Постанова

від 13.03.2013 по справі 2а/1270/10365/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 року Справа № 2а/1270/10365/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» до Рубіжанської об'єднаної податвоої інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рубіжанської об'єднаної податвоої інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування адміністративного позову зазначив наступне.

18.07.2012 згідно наказу від 17.07.2012 № 378 інспекторами відділу податкового контролю Рубіжанської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби ( надалі - Рубіжанська ОДПІ Луганської області ДПС, відповідач) було проведено позапланову виїзну перевірку діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» ( надалі- ТОВ «Фортекс-2006», позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за ІІ квартал 2010 та правомірність нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року по взаємовідносинам ПП «Металод», код ЄДРПОУ 33620166, за результатами якої було складено акт від 31.07.2012 № 245/22/34688838 та виявлені наступні порушення: п.п. 7.4., п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ « Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у травні 2010 року на суму 12492 грн.

На піставі акту перевірки та виявлених порушень, відповідачем 18.08.2012 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000102301, яким позивачу завищено суму податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 15615,00 грн., з яких основний платіж - 12492, 00 грн., штрафні санкції - 3123,00 грн.

Вважає податкове повідомлення-рішення від 18.08.2012 №0000102301 незаконним, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених в актах перевірки, обставинам справи, неправильним застосуванням та порушенням норм права, що привело до завищення ТОВ «Фортекс-2006» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки від 31.07.2012 № 245/22/34688838, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, податковим органом зроблено висновок про відсутність у контрагента позивача - ПП «Металод» достаніх доказів наявності трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. В обгрунтування такого висновку, відповідач посилається на вирок Краснолучського міського суду Луганської області від 04.08.2011 № 1-400, винесений відносно директора ПП «Металод» - ОСОБА_1 Крім того, в акті перевірки відповідач заначає про відсутність, на його думку, реального товарного характеру у взаємовідносинах позивача та ПП «Металод» та їх непов'язаність з господарською діяльністю підприємства з метою штучного завищення валових витрат за ІІ квартал 2010 року.

З такими висновками не згоден, оскільки згідно чинного законодавства України, яке регламентує господарську діяльність суб'єкта господарювання, на позивача не покладено обов'язку перевіряти у котргента наявність виконанння всіх вимог законодавчих норм та його трудові ресурси, підрядні відносини, тощо.

Крім того, на момент оформлення та здійснення взємовідносин позивача та ПП «Металод», у останнього не було анульовано ані ліцензії, ані свідоцтва платника ПДВ, не скасовано держаної реєстрації платника податків, відсутні посилання на недекларування ПП «Металод» своїх доходів, в тому числі доходів, отриманих від операції з ТОВ «Фортекс-2006».

Звертає увагу на те, що позивачем належним чином оформлено первинну документацію за перевіряємий період, наявні всі документи щодо реальності проведення операцій, з яких можливо встановити зміст та обсяги надання послуг. Відповідно до квитанцій, позивачем було здійснено оплату повної вартості робіт та факт здійснення господарських операцій зафіксовано податковими накладними.

Просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102301, яким позивачу завищено суму податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 15615,00 грн., з яких основний платіж - 12492, 00 грн., штрафні санкції - 3123,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення, викладені у адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Посилаючись на обставини та порушення встановлені під час проведення перевірки відповідачем, просив у задоволенні позову відмовити, про що подав письмові заперечення, які були приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до 75.1.2. цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальних позапланових перевірок врегульовані статтею 78, 79 Податкового кодексу України(далі - ПК України).

Відповідно до п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлення від 18.07.2012 № 74-22-2674, виданого Рубіжанською ОДПІ Луганської області ДПС, Литвиненко Є.В. - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Рубіжанської ОДПІ Луганської області ДПС, інспектором податкової служби ІІ рангу Рубіжанської ОДПІ, направленн від 18.07.2012 № 75-22-2675, виданого Рубіжанською ОДПІ Луганської області ДПС, Обужеванним В.М. - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Рубіжанської ОДПІ Луганської області ДПС, інспектором податкової служби ІІ рангу Рубіжанської ОДПІ та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ ( зі змінами та доповненнями), та відповідно до наказу Рубіжанської ОДПІ Луганської області ДПС від 17.07.2012 № 378 у період з 18.07.2012 по 24.07.2012 проведено позапланову виїзну перевірку діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за ІІ квартал 2010, та правомірність нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року по взаємовідносинам ПП «Металод», код ЄДРПОУ 33620166, за результатами якої було складено акт від 31.07.2012 № 245/22/34688838 та виявлені наступні порушення: п.п. 7.4., п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ « Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у травні 2010 року на суму 12492 грн. (а.с. 15-26, 70-71, 83-85).

Будучи не згодним з висновками зазначеного вище акту перевірки, позивач подав заперечення до ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС, проте скарга залишена без задоволення.

На підтаві акту перевірки від 31.07.2012 № 245/22/34688838 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2012 р. №0000102301 про завищення суми податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 15615,00 грн., з яких основний платіж - 12492, 00 грн., штрафні санкції - 3123,00 грн. ( а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є отримання податкової інформації від Державної податкової адміністрації в Луганській області, управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області від 05.09.2011 № 17575/7/23-907/471 з переліком фіктивних підприємств, постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011 № 1-400/2011 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України ( а.с.72, 73).

Висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту у травні 2010 на суму 12492 грн. вмотивований тим, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості надання послуг (робіт) з капітального ремонту позивачу від контрагента, а саме : відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Предметом спору у даному випадку є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, винесеного Рубіжанською ОДПІ Державної податкової служби Луганської області від 13.08.2012 р. №0000102301.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між ТОВ «Фортекс-2006» та ПП «Металод», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, у зв'язку з тим, що спірні правовідносинм виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, податковий кредит ТОВ «Фортекс-2006» сформований по операції з контрагентом ПП «Металод».

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Фортекс-2006» та ПП «Металод» було укладено договір підряду від 03.05.2010 № 5031/10, згідно якого ПП «Металод» - підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу, вказану у 1.2 даного договору, а замовник - позивач по справі зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1.2 цього договору підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт виробничих складів.

Відповідно до п. 2.1 цього договору договірна ціна складає 74 954,40 грн. ( сімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривень 40 копійок) в т.ч. ПДВ (20%) 12 492,40 грн. ( дванадцять тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 40 копійок).

Відповідно до п. 3.1 даного договору приймання виконаних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання наданих підрядником акта приймання виконаних робіт по формі КБ-2 і довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3, затверджених наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України по будівництву і архітектурі від 21.06.2002 № 2237/5.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 цього договору підрядник зобов'язаний своїми силами та коштами виконувати всі роботи, вказані в п.1 даного договору, в об'ємі та строки, вказані у п. 3.1 та здати роботи замовнику у стані відповідним вимогам архітектурно- будівельних та інших норм, передбаченим діючим законодавством.

Відповідно до пп.4.2.2 п. 4.1 цього договору підрядник має право залучати за згодою замовника для виконання певних видів робіт субпідрядників. При цьому, підрядник залишається відповідальним перед замовником за якість та строк виконання субпідрядниками робіт, що є предметом даного договору .

Відповідно до пп.4.4.2 п. 4.4 цього договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату по даному договору.

На виконання умов вказаного договору, позивачем надано податкову накладну від 28.05.2010 № 52816, виданою ПП «Металод» відповідно до договору від 03.05.2010 № 5031/20 за виконання робіт по капітальному ремонту виробничих складів і довідки про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 за травень 2010, акта № 1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 на загальну суму 74954,40, за підписом директора ПП «Металод» - ОСОБА_1 (а.с.36).

Також надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 року на суму 74954,40 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру, журнал - ордер і відомість по рахункам, журнал проводок, ліцензію ПП «Металод» серії АВ № 326519, виданої 12.03.2007 (а.с. 34-48, 115-120).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з ПП «Металод».

Доказів того, що отримані від переліченого контрагента податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту за перевіряємий період, оформлені неналежним чином відповідачем не надано.

Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 31.07.2012 № 245/22/34688834 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фортекс-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період за ІІ квартал 2010 року, та правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року по взаємовідносин з ПП «Металод», не містить відомості про те, що податковим органом при проведенні перевірки первинні документи містять які-небудь недоліки при складанні.

Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та податкової інформації, отриманої від Державної податкової адміністрації в Луганській області, управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області від 05.09.2011 № 17575/7/23-907/471 з переліком фіктивних підприємств, постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011 № 1-400/2011 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України.

Надана копія постанови від 04.08.2011 № 1-400/2011, винесена Краснолуцьким міським судом Луганської області, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України, судом вважається неналежним доказом у справі стосовно порушення позивачем пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» у період, за який проведена перевірка, оскільки Краснолуцьким міським судом Луганської області при розгляді справи надано оцінку обставинам, які виразилися в ухиленні від сплати податку на додану вартість у період часу з 01.10.2009 по 31.11.2009 на суму 340 336 грн., та відсутні будь-які встановлення того, що ПП «Металод» мав господарські відносини з ТОВ «Фортекс-2006» в 2010 році.

Крім того, передставник відповідача на вимогу суду не надав копії постанови 04.08.2011 № 1-400/2011, винесеної Краснолуцьким міським судом Луганської області, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України, завіреної відповідно до вимог чинного законодавства із обов'язковою поміткою про набрання вказаної постанови законної сили для доручення до матеріалів справи, що виключає можливість у суду приймати цю постанову у якості належного доказу у справі.

Представником відповідача в ході розгляду справи надано копію протоколу про адміністративне правопорушення від 24.09.2012 складеного відносно ОСОБА_4 за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 про притягнення до та копію постанови Кремінського районного суду Луганської області від 31.10.2012 по справі № 1212/2654/2012, винесеної відносно директора ТОВ «Фортекс -2006» - ОСОБА_4, які не можуть бути належними доказами у справі в обгрунтування порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 163-1 відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Податковий облік тісно пов'язаний з бухгалтерським обліком, але якщо порівняти принципи ведення податкового та бухгалтерського обліку, то ним притаманні спільні риси як : безперервість здійснення, суспільне відображення господарських фактів, юридична доказовість, вартісне вимірювання. Незважаючи на такий взаємозв'язок, реквізити за даними бухгалтерського та податкового обліку може відрізнятися між собою. Основні принципи таких відхилень є наявність відомостей між правовим веденням бухгалтерського обліку і порядком формування податкової бузи.

Як зазначалося вище, норми ЗУ «Про податок на додану вартість» резгламентують порядок формування податкового кредиту та не стосуються порядку ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, відповідно до статті 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дані бухгалтерського обліку є основою для формування податкової звітності. По своїй суті бухгалтерська та податкова звітності є окремими видами звітності з різними порядками складання. Внаслідок чого, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», який регламентує формування податкової звітності та формування податкового кредиту не може бути віднесено до порядку ведення бухгалтерського обліку та , відповідно, не може бути враховані та застосовані при розгляді справи про адміністратвине правопорушення, передбачене ст. 163-1 КупАП.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

Суд вирішує справи відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР ), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР ), вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Згідно ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідачасуперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналіз постанови Кремінського районного суду Луганської області від 31.10.2012 по справі № 1212/2654/2012 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КупАП вказує на те, щорішення суду прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в яком увказано, що ТОВ «Форметс-2006» у період з 01.05.2010 по 31.05.2010 порушено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до завищення податкового кредиту у травні 2010 року на суму 12492 грн.

У вказаній постанові чітко вказано період порушення, а саме : з 01.05.2010 по 31.05.2010, а перевірка ТОВ «Фортекс-2006» здійсювалась у період : з 18.07.2012 по 24.07.2012, тобто порушення не є триваючим. Податкову декларацію з податку на додану вартість за тварень 2010 року позивач подав у червні 2010.

Відповідно до ст 38 КУпАП Аадміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Внаслідок чого, відповідно до ст. 38 КУпАП стягнення за таке правопорушення має бути накладено не пізніше 3 місяців з моменту вчинення порушення.

Тобто, з моменту подачі декларації повинні бути відраховуватися строки притягнення до адміністратвиної відповідальності.

Суд не може застосовувати постанову Кремінського районного суду Луганської області від 31.10.2012 по справі № 1212/2654/2012 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КупАП як доказ порушення позивачем пдаткової звітності при формуванні податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

На момент здійснення господарської операції контрагент - виконавець мав ліцензію на право здійснення певних видів робіт та послуг.

Порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача формувати податковий кредит здійснених господарських операціях, що відбулися між позивачем у справ та контрагентом -ПП «Металод».

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач у відповідності до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України та умов укладеного договору надання послуг належним чином оформлював результати здійснення господарських правовідносини, оскільки в зазначених вище документах наявні всі обов'язкових реквізити, які надають можливість їх віднесення до виконання умов укладеного договору надання послуг від 03.05.2010 № 5031/10, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 року, податкова накладна від 28.05.2010 № 52816, квитанції до оприбуткування касового ордеру, судом визнаються належними доказами щодо підтвердження надання послуг позивачу за виконані роботи по капітальному ремонту виробничих складів, зазначеними в акті перевірки.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність обгрунтованих підстав для його скасування.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» до Рубіжанської об'єднаної податвоої інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102301, винесене Рубіжанською об'єднаною податвою інспекцією Луганської області Державної податкової, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Фортекс-2006» завищено суму податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 15615 (п'ятнадцять тисяч шістьсот п'ятнадцять) грн. 00 коп., з яких основний платіж - 12492 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 00 коп., штрафні санкції - 3123 (три тисячі сто двадцять три) грн. 00 коп.

Стягнути на користь ТОВ «Фортекс-2006» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 156 (сто п'ятдесят шість гривень) грн. 15 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 18 березня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова