Постанова

від 26.03.2013 по справі 2а/2370/3177/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3177/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» до Смілянської ОДПІ Черкаської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено невиїзну позапланову перевірку діяльності ТОВ «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «ТД «Онікс» та ТОВ «Марадор» за період з 01 червня 2011 року по 01 липня 2011 року.

Результати перевірки оформлено актом від 13 березня 2012 року № 29/22/05486831, в якому податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 25 518, 00 грн. та відповідно завищено від'ємне значення ПДВ у сумі 48 882, 00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки № 29/22/05486831 позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0000632301, № 0000642301, № 0000662301 та № 0000672301 про визначення ТОВ «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 74 400, 00 грн. і 6 227, 50 грн. штрафу відповідно.

В подальшому вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Так, ДПС України у Черкаській області за наслідками такого оскарження було скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0000632301 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 227, 50 грн., інші спірні рішення - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами ТОВ «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» (покупець) та ТОВ «Марадор» (постачальник) і ТОВ «ТД Онікс» (постачальник) було укладено договори поставки товару від 07 травня 2011 року № 0705-11/1 та від 06 червня 2011 року № 0606/11-01, що підписано сторонами, останні мають двосторонній зобов'язальний характер, зміст становлять умови, що визначено на розсуд сторін і погоджено сторонами. До зазначених договорів укладено додаток (специфікація товару) від 10 травня 2012 року № 1 та додаток (специфікація товару) від 06 червня 2012 року № 1.

Сплачені суми ПДВ за вказаними договорами були включені позивачем до податкового періоду за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну території України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому його постачальниками.

Крім того, виконання даного договору підтверджується копіями відповідних договорів, специфікацій товару до них, податковими накладними, виписками з рахунків позивача, платіжними дорученнями та іншими первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам, при наявності податкових накладних, що належним чином оформлені.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договорів між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Таким чином, необґрунтованими є висновки податкового органу про порушення позивачем положень податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Марадор» і ТОВ «ТД Онікс» у перевіряємий період, а тому, відповідно, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що ґрунтується на такому на таких висновках відповідача, викладених ним в акті податкової перевірки.

Таким чином протиправним та необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська меблева фабрика «ЛІВС» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000632301, № 0000642301, № 0000662301 та № 0000672301 від 03 квітня 2012 року

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.