Ухвала

від 18.03.2013 по справі 2а-13797/12/0170/2

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13797/12/0170/2

18.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 14.01.2013 у справі № 2а-13797/12/0170/2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАММА-ГРУПП" (вул. Ракитського, 19, місто Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98403)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська, 3, місто Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98403)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАММА-ГРУПП" задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби по нарахуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАММА-ГРУПП" відповідно до п.п. 129.1.2 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пені на прибуток у сумі 3640,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 4063,26 грн.; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо списання з особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАММА-ГРУПП" 30.08.2012 грошових коштів в сумі 3640,00 грн. податку на прибуток та в сумі 4063,26 грн. податку на додану вартість для погашення пені, нарахованої по ст. 129 Податкового кодексу України за сплату зобов'язань, донарахованих по результатам документальної перевірки, оформлених актом №135/23/35948440 від 31.05.2012; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити в особових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАММА-ГРУПП" по податку на прибуток та податку на додану вартість сплату ним сум 3640,11 грн., 4063,26 грн., виходячи з призначення платежу, в якості сплати відповідних податків; вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

18.03.2013 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАММА-ГРУПП" надійшли заперечення на апеляційну скаргу з вказанням про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а також враховуючи приписи статті 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАММА-ГРУПП" (далі-позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) з вимогами про визнання протиправними дії відповідача щодо зняття з особового рахунку позивача грошових коштів у сумі 3640,11 грн. з податку на прибуток та у сумі 4063,26 грн. з податку на додану вартість, які погасили пеню, донараховану згідно вимог статті 129 Податкового кодексу України на податкове зобов'язання за результатами документальної перевірки на підставі акту перевірки №135/2300/359484440 від 31.05.2011; про спонукання відповідача здійснити повернення зазначених вище грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, незважаючи на своєчасну сплату нарахованого за результатами перевірки податкового зобов'язання, протиправно нарахував пеню, списав на її погашення поточні платежі позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючим органом протиправно застосовані положення підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України для нарахування пені по податковим зобов'язаням, розрахованим ним при вивчені правильності застосування податкового законодавства при здійсненні платником податків господарській діяльності в період часу до 01.01.2011, а тому права позивача підлягають захисту шляхом спонукання відповідача відобразити в особових рахунках позивача по податку на прибуток та податку на додану вартість сплату ним сум 3640,11 грн. та 4063,26 грн., виходячи з призначення платежу, в якості сплати сум відповідних податків.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач .

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 02.06.2011 відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення: №0000262300, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 27585,00 грн., в тому числі:22068,00 грн. за основним платежем, 5517,00 грн. за штрафними санкціями, №0000282300, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22066,25грн., в тому числі: 17653,00грн. за основним платежем, 4413,25грн. за штрафними санкціями.

Передумовою збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на 27585,00грн. та збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22066,25грн. став акт №135/2300/359484440 від 31.05.2011 документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 по 31.12.2010.

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1. статті 157 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Як свідчать матеріали справи, листом № 1590/10-1/20 від 22.10.2012 відповідач повідомив позивача, що 30.08.2012 грошові кошти в сумі 3640,11 грн. з податку на прибуток та у сумі 4063,26 грн. з податку на додану вартість погасили пеню, нараховану відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на податкове зобов'язання, донараховане за результатами документальної перевірки.

У пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У підпункті 129.1.2 пункту 129 статті 129 Податкового кодексу України зазначено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з підпунктом 16.1.1. пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховувалась пеня. Нарахування пені розпочиналось при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до підпункту 16.3.1. пункту 16.3. статті16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими» нарахування пені закінчувалось у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупинялась на таку сплачену частку.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивач, погодившись з розрахованими податковим органом сумами податкових зобов'язань та застосованих до нього штрафних санкцій, сплатив визначені в них суми 09.06.2011 у повному обсязі, у термін, зазначений у пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: за рахунок поточних платежів позивача грошовими коштами в сумі 3640,11 грн. з податку на прибуток та в сумі 4063,26грн. з податку на додану вартість погасив пеню, нараховану відповідно до статті 129 Податкового кодексу України за наслідками сплати позивачем податкових зобов'язань, донараховане за результатами вивчення матеріалів документальної перевірки, що підтверджується платіжними дорученнями №206, №207 від 09.06.2011 та банківською випискою, які містяться в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги той факт, що податкові повідомлення-рішення №0000262300 та №0000282300, якими позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, отримані останнім 02.06.2011, граничний термін сплати податкового зобов'язання припадає на неділю, а оскільки неділя є вихідним днем, граничний строк сплати переноситься на понеділок на 13.06.2011.

Враховуючи те, що знайшов підтвердження факт оплати грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленням - рішеннях № 0000282300 та №0000262300, в термін, зазначений у пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, судова колегія зазначає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування пені згідно з вимогами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими» не було передбачено нарахування пені у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо нарахування пені згідно з вимогами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при нарахуванні пені за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.06.2011 №0000282300 та №0000262300, діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 у справі № 2а-13797/12/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко