореспонденції, які містяться в матеріалах справи, та листи-претензії про погашення заборгованості: № 09/1419 від 22.10.12., № 09/1460 від 26.10.12., додатком до яких були акти звірки взаємних розрахунків, розрахунок заборгованості, акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки, про надіслання зазначених вище претензій з додатками на адресу відповідача свідчать квитанції та описи, копії яких містяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за теплову енергію за період з серпня 2011 р. по вересень 2012 р. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, склала 32307,83 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Згідно з п. 10.1 Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності після підписання його сторонами та діє протягом року. Договір підлягає продовженню на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Таким чином, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про розірвання Договору, судом встановлено, що даний Договір був автоматично пролонгований на той саме строк і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з серпня 2011 р. по вересень 2012 р. постачалась теплова енергія, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками від: 31.08.11., 30.09.11., 31.10.11., 30.11.11., 31.12.11., 31.01.12., 29.02.12., 31.03.12., 30.04.12., 31.05.12., 30.06.12., 31.07.12., 31.08.12., 30.09.12. на загальну суму 32207,83 грн.

Відправка позивачем на адресу відповідача зазначених вище актів та рахунків підтверджується реєстрами відправки заказної кореспонденції, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.8 Договору встановлено, що факт поставки та використання теплової енергії підтверджується актами виконаних робіт, який щомісячно надається Енергопостачальною організацією Споживачу, який Споживач в разі відсутності зауважень повинен оформити належним чином один примірник повернути Енергопостачальній організації.

В актах приймання-передачі теплової енергії, які надсилались Споживачу зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акт приймання-передачі теплової енергії вважається погодженим.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що відповідач не позивачу примірники належним чином оформлених актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період та не надавав зауважень до зазначених вище актів, як передбачено умовами п. 6.8 Договору.

Враховуючи вищевикладене, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період вважаються погодженим сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 6.5 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що Споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.3 Договору передбачено, що Споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.

Однак відповідач, в порушення умов Договору, оплату вартості отриманої теплової енергії у встановлений строк не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 2724 про постачання та використання теплової енергії від 01.07.05. за період з серпня 2011 р. по вересень 2012 р. становить 32207,83 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Приватної фірми «КРІС» перед Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району за Договором становить 32207,83 грн.

Відповідач у своїх запереченнях вказує на те, що позивач у відповідності до п. 1.3 Додатку № 3 до Договору повинен був припинити постачання теплової енергії Споживачу.

Відповідно до п. 1.3 Додатку № 3 до Договору зазначено, що Енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії Споживачу в разі відсутності протягом 1 місяця оплати теплової енергії у встановлені договором терміни.

В зв'язку з вищевикладеним, суд встановив наступне.

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено права Енергопостачальної організації.

Відповідно до п. 4.1.4 Договору, Енергопостачальна організація має право обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку, визначених Додатком № 3 до цього Договору, іншими нормативними актами України за цим Договором.

Якщо заборгованість за теплову енергію (опалення та гаряче водопостачання) складає 1 місяць або більше, Енергопостачальна організація має право припинити постачання теплової енергії (п. 4.1.5 Договору).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сторонами було погоджено право Енергопостачальної організації, а не обов'язок щодо припинення постачання теплової енергії Споживачу, в разі якщо заборгованість за теплову енергію складає 1 місяць або більше.

Таким чином, заперечення відповідача щодо обов'язку позивача припинити постачання відповідачу теплової енергії, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, слід зазначити, що згідно актів обстеження системи теплопостачання від: 29.05.09., 31.05.10., 29.04.11., 01.12.12. на офісному та складському приміщенні Приватної фірми «КРІС за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51 система опалення не відокремлена від системи опалення жилого будинку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В зв'язку з тим, що заборгованість по сплаті отриманої теплової енергії відповідачем не погашена, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32207,83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми «КРІС» (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51, код ЄДРПОУ 20487889) на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Рахімова, 4, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 32207 (тридцять дві тисячі двісті сім) грн. 83 коп. - основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.13.

Суддя І.В. Давиденко