Рішення

від 14.03.2013 по справі 31/64пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.13 р. Справа № 31/64пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Колесника Р.М., судді Говоруна О.В.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

від позивача: 1. ОСОБА_1 довіреність від 23.06.2012р.

2. ОСОБА_1 довіреність від 23.06.2012р.

від відповідач: Криворучко В.Ж. довіреність 01.12.2010р.

у справі за позовом: 1. ОСОБА_3, м. Маріуполь

2. ОСОБА_4, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Карібэ», м. Маріуполь

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Карібэ» часток майна на користь ОСОБА_4 в сумі 8017,00грн. та на користь ОСОБА_3 в сумі 32074,00грн.

Позивачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулись до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ», про стягнення з відповідача часток майна на користь ОСОБА_4 в сумі 8017,00грн. та на користь ОСОБА_3 в сумі 32074,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що ними були направлені заяви про вихід зі складу учасників товариства, на адресу відповідача, 12.05.2010р., проте до теперішнього часу ТОВ «Азов - Карибэ» не здійснило виплати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вартості їх часток, пропорційно частинам їх внеску до статутного капіталу товариства.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказував на те, що позивачами, при створенні товариства, не було внесено визначене в статуті, ані майно, ані грошові кошти у статутний фонд підприємства, а тому, у товариства відсутні підстави щодо виплати останнім вартості частини майна товариства, пропорційно їх часткам у статутному фонді. Таким чином, позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними.

В подальшому, від позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останні уточнили розмір позовних вимог з урахуванням ринкової вартості об'єктів нерухомості, які є власністю ТОВ «Азов - Карибэ» та просили стягнути з відповідача вартість часток майна на користь ОСОБА_4 в сумі 15892,00грн. та ОСОБА_3 в сумі 63570,00грн.

03.09.2012р. від позивачів надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останні просили стягнути вартість частини майна, пропорційну 30% частки, що належить ОСОБА_3 в статутному капіталі товариства на користь позивача 1 та стягнути вартість частини майна, пропорційну 7,5% частки, що належить ОСОБА_4 в статутному капіталі товариства на користь позивача 2.

Ухвалою від 27.09.2012р. була призначена комплексна судова експертиза. Провадження у справі було зупинено.

Після повернення матеріалів справи з експертної установи з висновком судового експерта, ухвалою від 15.02.2013р. провадження у справі було поновлено.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

15.03.1994р. був укладений засновницькій договір про створення ТОВ «Азов - Карибэ» (зі змінами та доповненнями), яким було затверджено склад засновників та учасників товариства в кількості п'яти осіб та затверджені долі учасників в уставному фонді товариства наступним чином: ОСОБА_5 - 30%, ОСОБА_6 - 3%, ОСОБА_3 - 30%, ОСОБА_4 - 3%, ОСОБА_7 - 34%.

Статут товариства затверджено розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради від 17.03.1994р. Відповідно до п. 6.1 Статуту ТОВ «Азов - Карибэ», статутний фонд товариства склав 37,5 тис. карбованців.

В п. 6.11 статуту передбачено, що товариство має право змінити (збільшити або зменшити) розмір статутного фонду. Зменшення статутного фонду менше 37,5 тис. карбованців не допускається.

Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.

Учасники товариства мають право приймати участь, щодо розподілу прибутку товариства та отримувати частку (дивіденди) пропорційно їх частки у статутному капіталі. Вийти зі складу товариства в встановленому законом порядку (п. 7.2, 7.3 статуту).

Рішенням загальних зборів учасників товариства від 05.12.2005р., оформленим протоколом №1, були внесені зміни до установчих документів ТОВ «Азов - Карибэ». Статут товариства у новій редакції був зареєстрований державним реєстратором Володарської районної державної адміністрації Донецької області від 12.12.2005р.

Статутний фонд товариства складає 106900,00грн., відповідно до 5.1 статуту. Пунктом 5.3 статуту передбачено, що статутний фонд розподіляється на частки, які належать учасникам товариства та складають : ОСОБА_5 - 30%, ОСОБА_6 - 7,5%, ОСОБА_3 - 30%, ОСОБА_4 - 7,5%, ОСОБА_7 - 25%.

Учасник має право вийти зі складу учасників товариства, письмово повідомивши про це інших учасників про свій намір за один місяць до виходу (п.6.4 статуту).

07.05.2010р. від імені позивачів, представником за довіреністю від 17.04.2010р. ОСОБА_8, була складена заява про вихід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ», яка посвідчена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано за №774 в реєстрі нотаріальних дій.

18.06.2010р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «Азов - Карибэ», оформлених протоколом №2, з порядком денним - „про розгляд фінансових результатів товариства і рішення розгляду прибутку між засновниками підприємства за 2008-2009р.р. Про розгляд заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про вихід зі складу засновників ТОВ «Азов - Карибэ» . На загальних зборах були присутні учасники товариства, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які володіють 62,5% голосів від загальної кількості голосів учасників товариства.

За результатами розгляду порядку денного було вирішено:

- по першому питанню постановили: «виплату дивідендів за 2008-2009р.р. не проводити та залишити їх для розвитку товариства»;

- по другому питанню постановили: «виключити зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі нотаріально засвідченої заяви від 07.05.2010р. та виплатити їм пропорційні частки чистих активів товариства станом на 12.06.2010р. у порядку та в строки, передбачені ст. 54 Закону України «Про господарські товариства».

10.01.2011р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «Азов - Карибэ», з порядком денним - «щодо перегляду висновків загальних зборів учасників товариства від 18.06.2010р. про виплату вибулим учасникам товариства їх пропорційної частки чистих активів товариства станом на 12.06.2010р. За результатами розгляду порядку денного було вирішено: «у зв'язку з тим, що вибулими учасниками товариства, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при створенні товариства не було внесено до статутного фонду підприємства, ані майно, ані грошові кошти, то відсутні підстави для виплати товариством їм вартості частини майна, пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. Тому, не виплачувати вибулим учасникам товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вартість частини майна товариства, пропорційну їх часткам у статутному фонді».

На думку позивачів відмова ТОВ «Азов - Карибэ» здійснити виплату ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вартості їх часток, пропорційно частинам їх внеску до статутного капіталу товариства, як учасникам, що вибули, порушує їх корпоративні права та охоронювані законом інтереси, дані обставини й обумовили останніх звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право вийти у встановленому порядку з товариства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом, вийти у встановленому порядку з товариства.

Статтею 148 Цивільного кодексу України закріплено право учасника вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Так, відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Всі ці норми Закону знайшли своє відображення в розділах 4, 6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ».

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», вказано, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Як вбачається з матеріалів справи, наданих доказів, позивачі дійсно звертались з заявою про вихід зі складу учасників від 07.05.2010р. до ТОВ «Азов - Карибэ».

Разом з цим, доказів, які б підтверджували факт вручення (надіслання) вказаної заяви відповідачу не надано.

Тому, суд вважає, що датою виходу позивачів зі складу учасників товариства є 18.06.2010р., оскільки, саме під час проведення загальних зборів товариство було повідомлено про факт надходження заяв позивачів про вихід.

Твердження відповідача стосовно того, що позивачами, при створенні товариства, не було внесено, ані майно, ані грошові кошти у статутний фонд підприємства, з зазначенням того, що статутний фонд формувався іншими учасниками товариства (з посиланням на первинну документацію), судом оцінюються критично, з огляду на таке.

Матеріали реєстраційної справи, містять відомості про факт формування статутного фонду товариства в повному обсязі. Такі відомості надані до органів реєстрації за підписом керівництва відповідача.

Тобто, саме відповідач підтвердив факт формування статутного фонду, та відповідно внесення часток учасниками товариства, в тому числі й позивачами.

Крім того, з наданої до матеріалів справи фінансової звітності товариства, не вбачається, що статутний фонд товариства сформований не в повному обсязі. Та взагалі, фінансова звітність товариства відображає наявність (відсутність) сформованого статутного капіталу, та не містить даних про те, ким та коли він був сформований.

При цьому, відповідно до ст.ст. 8, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством

відповідно до законодавства та установчих документів. На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Тобто, фінансові звіти товариства з відображенням сформованого статутного капіталу, також, свідчать про хибність посилань відповідача на те, що позивачами не було здійснено внески до статутного капіталу товариства.

Водночас, під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду відповідних доказів того, що під час існування товариства (з 1994року) ставилось питання щодо неналежного виконання позивачами умов засновницького договору (щодо невнесення часток), яке в подальшому могло би унеможливити нарахування позивачам дивідендів від прибутку товариства, та, як слід аргументованої відмови у виплаті вартості частини майна в статутному капіталі товариства, у разі виходу (виключення) учасників зі складу товариства.

Також, суд вважає неспроможними твердження відповідача, що позивачами під час розгляду даної справи не надано доказів, які б підтверджували сплату внесків, оскільки, такі первинні документи мають зберігатись саме відповідачем, оскільки, як вказано вище, на підставі цих документів він складав, починаючи з 1994року, фінансову звітність, в якій підтверджував формування статутного капіталу товариства, в тому числі й позивачами та надавав дані відомості до органів державної реєстрації.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, надані докази та пояснення представників сторін, можно зробити висновок про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у відповідності до умов засновницького договору, були внесені відповідні частки до статутного капіталу підприємства в розмірі 7,5% та 30% відповідно.

Отже, суд дійшов висновку, що на час звернення позивачів до суду з даним позовом, наявні порушення, з боку відповідача, які впливають на корпоративні права громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як учасників (засновників) товариства, що вибули щодо сплати вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України №04-06/83 від 18.06.2009р. кожен учасник товариства має право вимагати здійснення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Враховуючи викладене господарський суд може задовольнити клопотання учасника, який вибув (був виключений) зі складу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, при здійсненні експертного дослідження дійсної (ринкової) вартості основних фондів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів щодо визначення вартості частини майна, яка підлягає виплаті такому учаснику.

З метою роз'яснення питань, які виникли при вирішенні спірних правовідносин і потребують спеціальних знань, судом була призначена комплексна судова економічна експертиза, для встановлення вартості долі позивачів у майні ТОВ «Азов - Карибэ».

Зі змісту комплексного висновку експерта №5151/24-5152/25-5162/23 від 19.12.2012р. вбачається, що надані обігово-сальдові відомості з рахунку №40 «Уставний капітал» за період жовтень 2009р. - червень 2010р., акти прийому-передачі основних фондів, реєстраційні карти ТОВ «Азов- Карибэ», протокол загальних зборів учасників товариства ТОВ «Азов- Карибэ» №2 від 18.06.2010р., а також, статути «Азов- Карибэ» та додатки до засновницького договору містять суперечливі дані, а тому, у відповідності до п.п. 2.3.2 «Інструкції про призначення та проведення експертизи та експертних досліджень» №53/5 від 08.10.1998р. зі змінами та доповненнями, експерту не представляється можливим документально обґрунтовано встановити розмір сформованого статутного капіталу ТОВ «Азов- Карибэ» та встановити за рахунок якого майна (техніка, обладнання, грошові кошти та інше) він був сформований станом на 18.06.2010р.

Клопотання відповідача про проведення повторної судової експертизи, яка мотивована тим, що висновок експерта не містить вичерпних відповідей на поставлені судом питання щодо встановлення розміру сформованого капіталу ТОВ «Азов - Карибэ» та дійсної вартості майна станом на 18.06.2010р., не задовольняється судом, оскільки, відповідач мав можливість під час розгляду справи та час проведення експертизи, надати весь обсяг документів, які підтверджують, як формування статутного капіталу товариства, а також, відомості про фактичні фінансові показники майна товариства на дату визначену судом при постановці питань експерту.

Тому суд вважає, що вказане клопотання є спробою зволікання розгляду справи по суті.

Водночас, висновок експерта від 19.12.2012р. містить дані про те, що чиста вартість активів підприємства (з урахуванням ринкової вартості нежитлових приміщень по вул. Володарське шосе,1 та по вул. 50 річчя СРСР, 75 у м. Маріуполі) станом на 31.12.2009р. складає 5966,99тис. грн. З урахуванням цього частка ОСОБА_3 в майні ТОВ «Азов - Карибэ» в грошовому еквіваленті складає 1790,1тис.грн., частка ОСОБА_4 в майні ТОВ «Азов - Карибэ» в грошовому еквіваленті складає 447,52 тис.грн.

Станом на 01.07.2010р. чиста вартість активів підприємства (з урахуванням ринкової вартості нежитлових приміщень по вул. Володарське шосе,1 та по вул. 50 річчя СРСР, 75 у м. Маріуполі) складає 4116,5тис.грн. З урахуванням цього частка ОСОБА_3 в майні ТОВ «Азов - Карибэ» в грошовому еквіваленті складає 1234,95тис.грн., частка ОСОБА_4 в майні ТОВ «Азов - Карибэ» в грошовому еквіваленті складає 308,74 тис.грн.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем не були надані баланси ТОВ «Азов - Карибэ» станом на 18.06.2010р. (як дату виходу позивачів зі складу учасників товариства), які відповідач мав скласти відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про те, що на момент виходу позивачів зі складу учасників товариства підлягає виплаті сума ОСОБА_3 - 1234,95тис.грн., ОСОБА_4 - 308,74 тис.грн., яка розрахована експертом, у відповідності за даними балансу щодо вартості чистих активів підприємства станом на 01.07.2010р., як на найближчу дату виходу позивачів зі складу учасників ТОВ «Азов - Карибэ».

Слід зауважити, що після поновлення провадження у справі, відповідач не надав жодного доказу, за яким суд поставив під сумнів висновки судового експерта щодо неналежності (відмінності) даних балансу, які взяті за основу під підрахунку вартості часток учасників.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач повинен здійснити розрахунок з позивачами, як учасниками товариства, що вибули, та виплатити останнім вартість частини майна товариства, пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства на момент виходу, що складає 30% частки в статутному капіталі товариства, що належить ОСОБА_3 та 7,5% частки в статутному капіталі товариства, що належить ОСОБА_4

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ» про зобов'язання відповідача виплатити їм, як учасникам, що вибули, вартість частини майна товариства, пропорційно долі позивача 1 в розмірі 30% та позивача 2 в розмірі 7,5% у статутному капіталі ТОВ «Азов - Карибэ», виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства, є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 10, 54 Закону України „Про господарські товариства", ст. 16, 116, 148 ЦК України, ст. ст. 22, 33, 36, 41, 42, 49, 79,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ», про стягнення з відповідача вартості частини майна, що належить ОСОБА_3 пропорційну 30% частки, в статутному капіталі товариства та вартості частини майна, що належить ОСОБА_4 пропорційну 7,5% частки, в статутному капіталі товариства задовільнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ» (87515, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26, код ЄДРПОУ 20361415) виплатити на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) вартість частини майна, пропорційну 7,5% частки, в статутному капіталі товариства, яка належить ОСОБА_4 та в грошовому еквіваленті складає 308740,00грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ» (87515, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26, код ЄДРПОУ 20361415) виплатити на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) вартість частини майна, пропорційну 30% частки, в статутному капіталі товариства, яка належить ОСОБА_3 та в грошовому еквіваленті складає 1234950,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ» (87515, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26, код ЄДРПОУ 20361415) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в розмірі 222,00грн. та витрати по сплаті за інформаційне технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ» (87515, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26, код ЄДРПОУ 20361415) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) витрати по сплаті державного мита в розмірі 675,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов - Карибэ» (87515, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26, код ЄДРПОУ 20361415) на користь державного бюджету України (ЄДРПОУ 34687001, отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) витрати по сплаті державного мита в розмірі 14539,90грн.

Повний текст рішення підписаний 19.03.2013р.

Рішення набирає законної сили 01.04.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Суддя Колесник Р.М.

Суддя Говорун О.В.