Постанова

від 21.03.2013 по справі 5015/4647/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. Справа № 5015/4647/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів: Гнатюк Г. М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Яворівського району № 47-3478 вих.від 28.12.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2012р.

у справі № 5015/4647/12

за позовом: прокурора Яворівського району в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

до відповідача 1: Яворівської районної державної адміністрації, м. Яворів

до відповідача 2: Приватного підприємства "Полі-Продукт", м. Львів(надалі ПП "Полі-Продукт"),м. Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держкомзему у Львівській області, м.Львів

про визнання незаконними та скасування розпоряджень Яворівської районної державної адміністрації та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

з участю представників:

від прокуратури: Куцик В.Б. - старший прокурор відділу (посвідчення № 011165);

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Поставитюк В.В. - представник (довіреність від 30.11.2011р. за № 3823);

від відповідача-2: Копач Р.Ф. - директор підприємства ;

від третьої особи: Яговка М.І. - представник (довіреність від 03.01.2013р. за № 01/06-04)

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28 ГПК України прокурору та представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. у справі № 5015/4647/12 (суддя Н. Мороз) у задоволенні позовних вимог прокурора Яворівського району в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації № 479 від 26.08.2004р. «Про надання дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку для передачі в оренду», розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації № 311 від 11.04.2006р. «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Полі-Продукт» для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.06.2006р., зобов`язання ПП «Полі-Продукт» повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Лозинської сільської ради у розпорядження Львівської обласної державної адміністрації та привести її у попередній стан - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурором Яворівського району подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків дійсним обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги, що Яворівська РДА не наділена повноваженнями щодо надання земельної ділянки в оренду під базу відпочинку за межами населеного пункту, яка перебувала в запасі Лодзинської сільської ради. Також судом не взято до уваги, що, приймаючи оспорювані розпорядження Головою Яворівської РДА, змінено категорію земель спірної земельної ділянки. Окрім того, прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані розпорядження та укладення спірного договору оренди не порушує прав, матеріальних чи інших інтересів Львівської ОДА.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. у складі колегії суддів: головуючий-суддя Кравчук Н.М., судді Мирутенко О.Л. та Якімець Г.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2013р. Ухвалою суду від 31.01.2013р. розгляд справи відкладено на 21.02.2013р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 20.02.2013р., у зв`язку з відрядженням судді Мирутенка О.Л. та неможливістю приймати участь у розгляді даної справи, у склад колегії суддів введено замість судді Мирутенка О.Л. - суддю Гнатюк Г.М., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 21.02.2013р. задоволено клопотання прокурора про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено на 21.03.2013р.

Представник прокуратури в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та наполягає на її задоволенні.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні та у відзивах на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечують, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим та просять дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи підтримав доводи скаржника, проте відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

07.052004р. між ТзОВ "Торгова Компанія "Інтермаркет"(Продавець) та ПП "Полі-Продукт" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу будівель, посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Гуцал Л.І. та зареєстрований в ЛО ДК БТІ та експертної оцінки за №4153656 07.05.2004 року (а.с. 41).

Окрім того, 10.05.2004 року між ТзОВ "Торгова компанія "Інтермаркет" (Продавець) та ПП "Полі-Продукт" (Покупець) було укладено договір № 37 купівлі-продажу майна(а.с. 36-38).

Згідно з вказаними договорами ПП "Полі-Продукт" набуло право власності на будівлі загальною площею 470,0 кв.м та інші об'єкти рухомого майна, в тому числі огорожу, що знаходяться за адресою: с. Дубровиця, автотраса Городок-Жовква км 10, Яворівського району Львівської області, які складають єдиний майновий комплекс бази відпочинку і попередньо належали Державному підприємству "Львівській радіоремонтний завод". Вказаний майновий комплекс бази відпочинку розташований на території Лозинської сільської ради за межами населеного пункту (автотраса Городок-Жовква км 10, Яворівського району Львівської області).

23.06.2004 року ПП "Полі-Продукт" звернулося з відповідним клопотанням до Яворівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення технічної документації для оформлення права оренди земельної ділянки, на якій розташоване наведене вище придбане ним нерухоме майно (а.с. 77).

На підставі вказаного звернення ПП «Полі-Продукт» Яворівською районною державною адміністрацією 26.08.2004р. було прийнято розпорядження № 479 «Про надання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку для передачі в оренду», яким було надано дозвіл ПП «Полі-Продукт» на розроблення технічної документації на земельну ділянку площею 14,00 га для передачі в оренду під базу відпочинку (а.с. 14).

30.09.2005 року вказана земельна ділянка була передана в землі запасу Лозинської сільської ради.

30.12.2005 року Львівським обласним Головним управлінням земельних ресурсів надано Висновок державної землевпорядної експертизи № 3660 щодо відповідності технічної документації на земельну ділянку автотраса Городок-Жовква км 10, Яворівського району Львівської області встановленим вимогам чинного законодавства, нормам і правилам та оцінена позитивно при умові виконання п.3 (а.с. 39). Вимоги п.3 ПП "Полі-Продукт" були виконані, що підтверджується висновком районного архітектора від 12.01.06р. №3 «Про обмеження та обтяження (сервітути) на використання земельної ділянки яка передається в оренду ПП «Поліпродукт» (а.с. 45).

В подальшому, 17.03.2006р. Яворівською районною радою Львівської області було прийнято рішення № 343 «Про погодження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку для передачі в оренду ПП «Поліпродукт» для обслуговування бази відпочинку», яким погоджено технічну документацію на земельну ділянку площею 11,3897 га для передачі в оренду терміном на 20 років ПП "Полі-Продукт" для обслуговування бази відпочинку на території Лозинської сільської ради (а.с. 46).

11.04.2006 року розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації № 311 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Поліпродукт» для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку» надано в оренду земельну ділянку ПП "Полі-Продукт" в межах встановлених меж площею 11,3897 га, в тому числі забудовані землі 0,6961 га, ставки (під водою) 2,8356 га, лісонасадження 3,6582 га, інші 4,1998 га для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку в оренду терміном на 20 років за рахунок земель, які перебувають в запасі Лозинської сільської ради (а.с. 53).

На підставі вказаного розпорядження 21.06.2006р. між Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області (Орендодавець) та ПП «Полі-Продукт» (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку, яка знаходиться на території Лозинської сільської ради, Яворівського району, Львівської області, площею 11,3897 га, (кадастровий номер 4625885200:01:000:0001) який зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі за №04.06.464.00063 від 06.07.2006р. (а.с. 47-52).

Між сторонами договору 21.06.2006р. був підписаний Акт прийому- передачі вказаної земельної ділянки (а.с. 55).

Прокуратурою Яворівського району Львівської області 24.05.2012р. на адресу Державної інспекції сільського господарства в Львівській області було скеровано лист № 47-1432 вих. з приводу перевірки відповідності зазначених розпоряджень голови Яворівської РДА вимогам ст.. 122 Земельного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам в частині наявності достатніх повноважень в органу виконавчої влади на винесення розпоряджень зазначеного характеру (а.с. 26).

Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області 14.06.2012 р. було скеровано прокурору Яворівського району лист - відповідь №778/3-10-8, в якому, зокрема зазначалось, що розпорядження голови Яворівської РДА № 311 від 11.04.2006р. прийнято неправомірно і з порушенням ст.. 122 Земельного кодексу України, оскільки даним розпорядженням ПП «Полі-Продукт» передано в оренду земельну ділянку загальною площею 11,3897 га для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку на території Лозинської сільської ради, Яворівського району, що не входить до повноважень РДА (а.с. 27).

У заявлених вимогах прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації просив визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Яворівської РДА № 479 від 26.08.2004р. «Про надання дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку для передачі в оренду», розпорядження голови Яворівської РДА № 311 від 11.04.2006р. «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Полі-Продукт» для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку», визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів договорі оренди землі за № 04.06.464.00063 від 06.07.2006р.), зобов`язати ПП «Полі-Продукт» повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Лодзинської сільської ради у розпорядження Львівської обласної державної адміністрації та привести її у попередній стан.

Дані вимоги мотивовані тим, що розпорядження №311 від 11.04.2006 року "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Полі-Продукт" для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку", яке прийнято на підставі технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки суперечить вимогам ст.123 Земельного кодексу України, оскільки розпорядження видано на підставі технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, а не технічної документації щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Прокурор також вказує, що на момент прийняття розпорядження №479 від 26.08.2004 року "Про надання дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку для передачі в оренду" аж до 30.09.2005 року згадану земельну ділянку не було передано до земель запасу Лозинської сільської ради.

Як на підставу для визнання недійсним договору оренди прокурор покликається на ч.1 ст.203 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції вважає дані вимоги безпідставними, недоведеними, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст.ст. 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Статтею 17 ЗК України в п. (а) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин також віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 п. 12 розділу Х „Перехідні положення" ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу Кодексу, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Вказаною нормою встановлено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Як зазначалось вище, оспорюване розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації від 26.08.2004 року, яким надано дозвіл ПП "Полі-Продукт" на розроблення технічної документації на земельну ділянку для передачі в оренду під базу відпочинку площею 14,00 га було прийняте за результатами розгляду відповідної заяви власника об'єктів нерухомості, які розташовані на відповідній земельній ділянці та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права оренди на земельну ділянку.

Судом встановлено, що вказане розпорядження стосувалось лише розгляду заяви відповідача-2 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, та не визначало право оренди на земельну ділянку, а лише надавало дозвіл на розробку технічної документації, що є одним з етапів в процедурі надання земельних ділянок у оренду.

Таким чином, спростовуються твердження скаржника, наведені в апеляційній скарзі щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваного розпорядження з тієї підстави, що на момент прийняття розпорядження №479 від 26.08.2004 року "Про надання дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку для передачі в оренду" з підстав непередання спірної земельної ділянки до земель запасу Лозинської сільської ради станом на день її винесення.

Приписами статті 124 цього Кодексу (в редакції, яка діяла станом на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Проте, ні прокурором, на позивачем не подано доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка передавалася в оренду приватному підприємству "Полі-Продукт" із зміною цільового призначення чи передавалася із земель запасу під забудову. Прокурором не враховано, що на спірній земельній ділянці вже знаходилася база відпочинку.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування .

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 11.04.2006 року, дати прийняття розпорядження головою Яворівської районної державної адміністрації про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємству "Полі-Продукт") встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що з виникненням права власності на будинок, будівлю або споруду у особи виникає право оформлення (переоформлення) земельної ділянки, зайнятої нерухомістю, відповідно до встановленого порядку.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у ст. 122 ЗК України.

Згідно з ч.ч. 3, 4 зазначеної статті Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо ), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Натомість, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

З наведеного вбачається, що об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до ЗК України можуть бути не тільки перелічені у коментованій статті (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші. Коло об'єктів є невичерпним, а можливість віднесення бази відпочинку до таких об»єктів, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району, законом не врегульована.

Як вбачається із змісту розпоряджень голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 479 від 26.08.2004р. та № 311 від 11.04.2006р. вчинено дії щодо надання в оренду ПП «Полі-Продукт» земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку.

Таким чином, спірними розпорядженнями Яворівської районної державної адміністрації ПП «Полі-Продукт» надано земельну ділянку для обслуговування і функціонування бази відпочинку, що є об'єктом пов'язаним з обслуговуванням жителів і територіальної громади району. Передана в користування земельна ділянка, також пов'язана з обслуговуванням жителів територіальної громади району та призведе до нових перспектив розвитку та покращення благоустрою території району, створенню (реконструкції) місця для оздоровлення та відпочинку членів територіальної громади та інших громадян, громада отримає нові робочі місця, інвестиції у відновлення місцевої туристичної інфраструктури, додаткове наповнення місцевого бюджету, тощо.

У відповідності до ст.. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що надана ПП «Полі-Продукт» вищезазначеними розпорядженнями Яворівської РДА земельна ділянка для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку, є інфраструктурним об'єктом соціальної сфери району, призначена для відпочинку - оздоровлення жителів Яворівського району, чим підтверджується правомірність дій Яворівської РДА при винесенні оскаржуваних розпоряджень в контексті п. „в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України.

Окрім того, слід зазначити, що згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрації та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З аналізу вищенаведених норм права не вбачається наявність правових підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, укладеного між Яворівською РДА та ПП "Полі-Продукт" для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку загальною площею 11,3897 га, кадастровий № 4625885200:01:000:0001 від 21.06.2006 року, зареєстрованого в книзі записів договорів оренди землі за №04.06.464.00063 від 06.07.2006р., оскільки оспорюваний правочин є укладеним та виконується сторонами.

Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявником не доведено обставин щодо порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача у даній справі.

З приписів ст., ст.215, 216 ЦК України випливає, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В силу вимог ст. 152 Земельного кодексу України звернутися за захистом своїх порушених прав може власник земельної ділянки або її землекористувач .

Проте, прокурором не доведено в чому саме полягають порушення земельних прав та інтересів позивача - Львівської ОДА, а саме не доведено, що спірний договір порушує права Львівської ОДА та що розпоряджатися спірною земельною ділянкою має право саме Львівська ОДА.

З огляду на все вищенаведене та виходячи з вищезазначених норм права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено прокурору Яворівського району Львівської області у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Яворівської РДА № 479 від 26.08.2004р. «Про надання дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку для передачі в оренду», розпорядження голови Яворівської РДА № 311 від 11.04.2006р. «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Полі-Продукт» для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів договорі оренди землі за № 04.06.464.00063 від 06.07.2006р.), зобов`язання ПП «Полі-Продукт» повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Лодзинської сільської ради у розпорядження Львівської обласної державної адміністрації та привести її у попередній стан, оскільки при поданні даного позову прокурором не доведено порушення Яворівською РДА вимог земельного законодавства України.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. З огляду на те, що у даній справі право позивача не порушено, тому судом позовна давність не застосовується.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, скаржникомм не подано доказів, які б підтверджували обставини, викладені в позовні заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. року у справі № 5015/4647/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.