Ухвала

від 21.03.2013 по справі 825/145/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/145/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000532200 від 24 грудня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додані вартість на 25 625 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 р. позов задоволено.

В апеляційній сказі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.11.2012 р. по 05.12.2012 р. посадовцями Ніжинської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ніжинміськбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Каліопс», відображених у декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1319/22-36715150 від 06.12.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у липні 2011 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Каліопс» у складі вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

У липні 2011 р. між ТОВ «Ніжинміськбуд» та ТОВ «Каліопс» укладено усний правочин за яким позивач придбав будівельні матеріали (швелер, труби, листове залізо, електроди та ін.).

Відповідно до податкової накладної загальна вартість придбаного позивачем товару становить 123 000 грн., в тому числі 20 500 грн. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, в сплачений у складі вартості товару податок включив до податкового кредиту за липень 2011 р.

Разом з тим, на адресу Ніжинської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 22.12.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Каліопс».

За даними цього акту назване підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а укладені ним угоди мають ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з тим, що на ньому працює лише 5 осіб, а остання звітність подана до органу державної податкової служби за ІІІ квартал 2011 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Ніжинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000532200 від 24 грудня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додані вартість на 25 625 грн., в тому числі 20 500 грн. за основним платежем та 5 125 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарської операції) дійшов висновку про реальність поставки товарів ТОВ «Каліопс».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, ТОВ «Ніжинміськбуд» було надано копії видаткової накладної № 50 від 26.07.2011 р., податкової накладної № 50 від 26.07.2011 р., рахунку фактури № 2607-1 від 26.07.2011 р., платіжного доручення № 04 від 27.07.2011 р., товарно-транспортної накладної, а також актів списання, які свідчать про використання отриманого товару у господарській діяльності платника податку.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначеної господарської операції та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи відповідача щодо правомірності названого рішення з посиланням те, що контрагентом позивача не подавалась звітність за IV квартал 2011 р. обґрунтовано не взяті судом до уваги.

Зазначена обставина не призводить до недійсності угод та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 26 березня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.