Рішення

від 05.03.2013 по справі 2607/8541/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/8541/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі -Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника позивача - Горовець Є.М.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.05.2009 року між ТОВ «Даніско Україна» та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19G-0257455.

Зазначають, що відповідно до вищезазначеного Договору було застраховано автомобіль Форд Мондео, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, страхування проводилось відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 119, зареєстрованих Міністерством фінансів України за реєстраційним номером № 55162.

Посилаються на те, що 30.11.2009 року в м. Києві, на вул. Мостицькій, 9, відбулося зіткнення застрахованого автомобіля та автомобіля Тойота, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 Зазначена ДТП сталася в результаті порушення відповідачем п. 10.2 Правил дорожнього руху України.

Згідно з висновком № 72 від 03.02.2010 року, складеним незалежним оцінювачем (ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «ЛЕГІОН»), матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП, складає 133 206, 03 грн.

Звертають увагу суду на те, що на виконання п.п. 7.1.4, 9.1, 9.14.1, 9.17, 9.26.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 119, вони оплатили ТОВ «Даніско-Україна» (за вирахуванням франшизи у розмірі 251,00 грн., залишкової вартості застрахованого автомобіля у розмірі 47 000 грн., суми зниження за невідповідність стажу у розмірі 6275 грн.) частину збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, у розмірі 71 524,00 грн. та вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 450 грн.

Зазначають, що загальна сума їх витрат на виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДТП на користь власника застрахованого автомобіля склала 71 974,00 грн. (71524+450 = 71974 грн.).

Посилаються на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача в момент ДТП була застрахована ПАТ «СК «Універсальна» відповідно до полісу, згідно якого ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 24 990 грн. (з франшизою у розмірі 510 грн.).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Звертають увагу суду на те, що враховуючи вищевикладене, на даний час заборгованість відповідача перед ними становить 46 984, 00 грн. (71 974,00 - 24990 = 46984,00 грн.).

Зазначають, що 11.08.2011 року вони направили відповідачеві претензію про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка була отримана відповідачем 15.08.2011 року, однак вона (претензія) залишилася без відповіді та оплати. У зв'язку з чим звертаються з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти вимог, мотивуючи, зокрема тим, що на момент ДТП страховий поліс № 19G-0257455 не був чинний, виплата страхового відшкодування в розмірі 55 836 грн. 50 коп. була здійснена на місяць раніше ніж було складено страховий Акт, тобто на її думку виплата була безпідставна і здійснена з порушенням норм чинного законодавства.

Крім того посилається на те, що позивач безпідставно включив вартість автотоварознавчого дослідження в розмірі 450, 00 грн. до страхового відшкодування та виплатив його ТОВ «Даніско Україна».

Також зазначає, що Звіт № 72 про оцінку транспортного засобу від 03.02.2010 року не може являтися достовірним доказом, так як до звіту не надано документів експерта, що посвідчують його право займатися оціночною діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 19.05.2009 року між ТОВ «Даніско Україна» та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (Полісом № 19G-0257455), предметом якого є страхування транспортного засобу Форд Мондео, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ТОВ «Даніско Україна» (а.с.9, 27).

28.04.2011 року ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» змінила своє найменування на ПАТ «УСК «Гарант-Авто», що підтверджується копією Витягу з нової редакції статуту (а.с.38).

Як вбачається з наданої суду Довідки ВДАІ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 7), 30.11.2009 року в м. Києві, на вул. Мостицькій, 9, відбулося зіткнення застрахованого автомобіля Форд Мондео, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля Тойота, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

Судом встановлено, що винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля Тойота, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, що підтверджується наданою суду постановою Подільського районного суду м. Києва від 28.12.2009 року (а.с.6). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Чинне законодавство України містить спеціальний інститут - страхування, який сприяє зменшенню можливих майнових втрат його учасників і є важливою правовою гарантією захисту їх інтересів.

Так відповідно до ст. 1 ЗУ «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вже зазначалося вище, 19.05.2009 року між ТОВ «Даніско Україна» та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (Полісом № 19G-0257455), предметом якого є страхування транспортного засобу Форд Мондео, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ТОВ «Даніско Україна» (а.с.9, 27)

Страхування проводилось відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 119, зареєстрованих Міністерством фінансів України за реєстраційним номером № 55162.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про те, що на момент ДТП вищезазначений страховий поліс № 19G-0257455 не був чинний, так як страхувальником не було вчасно здійснено внесення чергової страхової премії, оскільки як вбачається зі змісту зазначеного Полісу (а.с.9), страхувальник вніс черговий платіж (страхову премію) 20.11.2009 року, а ДТП сталася 30.11.2009 року.

Крім того, згідно наданої суду Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті» Довідки № 96024 від 28.01.2013 року (а.с.100) та Платіжного доручення № 161 від 20.11.2009 року (а.с.103), станом на 30.11.2009 року (в день, коли сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля Форд Мондео, д.н. НОМЕР_2) страхувальником - ТОВ «Даніско Україна», код за ЄДРПОУ 33548609, було сплачено усі належні з останнього платежі зі сплати страхової премії згідно з полісом № 19G-0257455.

Пункт 2.2.1 Правил страхування визначає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 7.1.4 Правил страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Згідно п.9.17 Правил страхування, страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу постачальнику запчастин/ремонтному підприємству або безпосередньо страхувальнику.

Судом встановлено, що власник застрахованого автомобіля Форд Мондео, д.н. НОМЕР_2, ТОВ «Даніско Україна» дійсно 30.11.2009 року звернулися до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» із повідомленням про страховий випадок та надав всі необхідні документи (а.с. 21).

Як вбачається із Звіту № 72 про оцінку колісного транспортного засобу від 03.02.2010 року (а.с.10-11), матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Форд Мондео, д.н. НОМЕР_2 станом на 03.02.2010 року складає 133 206, 03 грн.

Суд бере до уваги даний Звіт як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України, який підтверджує розмір матеріального збитку та не приймає до уваги посилання представника відповідача про його недостовірність у зв'язку з тим, що до звіту не надано документів експерта, що посвідчують його право займатися оціночною діяльністю, оскільки як вбачається зі змісту самого Звіту в ньому зазначено, що «Оцінювач - ОСОБА_6, який має вищу освіту (спеціальність інженер-механік) та кваліфікацію оцінювача (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_5 від 08.12.2000р., свідоцтво про підвищення кваліфікації НОМЕР_6 від 26.01.2008 р., Свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 1246 від 02.07.2002 р.)», обов'язку ж надання позивачем до суду зазначених документів, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, правильність складання Звіту № 72 про оцінку колісного транспортного засобу від 03.02.2010 року об'єктивно підтверджується Висновком № 122 судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі № 2607/8541/2012 від 19.11.2012 року (а.с.71-74), яка була проведена за клопотанням саме представника відповідача і з якого вбачається, що матеріальний збиток, який було заподіяно власнику автомобіля Форд Мондео, д.н. НОМЕР_2, в результаті пошкодження його автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді 30.11.2009 року, дорівнює ринкової вартості автомобіля та складає - 132 751, 02 грн. (сто тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят одна грн. 02 коп.). Висновки оцінювача, щодо пошкоджень автомобіля Форд Мондео, д.н. НОМЕР_2 в Звіті № 72 про оцінку колісного транспортного засобу від 03.02.2010року відповідають пошкодженням зафіксованим в протоколі огляду інспекторами ДАІ.

Стаття 25 ЗУ «Про страхування» визначає, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Судом встановлено, що на підставі вищезазначених документів ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» 24.02.2010 року було складено страховий Акт № 96024 (а.с.105) і на підставі якого було здійснено 05.03.2010 року оплату ТОВ «Даніско-Україна» збитку завданого власнику застрахованого автомобіля в розмірі 55 836, 50 грн., а 09.04.2010 року здійснено доплату в розмірі 15 687, 50 грн., що разом складає 71 524, 00 грн. (а.с.24).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність посилань представника відповідача на те, що виплата страхового відшкодування в розмірі 55 836 грн. 50 коп. була здійснена на місяць раніше ніж було складено страховий Акт, а тому є безпідставною і здійсненою з порушенням норм чинного законодавства, оскільки із наданих суду доказів вбачається, що всі дії страхової компанії були послідовними і здійснювались виключно в рамках чинного законодавства.

Стаття 993 ЦК України визначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що страховиком ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» дійсно було здійснено оплату ТОВ «Даніско-Україна» збитку завданого власнику застрахованого автомобіля в розмірі 71 524, 00 грн. в межах договірних зобов'язань.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с.23, 25), ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» було понесено витрати з проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 450 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач безпідставно включив вартість автотоварознавчого дослідження в розмірі 450, 00 грн. до страхового відшкодування та виплатив його ТОВ «Даніско Україна», виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про страхування», Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті.

Згідно п. 9.26.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 119, зареєстрованих Міністерством фінансів України за реєстраційним номером № 55162 (а.с.34), страхувальнику при настанні страхового випадку за рахунок страхового відшкодування в межах страхової суми надається експертна оцінка пошкоджень застрахованого транспортного засобу та оформлення відповідного документа в разі можливості регресного позову до особи винної в заподіяні збитку.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що до позивача перейшло право вимоги до винної особи, суд приходить до висновку, що останній правомірно врахував витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 450,00 грн. в суму витрат, які ним понесені у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.

Більш того, посилання представника відповідача на те, що ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» здійснило виплату ТОВ «Даніско Україна» вищезазначеної суми в розмірі 450, 00 грн. є хибними та такими, що суперечать чинному законодавству та п. 9.26.2 Правил страхування, оскільки як вбачається з матеріалів справи (а.с.25), оплата за експертизу відповідно до Платіжного доручення № 17475 від 05.03.2010 року була здійснена позивачем не ТОВ «Даніско Україна», а ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «ЛЕГІОН», експертом якої здійснювалось проведення оцінки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» і відповідно до Полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 24 990 грн. (з франшизою у розмірі 510 грн.).

ПАТ «СК «Універсальна» здійснила ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» виплату вищезазначеної суми в розмірі 24 990, грн., у зв'язку з чим сума витрат останнього на виплату страхового відшкодування ТОВ «Даніско Україна» зменшилась до 46 984, 00 грн. (71 974, 00 грн. - 24 990, 00 грн. = 46 984, 00 грн.).

Стаття 1194 ЦК України визначає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог позивача про стягнення саме з відповідача суми понесених ними витрат на виплату ТОВ «Даніско Україна» страхового відшкодування в розмірі 46 984, 00 грн.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов доведений і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем же в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надано жодного належного та допустимого доказу в спростування позовних вимог позивача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 469 грн. 84 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 17, 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті», код ЄДРПОУ 24580961:

- суму витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 46 984, 00 грн.;

- судовий збір в розмірі 469, 84 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко