Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-15014/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15014/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі: Раченку Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляція України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляція України» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0000292201 від 26.06.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення № 0000292201 від 26.06.2012 року, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66 667,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 33 334,00 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач у справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду від 23.01.2013 року, і постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Солом'янському районі м. Києва проведена позапланова невиїзна перевірка господарської діяльності ТОВ «Вентиляція України» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Украгро ШМП», код ЄДРПОУ 37501276 за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, за результатами чого складено акт перевірки від 07.06.2012 року №4082/22-417/35524726 (а.с.8-13).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Вентиляція України» п п.198.3, 198.6 ст.198, п. 201.4., п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України при відображені в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих за результатами перевірки ТОВ «Украгро ШМП», що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість за січень 2012 року на загальну суму 66 667,00 грн.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки ДПІ в Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292201 від 26.06.2012 року, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66 667,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 33 334,00 грн. (а.с.14).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві № 5796/10/12-114, від 17.09.2012 pоку, про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення.

Позивач не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням і рішенням ДПС у м. Києві за результатами розгляду скарги подав до ДПС України повторну скаргу.

ДПС України своїм рішенням № 4104/0/61-12/10-2115, від 23.10.2012 pоку, залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, а скаргу ТОВ «Вентиляція України» - без задоволення.

Проте, позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки ним з дотриманням вимог податкового законодавства визначалися податкові зобов'язання.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Як свідчать матеріали справи, приводом для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали господарські відносини ТОВ «Вентиляція України» з ТОВ «Украгро ШМП».

Так, протягом періоду з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року ТОВ «Вентиляція України», задекларовано податковий кредит з контрагентом ТОВ «Украгро ШМП» в сумі 66 666,67 грн.

В підтвердження законності включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Украгро ШМП» позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, договору про виконання робіт з монтажу обладнання № 0212-11 від 02 грудня 2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Украгро ШМП», акту здачі - прийняття робіт № ОУ-0310-11/1 (а.с.40-41, 42).

В підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, позивач надав суду копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Украгро ШМП» по вищезазначеному договору (а.с.43, 44, 45, 46,47, 48, 49, 50).

Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач подав суду копію договору з додатками № 13/10/11 від 13.10.2011 року, копію акту здачі - прийняття робіт № ОУ - 0000077 від 30.03.2012 року, копії податкових накладних № 34 від 26.10.2011 року; №10 від 14.12.2011 року; №16 від 24.11.2011 року; № 13 від 15.12.2011 року; №25 від 22.11.2011 року; №30 від 28.12.2011 року; №31 від 29.12.2011 року; №16 від 23.01.2012 року; №24 від 27.01.2012 року; №27 від 31.01.2012 року; №20 від 15.03.2012 року.

Однак, податковий орган обґрунтовує правомірність винесення податкового повідомлння-рішення наступним. Так, відповідно до акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Украгро ШМП» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами за січень 2012 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України.

Також, в акті зазначено, що від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва отримано висновок №01/04-12/10 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Украгро ШМП» за січень 2012 року.

Згідно даного висновку не встановлено місцезнаходження суб'єкта господарювання у зв'язку з чим неможливо встановити причетність директора до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством.

Податковий орган зазначає, що згідно АРМ «Звіт» ТОВ «Украгро ШМП» до декларації з податку за прибуток за П-ІV квартали 2011 року не подано додаток AM, а подані додатки СВ до рядка 05.1, АВ до рядка 06.2 та ВЗ до рядка 06.3 не містять інформації щодо амортизації основних засобів, а отже, основні фонди на підприємстві відсутні. Відповідно до АРМ «Звіт» довідка по формі 1 ДФ до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ТОВ «Украгро ШМП» не подавались, тобто на підприємстві відсутні співробітники.

Крім того, актом від 20.02.2012 року №573/23-522-37501276 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Украгро ШМП» (код за ЄДРПОУ 37501276) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами: ТОВ «Вентиляція України» (код ЄДРПОУ 35524726) та ТОВ «Інфомеддіалл» (код ЄДРПОУ 37292635) за вересень 2011 року та актом від 24.02.2012 року № 667/23-522-37501276 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Украгро ШМП» (код за ЄДРПОУ 37501276) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за грудень 2011 року встановлено порушення вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Украгро ШМП» (код за ЄДРПОУ 37501276) при придбанні та продажу товарів (послуг) та, відповідно, відсутність об'єктів оподаткування з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами за вересень, грудень 2011 року.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що операції між контрагентом та позивачем здійсненні фіктивно, тобто відбулось перерахування постачальнику коштів за виконані роботи без фактичного отримання послуг, без наміру викликати юридичні наслідки та з метою одержання коштів за рахунок бюджетного відшкодування.

У відповідності до положень підпункту «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037) затверджено Порядок заповнення податкової накладної.

Так, відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Наведені обставини та досліджені колегією суддів документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Украгро ШМП» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими особами, що в свою чергу призвело до встановлення податковим органом порушень формування позивачем податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом правомірно, у відповідності до норм податкового законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000292201, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66 667,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 33 334,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляція України» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19 березня 2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.