Рішення

від 22.03.2013 по справі 911/696/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2013 р. Справа № 911/696/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімакс"

про стягнення 361 395,50грн.

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від позивача Перцова О.І. (дов. від 15.01.2013р.);

від відповідача Гримальський А.Ю. (дов. від 01.01.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Трейд Плюс" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімакс" (далі - відповідач) про стягнення 361 395,50грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на переробку хімічної продукції № 29/09-09 від 29.09.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2013р. порушено провадження у справі № 911/696/13-г, розгляд справи призначено на 15.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013р. розгляд справи відкладено на 22.03.2013р.

22.03.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 18.03.2013р. (вх. № 8104 від 22.03.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 22.03.2013р. представник позивача повністю підтримав позов, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трейд Плюс" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімакс" (Виконавець) укладено договір на переробку хімічної продукції № 29/09-09, за умовами якого замовник зобов'язався передати виконавцю на промислову переробку сировину для виготовлення хімічної продукції (далі - товар), а виконавець - прийняти товар і своєчасно його оплатити.

Згідно п. 2.1. договору оплата здійснюється в безготівковій формі, після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. договір вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до 31.12.2010р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань. У випадку якщо за 6 місяців до спливу строку дії договору жодна із сторін не зробить заяву про свій намір розірвати даний договір, то строк дії договору продовжується на наступний рік.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором на переробку хімічної продукції № 29/09-09 від 29.09.2009р. виконав належним чином, на виконання договору перерахував на рахунок відповідача передоплату у розмірі 480 917,80грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 17-36).

Про належне виконання позивачем зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Суд встановив, що відповідач обов'язки за договором в частині надання послуг за договором на переробку хімічної продукції № 29/09-09 від 29.09.2009р. належним чином не виконав; на виконання договору надав позивачу послуги на загальну суму 76 319,40грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору (а.с. 37-48).

Крім того, як вбачається з листів ТОВ „Хімакс" № 85 від 09.08.2010р. (а.с. 15) та листа ТОВ „Трейд Плюс" (а.с. 16) сторонами погоджено проведення взаємозаліку на суму 43 202,90грн., внаслідок чого сума неповернутої відповідачем попередньої оплати позивачу на момент судового розгляду справи склала 361 395,50грн. (480 917,80грн. - 76 319,40грн. - 43 202,90грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 17-36, 69, 107-108).

10.02.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з претензією № 1 від 10.02.2011р. (а.с. 109-111) про повернення попередньої оплати у розмірі 361 395,50грн., яка 11.02.2011р. отримана представником відповідача - Харитоновим А.Б., що підтверджується підписом останнього на вказаній претензії. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на момент судового розгляду справи відповідач попередню оплату у розмірі 361 395,50грн. позивачу не повернув.

Предметом позову є вимога про стягнення 361 395,50грн. попередньої оплати.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами частини першої статті 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд встановив, що главою 63 Послуги. Загальні положення Цивільного кодексу України не врегульовано відносини щодо випадку, коли виконавець послуг, який одержав суму попередньої оплати послуг, не надав їх у встановлений строк. Оскільки вказані правовідносини врегульовані ч. 2 ст. 693 ЦК України щодо договору купівлі-продажу, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем положень ч. 2 ст. 693 ЦК України на підставі аналогії закону.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 04.05.2006р. у справі № 44/363.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором на переробку хімічної продукції № 29/09-09 від 29.09.2009р. виконав належним чином, на виконання договору перерахував на рахунок відповідача передоплату у розмірі 480 917,80грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 17-36); відповідач обов'язки за договором в частині надання послуг за договором на переробку хімічної продукції № 29/09-09 від 29.09.2009р. належним чином не виконав; на виконання договору надав позивачу послуги на загальну суму 76 319,40грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору (а.с. 37-48); як вбачається з листів ТОВ „Хімакс" № 85 від 09.08.2010р. (а.с. 15) та листа ТОВ „Трейд Плюс" (а.с. 16) сторонами погоджено проведення взаємозаліку на суму 43 202,90грн., внаслідок чого сума неповернутої відповідачем попередньої оплати позивачу на момент судового розгляду справи склала 361 395,50грн. (480 917,80грн. - 76 319,40грн. - 43 202,90грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 17-36, 69, 107-108); 10.02.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з претензією № 1 від 10.02.2011р. (а.с. 109-111) про повернення попередньої оплати у розмірі 361 395,50грн., яка 11.02.2011р. отримана представником відповідача - Харитоновим А.Б., що підтверджується підписом останнього на вказаній претензії, яка залишена без відповідачем відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду справи відповідач попередню оплату у розмірі 361 395,50грн. позивачу не повернув, розмір вказаної попередньої оплати відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 361 395,50грн. попередньої оплати є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач будь-яких вимог про повернення попередньої оплати від позивача не отримував не приймаються судом, оскільки як вбачається з підпису представника відповідача - Харитонова А.Б. на претензії № 1 від 10.02.2011р. (а.с. 109-111) про повернення попередньої оплати у розмірі 361 395,50грн. останній, 11.02.2011р. отримав вказану претензію.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімакс" (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 31093886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Плюс" (01033, м. Київ, Голосіївський р-н., вул. Саксаганського, буд. 41; код ЄДРПОУ 32846449) 361 395 (триста шістдесят одну тисячу триста дев'яносто п'ять гривень) 50 коп. попередньої оплати та 7 227 (сім тисяч двісті двадцять сім гривень) 91 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 26.03.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко