Рішення

від 22.03.2013 по справі 4177-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.2013 Справа №5002-14/4177-2012

За позовом Приватного підприємства «Викс», м. Сімферополь

до відповідача Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Сімферополь

про стягнення 1700000,00 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Передеренко І.О., довідка з ЄДРПОУ №05.3-06-19/1207 від 23.12.2005р. керівник;

від відповідача - Довгополюк І.А., довіреність №510/11.5.2 від 30.07.2010р., начальник юридичного відділу.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Викс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 1700000,00 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України та зазначає про безпідставне зберігання грошових коштів у відповідача, оскільки договір купівлі-продажу, у виконання якого позивачем сплачувалась на користь відповідача вказана сума грошових коштів, було розірвано постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р., а отже зобов'язання сторін припинились з моменту набрання законної сили вказаним судовим рішенням, у зв'язку з чим кошти підлягають поверненню позивачу.

Відповідач проти позову заперечує та стверджує, що приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись до існуючих між сторонами правовідносин, оскільки грошові кошти в сумі 1700000,00 грн були сплачені позивачем в період дії договору купівлі-продажу, коли сторони перебували у договірних зобов'язаннях, у зв'язку з чим твердження позивача щодо набуття та збереження відповідачем майна без достатньої правової підстави не відповідає дійсності та є помилковим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Іщенко І.А., порушено провадження у справі та призначено дату судового засідання.

Розпорядженням заступника голови суду №91 від 05.02.2013р. у зв'язку з відпусткою судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А., на підставі п. 2.2 рішення зборів суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.12.2010р. (із змінами, внесеними 08.02.2012р.), справу №5002-15/4177-2012 передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Лагутіній Н.М.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2013р. справу прийнято до розгляду суддею Лагутіною Н.М., привласнено справі номер №5002-14/4177-2012 та призначено дату судового засідання.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» в особі директора Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» Прадуна В.П. (Продавець) та Приватним підприємством «Викс» в особі директора Передеренко І.О. (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено 31.01.2008р. приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Земцевим О.С. за реєстровим номером №279.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець продав, а Покупець купив у приватну власність належні Продавцеві на праві приватної власності зі складу цілісного майнового комплексу, окреме нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: Україна, АР Крим, м. Феодосія, вул. Федька, буд. 54 та нежитлову будівлю, гараж, що розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Феодосія, вул. Федька, буд. 54-а.

Згідно п. 1.2 договору комплекс нежитлових будівель та нежитлова будівля, гараж, які є предметом цього договору, належать Продавцеві на підставі договору №63/03 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу на аукціоні, укладеного між АКАБ «Україна» та Акціонерним комерційним банком «Мрія» 12.03.2003р.

Право власності Продавця на комплекс нежитлових будівель та нежитлову будівлю, гараж, зареєстровано КП «Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації» та внесено в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно 24.07.2003р. за реєстраційними номерами відповідно 1988603, 1949750.

Відповідно до розділу 2 договору продаж комплексу нежитлових будівель за домовленістю сторін вчинено за 4249864,01 грн в тому числі ПДВ, та нежитлових будівель, гаражу за 90549,16 грн, в тому числі ПДВ, що разом складає 4340413,17 грн, в тому числі ПДВ, які Покупець зобов'язався сплатити Продавцеві протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору на підставі рахунку, виданого Продавцем.

Загальна вартість комплексу нежитлових будівель складає 2940168,00 грн та нежитлової будівлі, гаражу - 47422,00 грн.

Згідно п. 3.3 договору передача нерухомого майна відбувається Продавцем Покупцю у триденний строк після остаточного розрахунку з Продавцем за продане майно.

Передача нерухомого майна Продавцем та прийняття майна Покупцем посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу №279 від 31.01.2008р. у випадку якщо Покупець протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення вказаного договору не сплатить встановлену ціну або відмовиться прийняти придбане майно, Продавець має права вимагати прийняття придбаного комплексу нежитлових будівель та нежитлової будівлі, гаражу та сплати ціни, а також відшкодування збитків, причинених затриманням виконання, або, зі своєї сторони, ставити питання про розірвання цього договору.

Пунктом 1.1 статуту (а. с. 81-101) Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» визначено, що Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку «Мрія» (свідоцтво про реєстрацію банку №128), створеного рішенням установчих зборів учасників Банку (протокол №1 від 18.09.1992р.), перейменованого у Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк відповідно до рішення загальних зборів учасників (акціонерів) Банку від 25.01.2007р., перейменованого в Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» відповідно до рішення позачергових загальних зборів учасників (акціонерів) Банку від 16.07.2010р. (протокол №54).

У зв'язку з тим, що приватне підприємство «Викс» не виконало у повному обсязі взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі Кримської філії ВАТ «ВТБ Банк» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., який посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Земцевим О.С. за реєстровим №279, згідно якому ВАТ «ВТБ Банк» продав, а приватне підприємство «Викс» купило у приватну власність зі складу цілісного майнового комплексу, окреме нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Федька, буд. 54 та нежитлову будівлю, гараж, розташований за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Федька, буд. 54-а, виселення Приватного підприємства «Викс» з комплексу вказаних нежитлових будівель, зобов'язання КП "Феодосійське МБРТІ" виключити з Реєстру права власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Викс". Також позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ВАТ «ВТБ Банк» пеню у розмірі 234975,48 грн та збитки у розмірі 86800,00 грн.

За даним позовом Господарським судом Автономної Республіки Крим було порушено провадження у справі та привласнено справі номер №2-27/8950-2008.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09. - 05.10.2009р. у справі №2-27/8950-2008 відмовлено в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., в частині позовних вимог про виселення ПП «Викс» з комплексу нежитлових будівель, які розташовані за адресою : АРК, м. Феодосія, вул. Федька, б. 54 та нежитлової будівлі, гаражу, які розташовані за адресою : АРК, м. Феодосія, вул. Федька, б. 54-а та в частині позовних вимог про зобов'язання КП «Феодосійське міжрайонне Бюро реєстрації та технічної інвентаризації» виключити з Реєстру права власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ПП «Викс» право власності на нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: АРК, м. Феодосія, вул. Федька, 54, та нежитлову будівлю, гараж, розташовані за адресою: АРК, м. Феодосія, вул. Федька, б. 54-а. В частині стягнення з ПП «Викс» пені в сумі 336558,75 грн та збитків в сумі 86800 грн припинено провадження по справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі №2-27/8950-2008 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» задоволено частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.-05.10.2009р. у справі №2-27/8950-2008 скасовано частково. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., який посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Земцевим О.С. за реєстровим №279, а також виселено Приватне підприємство «Викс» з комплексу нежитлових будівель, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Федька, б. 54 та нежитлової будівлі, гаражу, які розташовані за адресою: АРК, м. Феодосія, вул. Федька, б. 54-а. В іншій частині рішення залишено без змін.

Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2010р.

Приватне підприємство «Викс» звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі №2-27/8950-2008 та просило прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення суду першої інстанції від 28.09.2009р.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. заяву приватного підприємства «Викс» про перегляд постанови від 17.11.2009р. Севастопольського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами задоволено. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. скасовано. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» залишено без задоволення. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09-05.10.2009р. у справі №2-27/8950-2008 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010р. у справі №2-27/8950-2008 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Кримської філії задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. у справі №2-27/8950-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано, залишено в силі постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. В задоволенні заяви Приватного підприємства «Викс» про перегляд постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. за нововиявленими обставинами відмовлено.

Отже договір купівлі-продажу нерухомого майна №279 від 31.01.2008р. був розірваний у судовому порядку, Приватне підприємство «Викс» виселено із займаємих приміщень.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Севастопольським апеляційним господарським судом у постанові від 17.11.2009р. у справі №2-27/8950-2008, яка набрала законної сили та на час розгляду справи №5002-14/4177-2012 є чинною, встановлено, що станом на 03.07.2008р. прострочена заборгованість Приватного підприємства «Викс» по розрахункам за договором купівлі-продажу №279 від 31.01.2008р. склала 2640413,17 грн.

Враховуючи ціну договору купівлі-продажу, яку визначено пунктом 2.1 договору та яка складає 4340413,17 грн, з вищенаведеного виходить, що Приватним підприємством «Викс» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» було сплачено 1700000,00 грн.

Зазначене також підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахункам (а. с. 66-72), згідно яких Приватним підприємством «Викс» у виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №279 від 31.01.2008р. було сплачено на користь відповідача 1700000 грн, а саме: 21.02.2008р. - 650000 грн; 03.03.2008р. - 50000 грн; 04.03.2008р. - 100000 грн; 05.03.2008р. - 100000 грн; 29.04.2008р. - 250000 грн; 08.05.2008р. - 100000 грн; 15.05.2008р. - 100000 грн; 20.05.2008р. - 50000 грн; 22.05.2008р. - 100000 грн; 10.06.2008р. - 200000 грн.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав позивач просить суд стягнути з відповідача 1700000,00 грн та посилається на те, що правові підстави, за якими грошові кошти передавались відповідачу на даний час відпали, оскільки договір купівлі-продажу №279 від 31.01.2008р. було розірвано постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі №2-27/8950-2008, а відтак, згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, зобов'язання припинилось з моменту набрання вказаним рішенням суду законної сили - 17.11.2009р.

При цьому позовні вимоги позивач обґрунтовує положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення 1700000,00 грн такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно частин 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вказана стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми статті 1212 Цивільного кодексу України мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

До відсутності правової підстави відноситься також і ситуація, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

За змістом ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України (Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Матеріалами справи підтверджується часткове виконання Приватним підприємством «Викс» своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №279 від 31.01.2008р. по сплаті вартості нерухомого майна на суму 1700000,00 грн.

Як вже зазначалось постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі №2-27/8950-2008 розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., який посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Земцевим О.С. за реєстровим №279, згідно якого Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» продало, а Приватне підприємство «Викс» купило у приватну власність окреме нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Федька, буд. 54 та нежитлову будівлю, гараж, розташовані за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Федька, буд. 54-а.

Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу №279 від 31.01.2008р., на виконання якого позивачем сплачувались грошові кошти, розірвано в судовому порядку, правова підстава, за якою відповідачем було набуто грошову суму у розмірі 1700000,00 грн, на час розгляду даної справи відпала, а зобов'язання сторін припинились, у зв'язку з чим кошти утримуються та використовуються відповідачем безпідставно, а отже грошова сума у розмірі 1700000,00 грн підлягає поверненню позивачу на підставі приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 1700000,00 грн.

Посилання відповідача на положення ст. 653 Цивільного кодексу України у даному випадку судом відхиляються у зв'язку з наступним.

Статтею 653 Цивільного кодексу України, зокрема, зазначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правило, визначене у ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, пояснюється тим, що у разі зміни або розірвання договору не відбувається знищення юридичних наслідків правочину, на підставі якого виникло договірне правовідношення. Тому сторони не повертаються у первісний стан, тобто мова не йде про реституцію.

Проте вони можуть вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору: 1) якщо така можливість передбачена договором, що змінюється або розривається; 2) якщо така можливість передбачена законом; 3) якщо сторони визначать такий наслідок у своєму правочині про зміну або розірвання договору.

Не можна вимагати повернення того, що було виконане, лише у тому разі, коли питання вирішується у судовому порядку, і така можливість не передбачена ані договором, що змінюється або розривається, ані законом.

Отже, оскільки приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлена можливість повернення виконаного однією стороною у зобов'язанні, зокрема, коли підстава, за якою майно було набуте, згодом відпала, а відповідачем не доведено переважність застосування норм ст. 653 Цивільного кодексу України, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування останньої для спірних правовідносин.

Відповідач у своїх запереченнях посилається також на те, що Приватне підприємство «Викс» з дня укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., всупереч його умовам, почало розпоряджуватись комплексом нежитлових будівель, зокрема, передало його в оренду третім особам, в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк», а тому до вказаних правовідносин повинна бути застосована ст. 653 Цивільного кодексу України.

Вказані посилання судом також не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не доведено яким чином пов'язується отримання особою певного прибутку з розпорядження нерухомістю з приписами ст. 653 Цивільного кодексу України відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статей 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 7 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.-п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується виходячи з 2-х відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2012р. суд задовольнив клопотання позивача про надання часткової відстрочки по сплаті судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відстрочив сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення 1700000,00 грн було сплачено судовий збір у встановлених порядку та розмірі платіжним доручення №7 від 19.11.2012р. на суму 17000,00 грн.

Таким чином, різниця між сумою судового збору, яка підлягає сплаті за вимогою про стягнення 1700000,00, та сумою, що фактично сплачена позивачем при зверненні до суду із позовом складає 17000,00 грн.

Пунктами 3.2 - 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 визначено, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Оскільки позовні вимоги Приватного підприємства «Викс» задоволено в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу судовий збір за рахунок відповідача у розмірі 17000,00 грн, а також стягнути з відповідача у дохід Державного бюджету суму судового збору у розмірі 17000,00 грн, сплату якого було відстрочено ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2012р.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 22.03.2013р.

Повне рішення складено 26.03.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26) в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 14359319; р/р39019101001125 в ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618; кор/рах32003177501 в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 321767) на користь Приватного підприємства «Викс» (95024, АР Крим, м. Сімферополь, провулок Заводський, 33; код ЄДРПОУ 24866425; р/р26001001950402 в АКБ «Європейський» м. Сімферополь, МФО 380184) 1700000,00 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26) в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 14359319; р/р39019101001125 в ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618; кор/рах32003177501 в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 321767) на користь Приватного підприємства «Викс» (95024, АР Крим, м. Сімферополь, провулок Заводський, 33; код ЄДРПОУ 24866425; р/р26001001950402 в АКБ «Європейський» м. Сімферополь, МФО 380184) 17000,00 грн судового збору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26) в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 14359319; р/р39019101001125 в ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618; кор/рах32003177501 в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 321767) у дохід Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 17000,00 грн судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна